Рішення № 79280591, 11.01.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1124/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кушнір В.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Александру М.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Гроссу Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_3 (далі - позивач) просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі - відповідач) №613 від 12.10.2018р. "Про покарання" в частині накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції на оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ОСОБА_4 відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3;

2) визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №162 о/с від 12.10.2018р. "По особовому складу" в частині звільнення оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ОСОБА_4 відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 зі служби в поліції за п.6 ч. 1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію";

3) зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області поновити ОСОБА_3 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ОСОБА_4 відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області з 13.10.2018р. та виплатити ОСОБА_3 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 11.10.2018р. його разом з оперуповноваженими сектору кримінальної поліції ОСОБА_4 Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було допитано як свідків в межах досудового розслідування кримінального провадження №42018140400000072 слідчим УСБ України у Львівській області за участю поліцейських Чернівецького управління ДВБ НП України. Про проведені з ними слідчі дії позивач разом з іншими доповіли своєму безпосередньому керівнику ОСОБА_7, на підставі доповідної записки якого Головним управлінням Національної поліції в Чернівецькій області був виданий Наказ №1007 від 12.10.2018р. "Про призначення та проведення службового розслідування". За результатами проведеного службового розслідування Наказом №613 від 12.10.2018р. "Про покарання" позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та того ж дня Наказом №162 о/с від 12.10.2018р. "По особовому складу" було звільнено зі служби в поліції.

Позивач вважає звільнення зі служби в поліції протиправним, оскільки службове розслідування було проведено з порушенням процедури, без урахування усіх обставин, які мали значення для прийняття рішення про звільнення зі служби та за відсутності доказів на підтвердження факту вчинення дисциплінарного проступку. За таких обставин, на думку позивача, на підставі такого висновку службового розслідування накази про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення його зі служби в поліції є незаконними.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки висновком службового розслідування було встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни, що полягає у виконанні незаконного наказу з метою штучного покращення показників службової діяльності. Відповідач повідомив, що 12.10.2018р. до ГУНП в Чернівецькій області надійшла доповідна записка начальника ОСОБА_4 Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_7, про те, що 11.10.2018р. у Чернівецькому управлінні ДВБ НПУ було проведено допит оперуповноважених СКП ОСОБА_4 Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, в тому числі позивача по факту виявлення ними у громадянина ОСОБА_8 набоїв. Вказані слідчі дії проводилися у межах розслідування кримінального провадження, розпочатого відносно колишнього заступника начальника ОСОБА_4 Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_9 По прибуттю до Чернівецького управління ДВБ, слідчим СБУ, за участю поліцейських внутрішньої безпеки, було проведено слідчу дію - впізнання особи, під час якої запрошений ОСОБА_8, вказав на позивача, як на особу, що передала йому набої, які у подальшому були виявлені та вилучені у нього. Після цього позивача, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було допитано в якості свідків. Відповідач зазначив, що за результатами допиту ОСОБА_5 протокольно було зафіксовано інформацію, що ОСОБА_9 надав йому та поліцейським ОСОБА_3 та ОСОБА_6 набої і гроші, наказавши їм знайти особу, в якої у подальшому ці набої будуть вилучені. В подальшому з допиту ОСОБА_5 встановлено, що разом з ним під час виявлення набоїв у ОСОБА_8 по вул. Київській м. Чернівці були поліцейські ОСОБА_3 та ОСОБА_6 Крім того, допитаний ОСОБА_3 повідомив, що ОСОБА_9 передав ОСОБА_5 набої та грошові кошти, які останній у подальшому повинен був передати ОСОБА_8

Враховуючи вище викладене, відповідач вважає, що стосовно позивача здійснено об'єктивне та всебічне службове розслідування, при визначенні міри покарання враховано тяжкість проступку, обставини за яких його вчинено, так і особу самого порушника та інші обставини, а відтак звільнення позивача відбулося у відповідності з чинним законодавством.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 з 10.06.2015р. по 06.11.2015р. проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015р. - в Національній поліції України, зокрема, з 22.03.2018р. на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ОСОБА_4 відділення поліції Чернівецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі - СКП ОСОБА_4 Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області), лейтенант поліції (а.с.22).

