Ухвала суду № 79250765, 18.01.2019, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1685/18

Провадження №2/157/64/19

УХВАЛА

18 січня 2019 року місто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Гордійчука В.М.,

за участю секретаря Вавдіюк Т.О.,

позивача за первісним і відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1,

його представника ОСОБА_2,

відповідача - начальника Камінь-Каширського районного відділу

державної виконавчої служби Головного територіального управління

юстиції у Волинській області Балицької Любов Антонівни,

відповідача за первісним і позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до головного державного виконавця Камінь-Каширського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Гарбарчука Олександра Олександровича, ОСОБА_4, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Глизя Олексія Григоровича про скасування постанови головного державного виконавця, акта про передачу майна стягувачу та державної реєстрації права власності на земельну ділянку, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Глизя Олексія Григоровича про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

встановив:

18 грудня 2018 року позивач в особі представника звернувся до суду з даним позовом в якому зазначає, що в провадженні Камінь-Каширського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції (далі Камінь-Каширський РВ ДВС ГТУЮ) у Волинській області знаходився виконавчий лист №2-215/2011 від 13 липня 2011 року виданий Камінь-Каширським районним судом про стягнення з нього на користь ОСОБА_4 боргу в розмірі 42120 грн.

Для забезпечення виконання рішення суду за іншим виконавчим листом № 157/912/14-ц, де стягувачем являється ПАТ КБ «ПриватБанк», 03 березня 2015 року державним виконавцем Камінь-Каширського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області Гарбарчуком О.О. було накладено арешт на належну йому земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1.

Для реалізації вказаної земельної ділянки на електронних торгах державним виконавцем було замовлено в експерта - суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_7, висновок про ринкову вартість об'єкта оцінки, згідно якого вартість земельної ділянки складає 51500 гривень. На його думку така вартість земельної ділянки значно занижена та не відповідає дійсній її вартості, оскільки нормативно-грошова оцінка цієї земельної ділянки складає 73264,29 гривень, а ринкова вартість по м. Камені-Каширському значно більша, ніж вказана у висновку.

На порушення вимог п. п. 50, 51 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінювач здійснював лише картографічне обстеження земельної ділянки та вивчав ситуації на ринку землі.

Також зазначив, що копії звіту про оцінку майна він не отримував, а тому не міг ніяким чином оскаржити таку занижену вартість земельної ділянки. Крім того, в періоді з 02 по 19 серпня 2016 року, з 02 серпня по 04 жовтня 2016 року, з 02 по 17 листопада 2016 року, з 26 грудня 2016 року по 09 січня 2017 року він перебував на операції та проходив післяопераційну реабілітацію у Волинському обласному госпіталі ветеранів війни.

В період його лікування після проведення третіх електронних торгів, які не відбулися, державний виконавець ще до проведення торгів надсилає стягувачам повідомлення №03-15/680 від 09.02.2016 року про те, що треті електронні торги, на яких реалізовувалась арештована земельна ділянка по АДРЕСА_1 не відбулися та пропонує залишити вищевказане майно за собою.

На підставі заяви ОСОБА_4 про залишення за ним нереалізованого майна, головний державний виконавець Камінь-Каширського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області 07 березня 2017 року виніс постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу не за початковою вартістю земельної ділянки згідно оцінки, а за уціненою вартістю та склав акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу.

13 березня 2018 року ОСОБА_4 зареєстрував на себе дану земельну ділянку.

Про ці всі виконавчі дії державний виконавець з моменту проведення оцінки майна до 04 грудня 2018 року боржника не повідомляв та в матеріалах справи відсутні документи, які б це спростували, а тому такі дії по реалізації майна вважає дискримінаційними і такими що порушують право на мирне володіння власністю.

Про такі обставини він дізнався коли його представник звернувся до Камінь-Каширського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області та після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 04 грудня 2018 року виявив такі факти порушень процедури реалізації майна.

Враховуючи наведені обставини, посилаючись на окремі норми законодавства, просить суд скасувати постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 07 березня 2017 року №ВП48818133 та акта про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу; скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, власником якої являється ОСОБА_4 .

