Рішення № 79280587, 21.01.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1221/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (далі - позивач) просить суд: визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач) щодо відмови йому у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років, обчисленої із застосуванням 80% відповідних сум грошового забезпечення; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести йому перерахунок пенсії за вислугу років та її виплату з 21.09.2018р., виходячи із 80% грошового забезпечення на підставі направлених документів про перерахунок пенсії Чернівецького ОВК від 27.09.2018р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що йому на виконання рішення суду було здійснено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" в розмірі 80% грошового забезпечення. Згодом він був прийнятий на військову службу за контрактом до закінчення особливого періоду, при цьому, йому у відповідності до ст.2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262) виплата раніше призначеної пенсії не припинялася. У подальшому позивач звільнився у запас за станом здоров'я.

Позивач вказав, що 27.09.2018р. Чернівецьким обласним військовим комісаріатом (Чернівецький ОВК) були направлені документи до органу Пенсійного фонду для здійснення перерахунку пенсії за вислугу років. При цьому, при розрахунку розміру пенсії ГУ ПФУ в Чернівецькій області застосувало розмір пенсії у відсотках в розмірі 70% сум грошового забезпечення. Не погодившись з указаними діями відповідача позивач 22.10.2018р. звернувся до органу Пенсійного фонду з вимогою про перерахунок пенсії з урахуванням 80% грошового забезпечення з 21.09.2018р., на що отримав відмову у такому перерахунку. Позивач вважає дії відповідача щодо перерахунку пенсії з урахуванням 70% відповідних сум грошового забезпечення протиправними та такими, що порушують його право на пенсійне забезпечення. Зазначає, що зміни, які набрали чинності з 01.05.2014р., внесені в ст.13 Закону №2262-ХІІ Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014р. № 1166-VІІ стосуються виключно порядку призначення пенсії військовослужбовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. У зв'язку з цим стверджує, що оскільки йому призначено пенсію до набрання чинності змін, дії відповідача щодо визначення розміру пенсії позивачу виходячи з 70%, а не від 80% від суми грошового забезпечення, не відповідають чинному законодавству.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважав позовні вимоги необґрунтованими та просив у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки перерахування та виплата пенсії позивачу проведена на підставі довідки з Чернівецького ОВК про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, що надійшла до управління у вересні 2018 року для здійснення перерахунку додатково набутої вислуги років. При цьому виплата перерахованої пенсії з 21.09.2018р. здійснена згідно постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018р. "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

Відповідач вважає вимогу позивача щодо здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 80% відповідних сум грошового забезпечення та здійснення виплати пенсії в цьому розмірі з 21.09.2018р. безпідставною, оскільки згідно Закону України від 27.03.2014р. "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" внесено зміни до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Відтак відповідач вважає, що вони діяли правомірно, а перерахунок та виплата пенсії здійснена згідно діючого законодавства.

Ухвалою суду від 19.12.2018р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 з 09.07.2012р. призначено пенсію за вислугу років (30 років служби) на підставі Закону №2262 в розмірі 80% грошового забезпечення, що підтверджується протоколом про призначення пенсії за вислугу років за пенсійною справою №2401002561 (Міноборони) від 10.07.2002р. (а.с.7).

27.03.2018р. пенсійним органом проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103) та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704). При цьому застосовано розмір пенсії у відсотках у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення, що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії за пенсійною справою №2401002561 (Міноборони) від 27.03.2018р. (а.с.22).

Позивач, не погодившись з діями органу Пенсійного фонду щодо здійснення перерахунку розміру його пенсії з урахуванням 70% грошового забезпечення, звернувся до суду з відповідним позовом. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.10.2018р. у справі №824/805/18-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - адміністративний позов задоволено повністю та серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років та її виплату з 01.01.2018р. із розрахунком підвищення до пенсії відповідно до Постанови №103 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.03.2018 р., виходячи із 80% грошового забезпечення (а.с.18-20).

На підставі указаного рішення суду відповідачем 15.11.2018р. здійснено перерахунок пенсії позивачу за вислугу років з 01.01.2018р. з урахуванням 80% грошового забезпечення, що підтверджується розпорядженням про перерахунок пенсії за пенсійною справою №2401002561 (Міноборони) від 15.11.2018р. (а.с.23).

Водночас, з матеріалів справи видно, що з 30.08.2018р. по 20.09.2018р. позивач проходив службу за контрактом про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України на посадах осіб офіцерського складу, укладеним до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію (а.с.12).

27.09.2018р. до Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області з Чернівецького ОВК надійшли документи для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додатково набутої вислуги (32 роки 01 місяць 04 дні) (а.с.12,13).

На підставі наданих документів позивачу з 21.09.2018р. перераховано пенсію за вислугу років (32 роки), при цьому застосовано розмір пенсії у відсотках у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення, що підтверджується протоколом за пенсійною справою №2401005186 - Міноборони від 04.10.2018р. (а.с.24).

22.10.2018р. позивач звернувся до відповідача із заявою, згідно якої просив провести перерахунок пенсії та здійснити виплату різниці між нарахованою йому пенсією (70% грошового забезпечення) та перерахованої пенсії з урахуванням 80% грошового забезпечення з 21.09.2018р. (а.с.11).

Згідно відповіді пенсійного органу від 30.10.2018р. №905/К-11 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії та повідомлено, що при здійсненні перерахунку його пенсії застосовано законодавство, що діяло на момент його проведення, зокрема, відповідно до ч.2 ст.13 Закону №2262 (а.с.12).

Позивач вважає неправомірними дії органу Пенсійного фонду щодо відмови у перерахунку та виплаті йому пенсії з 21.09.2018р. з урахуванням 80% грошового забезпечення, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

У відповідності до ч.1 ст.2 Закону №2262 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

В силу ч.3 ст.2 Закону №2262 пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу під час часткової чи загальної мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту виплата пенсій на час такої служби не припиняється. Після звільнення із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу повторного прийняття їх на службу до дня демобілізації або звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде нижчим за розмір, який вони отримували до повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу у зв'язку з мобілізацією, на особливий період.

На підставі вказаних вище положень можна дійти висновку, що виплата пенсії пенсіонерам, які отримують пенсію за цим Законом у разі призову їх на військову службу за контрактом у разі введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду виплата призначеної пенсії не припиняється, а після звільнення із служби - виплата таким особам пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу повторного прийняття їх на службу до дня демобілізації або звільнення.

З матеріалів справи видно, що пенсія позивачу призначена відповідно до п."а" ч.1 ст.13 Закону №2262.

Згідно з названою нормою Закону №2262 (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

В свою чергу частиною 2 статті 13 Закону №2262 (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) визначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

В подальшому, відповідно до Закону України від 27.03.2014р. за №1166-VІІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України", який набрав чинності 01.04.2014р. було внесено зміни до ч.2 ст.13 Закону №2262, де число "80" замінили на число "70" (максимальний розмір пенсії), що, на думку відповідача, передбачає необхідність проведення перерахунку пенсії позивача в розмірі 70% від грошового забезпечення.

Враховуючи положення наведених норм у їх сукупності, суд доходить висновку, що положення статті 13 Закону № 2262, якими встановлено розмір пенсії виходячи з 70 відсотків від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після 01.04.2014р., тобто набрання ними чинності, та стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Таким чином, зміна максимального розміру пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення, що відбулася у ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ після призначення (перерахунку) пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної (перерахованої) позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку з урахуванням додаткової вислуги після звільнення.

Всупереч наведеному, при здійсненні перерахунку пенсії позивачу з урахуванням додаткової вислуги позивачу, який проходив службу за контрактом, укладеним до закінчення особливого періоду, з урахуванням додатково набутої вислуги, управління Пенсійного фонду безпідставно застосувало норми, які регулюють питання призначення пенсії.

Крім того, вирішуючи питання про застосування положень Закону № 2262 у часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Крім того, частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, суд вважає, що при розрахунку розміру пенсії з урахуванням набутої додаткової вислуги максимальний її розмір має обраховуватися, виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постановах від 03.04.2018р. у справі №175/1665/17 (№К/9901/9550/18) та від 24.04.2018р. у справі №686/12623/17 (К/9901/849/17).

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу за вислугу років із застосуванням 80% відповідних сум грошового забезпечення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи повноваження суду при вирішенні справи, закріплені в ст.245 КАС України, та неправомірність дій відповідача у вищевказаній частині, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок та виплату позивачу пенсії з 21.09.2018р. на підставі поданих Чернівецьким ОВК документів для перерахунку пенсії позивачу з урахуванням додаткової вислуги відповідно до Закону №2262, виходячи з 80% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено суду правомірність вчинених дій та законність відмови позивачу щодо проведення перерахунку пенсії з 21.09.2018р. з розрахунку 80% грошового забезпечення призначеної пенсії.

Суд не вирішує питання щодо судових витрат, оскільки позивача звільнено від їх сплати, а інших осіб, які їх понесли у справі немає, що не суперечить ч.5 ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років, обчисленої із застосуванням 80% відповідних сум грошового забезпечення.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років та її виплату з 21.09.2018р., виходячи із 80% грошового забезпечення на підставі направлених документів про перерахунок пенсії Чернівецького ОВК від 27.09.2018р., з урахуванням проведених виплат.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, вул. Оренбурзька, 7А м. Чернівці, 58022).

Суддя В.О. Кушнір