Рішення № 79261385, 18.01.2019, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

м. ЯготинЯготинськийрайонКиївськаобластьУкраїна07700

Справа № 382/2183/18

Провадження № 2-о/382/9/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.01.2019 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Литвин Л. І.

при секретарі Чемерис С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Яготинська районна державна адміністрація Київської області, м. Яготин, вул. Незалежності, 110 про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулася до Яготинського районного суду, заінтересована особа: Яготинська районна державна адміністрація Київської області про встановлення факту, що має юридичне значення, в котрій зазначено, що на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серія КВ № 0035432 від 17 грудня 1996 року їй належить право на земельну частку (пай) розміром 4,06 умовних кадастрових гектарів, що розташована на території Сулимівської сільської ради Яготинського району Київської області. В листопаді 2018 року з метою одержання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою на вказану вище земельну ділянку вона звернулася до Яготинської районної державної адміністрації. Під час перегляду наданих нею документів, працівниками Яготинської РДА було з’ясовано, що відповідними посадовими особами під час виготовлення сертифікату на право на земельну частку (пай) було невірно записано її по-батькові, а саме, замість «Олексіївна» було зазначено «Олександрівна». Дана помилка не дає їй можливості скористатись своїм правом щодо належного володіння майном. З узагальнення судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення ВС України за 2010 рік вбачається, що «…коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим….» Врегулювати дане питання шляхом виправлення допущених помилок в правовстановлюючому документі вона не може, оскільки видача сертифікатів на право на земельну частку чинним законодавством не передбачена.

Пунктом 12 Поставнови Пленуму ВСУ N 5 від 31.03.95 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст.273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факт належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства…». Просила встановити, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серія КВ № 0035432 від 17 грудня 1996 року на земельну частку (пай) розміром 4,06 умовних кадастрових гектарів КСП ім Кравченка, яка розташована на території Сулимівської сільської ради Яготинського району Київської області, виданий на підставі розпорядження Яготинської РДА від 10 грудня 1996 року за № 486, зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 494, виготовлений на ім’я ОСОБА_2 дійсно належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. В судове засідання заявниця та її представник не з"явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, представник заявниці звернулася до суду з заявою, в котрій просила розглянути справу у їх відсутності, заяву підтримала. Представник зацікавленої особи в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, в заяві до суду просив розглянути справу у його відсутності, проти заявлених вимог не заперечував. Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що заява підлягає до задоволення. В силу п. 6 ч. 1, ч. 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім"я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім"ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. В судовому засіданні установлено, що на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серія КВ № 0035432 від 17 грудня 1996 року заявниці належить право на земельну частку (пай) розміром 4,06 умовних кадастрових гектарів, що розташована на території Сулимівської сільської ради Яготинського району Київської області, (а.с. 9). У листопаді 2018 року заявниця звернулася до Яготинської районної державної адміністрації з метою отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою на вищевказану земельну ділянку. Однак, у сертифікаті допущена помилка у написанні по-батькові заявниці, замість «Олексіївна» зазначено «Олександрівна». З копії паспорту заявниці (а.с.7), картки платника податків (а.с.8), довідки Сулимівської сільської ради від 27.11.2018 р. (а.с.10) вбачається, що дані про прізвище та ім"я заявниці співпадають, допущена помилка лише у написанні по-батькові останньої. Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Способи захисту цивільних прав визначено ст. ст.15, 16 ЦК України. З точки зору закону справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Суд зважає при цьому також на те, що Україна, ратифікувавши Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод, взяла на себе зобов'язання гарантувати права, закріпленні в ній, в тому числі й право на доступ до правосуддя. В статті 6 Конвенції міститься детальний опис гарантій, в тому числі доступу до суду. З аналізу практики Європейського суду з прав людини випливає, що будь-яка особа може звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.При цьому, обмеження цього права, які можуть бути запроваджені державою, не повинні позбавляти особу права на захист. Європейський суд у своїх рішеннях констатує, що особа має не лише право порушити провадження у справі, але й право отримати «вирішення» спору судом, тобто, розгляд справи повинен завжди закінчуватися судовим рішенням. Враховуючи, що допущене виправлення лише у написанні по-батькові заявниці та оцінюючи всі докази в сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні достовірно встановлено, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серія КВ № 0035432 від 17 грудня 1996 року на земельну частку (пай) розміром 4,06 умовних кадастрових гектарів КСП ім Кравченка, яка розташована на території Сулимівської сільської ради Яготинського району Київської області, виданий на підставі розпорядження Яготинської РДА від 10 грудня 1996 року за № 486, зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 494, виготовлений на ім’я ОСОБА_2 дійсно належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв"язку з чим є всі підстави для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 293,294,315-316, 319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Яготинська районна державна адміністрація Київської області, м. Яготин вул. Незалежності, 110 про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.

Встановити, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серія КВ № 0035432 від 17 грудня 1996 року на земельну частку (пай) розміром 4,06 умовних кадастрових гектарів КСП ім Кравченка, яка розташована на території Сулимівської сільської ради Яготинського району Київської області, виданий на підставі розпорядження Яготинської РДА від 10 грудня 1996 року за № 486, зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 494, виготовлений на ім’я ОСОБА_2 дійсно належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Повний текст рішення виготовлено 18 січня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області.

Суддя Литвин Л.І.