Рішення № 79260331, 18.01.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2019 р. Справа №480/4715/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:

- зобов'язати відповідача вчинити дії щодо повернення позивачу безпідставно сплачені кошти в розмірі 5664,01 грн., зі стягненням судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.02.2018 позивачем придбано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

При укладенні договору позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 5664,01 грн.

Позивач придбав житло вперше, а тому вважає, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» сплатив такий збір безпідставно.

05.12.2018 позивач звернулась до відповідача з заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, проте, отримала відмову у поверненні вказаних коштів.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому просить розглянути справу з викликом сторін та зазначив, що відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що платниками збору є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Крім цього, 06.12.2018р. ОСОБА_1 звернулася до Управління з заявою, в якій просила повернути сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 5664,01 грн. 10.12.2018р. заявниці була надана відповідь про результати розгляду заяви за №27243/07-49, відповідно до ч.3 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», в якій роз'яснено норми законодавства щодо порядку повернення збору. Відповідь управління на звернення позивача не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні положень п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України. До того ж, згідно з п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджету затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013р. за № 1650/24182 (далі - Порядок): Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Враховуючи зазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивачем надано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій не погоджується з позицією відповідача і просить розглянути справу без виклику сторін, а позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 19.12.2018 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Щодо клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суд зазначає наступне.

Враховуючи незначну складність справи, обсяг та характер наданих доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також ненадання відповідачем доказів необхідності призначення розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд не вбачає підстав для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні за участю сторін, а тому клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Дослідивши докази та письмові пояснення сторін, викладені у позові, відзиві та відповіді на відзив, суд частково задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 22.02.2018 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Рибалка К.Д. та зареєстрований в реєстрі за №264, відповідно до якого ОСОБА_1 придбала квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8-9).

Позивач відповідно до статті 49 Закону України «Про нотаріат» сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості придбаного житла, що становить 5664,01 грн. відповідно до квитанції від 22.02.2017 р. №0.0.971550908.1 (а.с. 10).

05.12.2018 р. ОСОБА_1 звернулась до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області із заявою, в якій просила повернути безпідставно сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 5664,01 грн. (а.с. 11).

Листом від 10.12.2018 №27243/07-49 Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області повідомило позивача, що органи Пенсійного фонду України не володіють інформацією відносно прав власності на нерухоме майно, особою, що придбаває житло вперше, громадянин може бути визнаний лише в судовому порядку (а.с. 12).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Пунктом 15-3 постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 "Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

У зв'язку із наведеним, 22.02.2018 позивачем було сплачено 5664,01 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, що підтверджується наданою квитанцією №0.0.971550908.1.

Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 15-1 вказаної постанови Кабінету Міністрів України збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно у розмірі 1 (одного) відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Суд зазначає, що будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

Таким чином, суд приходить висновку, що дійсно 22.02.2018 позивач вперше придбав житло і при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу безпідставно сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості, а саме 5664,01 грн.

Частиною 2 статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Механізм повернення коштів, помилково зарахованих до державного бюджету визначений у Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787.

Відповідно до пункту 5 даного Порядку, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.

А тому, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача вчинити дії щодо повернення позивачу безпідставно сплачені кошти в розмірі 5664,01 грн. задоволенню не підлягають.

Крім цього, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Отже, для повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області звернутись з поданням, передбаченим Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013 р., до відповідного органу Державної казначейської служби України про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за договором купівлі-продажу квартири від 22.02.2018 року в сумі 5664,01 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При подачі даної позовної заяви до адміністративного суду фізичною особою необхідно було сплатити 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму (не менше 704,80 грн.), замість фактично сплачених 768,40 грн.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути з Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн., що сплачено згідно квитанції від 17.12.2018 р. №20 (а.с. 3).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області звернутись з поданням, передбаченим Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013 р., до відповідного органу Державної казначейської служби України про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за договором купівлі-продажу квартири від 22.02.2018 року в сумі 5664,01 грн.

Стягнути з Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук