Рішення № 79265476, 14.01.2019, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/10919/17

Провадження № 2/520/1064/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2019 року

Київський районний суд м. Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

При секретарі Шеховцевій О.В.

За участю представників -адвокатів сторін ОСОБА_1 і ОСОБА_2

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування квартирою, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог Київська рай адміністрація, як орган опіки та піклування про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,

Встановив:

ОСОБА_3 у вересні 2017 року звернувся до суду з вимогами ухвалити рішення, яким встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 стверджуючи, що вказана квартира належить йому - позивачу - і ОСОБА_4 на праві власності в рівних частках, що між співвласниками квартири виник спір щодо порядку користування квартирою. В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав.

Відповідач позов не визнала і заявила зустрічні вимоги і просила суд ухвалити рішення, яким зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкод у користуванні квартирою неповнолітній дочці -ОСОБА_6,2006 року народження.

Представник Київської рай адміністрації, як органу опіки та піклування до суду не з'явився, надав заяву про вирішення спору за його відсутності.

Судом встановлено наступне:

На підставі рішення Київського райсуду м.Одеси від 28.02.2017 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на праві власності в рівних частках належить квартира АДРЕСА_1 - кожному належить 1\2 частина квартири. Квартира має загальну площу 98,3 кв.м., в тому числі житлову - 62,5 кв.м. і складається з 5-ти житлових кімнат, кухні, коридору, туалету, ванної кімнати, кладочки і двох балконів. В квартирі мають реєстрацію ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7, 1998 року народження - син, ОСОБА_8,2006 року народження - дочка, ОСОБА_9 -мати ОСОБА_4 ОСОБА_3 в квартирі не проживає, як пояснив в судовому засіданні : у зв'язку з наявність спору щодо порядку користування квартирою.

Позивач стверджує, що квартира є технічно неподільною - не є можливим виділити кожному співвласнику у володіння і користування 1\2 частину квартири, а сторони не дійшли згоди щодо порядку користування квартирою, тому ОСОБА_3 вимушений звернутися до суду за захистом свого права власності на квартиру і просив виділити йому у володіння і користування дві житлові кімнати площею 10,2 кв.м. і площею 17,5 кв.м., а у володінні і користуванні відповідача залишити житлові кімнати площею 8,4 кв.м., площею 9,2 кв.м., площею 17,2 кв.м.; приміщення коридору,кухні, туалету, ванної кімнати та кладовки залишити у спільному користуванні сторін. Оскільки відповідач стверджувала, що кімнатою площею 17,5 кв.м. користується неповнолітня дочка ОСОБА_8,2006 року і вимоги позивача порушують права та інтереси неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 погодився в судовому засіданні отримати у користування житлові кімнати площею 17,2 кв.м. і площею 10,2 кв.м.

ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечувала надати у користування позивача житлову кімнату площею 17,2 кв.м. і житлову кімнату площею 8,4 кв.м., тому як житловою кімнатою площею 10,2 кв.м. користується її мати - ОСОБА_9 (в додаткових письмових поясненнях ОСОБА_4 зазначила, що цією кімнатою користується син - ОСОБА_3) і надання кімнати ОСОБА_3 порушить права та інтереси ОСОБА_9

Окрім того, ОСОБА_4 доводила, що, ОСОБА_3 передчасно звернувся до суду з цим позовом, оскільки відомості про його права щодо 1\2 частини спірної квартири не внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Дослідивши надані сторонами докази і наведені доводи, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_3 є доведеним і підлягає задоволенню, а позовні вимоги ОСОБА_4 належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Згідно з вимогами ст.358 ЦК України - право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння і користування майном, що є їхню спільною часткової власністю. Спосіб вираження такої згоди в законі не закріплено. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до роз.яснень Верховного Суду України, викладених в постанові Пленуму ВСУ від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані житлові та інші приміщення з самостійними входами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

У даному випадку наданий висновок експерта №18-05 від 27.06.2018 року свідчить про відсутність технічної можливості поділити спірну квартиру на дві самостійні квартири з виділом кожному співвласнику в натурі 1\2 частини або з відступом від ідеальних часток в складі житлових та підсобних приміщень із забезпеченням необхідними інженерними комунікаціями ( а.с.67-70). Частина квартири, яка відповідає розміру частки ОСОБА_3 у праві спільної часткової власності складає у загальній площі 49,25 кв.м. (98,3 кв.м. :2), в тому числі у житловій 32,25 кв.м. (62,5 :2).

Оскільки у даному випадку спір стосується не поділу квартири, а порядку спільного користування цією квартирою з урахуванням відсутності можливості виділити у користування кожному співвласнику приміщення у відповідності до їх ідеальних часток у цій квартирі, суд відходить від відповідності реальних часток ідеальним. Суд погоджується з доводами сторони позивача за первісним позовом щодо доцільності виділення співвласникам у користування житлових приміщень, які розташовані поряд один з одним: ОСОБА_3 приміщення кімнат з площею 17,2 кв.м. і площею10,2 кв.м., ОСОБА_4 - кімнат з площею 17,5 кв.м., 8,4 кв.м., 9,2 кв.м.

Підсобні приміщення у квартирі залишаються у загальному користуванні сторін (окрім лоджії балкону площею 2 кв.м.) Житлові кімнати, які виділяються сторонам у користування є окремими і відповідають вимогам ст.63 ЖК України.

Щодо доводів ОСОБА_4 про відсутність реєстрації прав позивача на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухомість. Судом встановлено, рішення районного суду про визнання права власності за ОСОБА_3 на 1/2 частину квартири ОСОБА_4 оскаржила в апеляційному, а потім в касаційному порядку (ухвала касаційного цивільного суду про залишення рішення райсуду від 28.02.2017 року винесена 12.11.2018 року), тому ОСОБА_3 на момент звернення до суду з цим позовом не мав можливості виконати реєстрацію прав власності на 1\2 частину квартири в Державному реєстрі. До того ж, відсутність державної реєстрації цього об'єкту жодним чином не вплинула на наявність у позивача права власності на цей обєкт, оскільки така реєстрація є лише підтвердженням з боку держави права, що виникло на підставі укладеної угоди і ст.ст.60,61 СК України.

Зустрічні вимоги ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні квартирою не містяться на фактичних обставинах по справі, є недоведеними і тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.259,263-265,268 ЦПК України, суд

Вирішив

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_10 про встановлення порядку користування квартирою задовольнити.

Визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 і виділити в користування власнику 1\2 частини квартири ОСОБА_3 приміщення житлової кімнати площею 17,2 кв.м., приміщення житлової кімнати площею 10,2 кв.м; в користування власнику 1\2 частини квартири ОСОБА_4 виділити приміщення житлової кімнати площею 17,5 кв.м., приміщення житлової кімнати площею 8,4 кв.м., приміщення житлової кімнати площею 9,2 кв.м., приміщення лоджії -балкону площею 2 кв.м.

В загальному користуванні ОСОБА_3 і ОСОБА_4 залишити приміщення коридору площею 17 кв.м., приміщення кухні площею 9,6 кв.м., приміщення ванної кімнати площею 2,6 кв.м., приміщення вбиральні площею 1,0 кв.м., приміщення кладовки площею 2,8 кв.м., балкон площею 0,8 кв.м.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог Київська рай адміністрація, як орган опіки та піклування про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду через Київський райсуд м.Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення виготовлено 18.01.2019 року.

Суддя Калашнікова О. І.