Відповідачем - в.о. начальника Камінь-Каширського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області Гарбарчуком О.О. подано відзив, де він зазначає, що на примусовому виконанні в Камінь-Каширському РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області перебувало виконавче провадження № 4666390, яке входило до ЗВП № 49322464 відкрите на підставі виконавчого листа № 157/912/14 Камінь-Каширського районного суду про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» кредитного боргу у розмірі 21587,22 грн. 03 березня 2015 року винесені постанови про відкриття виконавчого провадження і про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

29 серпня 2016 року винесена постанова про призначення експерта, суб'єкта оцінюючої діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому проваджені. Сторони виконавчого провадження було ознайомлено з оцінкою майна.

11 жовтня 2016 року подано заяву на реалізацію арештованого майна. У зв'язку з тим, що треті електронні торги не відбулися, стягувачам надіслано повідомлення про залишення нереалізованого майна за собою. 13 лютого 2017 року надійшла заява стягувача у виконавчому провадженні №48818133 про залишення нереалізованого майна за собою. 07 березня 2017 року винесено постанову про передачу майна стяувачу у рахунок погашення боргу та акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу.

У зв'язку з цим просить залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про визнання незаконним правового акта.

Відповідачем ОСОБА_4 подано зустрічну позовну заяву, де він зазначає, що є власником земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га по АДРЕСА_1. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2.

Вказана земельна ділянка була йому передана відповідно до постанови від 07 березня 2017 року головного державного виконавця Камінь-Каширського РВДВС ГТУЮ у Волинській області Гарбарчука О.О. в рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом № 2-215/2011 від 13 липня 2011 року.

Весною 2018 року на цій ділянці виявив збудований ОСОБА_1 фундамент під будівництво житлового будинку та пробиту свердловину.

ОСОБА_1 знав, що названа земельна ділянка належить йому і дозволу на будівництво фундаменту він не давав.

Таким чином самовільне зайняття земельної ділянки відповідачем порушує його права, як власника земельної ділянки на самостійне володіння, користування та розпорядження нею.

На його переконання ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку, останній цього не зробив.

Враховуючи наведене, просить зобов'язати ОСОБА_8 звільнити вищевказану самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення самовільно збудованого фундаменту, привести цю ділянку у стан, який передував початку будівництва протягом 15 календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили та стягнути із ОСОБА_1 на його користь понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн. та витрати за правничу допомогу.

04 січня 2019 року ОСОБА_4 подано відзив на позовну заяву, де він зазначає, що доводи представника позивача, що вартість земельної ділянки, розміщеної по АДРЕСА_1, значно занижена та не відповідає її дійсній вартості з посиланням на нормативно-грошову оцінку цієї земельної ділянки, яка складає 73264,29 коп., є необгрунтованими, оскільки ним не враховані положення чинного законодавства, яке регулює порядок і умови проведення оцінки земель, зокрема ст. ст. 1, 5, 13, 15, 18, 19 Закону України «Про оцінку земель», згідно яких в даному випадку нормативна грошова оцінка земельної ділянки не може бути використана для порівняння з її експертною грошовою оцінкою.

Також не погоджується із твердженням представника позивача щодо того, що ринкова вартість земельних ділянок по м. Камені-Каширському значно більша, ніж вказано у висновку посилаючись на розділ 5 «Маркетингового аналізу ринку землі», де зазначено, що є стійка тенденція до зниженні вартості нерухомості.

Зазначив, що незважаючи на уцінку вартості земельної ділянки, яка проводилася двічі, в результаті чого вартість земельної ділянки знизилася майже наполовину, вона так і не була продана, що свідчить про відсутність попиту на земельну ділянку. А при відсутності попиту вартість земельних ділянок знижується.

Не заслуговує на увагу посилання представника позивача на те, що державний виконавець надіслав повідомлення № 03-15/680 від 09 лютого 2016 року про те, що треті електронні торги не відбулися, ще до їх проведення, оскільки у повідомленні помилково зазначено 2016 рік, а фактично воно надсилалося 09 лютого 2017 року.

ОСОБА_1 був обізнаний про виконавчі дії щодо земельної ділянки, оскільки з весни минулого року він неодноразово телефонував йому, пропонував гроші в рахунок боргу, аби він не забирав у нього земельну ділянку. Вартість земельної ділянки після проведеної уцінки він називав в сумі 36050 грн.

В позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 отримував листи від виконавчої служби, що підтверджує його обізнаність з виконавчими діями, які проводилися щодо земельної ділянки, а тому перебування його на лікуванні не може бути обставиною, що заслуговує на увагу.

Враховуючи наведене, просить врахувати заперечення, наведені у відзиві та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному об'ємі.

18 січня 2019 року під час розгляду даної справи позивач та його представник по первісному позову підтримали клопотання зазначене в позовній заяві і просять призначити судову оціночно-земельну експертизу, проведення її доручити судовому експерту Самулевичу В.М., оскільки вважають, що оцінка земельної ділянки, яка проведена 20 вересня 2016 року є заниженою.

На вирішення експерту поставити таке питання:

- яка ринкова вартість земельної ділянки на АДРЕСА_1

Про оцінку земельної ділянки ОСОБА_1 дізнався після ознайомлення його представником із матеріалами виконавчого провадження, оскільки будь-яких документів про це він не отримував, участі в публічних торгах не приймав, а у 2016 році на згаданій земельній ділянці залив фундамент під забудову.

Відповідачі - начальник Камінь-Каширського РВ ДВС ГТУЮ Балицька Л.А. та ОСОБА_4. просять в клопотанні відмовити, оскільки оцінка проведена відповідним спеціалістом і будь-яких сумнівів щодо її вартості немає.

Заслухавши пояснення позивача за первісним позовом та його представника, відповідачів, суд дійшов висновку, що клопотання про призначення експертизи підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Для з'ясування обставин, що мають значення для даної справи, з метою вирішення спору та винесення законного і обґрунтованого рішення, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Оскільки у справі (а.с. а.с. 9-14) є висновок оцінки майна проведений оцінювачем Глизем Олексієм Григоровичем, суд вважає, що висновок експерта згідно діючого законодавства буде більш повним і зніме всі сумніви щодо вартості спірної земельної ділянки по даній справі.

Враховуючи наведене, є підстави для призначення по даній справі судової оціночно-земельної експертизи, на вирішення якої поставити таке питання:

- яка ринкова вартість земельної ділянки на АДРЕСА_1 Волинської області.

Сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань.

Відповідно до ст. 252 ч. 1 п. 5 ЦПК України на час проведення експертизи провадження у справі необхідно зупинити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 103, 104, 109, 252, 253 ЦПК України, суд

ухвалив:

Призначити у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до головного державного виконавця Камінь-Каширського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Гарбарчука Олександра Олександровича, ОСОБА_4, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Глизя Олексія Григоровича про скасування постанови головного державного виконавця, акта про передачу майна стягувачу та державної реєстрації права власності на земельну ділянку, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Глизя Олексія Григоровича про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки судову оціночно-земельну експертизу, на вирішення якої поставити питання:

- яка була ринкова вартість земельної ділянки на АДРЕСА_1 Волинської області станом на 20 вересня 2016 року.

Проведення експертизи доручити судовому експерту Самулевичу Віктору Миколайовичу (АДРЕСА_2, телефони НОМЕР_3, НОМЕР_4).

Експерта попередити про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправдивий висновок та за ст. 385 КК України за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Роз'яснити сторонам зміст ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі, а саме те, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Витрати за проведення експертизи покласти на позивача за первісним позовом ОСОБА_1

В розпорядження експерта надати копію висновку про оцінку майна, свідоцтво про право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, яка на даний час зареєстрована за ОСОБА_4.

На підставі ст. ст. 252 ч. 1 п. 5, 253 ч. 1 п. 9 ЦПК України на час проведення експертиз провадження в справі зупинити.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У відповідності до підпункту 15.5) п. 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Головуючий: В. М. Гордійчук