Ухвала суду № 79280835, 16.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 січня 2019 року м. Київ № 640/627/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Махової Д.А. Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування постанови №57560902, -В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) з позовом до Головного територіального управління юстиції у м. Києві (03056, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 32, код ЄДРПОУ 34691374), Державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Махової Діани Анатоліївни, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві (01001, м. Київ, провулок Музейний, 2-Б, код ЄДРПОУ 3691374) про:

- визнання протиправними дій Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві в особі державного виконавця Махової Д.А. щодо накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві;

- скасувати постанову про накладення штрафу від 18.12.2018 року винесену по виконавчому провадженню № 57560902 у розмірі 5 100,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною першою, другою та п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Як встановлено з позовної заяви, позивач дізнався про оскаржуване рішення 22 грудня 2018 року, з чого судом обґрунтовано зроблено висновок, що про порушення своїх прав позивачеві стало відомо саме з 22.12.2018. Відтак, строк звернення до суду з даним позовом закінчився відповідно до статті 287 КАС України 02 січня 2019 року.

Позовну заяву подано до суду засобами поштового зв'язку 08 січня 2019 року.

Отже, позивач звернувся з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

Разом з тим, позивачем до позову не долучено заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Таким чином, судом не встановлено, а позивачем не наведено, підстав для поновлення строку звернення до суду, які можуть бути визнані поважними.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи вищевикладене, суд вбачає за необхідне залишити позовну заяву без руху для надання можливості позивачу звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п. 9, 10 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

У справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.

Дослідивши позовну заяву, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно уточнити позовні вимоги або суб'єктний склад, оскільки позивач вказує в якості відповідача Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Махову Д.А., однак позовних вимог до них не заявляє.

Згідно з ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з цим, позивач просить звільнити його від сплати судового збору. В обґрунтування зазначеного клопотання позивач зазначає, що він не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною 2 ст. 8 вказаного Закону передбачено можливість суду зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Однак, суд не вбачає підстав для звільнення від сплати судового збору позивача.

Отже, приписами пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Нормами ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" визначено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року становить 1921,00 грн.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали суд встановив, що позивачем до матеріалів справи не додано оригінал документу про сплату судового збору.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, проте не надано документу про сплату судового збору.

З урахуванням розміру позовних вимог та встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивачеві за подання до суду даного позову необхідно сплатити 3 842,00 грн. судового збору.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду оригінал платіжного документу про сплату судового збору за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва позовної заяви в сумі 3 842,00 грн.

Відповідно до частини першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням викладеного суд, прийшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду примірника уточненої позовної заяви та її копію відповідно до кількості учасників справи, заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду та оригіналу платіжного документа про сплату судового збору.

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без руху.

2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача, що в разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений строк, до позовної заяви будуть застосовані наслідки визначені п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Г. Вєкуа