Ухвала суду № 79255553, 17.01.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/11777/18

2-к/243/1/2019

У Х В А Л А

17 січня 2019 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді – Сидоренко І.О.

при секретарі – Лісняк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська клопотання Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь у Первомайському районі міста Вітебська про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення суду Первомайського району міста Вітебська від 14 серпня 2017 року в частині стягнення державного мита у сумі 59,44 білоруських рублів в дохід держави з ОСОБА_1 на території України, -

В С Т А Н О В И В:

До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшло клопотання Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь у Первомайському районі міста Вітебська про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення суду Первомайського району міста Вітебська від 14 серпня 2017 року в частині стягнення державного мита у сумі 59,44 білоруських рублів в дохід держави з ОСОБА_1 на території України.

Відповідно до матеріалів клопотання, боржник ОСОБА_1 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

У зв’язку з тим, що м. Горлівка Донецької області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 № 1085-р., з 27 листопада 2014 року припинено приймання поштових відправлень на/з територію(ї) Донецької та Луганської областей до/з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, у т.ч. до/з м. Горлівка (згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті УДППЗ Укрпошта).

Відповідно до ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

Оголошення на офіційному веб-сайті Слов’янського міськрайонного суду Донецької області про виклик до судового засідання ОСОБА_1 було опубліковано на офіційному веб-сайті Слов’янського міськрайонного суду Донецької області 29 листопада 2018 року та 08 січня 2019 року і тому з 29 листопада 2018 року ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 467 ЦПК України, неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою із сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлена своєчасно та належним чином, шляхом розміщення оголошення на сайті Слов’янського міськрайонного суду Донецької області.

Перевіривши зміст клопотання, встановивши відповідність вимогам чинного законодавства України, суд приходить до переконання, що клопотання Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь у Первомайському районі міста Вітебська про визнання та надання дозволу на виконання на території України судового рішення Первомайського районного суду міста Вітебська від 14 серпня 2017 року в частині стягнення державного мита у сумі 59,44 білоруських рублів в дохід держави з ОСОБА_1 на території України підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правове регулювання порядку розгляду зазначеного клопотання здійснюється нормами Європейської конвенції про визнання та приведення до виконання рішень іноземних арбітражів від 10 червня 1958 року, багатосторонньої угоди «Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності» ратифікованою 19 грудня 1992 року та підписаною Україною 20 березня 1992 року, Конвенції «Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах», ратифікованої 10 листопада 1994 року та підписаної Україною 22 січня 1995 року, а також нормативно-правовими актами України.

Відповідно до ст. 53 Конвенції «Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах», клопотання про вирішення примусового виконання рішення подається в компетентний суд сторони, що домовляється, де рішення підлягає виконанню. Воно може бути подано до суду, який виніс рішення по справі у першій інстанції. Цей суд направляє клопотання суду, компетентному винести рішення по клопотанню.

Також, згідно з п. 5.1 Розділу «Питання визнання і виконання іноземних судових рішень в Україні» Наказу Міністерства юстиції України від 27 червня 2008 року №1092/5/54 «Про затвердження Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень» (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 липня 2008 року за №573/15264), рішення іноземного суду визнається та виконується в Україні, якщо його визнання та виконання передбачено міжнародним договором України або за принципом взаємності у відносинах з іноземною державною, рішення суду якої має виконуватися в Україні.

Згідно з п. 5.2. даної Інструкції, клопотання заінтересованої особи про визнання і виконання рішення іноземного суду чи іншого компетентного органу (іноземне клопотання) подається безпосередньо до суду України з урахуванням пункту 5.3 цієї Інструкції. Іноземне клопотання, якщо це передбачено міжнародним договором України, може бути подано до іноземного суду, який розглянув справу і ухвалив рішення у першій інстанції і який надсилає іноземне клопотання на розгляд компетентного суду України через Мін'юст.

Відповідно до п. 5.3. Інструкції, іноземне клопотання розглядається судом України за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника. Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження не відоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом України за місцезнаходженням в Україні майна боржника.

Згідно з п. 5.4. Інструкції, Мін'юст, отримавши іноземне клопотання відповідно до абзацу другого пункту 5.2, перевіряє наявність та чинність міжнародного договору України у відносинах із запитуючою державою, а також наявність документів, необхідних відповідно до міжнародного договору для визнання та виконання рішення іноземного суду в Україні.

Якщо клопотання відповідає міжнародному договору України, Мін'юст через головне територіальне управління юстиції направляє іноземне клопотання до суду України за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника чи його майна.

Відповідно до п. 5.5. Інструкції, розгляд іноземного клопотання здійснюється згідно з Цивільним процесуальним кодексом України, а стосовно рішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу – із Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж». У разі, якщо міжнародний договір містить інші норми, застосовуються положення міжнародного договору.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 24 грудня 1999 року № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України», виклик у судове засідання може підтверджуватись оригіналом або засвідченою копією документа, за допомогою якого мав здійснюватися виклик згідно з міжнародним договором або законодавством держави, де розглядалася справа.

Відповідно до п. 12 Постанови ВСУ клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.

Пунктом 10 вищевказаної Постанови Верховного Суду України визначено, що під визначеним міжнародними договорами України судовим порядком розгляду клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) розуміється порядок провадження в цивільних справах, встановлений ЦПК. Тому при розгляді зазначених клопотань повинні застосовуватися відповідні інститути ЦПК, які згідно із засадами цивільного судочинства забезпечили б права стягувача та боржника, об'єктивне, правильне і своєчасне вирішення питання.

Процесуальні правовідносини, які спрямовані на визнання та виконання рішень іноземних суддів в Україні врегулюванні у розділі ІХ чинного Цивільно-процесуального кодексу України.

Рішенням суду Первомайського району міста Вітебська Республіки Білорусь № 2-2166-2017 від 14 серпня 2017 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності. Також, даним рішенням суду стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати у розмірі 59 рублів 44 копійки.

Рішення оскаржене не було та набуло законної сили 25 серпня 2017 року.

Згідно з довідкою суду Первомайського району міста Вітебська Республіки Білорусь, ОСОБА_1 своєчасно та належним чином була повідомлена про час та місце судового розгляду справи. Підтвердження про її повідомлення маються в матеріалах справи.

Згідно з довідкою суду Первомайського району міста Вітебська Республіки Білорусь, ОСОБА_1 рішення набуло законної сили 25 серпня 2017 року та підлягає виконанню.

З Довідки Відділу примусового виконання Первомайського району міста Вітебська Республіки Білорусь видно, що Виконавчий лист суду Первомайського району міста Вітебська Республіки Білорусь від 14 серпня 2017 року про стягнення судових витрат з ОСОБА_1 на користь Інспекції Міністерства по податках та зборах по Первомайському району міста Вітебська Республіки Білорусь в сумі 59,44 рублів, виконується Відділом примусового виконання Первомайського району міста Вітебська Республіки Білорусь за місцем проживання боржника. Розшуком встановлено, що місце проживання боржника: Україна, м. Горлівка, вул. Кобилянська, буд. 78. Заборгованість за виконавчими документами становить 59,44 рублів.

Згідно з даними ОВД адміністрації Первомайського району міста Вітебська Республіки Білорусь, розшукувана ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: Україна, м. Горлівка, вул. Кобилянська, буд. 78.

Відповідно до ст. 462 ЦПК України, рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.

Відповідно до ч. 1 ст. 463 ЦПК України, рішення іноземного суду може бути пред’явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред’явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.

Відповідно до ст. 464 ЦПК України, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника. Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника.

Відповідно до ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вирок іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Як видно з Рішення суду Первомайського району міста Вітебська Республіки Білорусь від 14 серпня 2017 року, відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, була належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду справи, своєю заявою просила розглянути справу за її відсутності.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов до переконання, що ОСОБА_1 була обізнана про розгляд справи. Підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду відповідно до ст. 468 ЦПК України не встановлено.

Відповідно до ч. 7 ст. 467 ЦПК України, якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню.

Згідно з Довідкою Відділу примусового виконання Первомайського району міста Вітебська Республіки Білорусь, рішення суду від 14 серпня 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору на користь держави не виконане.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 467 ЦПК України, якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

З офіційного сайту Національного Банку України видно, що 10,00 білоруських рублів за курсом станом на 17 січня 2019 року Національного Банку України складає 129,9337 грн., отже 59,44 білоруських рублів складає 772,33 грн.

Задоволення клопотання Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь у Первомайському районі міста Вітебська про визнання та надання дозволу на виконання на території України судового рішення Первомайського районного суду міста Вітебська від 14 серпня 2017 року в частині стягнення державного мита у сумі 59,44 білоруських рублів в дохід держави з ОСОБА_1 на території України не порушує права та інтереси, які охороняються державою, відповідають вимогам Конвенції «Про правову допомогу та правові відносини по цивільним, сімейним та кримінальним справам» 1993 року.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що клопотання Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь у Первомайському районі міста Вітебська про визнання та надання дозволу на виконання на території України судового рішення Первомайського районного суду міста Вітебська від 14 серпня 2017 року в частині стягнення державного мита є законним та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 462, 463, 467, 468 ЦПК України, ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право», п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999 року «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражі і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України», нормами Європейської конвенції про визнання та приведення до виконання рішень іноземних арбітражів від 10 червня 1958 року, багатосторонньої угоди «Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності» ратифікованою 19 грудня 1992 року та підписаною Україною 20 березня 1992 року, Конвенції «Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах», ратифікованої 10 листопада 1994 року та підписаної Україною 22 січня 1993 року, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь у Первомайському районі міста Вітебська про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення суду Первомайського району міста Вітебська від 14 серпня 2017 року в частині стягнення державного мита у сумі 59,44 білоруських рублів в дохід держави з ОСОБА_1 на території України – задовольнити.

Рішення суду Первомайського району міста Вітебська Республіки Білорусь від 14 серпня 2017 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності, в частині стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків не зареєстрований, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, судових витрат у дохід держави в розмірі 59 рублів 44 копійки, що за офіційним курсом НБУ станом на 17 січня 2019 року складає 772 (сімсот сімдесят дві) гривні 33 копійки, перерахувавши на рахунок Головного управління Міністерства фінансів Республіки Білорусь по Вітебській області (УНП 300594330), розташованому за адресою: Республіка Білорусь, місто Вітебськ, вулиця Леніна, буд. 17, поштовий індекс 210036, реквізити банківського рахунку та банки кореспонденти для перерахування грошових коштів в українських гривнях: АБ «Укргазбанк», Київ, МФО 320478, ЄРДПОУ 23697280, свифт-код UGASUAUK, номер рахунку 16001012000054, реквізити ВАТ «АСБ Беларусбанк»: банк отримувача: філіал № 200 – Вітебське обласне управління (Рахунок BY20AKBB61110000014670000000), УНП: 300229956 свифт-код: AKBBBBY21200, на користь ВАТ «АСБ Беларусбанк» (БИК банка AKBBBY2X), рахунок BY12AKBB36023020000560000000, код платежу в бюджет – 03002 (державне мито), стягувач - інспекція Міністерства по податкам та зборам Республіки Білорусь по Первомайському району міста Вітебська, – направити для примусового виконання.

Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду ОСОБА_3