Позивача разом з оперуповноваженими ОСОБА_6 та ОСОБА_5 11.10.2018р. було викликано в Чернівецьке управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі - ДВБ НПУ) для дачі пояснень та допитано в якості свідків з приводу вилучення набоїв у громадянина ОСОБА_8, що відбулося 27.04.2018р. в м.Чернівці по вул.Київській в межах кримінального провадження №12018260040000940.

В подальшому позивач подав рапорт начальнику ОСОБА_4 Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_7, в якому доповів про вказані вище обставини, зокрема, щодо його допиту в якості свідка (а.с.30).

Начальник ОСОБА_4 Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_7 в доповідній записці від 12.10.2018р. доповів т.в.о. начальника ГУНП в Чернівецькій області полковнику поліції ОСОБА_10 про те, що до нього з рапортами звернулися працівники ОСОБА_4 Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області оперуповноважені СКП ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про те, що їх 11.10.2018р. викликали в Чернівецьке управління ДВБ НПУ для дачі пояснень по кримінальному провадженні за фактом вилучення набоїв у громадянина ОСОБА_8, що відбулося в м.Чернівці по вул.Київській (ЄРДР №12018260040000940). У вказаній записці ОСОБА_7 просив дозволу на призначення та проведення службового розслідування з даного приводу (а.с.29).

Наказом т.в.о. начальника ГУНП в Чернівецькій області полковника поліції ОСОБА_10 від 12.10.2018р., на підставі доповідної записки, з метою встановлення обставин, які можуть свідчити про факт порушення службової дисципліни у діях окремих поліцейських ОСОБА_4 призначено службове розслідування та визначено склад дисциплінарної комісії (а.с.27).

Згідно висновку службового розслідування від 12.10.2018р. комісією вирішено, серед іншого, вважати відомості, що стали підставою службового розслідування такими, що підтвердилися, за порушення дисципліни на оперуповноваженого СКП ОСОБА_4 ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 накласти дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (а.с.21-26).

Згідно з п.3 наказу ГУНП в Чернівецькій області від 12.10.2018р. №610 "Про покарання" за порушення службової дисципліни на оперуповноваженого СКП ОСОБА_4 Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (а.с.41-42).

Наказом від 12.201.2018р. №162о/с "По особовому складу" відповідно до ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" лейтенанта поліції ОСОБА_3 оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ОСОБА_4 відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області з 12.10.2018р. звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідного до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) (а.с.43).

Позивач вважає, що його звільнено незаконно, у зв'язку з чим звернувся до суду з указаним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580).

В силу ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно із ч.1 ст.19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.2 ст.19 Закону №580).

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018р. №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників .

За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту).

У відповідності до ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частиною 1 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Таким чином, за порушення службової дисципліни та вчинення дисциплінарного проступку поліцейський несе дисциплінарну відповідальність у вигляді дисциплінарного стягнення.

Між тим, в силу ч.2 ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

У зв'язку з цим, відповідно до ч.2 ст.14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (ч.3 ст.14 Дисциплінарного статуту).

Згідно з ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення станом на час виникнення спірних правовідносин визначався Інструкцією про порядок службового розслідування в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 12.03.2013р. №230 (далі - Інструкція) (втратив чинність на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ №893 від 07.11.2018р.).

Пунктом 2.1 розділу ІІ Інструкції визначено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Відповідно до п.8.1 розділу VIII Інструкції підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Згідно з п.8.3 розділу VIII Інструкції в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості, зокрема, про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

У резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) зазначаються, зокрема, підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення (п. 8.4 розділу VIII Інструкції).

Із аналізу наведених вище норм Дисциплінарного статуту та Інструкції слідує, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який доведений матеріалами службового розслідування. У свою чергу, висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.

В ході розгляду справи було встановлено, що відповідач не дотримався зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Інструкції.

Так, з матеріалів службового розслідування видно, що підставою його призначення стала доповідна записка безпосереднього керівника позивача ОСОБА_7, в якій вказано, що 11.10.2018р. окремі поліцейські СКП ОСОБА_4 Чернівецького ВП ГУНП, в тому числі ОСОБА_3, були допитані як свідки за фактом вилучення набоїв у ОСОБА_8

При цьому суд звертає увагу, що в зазначеній доповідній записці не вказано який саме дисциплінарний проступок вчинив позивач та з якого приводу необхідне проведення службового розслідування.

В свою чергу, в наказі про призначення службового розслідування зазначено, що до ГУНП в Чернівецькій області надійшла доповідна записка начальника ОСОБА_4 Чернівецького ВП ГУНП ОСОБА_7 про допит окремих поліцейських СКП ОСОБА_4 Чернівецького ВП ГУНП з приводу вилучення набоїв у ОСОБА_8, на підставі чого з метою встановлення обставин, які могли свідчити про факт порушення службової дисципліни у діях окремих поліцейських ОСОБА_4 ГУНП призначено службове розслідування.

Отже, на підставі відомостей про допит окремих поліцейських, в тому числі позивача, як свідків у кримінальному провадженні, відповідачем зроблено висновок про можливе порушення ними службової дисципліни, задля встановлення чого призначено службове розслідування.

У відповідності до ч.1 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Згідно змісту висновку службового розслідування від 12.10.2018р. (далі - Висновок) з поліцейськими СКП ОСОБА_4 Чернівецького ВП ГУНП ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 проводились слідчі дії у межах розслідування кримінального провадження, розпочатого відносно колишнього заступника начальника відділення поліції - начальника сектору кримінальної полії ОСОБА_4 Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_9 №42018140400000072 від 02.02.2018р. Під час проведення слідчих дій, вказані поліцейські були допитані по факту виявлення ними у ОСОБА_8 набоїв 27.04.2018р. Опитаний ОСОБА_3 вказав, що під час проведення слідчих дій, він повідомив слідчому СБУ та поліцейським ДБВ про те, що ОСОБА_9 передав ОСОБА_5 набої та грошові кошти, які останній у подальшому повинен був передати ОСОБА_8 Однак, факту передачі ОСОБА_9 грошей та набоїв ОСОБА_5 він не бачив.

На підставі вказаних вище обставин, комісією зроблено висновок про те, що перебуваючи на посаді заступника начальника ВП, з метою штучного покращення показників оперативно-службової діяльності ОСОБА_9 доручив оперуповноваженому СКП ОСОБА_5 вступити у неділові стосунки з ОСОБА_8, який мав отримати від нього набої. Про дану домовленість було відомо ОСОБА_6 та ОСОБА_3, які у подальшому виявили та вилучили набої у ОСОБА_8 Таким чином, на думку комісії, своїми діями ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 допустили порушення службової дисципліни, що виразилась у невиконанні ними Присяги поліцейського.

Згідно висновку службового розслідування комісія вирішила "відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, вважати такими, що підтвердилися".

Разом з тим, будь-якими належними та допустимими доказами дані обставини не були підтверджені відповідачем ні в ході службового розслідування, ні в ході судового розгляду справи. Крім того, не зрозуміло як відповідачу стали відомі обставини певних слідчих дій, зокрема результати допиту свідків у межах кримінального провадження №42018140400000072.

Водночас, суд звертає увагу на те, що висновок службового розслідування в розумінні Інструкції є підсумковим документом службового розслідування, який в силу того, що описує всі встановлені в ході службового розслідування обставини, повинен відповідати іншим матеріалам службового розслідування, на підставі яких він складений.

Судом встановлено, що матеріали службового розслідування складаються виключно з пояснень наданих ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_11

Так, з досліджених в судовому засіданні пояснень ОСОБА_3, видно, що ним заперечувались будь-які дії зі свого боку щодо штучного створення доказів чи іншої фальсифікації у сфері службової діяльності та зазначено, що показання слідчому УСБ України у Львівській області він давав під тиском працівників Чернівецького управління ДВБ НП України, які не надавали можливості зв'язатись із керівництвом та скористатися правовою допомогою адвоката. При допиті в якості свідка стосовно факту виявлення набоїв у ОСОБА_8, ОСОБА_3 на запитання відповідав так, як йому сказали працівники ДВБ, оскільки, на нього здійснювався тиск та погрози.

Аналогічні пояснення, що містяться в матеріалах службового розслідування та були досліджені судом, надали поліцейські ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Згідно пояснень наданих слідчим Трохимчуком С.А. 27.04.2018р. він перебував у добовому чергуванні в складі слідчо-оперативної групи ОСОБА_4 Під час чергування було отримано повідомлення про виявлення громадянина (в подальшому встановлено, що ОСОБА_8О.) по вул.Київській в м.Чернівці із підозрілими предметами, у зв'язку з чим він з іншими членами СОГ виїхав на місце. В подальшому у ОСОБА_8 в присутності понятих були виявлені та вилучені патрони калібру 5,45 мм. Під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню він особисто опитав ОСОБА_8, який давав чіткі покази щодо обставин придбання набоїв та незаконного поводження із ними, при цьому жодних претензій до працівників поліції, зокрема і ОСОБА_3, не заявляв.

В судовому засіданні ОСОБА_11, допитаний в якості свідка, також підтвердив обставини, наведені в поясненнях. Зазначив, що не був присутній при передачі набоїв, при цьому ним із застосуванням відеофіксації допитаний ОСОБА_8 , який не заявляв про будь-який тиск з боку працівників поліції, які вилучали в нього набої.

Враховуючи наведене вище, а також те, що у відповідності до приписів Дисциплінарного статуту службове розслідування є діяльністю з перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, суд доходить висновку про те, що висновок службового розслідування не відповідає матеріалам службового розслідування.

У висновку службового розслідування зазначено, що своїми діями, оперуповноважені СКП, в тому числі, ОСОБА_3, допустили порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні ними Присяги поліцейського вимог ч.2 ст.8 (поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази), ч.1 ст.18 (поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги працівника поліцейського) Закону України "Про Національну поліцію", ч.3 ст.1 (службова дисципліна зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також, які підривають авторитет Національної поліції України) Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Натомість, жодних доказів того, що ОСОБА_3 вчинив дисциплінарний проступок та порушив службову дисципліну у висновку службового розслідування не відображено та не підтверджується як матеріалами самого службового розслідування, так і матеріалами справи.

При цьому, сам по собі факт допиту в якості свідка в межах кримінального провадження не може свідчити про порушення позивачем службової дисципліни. Більше того, наслідки проведеного допиту та висновки, зроблені на підставі встановлених в ході допиту обставин можуть бути використані в порядку кримінального провадження за фактом виявлення набоїв у ОСОБА_8 А відтак дії позивача в указаному епізоді підлягають оцінці та кваліфікації у межах зазначеного кримінального провадження.

Суд погоджується із твердженнями позивача, що фактично у викладенні наведених у висновку службового розслідування обставин відповідач визнав позивача винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності та злочинів проти правосуддя, передбачених ст.ст. 363, 366, 372 КК України, що є неприпустимим, оскільки такі обставини підлягають встановленню за наслідками кримінального провадження і доведення вини особи.

Більше того, під час службового розслідування у відповідача не було жодних даних щодо реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне позивачем кримінальне правопорушення, чи повідомлення йому про підозру, або відповідного акта прокурорського реагування в межах кримінального провадження №42018140400000072 про виявлені в службовій діяльності ОВС порушення законодавства, в якому позивач був допитаний як свідок.

За таких обставин, враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Таким чином, у відповідача не було законних підстав, передбачених Законами України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" на звільнення зі служби в поліції за грубе порушення службової дисципліни, а відтак - накази відповідача від 12.10.2018р. №613 в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення та від 12.10.2018р. №162 о/с в частині звільнення зі служби в поліції є незаконними та підлягають скасуванню.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено суду правомірність прийнятих рішень в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення та законність його звільнення.

Скасування судом спірних наказів має наслідком поновлення позивача на службі в поліції на посаді, яку він займав до звільнення з наступного дня після звільнення, тобто з 13 жовтня 2018 року, оскільки день звільнення є останнім днем роботи.

Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Враховуючи те, що судом встановлено факт незаконності звільнення позивача із займаної посади, період часу з 13.10.2018р. по 11.01.2018р. (день вирішення справи по суті) (61 робочі дні) є періодом вимушеного прогулу позивача, а втрачений за цей час заробіток, відповідно до вимог чинного законодавства України, підлягає відшкодуванню, виходячи з розміру середньоденного заробітку за останні два місяці, що передували звільненню.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995р. № 108/95-ВР порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п.1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100 (далі - Порядок №100) цей Порядок застосовується у випадках, зокрема, вимушеного прогулу та в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться, виходячи із середньої заробітної плати.

Абзацом 3 пункту 2 Порядку №100 визначено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно з п.5 Порядку №100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абзац другий пункту 8 Порядку). Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п.8 Порядку).

Відповідно до довідки ГУНП в Чернівецькій області про розмір грошового забезпечення з 01.08.2018р. по 12.10.2018р. оперуповноваженого СКП ОСОБА_4 ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 №463 від 24.10.2018р. видно, що два календарні місяці, які передують звільненню позивача є серпень та вересень 2018 року. Загальна кількість відпрацьованих календарних днів за ці 2 місяці становить 61 день (31 днів+30 день = 61 день), загальна сума заробітної плати 19186,20грн.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.91 Закону №580 для поліцейських установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.

Тобто, законом установлено для поліцейських п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

Як видно із доданої до матеріалів справи довідки про нараховане грошове забезпечення позивача, відповідач визначав загальну суму заробітної плати позивача виходячи із календарних днів за два місяці (серпень 2018 року - 31 днів та вересень 2018 року - 30 день) й розраховував суму середньоденної заробітної плати, вираховуючи її також в календарних днях.

Однак, враховуючи положення Порядку №100, середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Таким чином, зважаючи на Порядок №100 та Закон №580, суд зазначає, що загальна кількість робочих днів за серпень та вересень 2018 року становить 42 робочі дні.

Таким чином, середньоденна заробітна плата ОСОБА_3 становить 456,81грн. (19186,20 грн. / 42 день = 456,81 грн/день).

За таких обставин, враховуючи зазначене, суд доходить висновку про стягнення з ГУНП в Чернівецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача грошового утримання за час вимушеного прогулу з 13.10.2018р. по 14.01.2018р. у сумі 27865,41 грн. (456,81 грн./день * 61 робочий день = 27865,41 грн.).

Пунктами 2, 3 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

За таких обставин суд вважає за необхідне допустити постанову до негайного виконання у частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Суд не вирішує питання щодо судових витрат, оскільки позивача звільнено від їх сплати, а інших осіб, які їх понесли у справі немає, що не суперечить ч.5 ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №613 від 12.10.2018р. "Про покарання" в частині накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції на оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ОСОБА_4 відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3;

3. Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №162 о/с від 12.10.2018р. "По особовому складу" в частині звільнення оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ОСОБА_4 відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 зі служби в поліції за п.6 ч. 1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію";

4. Поновити ОСОБА_3 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ОСОБА_4 відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області з 13.10.2018р.

5. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 27865 (двадцять сім тисяч вісімсот шістдесят п'ять) грн. 41 коп. із відрахуванням усіх обов'язкових податків та зборів.

5. Рішення в частині поновлення на службі в поліції ОСОБА_3 та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з розрахунку за один місяць - допустити до негайного виконання.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 січня 2019 р.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1

Відповідач - Головне управління Національної поліції України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40109079, вул. Головна, 24, м. Чернівці, 58002).

Суддя В.О. Кушнір