Ухвала суду № 79263973, 18.01.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

ун. 423/2146/18

№ 1-КП/415/219/19

У Х В А Л А

18 січня 2019 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі

головуючого судді Березіна А.Г.

при секретарі Павлова О.В.

за участю прокурора Нескородової Г.О.

законного представника

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1

представник Служби у справах дітей ОСОБА_2,

захисник ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні у приміщенні Лисичанського міського суду кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, учня ІНФОРМАЦІЯ_4, судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, мешкаючого за адресою: місто Золоте, квартал Сонячний, 11/59;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, учня ІНФОРМАЦІЯ_7, судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: місто Золоте, квартал Сонячний, 5/93,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

16 липня 2018 року до Лисичанського міського суду Луганської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12018130530000364 від 20.08.2018 року у відношенні ОСОБА_4 та ОСОБА_5, обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України.

У відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Лисичанського міського суду від 28.11.2018 року застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 спливає, у зв’язку з чим, під час судового засідання прокурор Лисичанської місцевої прокуратури звернулась до Лисичанського міського суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12018130530000364 від 20.08.2018 року.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, що відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Про існування ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового слідства та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, про що, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, відсутність міцних соціальних зв’язків, відсутність місця роботи та стабільного доходу, наявність не знятої та не погашеної у встановленому порядку судимості за тяжкі корисливі злочини проти власності.

Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.

Представник Служби у справах дітей ОСОБА_2С заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.

Захисник ОСОБА_3 просив вирішити клопотання на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_4 просив суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Вислухавши доводи учасників кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід, щодо обвинуваченого. При цьому вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до пунктів 1 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; … 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Також суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а також, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння. Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену в рішенні у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року є, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес (захист прав потерпілого) який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.

Суд не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь обвинуваченого, але вважає що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов’язків та запобіганню процесуальних ризиків.

Враховуюче вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також відсутність підстав для зміни та скасування запобіжного заходу, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

Керуючись ст. 110, 131, 132, 176-178,183,184, 331 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Лисичанської місцевої прокуратури про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4, задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України на 60 днів, тобто по 18 березня 2019 року включно.

Дана ухвала в частині продовження запобіжного заходу діє до 18 березня 2019 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: А.Г.Березін