Ухвала суду № 79263960, 17.01.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

415/3544/16-к

1-КП/415/49/19

УХВАЛА

17.01.19 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Грибанової Л.О.,

суддів Березіна А.Г.,

ОСОБА_1,

за участю секретаря Кайданович Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12016130000000056 від 29 квітня 2016 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючої, не заміжньої, судимої 21 травня 2008 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.307 ч.2, ст.309 ч.2, ст.311 ч.1, ст.70 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі, 27 жовтня 2011 року звільненої з місць позбавлення, відповідно до Постанови Свердловського міського суду Луганської області (ст.81 КК України), умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 07 місяців, зареєстрованої та проживаючої у ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.149 ч.2, ст.309 ч.2 КК України, –

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Ісмаілова Е.Н.,

захисника ОСОБА_3,

встановив:

15 липня 2016 року до Лисичанського міського суду надійшов обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження відносно ОСОБА_2, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.149 ч.2, ст.309 ч.2 КК України.

Під час провадження досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження стосовно обвинуваченої ОСОБА_2, за ознаками складу злочинів, передбачених ст.149 ч.2, ст.309 ч.2 КК України, до обвинуваченої ОСОБА_2, відповідно до Ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 травня 2016 року, застосовано запобіжний захід – у вигляді тримання під вартою, строк за яким, Ухвалою Лисичанського міського суду від 30 листопада 2018 року продовжено до двох місяців, тобто – до 30 січня 2019 року.

У судовому засіданні прокурор Ісмаілов Е.Н. заявив клопотання щодо продовження строку тримання обвинуваченої ОСОБА_2 під вартою, оскільки обвинувачена ОСОБА_2 органами досудового розслідування обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ст.149 ч.2, ст.309 ч.2 КК України, один з яких, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, судовий розгляд – триває, безпосередньо обвинувачена ОСОБА_2 за обставинами інкримінованих злочинів – не допитана, крім того, існують ризики, передбачені ст.177 ч.1 КПК України, на що вказують, як тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання останньої винуватою у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, так і данні про особу обвинуваченої ОСОБА_2, яка – не працює, не заміжня, утриманців – не має, що вказує на відсутність у останньої постійного джерела доходів та міцних соціальних зв'язків за місцем судового розгляду, а також, мешкає на території, яка межує з територією, не підконтрольною органам державної влади України.

Суд, заслухавши доводи прокурора Ісмаілова Е.Н., який підтримав клопотання та навів підстави доцільності продовження тримання обвинуваченої ОСОБА_2 під вартою, вислухавши думку захисника обвинуваченої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3, котра щодо клопотання прокурора - заперечувала, з урахуванням інформації ДУ «Харківська установа виконання покарань (№27)» щодо відмови обвинуваченої ОСОБА_2 від участі у судовому засіданні у режимі відео-конференції, і, одночасно, враховуючи забезпечення права обвинуваченої ОСОБА_2 на захист присутністю захисника останньої, а також, дослідивши надані до суду письмові матеріали кримінального провадження, вважає, що, з урахуванням даних про особу обвинуваченої ОСОБА_2, яка – не працює, не заміжня, утриманців – не має, що свідчить про відсутність у останньої постійного джерела доходів та міцних соціальних зв'язків за місцем судового розгляду, мешкає на території, яка межує з територією, не підконтрольною органам державної влади України, а також, з урахуванням ступеню тяжкості кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченій ОСОБА_2, зокрема, злочину, передбаченого ст.149 ч.2 КК України, який, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких кримінальних правопорушень, і за скоєння якого, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років, а також, з метою запобігання ризиків, передбачених ст.177 ч.1 КПК України, а саме: спробам переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються, на що вказує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання останньої винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, при цьому, враховуючи також, що судовий розгляд – триває, безпосередньо обвинувачена ОСОБА_2 за обставинами інкримінованих злочинів не допитана, тощо, – підстав для застосування до обвинуваченої ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, який би зміг забезпечити належну процесуальну поведінку останньої, - не вбачається, оскільки, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини – вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи – є ризик переховування цієї особи від правосуддя, при цьому, зазначено, що небезпека переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами, і вказані суспільні інтереси, на думку колегії суддів, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу перевагу, ніж правила про повагу до свободи особи, а тому продовження обвинуваченій строків тримання під вартою – є виправданим, у зв'язку з чим, вважає за доцільне задовольнити клопотання прокурора Ісмаілова Е.Н. щодо продовження тримання обвинуваченої ОСОБА_2 під вартою, продовживши обвинуваченій ОСОБА_2 строк тримання під вартою, що не може перевищувати двох місяців, тобто, – до 17 березня 2019 року.

На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_2 покладених на останню процесуальних обов’язків, керуючись ст.110, ст.131, ст.132, ст.176-ст.178, ст.183, ст.331 КПК України, суд –

ухвалив:

Продовжити обвинуваченій:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянину України, не працюючій, не заміжній, судимій, зареєстрованій та проживаючій у ІНФОРМАЦІЯ_3,

строк тримання під вартою до двох місяців, тобто – до 17 березня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали вручити обвинуваченій, прокуророві та направити начальнику ДУ «Харківська установа виконання покарань (№27)».

Головуючий суддя:

Судді: