Ухвала суду № 79278108, 18.01.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

415/6391/18

1-кп/415/235/19

УХВАЛА

"18" січня 2019 р. Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Луньової Д.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Нестеренка С.М.,

прокурора - Дьомушкіної І.В.,

захисника - Стародубцевої Л.О.,

обвинувачених - ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лисичанську клопотання прокурора про

продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12018130240001396, внесеному до ЄРДР 11.06.2018 року про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська, Луганської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Теміртау, Казахстан, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 3 ст.185 України, на 60 днів. Клопотання мотивоване тим, що наявні ризики, передбачені п.п.1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, на думку прокурора існує можливість, що ОСОБА_2 буде переховуватися від суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується. Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, про існування зазначених ризиків свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, те, що він ніде не працює, не одружений, дітей не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків за місцем проживання, раніше судимий, вказане кримінальне правопорушення він вчинив у період іспитового строку.

Захисник Стародубцева Л.О. заперечувала проти клопотання прокурора та просила суд застосувати до його підзахисного більш м'який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав позицію свого захисника.

Обвинувачений ОСОБА_3 також підтримав позицію захисника Стародубцевої Л.О.

Стаття 29 Конституції України закріплює, що ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Окрім того, у рішенні ЄСПЛ «Stanev v. Bulgaria», п. 143 зазначено, що затримання особи є настільки серйозним заходом, що воно може бути виправдане лише тоді, коли були розглянуті інші, менш суворі заходи і коли вони були визнані недостатніми для захисту індивідуального або суспільного інтересу, який міг би вимагати затримання особи.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Заслухавши думку учасників судового провадження, враховуючи тяжкість злочину, інкримінованого органом досудового розслідування обвинуваченому, який є тяжким злочином; особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, не має міцних соціальних зв'язків, вчинив інкриміноване йому органом досудового розслідування кримінальне правопорушення у період іспитового строку, керуючись практикою ЄСПЛ, враховуючи, що лише тяжкість покарання не може бути положено в основу прийняття рішення про обрання або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак, беручи до уваги, що судовий розгляд кримінального провадження ще не розпочато, суд вважає на даний час недостатнім застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 інших більш м'яких запобіжних заходів, а тому вважає доцільним продовжити строки тримання під вартою ОСОБА_2 на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 369-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Дьомушкіної І.В. про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України на 60 днів - до 18 березня 2019 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Д.Ю. Луньова