Рішення № 79279866, 21.01.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2019 р. № 400/2646/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в порядку письмового провадження засіданні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54046

до відповідача:Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018

про:визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до адміністративного суду з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (далі - відповідач, Центральне ОУПФУ), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області щодо нездійснення перерахунку та виплати суми перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 01.08.2018 на підставі довідки Апеляційного суду Миколаївської області про заробітну плату для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 26.07.2018 року № 8-11/24/2018;

- зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області здійснити перерахунок та виплату суми перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1, починаючи з 01.02.2018 відповідно до довідки Апеляційного суду Миколаївської області про заробітну плату для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 26.07.2018 року № 8-11/24/2018;

- встановити місячний строк для подання Центральним об'єднаним управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області звіту про виконання рішення суду.

Ухвалою від 02.11.2018 року суд відкрив провадження у справі та постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що з 01.01.2018 року посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762,00 грн., а тому саме з цієї дати зміна грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Відповідач надав відзив, в якому вказав, що розмір складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, змінилися у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" від 15.05.2018 року № 2415-VІІІ (далі - Закон України № 2415), з 22.07.2018 року. Таким чином, відповідно до п. 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахування) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1), перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачу проведено з 01.08.2018 року. За таких обставин відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні її вимог.

Дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, матеріали, що містяться у справі, суд встановив таке.

З 26 вересня 2016 року позивач, як суддя у відставці, отримує щомісячне довічне грошове утримання та перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області та отримує щомісячне довічне грошове утримання.

26.07.2018 позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді з 01.01.2018 року, та надала довідку Апеляційного суду Миколаївської області від 26.07.2018 № 8-11/24/2018.

Проте, як зазначила позивач, станом на 25.10.2018 року відомості про розгляд заяви від відповідача відсутні.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив таке.

Статтею 141 Закону України від 07.07.2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції, чинній на момент призначення позивачу довічного грошового утримання, далі - Закон України № 2453) встановлено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90% заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

У відповідності до ч. 2 ст. 133 Закону України № 2453, суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Аналогічна норма міститься у ст. 135 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-ІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон України № 1402).

Згідно п. 1 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2415, який набрав чинності з 22.07.2018 року, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і застосовується до правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, а в частині функціонування електронної системи реєстрації та обліку у сфері авторських і суміжних прав з 1 липня 2019 року.

Згідно пп. 6 п. 6 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2415, в абзаці другому пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 2, ст. 25) слово та цифри "1600 гривень" замінити словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".

Отже, редакція п. 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року № 1774-VІІІ (далі - Закон України 1774), яким була передбачена інша розрахункова величина у розмірі 1600,00 грн. для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, є такою:

" 3. Установити, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" було установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762,00 грн.

Право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці виникло з 01.01.2018 року, тобто з моменту підвищення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 1762,00 грн., який є розрахунковою величиною у Законі України № 1402 для обчислення грошового забезпечення призначених суддів.

Досліджуючи правове поняття "щомісячне довічне грошове утримання судді", Конституційний суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 року № 18-рп/2011 у справі № 1-33/2011, вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячне грошове утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов'язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці сплачує Пенсійний фонд України за рахунок Державного бюджету, діючому судді виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказує про неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював аналогічні правові позиції у відношенні гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у рішеннях, а саме: від 18.06.2007 року № 4-рп/2007; від 22.05.2008 року № 10-рп/2008; від 08.06.2016 року № 4-рп/2016; від 27.02.2018 року № 1-р/2018.

Виходячи з наведеного, щомісячне довічне грошове утримання є не тільки соціальною виплатою (пенсією), але й конституційною гарантією незалежності судді у відставці, є складовою його правового статусу як діючого судді з урахуванням правомірних законних очікувань на майбутнє щодо захищеного соціального статусу при звільненні його з посади (відставки), яке у своєму розмірі має бути максимально наближеним до рівня грошового утримання судді, який перебуває на відповідній посаді.

Посилання відповідача на те, що Закон України від 15.05.2018 року № 2415-VІІІ "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" набрав чинності з 22.07.2018 року, тому перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачу здійснено з 01.08.2018, оскільки відповідно до ст.58 Конституції України закони не мають зворотної дії у часі судом до уваги не приймається з огляду на таке.

Закон України від 15.05.2018 року № 2415-VІІІ "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" містить темпоральні застереження щодо зворотної дії у часі правової норми щодо зміни розрахункової величини, з якої обраховується суддівська винагорода, а саме не з 1600 грн., а з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законодавець у Законі від 15.05.2018 року № 2415-VІІІ визначив час, з якого застосовується змінена розрахункова величина для нарахування суддівської винагороди, а саме починаючи з 01.01.2017.

Таким чином, позов належить задовольнити в повному обсязі.

Вимога, щодо встановлення судового контрою за виконанням судового рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, задоволенню не підлягають, оскільки, частиною 1 ст. 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, підстави зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 194, 241 - 246, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54046, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області щодо нездійснення перерахунку та виплати суми перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 01.08.2018 на підставі довідки Апеляційного суду Миколаївської області про заробітну плату для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 26.07.2018 року № 8-11/24/2018.

3. Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області здійснити перерахунок та виплату суми перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 54046, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), починаючи з 01.02.2018 відповідно до довідки Апеляційного суду Миколаївської області про заробітну плату для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 26.07.2018 року № 8-11/24/2018.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018 ідентифікаційний код 41250753) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54046 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 704,80 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник