Рішення № 7925121, 11.02.2010, Великомихайлівський районний суд Одеської області

Справа № 2-144

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2010 року смт. Велика Михайлівка

Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі: головуючого – Пономаренко В.Д,, при секретарі – Гонтаренко О.В., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ЗАТ комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу по кредитному договору та позовом ОСОБА_2 до ЗАТ комерційний банк „ПриватБанк” та ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3 про визнання договору пороки недійсним

ВСТАНОВИВ:

Позивач за первісним позовом ЗАТ комерційний банк „ПриватБанк” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу по кредитному договору в розмірі 25610,35грн, посилаючись на те, що 1.02.2008 року позивач уклав з ОСОБА_1І кредитний договір №205130-СRЕD, відповідного до умов якого надав ОСОБА_1 кредит у сумі 3000 доларів США на строк до 1.02.2008 року. ОСОБА_1 прийняв на себе зобов’язання щодо повернення кредиту, відсотків за користування кредитом та інших обов’язкових платежів, відповідно до умов договору.

В порушення умов договору ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовився належним чином та в повному обсязі виконувати свої кредитні зобов’язання. На момент подання позову кредитна заборгованість складала 3326,02 долари США.

З метою попереднього забезпечення майнових інтересів ПриватБанку, між ПриватБанком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №205130-СRЕD.

Позивач вважає, що у відповідності до ч.1ст.554 ЦК України, боржник та поручитель повинен відповідати перед кредитором, як солідарні боржники.

Протягом розгляду справи, позивач уточнював позовні вимоги і за останніми уточненнями на 21.10.2009 року просив стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПриватБанку кредитну заборгованість в сумі 4152,71 доларів США(що в гривневому еквіваленті складає 33138,62грн.).

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 заперечував проти позовних вимог ЗАТ комерційний банк „ПриватБанк” і звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ЗАО комерційний банк „ПриватБанк”, третя особа ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним з моменту його підписання, посилаючись на те, що договір поруки №205130-СRЕD був підписаний ним під фізичним та психологічним тиском з боку другої сторони, а саме ОСОБА_1. та ОСОБА_3.

Ухвалою Роздільнянського районного суду від 2 грудня 2009 року цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ЗАО КБ „ПриватБанк”, третя особа ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним з моменту підписання була об’єднана в одне провадження з цивільною справою за позовом ЗАО КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу по кредитному договору.

Вивчивши і проаналізувавши матеріали справи, заслухавши представника ОСОБА_2 – ОСОБА_4, суд вважає, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ЗАО КБ „ПриватБанк”, третя особа ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним з моменту підписання підлягає задоволенню з наступних причин:

На момент укладання договору поруки №205130-СRЕD ОСОБА_2 працював у ОСОБА_3 таксистом. Користуючись своїм службовим становищем, як роботодавець, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_1 вимусив ОСОБА_2 підписати договір поруки. При цьому з боку ОСОБА_1 вимога носила погрозливий характер. Цю погрозу ОСОБА_2 прийняв за реальну, яка була направлена на його здоров’я та життя. При підписанні договору поруки ОСОБА_1 у ОСОБА_2 був відібраний паспорт та ідентифікаційний номер і переданий для підготовки договору поруки працівнику банку.

Після цього під психічним та фізичним тиском ОСОБА_1 ОСОБА_2 змушений був підписати розписку про зобов’язання погасити кредит отриманий ОСОБА_1.

Після того, як ОСОБА_1 почав вимагати у ОСОБА_2 грошові кошти на погашення кредиту, ОСОБА_2 звернувся із відповідною заявою до прокуратури Роздільнянського району.

В ході проведеної перевірки, прокуратурою Роздільнянського району встановлено, що поручителем перед ПриватБанком, за виконання ОСОБА_1 своїх обов’язків за кредитним договорм, став ОСОБА_2, який під психічним тиском ОСОБА_3 і ОСОБА_1, а також внаслідок погроз ОСОБА_1, щодо нього застосування фізичного насильства, підписав договір поруки. Факт застосування погроз вказаними особами щодо ОСОБА_2 підтверджуються поясненнями ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що договір поруки №205130-СRЕD був підписаний ОСОБА_2 під психічним тиском ОСОБА_3 і ОСОБА_1, а також внаслідок погроз ОСОБА_1, щодо застосування до нього фізичного насильства.

У відповідності до ч.3ст.203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Судом встановлено, що при укладенні договору поруки у ОСОБА_2 не було свого волевиявлення, а підписання договору не відповідало його внутрішній волі. В зв’язку з цим законодавство передбачає випадки недійсності правочинів: „Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.”(ч.1ст.215 ЦК України).

З огляду на те, що договір поруки №205130-СRЕD був підписаний ОСОБА_2 під психічним тиском ОСОБА_3 і ОСОБА_1, а також внаслідок погроз ОСОБА_1, щодо застосування до нього фізичного насильства, наступають правові наслідки передбачені ч.1ст.231 ЦК України: „Правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.”

Таким чином договір поруки між ЗАТ комерційний банк „ПриватБанк” та ОСОБА_2 №205130-СRЕD визнається недійсним з моменту його підписання.

Позов ЗАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу по кредитному договору підлягає задоволенню частково з наступних причин:

У відповідності до умов кредитного договору №205130-СRЕD ОСОБА_1 прийняв на себе зобов’язання щодо повернення кредиту відсотків за користування кредитом та інших обов’язкових платежів, відповідно до умов договору.

Згідно зі ст..526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1ст.1054 ЦК України За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

На момент розгляду справи борг за кредитним договором складає 4152,71 доларів США(що в гривневому еквіваленті складає 33138,62грн.), з яких заборгованість по кредиту – 2815,65 доларів США (що в гривневому еквіваленті складає 22468,89грн.) та заборгованість за відсотками – 1337,06 доларів США (що в гривневому еквіваленті складає 10669,74грн.).

В зв’язку з тим, що договір поруки укладений між ЗАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_2 визнано недійсним з моменту його підписання, то борг за кредитним договором №205130-СRЕD 33138,62грн підлягає стягненню повністю з ОСОБА_1

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями статями 8,10,11,15,30,60,62,213,215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ЗАТ комерційний банк „ПриватБанк”, третя особа ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним з моменту підписання задовольнити повністю.

2. Визнати договір поруки між ЗАТ комерційний банк „ПриватБанк” та ОСОБА_2 №205130-СRЕD недійсним з моменту підписання.

3. Позов ЗАТ комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу по кредитному договору задовольнити частково.

4. Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь ЗАТ комерційний банк „ПриватБанк” (код ОКПО 23212839)борг за кредитним договором №205130-СRЕD в сумі 33138,62 (тридцять три тисячі сто тридцять вісім гривень шістдесят дві копійки)

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Великомихайлівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя В.Д. Пономаренко