Ухвала суду № 79261612, 18.01.2019, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 402/341/18

Провадження № 1-кп/386/36/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2019 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Гут Ю. О.

з участю: секретаря судового засідання Корніцької Л.В.

прокурора Калашникова Є.В.,

обвинувачених: ОСОБА_1

ОСОБА_2

захисників-адвокатів: Язан О.О.

Кононов М.А.

потерпілого ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в смт. Голованівськ у кримінальному провадженні № 12017120280000455 від 06.10.2017 року відносно: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованого АДРЕСА_5, фактично проживаючий АДРЕСА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.І ст.396, ч.І ст.119 КК України та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та роживаючий АДРЕСА_4 такий, що не має судимості, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286, ч.І ст.119 КК України, клопотання прокурора про застосування та обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні, до початку судового розгляду справи прокурором заявлено клопотання про застосування та обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання вказав, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив два злочини середньої тяжкості, він його родичі тривалий час проживають на території Благовіщенського району Кіровоградської області, а тому має тісні соціальні зв'язки із місцевим населенням та представниками правоохоронних органів. Крім того є достатні підстави вважати, що ініціатором всіх способів приховування злочину, вчиненого ОСОБА_2, був ОСОБА_1, а також те, що останній тривалий час проходить службу в правоохоронних органах та обізнаний в необхідних навичках та вміннях, він може шляхом застосування до учасників кримінального провадження методів залякування, методів фізичного та морального впливу, підкупу чи використовуючи своє становище, вплинути на останніх, вчинити інші злочини та переховуватись від суду.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 відповідає суспільному інтересу.

Потерпілий ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_6 підтримали клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Язан О.О.. заперечили проти клопотання прокурора. Вказали, що раніш відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який ним не порушувався. Обвинувачений є єдиним годувальником в сімї. За специфікою своєї роботи працює в нічний час. Пропонували суду обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання.

Суд заслухавши клопотання прокурора, зясуваши думку потерпілого ОСОБА_5 і його представника ОСОБА_6 та позицію обвинуваченого ОСОБА_1. та його захисника Язан О.О. дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків.

На підставі вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоровя, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання, та інші обставини що її характеризують.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Судом встановлено, що обвинувачуваний ОСОБА_1 являється громадянином України, раніш не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, має постійне місце проживання та роботи, стабільні міцні соціальні звязки, що може забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 суд враховує, вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотання.

Частиною другою цієї статті передбачено, що слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою ст. 194 КПК України.

За вказаних обставин суд позбавлений можливості задовольнити клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладання яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Разом з тим посилання обвинуваченого ОСОБА_1, щодо обрання судом йому запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, взяті до уваги не можуть бути, оскільки зобов'язання не може бути застосовано в зв'язку з тим, що це найбільш мякий запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчинених кримінальних правопорушень згідно до даних обвинувального акту.

Враховуючи, що при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно ОСОБА_1 доведено існування ризику щодо можливого незаконного впливу на потерпілих, свідків та обвинуваченого у даному кримінальному провадженні, проте, не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, суд дійшов висновку про застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із покладанням на обвинуваченого ОСОБА_1 обовязків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 193, 194, 196,197, 369,372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

В задоволенні клопотання заступника військового прокурора Кіровоградського гарнізону південного регіону України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачуваного ОСОБА_1 - відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.І ст.396, ч.І ст.119 КК України, запобіжний захід забезпечення кримінального провадження, у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого фактично проживання розташованого за адресою АДРЕСА_1, в період доби з 23 год. 00 хвл. по 05 год. 00 хвл. на два місяці.

Покласти на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим і кожним викликом;

- не відлучатися з місця свого постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками, та обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні, крім випадків спілкування з ними під час здійснення процесуальних дій;

Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту встановити на 60 днів, з тобто з 18.01.2019 року по 18.03.2019 року, включно.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_1 що в разі невиконання покладених на нього вище наведених обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням обраних обов'язків відносно ОСОБА_1 покласти на відповідний відділ національної поліції м. Києва.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.

Суддя: Гут Ю. О.