
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 січня 2019 року № 320/6404/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просила суд:
- визнати неправомірним рішення Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 08.11.2018 №1233/06;
- зобов'язати Переяслав-Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "д" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з моменту звернення, а саме з 09 серпня 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона, як особа, що досягла 50 років та має більше 28 років стажу роботи оператором машинного доїння, звернулась до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту «д» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але відповідач протиправно відмовив їй у призначенні вказаної пенсії, чим позбавив передбачених законом гарантій.
Представник відповідача у письмовому відзиві поданому до суду, позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що посадовими особами Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області правомірно було відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії, оскільки нею не було надано документи, що підтверджують періоди її роботи дояркою, що дають право на призначення вказаної пенсії. Крім того, представник відповідача зазначив, що станом на день звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, позивач не досягла віку, передбаченого ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На підставі викладеного, представник пенсійного органу вважає, що оскаржуване рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії було прийнято відповідачем правомірно, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як убачається з матеріалів справи, позивач працювала оператором машинного доїння в наступних радколгоспах та підприємствах сільського господарства:
з 01.01.1990 по 19.02.1993 - в колгоспі "Заповіт Леніна";
з 20.02.1993 по 08.02.2000 - в КСП "Черняхівське";
з 09.02.2000 по 01.04.2001 - в СТОВ "Черняхівське";
з 02.04.2001 по 08.11.2006 - в ДП "Лан" ВАТ "Яготинський маслозавод";
з 09.11.2006 по 27.02.2017 - в ДП "Лан" ТОВ "Агроінвест України";
з 28.02.2017 по 03.07.2017 -в ДП "Лан" Вірфіл Лімітед";
з 04.07.2017 по 28.12.2017 - в ДП "Лан";
з 29.12.2017 по 06.03.2018 - в СТОВ "Придніпровський край".
Стаж роботи на зазначених роботах складає 28 років 09 місяців.
Вказане підтверджується відомостями зазначеними в трудові книжці серії БТ-І №4260432 від 15.10.1981, копія якої наявна в матеріалах справи.
Судом встановлено, що 09.08.2018 ОСОБА_1 звернулась до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За результатами розгляду заяви позивача, Переяслав-Хмельницьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області прийнято рішення від 08.11.2018 № 1233/06, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, підставою відмови зазначено, що неможливо з'ясувати виконання норм обслуговування тварин за весь період її роботи дояркою, через відсутність довідки про підтвердження пільгового характеру роботи, а тому позивач матиме право на пенсію на пільгових умовах при досягненні 60 років.
Вважаючи відмову безпідставною, позивач оскаржив дії відповідача до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до пункту "д" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками - операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, після досягнення 55 років за наявності стажу роботи на зазначеній роботі не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування, які визначаються Кабінетом Міністрів України.
Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту "б" частини першої цієї статті.
Абзаци 3 - 13 пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» містять наступні положення:
50 років - по 31 березня 1965 року включно;
50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
З наявної в матеріалах копії паспорту серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1.
Таким чином, судом встановлено, що на день подання позивачем заяви до пенсійного органу її вік становив 54 років, що з урахуванням положення пунктів "б" і "д" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є достатнім віком для набуття права на пенсію за віком на пільгових умовах.
Таким чином, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача, як на підставу обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення, на те, що станом на день звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах позивач не досягла віку, передбаченого ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року № 162, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики № 259/34/5 від 08 червня 2001 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до пунктів 1, 3 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.
Підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Із записів, які містяться в трудовій книжці позивача вбачається, що вона працювала на посаді оператора машинного доїння:
з 01.01.1990 по 19.02.1993 - в колгоспі "Заповіт Леніна";
з 20.02.1993 по 08.02.2000 - в КСП "Черняхівське";
з 09.02.2000 по 01.04.2001 - в СТОВ "Черняхівське";
з 02.04.2001 по 08.11.2006 - в ДП "Лан" ВАТ "Яготинський маслозавод";
з 09.11.2006 по 27.02.2017 - в ДП "Лан" ТОВ "Агроінвест України";
з 28.02.2017 по 03.07.2017 -в ДП "Лан" Вірфіл Лімітед";
з 04.07.2017 по 28.12.2017 - в ДП "Лан";
з 29.12.2017 по 06.03.2018 - в СТОВ "Придніпровський край".
Позивач працювала дояркою, що дає підстави стверджувати, що вона була безпосередньо зайнята в тваринництві на протязі повного календарного року з повним робочим днем та повним робочим тижнем.
Згідно матеріалів справи, на час звернення із заявою до відповідача позивач мала достатній стаж (більше 28 років на роботах дояркою (оператором машинного доїння) в колгоспі та інших підприємствах сільського господарства), для призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах згідно підпункту 5 пункту 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який підтверджений трудовою книжкою.
Водночас, як убачається із рішення відповідача від 08.11.2018 №1233/06, підставою для не зарахування до пільгового стажу роботи позивача період її роботи дояркою, слугувала відсутність підтвердження первинними документами щодо встановлення факту виконання норм обслуговування тварин.
Разом з тим, не визначення порядку встановлення норм обслуговування, виконання яких повинно враховуватися при призначенні дояркам пенсії за віком на пільгових умовах, та не затвердження (та як наслідок відсутність відповідних підтвердних документів) норм обслуговування тварин для доярок господарства за вищевказані роки на відповідних підприємствах, де працювала позивач, на думку суду, не може свідчити про невиконання нею таких норм та не спростовує факту виконання ОСОБА_1 повний робочий день робіт за посадою доярки, в тому числі по догляду за тваринами, що перебували в її обслуговуванні.
Таким чином, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача щодо не зарахування позивачу пільгового стажу за умови відсутності первинних документів виконання норм обслуговування тварин, оскільки усі вищенаведені обставини, на переконання суду, свідчать про наявність у позивача права на пенсію згідно підпункту 5 пункту 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому, підтвердженням (доказом) того, що позивач працювала повний робочий день дояркою в колгоспі та інших підприємствах сільського господарства більше 28 років є запис в її трудовій книжці, що відповідають вимогам законодавства і не потребує інших способів доведення цього факту.
Наведене свідчить про наявність у позивача права на призначення пенсії з підстав, передбачених підпунктом 5 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частини 5 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:
1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. У разі якщо при відстрочці часу призначення пенсії за віком не здійснюється підвищення розміру пенсії за неповний місяць страхового стажу, пенсія, обчислена відповідно до статті 29 цього Закону, призначається з дня, що настає за останнім днем повного місяця відстрочки часу виходу на пенсію, який враховано до страхового стажу;
2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Положеннями частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивачем належним чином доведено, а Переяслав-Хмельницьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області та наявними у матеріалах справи доказами не спростовано бездіяльність Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо вирішення питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1409,60 грн., підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 205, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
адміністративний позов -задовольнити.
Визнати неправомірним рішення Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 08 листопада 2018 року №1233/06.
Зобов'язати Переяслав-Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "д" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з моменту звернення, а саме з 09 серпня 2018 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.
Судове рішення № 79279633, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 08.01.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/6404/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: