Рішення № 79279974, 21.01.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4573/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_2 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

19 грудня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дій Полтавського ОУПФУ щодо відмови ОСОБА_2 в зарахуванні до стажу роботи у подвійному розмірі роботи на посаді водія виїзної психіатричної бригади за період з 15.06.2007 по теперішній час та зобов'язання управління зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи у подвійному розмірі роботу на посаді водія виїзної психіатричної бригади за період з 15.06.2007 по теперішній час.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 у період з 15.06.2007 по дату звернення до суду (19.12.2018) працював на посаді водія виїзної психіатричної бригади, робота на якій, відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Однак, відповідач у порушення статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не зарахував у подвійному розмірі стаж роботи позивача на посаді водія виїзної психіатричної бригади за період з 15.06.2007 по 30.04.2018, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні).

15.01.2019 відповідач надав відзив на позов (а.с. 18-21), в якому заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2, посилаючись на те, що період роботи останнього на посаді водія виїзної психіатричної бригади з 15.06.2007 по 30.04.2018 при обчисленні страхового стажу зараховано в одинарному розмірі на підставі даних персоніфікованого обліку про сплату страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування. Іншого порядку обчислення страхового стажу з 01.01.2004 законодавством не визначено. Таким чином, вимоги позивача щодо зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі періоду його роботи з 15.06.2007 по теперішній час водієм виїзної психіатричної бригади Полтавської станції швидкої медичної допомоги є безпідставними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства України.

Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Cправи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_2 перебуває на обліку Полтавському ОУПФУ з 09.12.2009 як одержувач пенсії за віком (а.с. 28).

Згідно архівної довідки від 30.10.2018 та трудової книжки від 18.08.1972 (а.с. 11-13, 26) судом встановлено, що ОСОБА_2 працював на посаді водія санітарного автомобіля стації швидкої медичної допомоги м. Полтави з 23.01.1992 (наказ від 23.01.1992 №11-к). З 15.06.2007 ОСОБА_2 переведений на посаду водія виїзної психіатричної бригади (наказ від 15.06.2007 №64-к), а з 31.12.2012 останній звільнений (наказ від 25.12.2012 №184-к) у порядку переведення до Об'єднаного автогосподарства Головного управління охорони здоров'я.

За змістом довідки Об'єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області від 30.10.2018 №249, ОСОБА_2 дійсно з 01.01.2013 по теперішній час працює водієм автотранспортних засобів психіатричної бригади (а.с. 25).

15.11.2018 позивач звернувся до Полтавської ОУПФУ із заявою, у якій просив повідомити йому про підстави не зарахування до його загального стажу періоду роботи водієм виїзної психіатричної бригади з 15.06.2007 по теперішній час у подвійному розмірі (а.с. 24).

Листом від 10.12.2018 №906/К-14 (а.с. 27) Полтавське ОУПФУ Полтавської області повідомило позивача, що для визначення права на пенсію за вислугу років спеціальний стаж роботи як до 01.01.2004, так і після цієї дати зараховується за даними трудової книжки. При цьому, якщо є стаж роботи, зазначений у статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - він обчислюється у подвійному розмірі. При визначенні коефіцієнту страхового стажу, періоди трудової діяльності до 01.01.2004 зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, а з 01.01.2004 - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку пропорційно сплаченим внескам. ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні з 09.12.2009 як одержувач пенсії за віком, призначеної згідно вимог Закону. Пенсію обчислено з урахуванням стажу, зарахованого по 30.04.2018 тривалістю 50 років 6 місяців 24 дні, заробітку з 01.10.1973 по 30.09.1978 згідно довідки від 16.09.2009 №166, виданої Полтавським АТП-15327 та з 01.07.2000 по 31.01.2010 згідно персоніфікованого обліку. Період роботи на посаді водія виїзної психіатричної бригади з 15.06.2007 по 30.04.2018 при обчисленні страхового стажу зараховано в одинарному розмірі на підставі даних персоніфікованого обліку про сплату страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування. Іншого порядку обчислення страхового стажу з 01.01.2004 законодавством не визначено. За документами пенсійної справи стаж та заробітну плату зараховано в повному обсязі, пенсію обчислено відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивач не погодився з діями Полтавського ОУПФУ щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи ОСОБА_2 у подвійному розмірі періоду роботи з 15.06.2007 по дату звернення до суду (19.12.2018) на посаді водія виїзної психіатричної бригади Полтавської станції швидкої медичної допомоги, а, у подальшому, Об'єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов наступних висновків.

За приписами частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про психіатричну допомогу", заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров'я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.

У свою чергу психіатричною допомогою у розумінні статті 1 вказаного Закону є комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про психіатричну допомогу" професійні права, обов'язки лікаря-психіатра, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, у тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, при наданні психіатричної допомоги встановлюються Основами законодавства України про охорону здоров'я, цим Законом та іншими законами. Лікар-психіатр, інші працівники, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, мають право на пільги, встановлені законодавством України для осіб, зайнятих на важких роботах та з шкідливими і небезпечними умовами праці.

У спільному листі Міністерства праці і соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України та Пенсійного фонду України від 29.12.2005 №625/0/15-05/039-6, №10.01.09/2606, №16918/02-20 роз'яснено, що заклади охорони здоров'я: протитуберкульозні кабінети, психіатричні кабінети, кабінети інфекційних захворювань, психоневрологічні відділення, психіатричні бригади швидкої допомоги відносяться до таких, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_2 у період з 15.06.2007 по 31.12.2012 включно працював на посаді водія автотранспортних засобів психіатричної бригади Полтавської станції швидкої медичної допомоги, а починаючи з 01.01.2013 по дату звернення до суду (19.12.2018) працює водієм автотранспортних засобів психіатричної бригади Об'єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що час роботи позивача на посаді водія автотранспортних засобів психіатричної бригади Полтавської станції швидкої медичної допомоги, а починаючи з 01.01.2013 Об'єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області відноситься до часу роботи, який зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

Отже, враховуючи те, що стаття 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначає пільгові умови права на пенсію за віком, суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов'язку зарахувати спірний стаж роботи позивача у подвійному розмірі.

Відтак, на переконання суду, позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправними дій Полтавського ОУПФУ щодо відмови в зарахуванні йому до стажу роботи у подвійному розмірі роботи на посаді водія виїзної психіатричної бригади за період з 15.06.2007 по теперішній час та зобов'язання управління зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи у подвійному розмірі час роботи на посаді водія виїзної психіатричної бригади за період з 15.06.2007 по теперішній час є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При прийнятті рішення у даній справі судом враховувалася правова позиція Вищого адміністративного суду України, висловлена в ухвалі від 03.03.2016, провадження №К/800/47677/15.

Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Прохальна частина адміністративного позову містить клопотання позивача про стягнення з відповідача Полтавського ОУПФУ Полтавської області на користь ОСОБА_2 судових витрат.

Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн і суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського ОУПФУ на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн.

Водночас, у позовній заяві позивач наводить розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу в розмірі 6343,00 грн та зазначає, що з урахуванням майнового стану позивача, за домовленістю сторін розмір гонорару адвоката Павленка А.І. зменшений до 6000,00 грн.

Частинами першою, другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Разом з тим, суд зазначає, що у матеріалах позовної заяви відсутні будь-які документи, які б підтверджували взаємовідносини позивача та адвоката Павленка А.І. (ордер про надання правничої допомоги, договір чи угода про надання правничої допомоги, тощо), а також відсутні документи, які б свідчили про фактичне здійснення позивачем на користь адвоката оплати вартості наданих послуг на суму 6000,00 грн, а саме, розрахункових документів (квитанції, платіжного доручення тощо), а також акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

За таких обставин, відсутні підстави для розподілу між сторонами витрат на правничу допомогу адвоката.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, Полтавська область, 36040, код ЄДРПОУ 40383769) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, що полягають у відмові ОСОБА_2 в зарахуванні до стажу роботи у подвійному розмірі періоду роботи з 15 червня 2007 року по 19 грудня 2018 року на посаді водія виїзної психіатричної бригади.

Зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи у подвійному розмірі період роботи з 15 червня 2007 року по 19 грудня 2018 року на посаді водія виїзної психіатричної бригади.

Стягнути на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава