Рішення № 79258393, 05.12.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 грудня 2018 року Справа № 0840/3711/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Фесик А.В.

представника позивача: Шахрай О.В.

представника відповідача: Лазарук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський ливарний завод"

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський ливарний завод" (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення винесені відповідачем:

- №0011591416 від 27 липня 2018 року (форми Р) щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1102421,25 грн. у тому числі за основним платежем 881937 грн. та 220484,25 грн. за штрафною (фінансовою) санкцією;

- №0011601416 від 27 липня 2018 року (форми В4) щодо завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за березень 2017 року на суму 219 918 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується із висновками контролюючого органу щодо не підтвердження податкового кредиту по взаємовідносинам з придбання запасних частин до с/г техніки у ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями. Вказує, що у нього наявні та до перевірки були надані усі необхідні документи первинного бухгалтерського обліку, а придбані у контрагентів товари відповідають напрямку господарської діяльності підприємства. Враховуючи вищевикладене позивач просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві (вх. №31627 від 05.10.2017, №35427 від 05.11.2018). Зокрема, представник відповідача зазначає, що контрагенти позивача - ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 не могли фактично здійснити господарські операції на користь ТОВ Мелітопольський ливарний завод, що вказує на формування позивачем активу за рахунок надходження активів - ТМЦ- з джерела невідомого походження. Вважає прийняті податкові повідомлення-рішення правомірними та просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою судді від 11.09.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.10.2018.

10.10.2018 підготовче засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відряжденні, та було перенесено на 07.11.2018.

07.11.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 05.12.2018.

05.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у цей же день.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечила, просила відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю виходячи із наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський ливарний завод" (далі - ТОВ «МЛЗ» )взято на облік в органах державної податкової служби 18 вересня 1998 року. Як платник податку на додану вартість позивач зареєстрований 18 вересня 1998 року, витяг з реєстру платників податку на додану вартість №1608324500330. Основним видом діяльності позивача є 24.51 - Лиття чавуну.

В період з 16.05.2018 по 06.06.2018 (у урахуванням терміну продовження перевірки) фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі направлення від 16.05.2018 №1018, 1019, 1023, 1020, 1021, 1022, наказу № 1326 від 05.05.2018, №1594 від 22.05.2018 відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77 Податкового кодексу України, було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський ливарний завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, результати якої викладені в акті перевірки №336/08-01-14-16/25485576 від 13.06.2018.

За наслідками перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем, крім іншого:

-п.44.1, 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України п.5 П(С)БО 11 «Зобов'язання», Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290 в результаті чого було занижено податок на прибуток в періоді що перевірявся, на загальну суму 2509612грн., в т.ч. за 2015 рік суму 269324грн., за 2 кв. 2016р. на суму 427762грн., за 3 кв. 2016р. на суму 90158грн., за 1 кві. 2017 року на суму 1305грн., за 2кв. 2017р. на суму 544003грн., за 3 кв. 2017р. на суму 170903грн, за 4 кв. 2017 року на суму 540753грн., за 1 кв. 2018р. на суму 465404грн.

- пп. 14.1.36 п.п. 14.1 181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1 п. 198.2 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України ТОВ «Мелітопольський вгннй завод» (з урахуванням результатів попередніх перевірок з питань достовірності нарахування суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту): завищення від'ємного значення з податку на додану вартість за березень 2018р. на загальну ПДВ 19918грн., в тому числі за квітень 2016р. у сумі 1250грн., за серпень 2016р. у сумі 400 грн., за січень 2017р. у сумі 1450грн., за квітень 2017р. у сумі 124457грн., за травень 2017р. у сумі 92361 грн.

На підставі висновків акту перевірки №336/08-01-14-16/25485576 від 13.06.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області було прийнято податкові повідомлення-рішення:

-№0011591416 від 27.07.2018, яким збільшенно суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1102421,25 грн. у т.ч. за основним платежем 881937 грн. та 220484,25 грн. за штрафною (фінансовою) санкцією;

-№0011601416 від 27.07.2018, про завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за березень 2017 року на суму 219 918 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.

Як суд вбачає зі змісту вищевказаного акту перевірки, підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток став висновок контролюючого органу про нереальність здійснення господарської операції за перевірений період між позивачем та ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 Зазначений висновок обґрунтовано виявленою інформацією про навність кримінального провадження відносно ФОП ОСОБА_3, відсутністю необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів; невідповідністю між придбаним та реалізованим товаром по ланцюгу постачання та як наслідок, неможливість встановлення виробників товарів та їх надходження та адресу товариства позивача; відсутності підтверджуючих документів транспортування ТМЦ, отриманою податковою інформацією та результатами аналізу баз даних ДФС України та Єдиного реєстру податкових накладних.

Проте суд не може погодитися із такими висновками відповідача та вважає за необхідне зазначити таке.

Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_3 податковим органом в акті перевірки встановлено порушення внаслідок не підтвердження реальності здійснення виробництва готової продукції, яка в подальшому була реалізована ФОП ОСОБА_3, та встановлена наявність кримінального провадження відносно вказаного підприємця №32018080000000004.

Під час розгляду справи судом встановлено, що у перевіряємому періоді між ТОВ "Мелітопольський ливарний завод" (покупець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (продавець) укладено договір купівлі - продажу №231 від 19.04.2016 предметом якого є постачання товару для господарської діяльності покупця. Приймання-передача товару проводилося згідно накладних виданих продавцем. Договір автоматично подовжував свою дію, відповідно до п.11.1 договору. Позивач здійснював придбання товару протягом квітня 2016 - травня 2017 року. Придбання товару ТОВ «МЛЗ» здійснювалося згідно видаткових накладних:

- №3646 від 21.04.2016 на суму 7500 грн в т.ч ПДВ 1250грн (шарнир у кількості 15шт), транспортування товару підтверджується ТТН №0000527 від 21.04.2016 року: автоперевізник ФОП ОСОБА_6, автомобілем Опель Віваро НОМЕР_1 з причіпом. Навантаження продукції здійснювалося у місті Оріхів Запорізької області за адресою вул. Р.Люксембург, 57-а. Місцем доставки товару є саме адреса розташування ТОВ «МЛЗ» - м.Мелітополь, вул. Героїв України 188/2.

- №4356 від 18.08.2016 року на загальну суму 2400,0 грн в т.ч ПДВ 400,0грн (вал карданий у кількості 1 шт), транспортування товару підтверджується ТТН №0001571 від 18.08.2016 року: автоперевізник ФОП ОСОБА_6, автомобілем Опель Віваро НОМЕР_1 з причіпом, навантаження продукції здійснювалося у місті Оріхів Запорізької області за адресою вул. Р.Люксембург, 57-а, місцем доставки товару є саме адреса розташування ТОВ «МЛЗ» - м.Мелітополь, вул. Героїв України 188/2.

- №12 від 11.01.2017 року на загальну суму 8700,00 грн в т.ч ПДВ 1450,00 грн. (шарнир у кількості 14 шт), транспортування товару підтверджується ТТН №0000006 від 11.01.2017 року, автоперевізник ФОП ОСОБА_6, автомобілем Опель Віваро НОМЕР_1 з причіпом, навантаження продукції здійснювалося у місті Оріхів Запорізької області за адресою вул. Р. Люксембург, 57-а, місцем доставки товару є саме адреса розташування ТОВ «МЛЗ» - м. Мелітополь, вул. Героїв України 188/2.

- №739 від 11.05.2017 року на загальну суму 16100,00 грн. в т.ч ПДВ 2683,33 грн. (вал карданний у кількості 8 шт), транспортування товару підтверджується ТТН №0001087 від 11.05.2017 року: автоперевізник ФОП ОСОБА_6, автомобілем Опель Віваро НОМЕР_1 з причіпом, навантаження продукції здійснювалося у місті Оріхів Запорізької області за адресою вул. Р.Люксембург, 57-а, місцем доставки товару є саме адреса розташування ТОВ «МЛЗ» - м.Мелітополь, вул. Героїв України 188/2.

-№864 від 26.05.2017 року на загальну суму 2300,0грн в т.ч ПДВ 383,33грн (вал карданний у кількості 1 шт), транспортування товару підтверджується ТТН №0001305 від 26.05.2017 року: автоперевізник ФОП ОСОБА_6, автомобілем Опель Віваро НОМЕР_1 з причіпом, навантаження продукції здійснювалося у місті Оріхів Запорізької області за адресою вул. Р.Люксембург, 57-а, місцем доставки товару є саме адреса розташування ТОВ «МЛЗ» - м.Мелітополь, вул. Героїв України 188/2.

Оформлені товарно-транспортні накладні містять всю необхідну інформацію щодо транспортування товару, а саме: найменування вантажовідправника, вантажоодержувача, замовника, пункт навантаження/розвантаження, найменування автомобіля, дані про водія, вартість вантажу, дані про супровідні документи, підпис та печатка перевізника.

Підтвердженням права на формування податкового кредиту за операціями з придбання товарів у ФОП ОСОБА_3 є виписані податкові накладні, відповідно до вимог Податкового кодексу України, а саме: №9 від 11.01.2017 року на суму ПДВ 1450,00 грн.; №96 від 18.08.2016 року на суму ПДВ 400,00 грн., №117 від 21.04.2016 року на суму ПДВ 1250,00 грн., №48 від 10.05.2017 року на суму ПДВ 2683,33 грн, №164 від 26.05.2017 року на суму ПДВ 383,33 грн.

Суми ПДВ по зазначеним податковим накладним відображено у складі податкового кредиту з ПДВ за квітень, серпень 2016 року та січень, травень 2017 року, що знайшло своє відображення у декларації.

Станом на 05.09.2018 року розрахунки з ФОП ОСОБА_3 за отриманий товар проведено у повному обсязі (картка рахунку 63.1). Розрахунки за товар проведено у безготівковій формі, шляхом переказу на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується платіжними дорученнями (копії додаються до позову). Придбаний товар використано ТОВ «МЛЗ» у господарській діяльності, що підтверджується Карткою складського обліку матеріалів за кожною позицією придбаного товару.

Щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_5, податковим органом в акті перевірки встановлено порушення в частині не надання підтверджуючих документів (ТТН) за 1 квартал 2018 року.

Під час розгляду справи судом встановлено, що у перевіряємому періоді між ТОВ "Мелітопольський ливарний завод" (покупець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (продавець) було укладено договір купівлі-продажу товару №1 від 01.08.2015, за умовами якого постачальник зобов'язується передати покупцю окремими партіями запасні частини до тракторів та сільсько-господарської техніки, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити за нього. Пунктом 2.3. договору передбачено надання покупцю видаткової накладної та товарно-транспортної накладної. Постачання продукції здійснюється партіями автомобільним транспортом на умовах ЕХР м. Мелітополь. Строк постачання 20 днів з моменту замовлення. Оплата за Товар здійснюється в день відвантаження. Розрахунок відбувається шляхом перерахунку безготівкових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Загальна вартість товару відповідає сумі видаткових накладних. Якість продукції повинна відповідати технічним вимогам продукції. Продукція відвантажується в картонній упаковці, в мішках або без пакування.

До матеріалів справи надане документальне підтвердження господарських відносин період в якому встановлено порушення, викладені в акті перевірки від 23.07.2018 року.

У січні-березні 2018 року придбання товару у ФОП ОСОБА_5 здійснювалося згідно видаткових накладних:

№ШНІ-1/1 від 21.02.2018 року на загальну суму 2612,50 грню (подовжувач верхнього решета Палессе); транспортування товару підтверджується ТТН №0000544 від 21.02.2018 року, перевезення здійснювалося ТОВ «МЛЗ» власним автомобільним транспортом (автомобіль Форд Транзит НОМЕР_3, водієм ОСОБА_7, навантаження продукції здійснювалося у місті Мелітополь Запорізької області за адресою вул. Північний переїзд 3а, місцем доставки товару є саме адреса розташування складського приміщення ТОВ «МЛЗ» - Мелітопольський район, с. Обільне, вул. Залізнична, 6.16.

№ШМІ-1 від 07.03.2018 року на загальну суму 30632,40 грн. (втулка), транспортування товару підтверджується ТТН №0000465 від 07.03.2018 року, перевезення здійснювалося ТОВ «МЛЗ» власним автомобільним транспортом.

№ШНІ-1 від 15.03.2018 року на загальну суму 171132,77 грн. (запасні частини до тракторів та сільсько-господарської техніки в асортименті), транспортування товару підтверджується ТТН №0000543 від 15.03.2018 року, перевезення здійснювалося ТОВ «МЛЗ» власним автомобільним транспортом.

№ШНІ-5 від 16.03.2018 року на загальну суму 140150,96 грн. (запасні частини до тракторів та сільсько-господарської техніки в асортименті), транспортування товару підтверджується ТТН №0000606 від 16.03.2018 року, перевезення здійснювалося ТОВ «МЛЗ» власним автомобільним транспортом.

№ШМІ-6 від 19.03.2018 року на загальну суму 138375,41грн (запасні частини до тракторів та сільсько-господарської техніки в асортименті), транспортування товару підтверджується ТТН №0000600 від 19.03.2018 року, перевезення здійснювалося ТОВ «МЛЗ» власним автомобільним транспортом.

№ШМІ-3 від 19.03.2018 року на загальну суму 177070,13 грн. (запасні частини до тракторів та сільсько-господарської техніки в асортименті), транспортування товару підтверджується ТТН №0000533 від 19.03.2018 року, перевезення здійснювалося ТОВ «МЛЗ» власним автомобільним транспортом.

№ШМІ-2 від 19.03.2018 року на загальну суму 145031,71 грн. (запасні частини до тракторів та сільсько-господарської техніки в асортименті), транспортування товару підтверджується ТТН №0000534 від 19.03.2018 року, перевезення здійснювалося ТОВ «МЛЗ» власним автомобільним транспортом.

№ШМІ-7 від 27.03.2018 року на загальну суму 694090,80 грн. (запасні частини до тракторів та сільсько-господарської техніки в асортименті), транспортування товару підтверджується ТТН №0000656 від 27.03.2018 року, перевезення здійснювалося ТОВ «МЛЗ» власним автомобільним транспортом (автомобіль Форд Транзит НОМЕР_3, водієм ОСОБА_7, навантаження продукції здійснювалося у місті Мелітополь Запорізької області за адресою вул. Північний переїзд 3а, місцем доставки товару є саме адреса розташування складського приміщення ТОВ «МЛЗ» - Мелітопольський район, с. Обільне, вул. Залізнична, б.16.

Оформлені товарно-транспортні накладні містить всю реобхідну інформацію щодо транспортування товару, а саме: найменування вантажовідправника, вантажоодержувача, замовника, пункт навантаження/розвантаження, найменування автомобіля, дані про водія, вартість вантажу, дані про супровідні документи, підпис та печатка перевізника.

Станом на 05.09.2018 року розрахунки з ФОП ОСОБА_5 за отриманий у березні 2018 року товар проведено у частково (картка рахунку 63.1). Заборгованість ТОВ «МЛЗ» на користь ФОП ОСОБА_5 складає 135 169,63грн.

Розрахунки за товар проведено у безготівковій формі, шляхом переказу на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується платіжними дорученнями.

Придбаний товар, використано ТОВ «МЛЗ» у господарській діяльності, що підтверджується Карткою складського обліку матеріалів за кожною позицією придбаного товару.

Факт подальшого використання придбаного товару у господарській діяльності Податковим органом під сумнів не ставиться.

Щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_4 податковим органом в акті перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_4 реально здійснити вказані операції не міг з урахуванням часу місцезнаходження майна (його відсутності), наявності трудових ресурсів (їх відсутності), виробничо - складських приміщень та іншого майна, а надані до перевірки прибуткові документи створені з метою формування податкового кредиту та витрат.

Під час розгляду справи судом встановлено, що у перевіряємому періоді між ТОВ "Мелітопольський ливарний завод" (покупець) та ФОП ОСОБА_4 (продавець) було укладено договір поставки товару (запчастини та інші товари) від 03.04.2017 №1 та Додаткову угоду №1 від 04.04.2017, предметом яких є постачання запчастин та інших товарів партіями. Загальна сума договору, відповідно до додаткової угоди №2 від 20.04.2017 року складає 5000 грн.

Товар поставляється автомобільним транспортом на умовах РСА. Основою для відкриття замовлення є заявка Покупця у письмовому або факсовому вигляді, яка спрямовується до 20 числа місяця початку виконання замовлення. Заявки, які складалися у паперовій формі додано до позовної заяви у копіях. Придбання товару (запчастин до с/г техніки) здійснювалося згідно видаткових накладних: РН-0000002 від 05.04.2017, РН-0000003 від 17.04.2017, РН-0000005 від 19.04.2017, РН-0000001 від 28.04.2017, РН-0000006 від 31.05.2017, РН-0000007 від 01.06.2017, РН-0000008 від 29.06.2018, РН-0000009 від 06.07.2017, РН-0000010 від 19.07.2017, РН-0000011 від 24.07.2017, РН-0000012 від 27.07.2017, РН-0000013 від 30.10.2017, РН-0000014 від 30.10.2017, РН-0000015 від 31.10.2017 року, РН-0000016 від 24.11.2017 року, РН-0000017 від 30.11.2017 року, РН-0000018 від 21.12.2017 року, РН-0000001 від 14.02.2018 року, РН-0000002 від 16.02.2018 року, РН-0000003 від 16.02.2018 року, РН-0000004 від 16.02.2018 року.

На підтвердження походження товару та виробника товару ФОП ОСОБА_4 за вимогою покупця надавалися сертифікати якості та сировинні довідки: ПФ «Агротех», м.Харків, ФОП ОСОБА_8 - м.Мелітополь. Товар постачався автомобільним транспортом на умовах РСА. ОВ «МЛЗ» 03.01.2017 року укладено з ФОП ОСОБА_6 договір на перевезення антажів, відповідно до якого останній здійснював перевезення автомобілем Опель Віваро держ. номер НОМЕР_1 з напівпричепом. Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними, відповідно до яких перевізником є ФОП ОСОБА_6, навантаження продукції здійснювалося у місті Мелітополь за адресою вул. Герцерна, буд.107. Місцем доставки товару є саме адреса розташування ТОВ «МЛЗ» - м.Мелітополь, вул. Героїв України 188/2.

Оформлені товарно-транспортні накладні містять всю необхідну інформацію щодо транспортування товару, а саме: найменування вантажовідправника, вантажоодержувача, замовника, пункт навантаження/розвантаження, найменування автомобіля, дані про водія, вартість вантажу, дані про супровідні документи, підпис та печатка перевізника. Станом на 05.09.2018 року розрахунки з ФОП ОСОБА_4В за отриманий товар проведено у повному обсязі. Розрахунки за товар проведено у безготівковій формі, шляхом переказу на :озрахунковий рахунок Постачальника, що підтверджується платіжними дорученнями (копії іодаються до позову).

До складу податкового кредиту ТОВ «МЛЗ» було віднесено суму ПДВ у розмірі 213751 грн. у т.ч за квітень 2017 року у сумі 124457 грн., за травень 2017 року у сумі 89294 грн. по наступним податковим накладним: №1 від 07.04.2017, №2 від 11.04.2017 року, №3 від 05.04.2017 року , №4 від 17.04.2017 року, №5 від 19.04.2017 року, №6 від 27.04.2017 року, №7 від 28.04.2017 року, №1 від 10.05.2017 року, №3 від 31.05.2017 року.

Суми ПДВ по зазначеним податковим накладним відображено у складі податкового кредиту з ПДВ за квітень-травень 2017 року, що знайшло своє відображення у декларації. Товар, який було придбано у ФОП ОСОБА_4, було використано у господарській діяльності шляхом його реалізації на експорт.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі - ПК України). Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За змістом п.135.2 ст.135, п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування та доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат та отримання ним доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України, визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту

Згідно з пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.4. статті 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Суд зазначає, що, відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ст. 1 Закону № 996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Положення.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою використання їх в господарській діяльності.

Суд вважає за необхідне зазначити, що усі придбані товари відповідають напрямку господарської діяльності позивача. Отже, укладені договори з вищевказаними контрагентами безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Документи, які надані позивачем, суд вважає достатніми та такими, що підтверджують факт придбання товарів у контрагентів, використання їх у власній господарській діяльності, та настання змін в майновому стані платника податків.

За таких обставин підстави для невключення сум ПДВ по таких податкових накладних до складу податкового кредиту позивача відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту є необґрунтованим, що виключає наявність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Щодо посилань контролюючого органу на аналіз інформаційних баз даних ДФС України та Єдиного реєстру податкових накладних, суд зазначає наступне.

Процес аналізу інформаційних баз даних ДФС України та ЄРПН є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань й податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

В даному випадку до перевірки, рівно як і до суду, надано весь необхідний перелік документів первинного бухгалтерського обліку, що свідчать про реальність вчинення господарських операцій між підприємствами та про настання змін в майновому стані позивача, що само по собі спростовує висновки контролюючого органу про фіктивність таких операцій.

Суд також відхиляє покликання контролюючого органу на зібрану податкову інформацію щодо контрагентів позивача виходячи із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державною від іншого платника податків, який ці норми порушує.

Дефектність та наявність ознак фіктивності контрагента платника податків сама собою не свідчить про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність самих господарських операцій, а відтак не є вичерпним доказом при встановленні реальності або нереальності господарської операції, наявності або відсутності в ній ділової мети, яка за змістом пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.

Відповідачем не спростовується, що контрагенти позивача на час вчинення господарських операцій мали чинний статус платника ПДВ, повідомлень про відсутність за місцезнаходженням до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено, тому суд виходить з того, що наведені в акті перевірки доводи щодо неспроможності контрагента позивача здійснювати певні види господарської діяльності відповідачем як суб'єктом владних повноважень суду не доведені та не підтверджені жодними доказами.

Щодо посилання відповідача на наявність кримінального провадження №32018080000000004 від 05.03.2018 відносно ФОП ОСОБА_3, то суд не бере його до уваги, оскільки вироку по кримінальній справі по вищезазначеному контрагенту податковим органом до суду не надано. Крім того, в матеріалах справи міститься постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018 по справі №808/1268/18 за позовом ФОП ОСОБА_3 до ГУ ДФС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, якою залишено без змін рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.07.2017. Вказаним рішення задоволено вимоги ФОП ОСОБА_3, підтверджено законність здійснення господарської діяльності підприємця з виробництва та постачання запчастин до сільськогосподарської техніки та спростовано висновки контролюючого органу про недійсність господарських операцій.

Щодо твердження податкового органу стосовно ненадання ТТН ФОП ОСОБА_5, то суд звертає увагу відповідача, що по-перше ТТН надавалися позивачем як в ході перевірки так і одночасно із запереченнями на Акт перевірки, а по-друге не можна вважати обґрунтованим висновок про не підтвердження факту поставки у зв 'язку з відсутністю або неналежним оформленням товарно-транспортних накладних, оскільки за умови наявності інших належних доказів товарності, ненадання зазначених документів не позбавляє платника права на формування податкового кредиту. Чинним законодавством України передбачено обов'язковість товарно-транспортної накладної лише у випадку надання послуг з перевезення.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного суду від 16.05.2018 у справі № 2а- 0870/12052/11.

Суд також не бере до уваги посилання представника відповідача на відсутність інформації щодо основних фондів та трудових ресурсів у контрагентів позивача оскільки норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Така ж позиція була викладена у Постанові Верховного суду від 08.05.2018 р. у справі № 815/3526/17.

З приводу пояснень ОСОБА_4 які було надано в рамках оперативного відпрацювання, та які було надано відповідачем до матеріалів справи (а.с. 54 т.3), суд звертає увагу, що в Акті перевірки такі посилання відсутні. До того ж, позивачем надано до позовної заяви копію постанови про закриття кримінального провадження від 17.08.2018 винесену слідчим СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, згідно якої в ході проведення досудового слідства та відпрацювання ТОВ «МЛЗ» було допитано свідка ОСОБА_4 Вказаною постановою кримінальне провадження №42018081280000028 від 28.02.2018 у зв'язку з відсутністю в діях посадових осіб ТОВ «МЛЗ» ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 КК України - закрито (а.с. 33-35 т.3).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цим вимогам КАС України відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в акті №336/08-01-14-16/25485576 від 13.06.2018, є необґрунтованим та недоведеним, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем на підставі встановлених актом порушень № 0011591416 від 27 липня 2018 року та №0011601416 від 27 липня 2018 року, є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 243 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДФС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення № 0011591416 від 27 липня 2018 року та №0011601416 від 27 липня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39396146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський ливарний завод" (місцезнаходження: 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, б. 188/2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25485576) судові витрати у розмірі 19835 грн. 10 коп.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 14.12.2018.

Суддя Н.В. Стрельнікова