Вирок № 79242315, 17.01.2019, Шевченківський районний суд Харківської області

17.01.2019

ВИРОК

Іменем України

17 січня2019 року с.м.т. Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Тордія Е. Н.

секретаря судових засідань - Сергієнко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Шевченкове кримінальне провадження № 1 кп /637/ 40/18 ,637/616/18 внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12018220450000019 20 січня 2018 року відносно :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с Петрівка , Шевченківського Харківської області, громадянина України ,має неповну середню освіту, не одруженого,такого ,що не працює, раніше засудженого: 25 грудня 2012 року Шевченківським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 185 Кримінального кодексу України до 3 років позбавлення волі ,з застосуванням ст. 75,104 Кримінального кодексу України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки; 20 січня 2015 року Шевченківським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 185 Кримінального кодексу України з застосуванням ст. 71 Кримінального кодексу України до 3 років 2 місяців позбавлення волі. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області на підставі Закону України № 838-VІІІ « Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення з 30 січня 2015 року по 1 березня 2015 року з розрахунком 1 день попереднього ув'язнення за 2 дві позбавлення волі 23 травня 2017 року звільнений на підставі ст.81 Кримінального кодексу України строком на 9 місяців 13 днів з Куряжської виправної колонії імені А.С.Макаренка на підставі ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 15 травня 2017 року, судимості не зняття і не погашені, зареєстрованого та такого що фактично мешкає : за адресою: АДРЕСА_1

участь у справі приймали:

прокурори :ЛяшевР.В. Васильєва Т.О.

обвинувачений - ОСОБА_2

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

За обвинувальним актом, затвердженим 21 травня 2018 року Ізюмською місцевою прокуратурою ОСОБА_2 ,повторно 19 січня 2018 року ,близько 00.30 год., зайшов на земельну ділянку до подвір'я домоволодіння №1 , що належить ОСОБА_5, розташованому по АДРЕСА_2 , де в саду біля паркану викрав 10.83 м. металевої труби ГОСТ 3262-75 з зовнішнім діаметром 42.3 мм, товщина стінки труби 3.2. мм та довжиною 3.85 м; металевої труби ГОСТ-3262-75 зовнішнім діаметром 33.5 мм, товщиною стінки труби 3.2 мм. В подальшому з місця скоєння злочину зник, тим самим обернувши викрадене на свою користь. В результаті таємного викрадення чужого майна потерпілому ОСОБА_5 спричинений матеріальний збиток на суму 760 .00 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_2 винуватим у скоєнні крадіжки з домоволодіння ОСОБА_5 не визнав,пояснивши, що на досудовому розслідуванні він вимушений був себе оговорити у зв'язку з тим , що працівниками поліції Шевченківського РВ Куп'янського ГУНП України в Харківській області ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до нього застосовувались фізичні та психологічні методі ведіння слідства. Так ,18 січня 2018 року він поминав свою матір яка померла , випивав у свого дядька ОСОБА_9 , потім пішов до ОСОБА_10 з яким хотів випити але він його не пустив , також він йому дзвонив у ночі , хотів ще випити, потім пішов спати до дому в с. Гаражанівка та проходив саме біля двору ОСОБА_5, так його домівка остання. 19 січня 2018 року він їхав разом з ОСОБА_11 в с. Гаражнівка , їх було зупинені працівниками поліції. ОСОБА_7 сказав , щоб він вийшов з машини, так як требо поговорити , потім підійшов ОСОБА_6 Вони відійшли його за будівлю тракторної бригади та сказали , щоб він розказав як вкрав труби у ОСОБА_5. Коли він став заперечувати , його повезли до відділку поліції. В машині знаходився це один працівник поліції ОСОБА_8 Коли вони їхали в машині ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомили ,що він не хоче зізнаватися у крадіжки і ОСОБА_8, раптово вдарив його по ребрам, від чого він почув різкій біль, та став кричати щоб він розповів як скоїв крадіжку. Він продовжував заперечувати та казав, що нічого не крав. В цей час ОСОБА_6 різко зупинив автомобіль , розвернувся до нього та вдарив у грудну клітину. ОСОБА_7 запропонував йому визнати себе винним у скоєнні вказаної крадіжки , а вони рішать питання щоб справу закрили, інакше йому світить 10 років позбавлення волі. Під впливом побиття та погроз, що до позбавлення волі на тривалий час , він погодився зізнатися у крадіжки, яку не робив. Йому сказали ,що вони поїдуть на місце скоєння злочину, там він повинен вибачитися перед потерпілими , що він і зробив. Також, працівники поліції , перед тим як їхати до потерпілого показали місце, де вони знайшли труби . Він, коли вони прийшли до ОСОБА_5 так і зробив, вибачився перед потерпілим , показав у тій бік де лежали труби , і підписав протокол огляду. Зазначив ,що він раніше притягувався до відповідальності та відповів за свою провину але також зрозумів , що красти більш не бажає та став на шлях виправлення. Був освічений у тому ,що у нього умовно - достроковий термін спливав ,і ні про які крадіжки він не замислювався. Прохав суд врахувати це при визначені покарання.

Вислухавши учасників судового процесу , свідків , дослідивши надані органом досудового розслідування письмові докази , суд дійшов наступного.

З пояснень потерпілого ОСОБА_5 даними в судовому засіданні вбачається , що 19 січня 2018 року він вийшов на подвір'я і побачивши сліди на снігу, звернув увагу на відсутність труб , які були біля паркану, він зрозумів ,що було скоєно крадіжку і дружина викликала поліцію. Пізніше працівники поліції привели ОСОБА_2, він його знає , який вибачився. Де він брав труби і куди ховав він не бачив так як має похилий вік та погодні умови були такі ,що він не міг рухатися, але протоколи огляду він підписував. Претензій матеріальних та моральних він не має, прохав строго не наказувати ОСОБА_2 та суд врахувати це при винесенні рішення.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засідання дала аналогічні пояснення, також зазначила , що саме вона дзвонила дільничному ОСОБА_7, щодо крадіжки труб. 19 січня 2018 року біля 13-14 .00 години приїхали дільничний , ще працівники поліції та ОСОБА_2 , який вибачився і зізнався ,що він вкрав труби . Вона не бачила де були труби і як ОСОБА_2 показував де він їх поклав.

В подальшому потерпілий прохав розгляд данного криминального провадження продовжити у його відсутність, претензій до обвинуваченого не має, участі в судових дебатах приймати не бажає.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_11 у якості свідка показав, що 19 січня 2018 року він та ОСОБА_2 їхали на його автомобілі в с. Горожанівка, їх було зупинені працівниками поліції , які відвели ОСОБА_2 за будівлю тракторної бригади ,що там було він не знає. ОСОБА_2 поїхав з ними. Потім в сілі казали ,що він визнав себе винним у крадіжки. Пояснив ,що ОСОБА_2 працьовитий , мовчазний, раніше судимий.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив ,що 18 січня 2018 року він та ОСОБА_2 поминали матір ОСОБА_2, біля 20.00 години , він пішов, у нього було ще пиво, він був випивши добряче. Пояснив ,що матір ОСОБА_2 його троюрідна сестра , вона померла, ОСОБА_2, працьовитий , тихий, живе з бабусею, був притягнутий до кримінальної відповідальності у неповнолітньому віці, бо компанію не ту обрав.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_7 показав, що працює начальником СРПП Шевченківського відділення Куп'янського ВП ГУНП України у Харківській області. 19 січня 2018 року ,йому повідомили про крадіжку у домоволодінні ОСОБА_5 Приїхавши на місце побачили сліди біля тину, та за ним. Стали проводити оперативні заходи щодо знаходження крадія. В с. Горожанівка вони зупинили автомобіль ОСОБА_11 у якому їхав ОСОБА_2 спитали де він був на передодні ,він пояснив ,що був у ОСОБА_9 вони випивали, та добровільно зізнався що вкрав труби з домоволодіння ОСОБА_13 Пояснення давав добровільно, ніяких фізичних чи психологічних недозволених методів до нього не застосувались.

Аналогічні пояснення були дані в судовому засіданні свідками ОСОБА_8, ОСОБА_6

Допитаний у якості свідка слідчій Шевченківського РВ ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив ,що він проводив досудове розслідування відносно ОСОБА_2 щодо крадіжки труб у ОСОБА_5 19 січня 2018 року він в присутності понятих підтвердив , що скоїв крадіжку труб з домоволодіння , особисто показав де їх сховав, попросив вибачення у потерплого. Будь - яких відомостей , що до нього застосовувались недозволені засоби ведення слідства не повідомляв, будь - які тілесні ушкодження візуально були відсутні.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні зазначив , що він після обіденний час здійснив виїзд до домоволодіння ОСОБА_5, де в присутності слідчого ОСОБА_14 , понятих , ОСОБА_2 добровільно зізнався у вчиненні крадіжки та показав де саме він сховав викрадені труби. Будь - яких відомостей ,що до нього застосовувались недозволені засоби ведення слідства не повідомляв, будь - які тілесні ушкодження візуально були відсутні.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_10 в судовому засіданні зазначив , що ОСОБА_2 знає тривалий час , вони спілкувались , мали дружні стосунки. Також зазначив , що 18 січня 2018 року він біля 23.00 год. приходив до нього але він спав. ОСОБА_16 йому дзвонив прохав допомогти перенести труби але він йому запропонував положити все на місце та вимикнув телефон. Також зазначив ,що ОСОБА_2 говорив йому ,що його били працівники поліції.

В якості свідка судом була допитана ОСОБА_17 бабуся обвинувачуваного. Зазначила ,що онук проживає разом з нею, мати у нього померла, де батько не відомо. Після звільнення з місць позбавлення волі онук не може знайти роботу , як побачать за що відбував покарання відмовляють. Сам по собі він тихій, мовчазний. Щодо крадіжки пояснила, що вона нічого не знає, приїхала поліція забрали онука. Він нічого не говорив ,синців на ньому видно не було. Сказав що нічого не брав. З ОСОБА_18 вони дружили, так і його залякали , що він не правду каже. За онука нема кому заступитися. А він добрий ,спокійний по господарств допомагає.

Доказами у справ крадіжки ОСОБА_2 металевих труб у ОСОБА_5, є протокол огляду місця події та протокол огляду від 19 січня 2018 року, протокол тимчасового доступу до речей і документів ПрАТ «Київстар» з телефона ОСОБА_2, щодо дзвінка ОСОБА_10 18 січня 2018 року о 21.26 год., протокол слідчого експерименту від 13 квітня 2018 року.

В судовому засіданні ОСОБА_19 показав ,що він та його бабуся ОСОБА_20 було запрошено до сусідів ОСОБА_5 як понятих , з приводу крадіжки у них металевих труб. 19 січня 2018 року біля 18.00 години вони прийшли до домоволодіння,бабуся залишилась у кухні а він, працівники поліції та ОСОБА_2 пішли до паркану де останній рукою показав де залишив труби, про що він та бабуся розписались у протоколі. При цьому зазначив ,що через похилий вік та погодні умови бабуся до паркану не ходила.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засідання пояснила ,що 19 січня 2018 року її та онука було запрошено до сусідів ОСОБА_5 у якості понятих. Вони прийшли до кухні там був ОСОБА_2 , працівники поліції, він вибачився перед ОСОБА_12, був тихий, мовчазний, потім працівники поліції, її онук та ОСОБА_2 пішли на вулицю, вона не ходила до паркану ,так як було снігу багато , а вона літня людина і не могла іти. Коли вони повернулись вона підписала протокол. Особисто вона не бачила , де були труби , і як ОСОБА_2 показував де їх сховав також не бачила.

Оскільки під час судового розгляду обвинувачений вину у скоєнні злочину, в якому обвинувачується, не визнавав та зазначав, що під час досудового розслідування оперативні працівники Шевченківського РВ Куп'янського ГУНП України у Харківській області чинили на нього фізичний та психологічний тиск з метою надання визначальних показів у вчиненні злочину, судом було винесено ухвалу від 2 серпня 2018 року про повідомлення прокурора Харківської області про кримінальне правопорушення щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 недозволених методів ведення досудового розслідування зі сторони працівників поліції під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018228450000019, та про проведення перевірки щодо повідомлення про застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 недозволених методів ведення досудового розслідування зі сторони працівників Шевченківського РВ Куп'янського ВП ГУНП України у Харківській області під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження.

За результатами перевірки кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4201822000000926 від 14 серпня 2018 року , закрито у зв'язку з встановленням відсутності в діяннях працівників

Шевченківського РВ Куп'янського ВП ГУНП України у Харківській області України начальника СРПП Шевченківського відділення Куп'янського ВП ГУНП України у Харківській області ОСОБА_7 інспектора СКП Куп'янського ВП ГУНП України у Харківській області ОСОБА_6, старшого оперуповноваженого СРПП Куп'янського ВП ГУНП України у Харківській областіОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України

Відповідно до вимог ст. 94 Кримінально- процесуального кодексу України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

У відповідності до вимог ст.86 Кримінально- процесуального кодексу України - «Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленом цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення».

Згідно ч.1 ст.87 Кримінально- процесуального кодексу України: «Недопустимими є докази, отриманівнаслідокістотногопорушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на

обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини».

Відповідно до ст.91 Кримінально - процесуального кодексу України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:1)подія криминального правопорушення(час, місце, спосіб та інші обставини вчинення криминального правопорушення);2)винуватість обвинуваченого у вчиненні криминального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення криминального правопорушення;3)вид і розміршкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненного криминального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття криминального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують,що гроші, цінності та інше майно, як підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення криминального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення криминального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення криминального правопорушення чивинагороди за його вчинення, або є предметом криминального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засобичи знаряддя вчинення криминального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заході вкримінально-правового характеру.

Згідно з ч.1 ст.92 Кримінально- процесуального кодексу України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбаченихчастиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, встановлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Про це також йдеться у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо протии Іспанії» від 06 грудня1988 року (п.146), де Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

При цьому суд критично оцінює ряд доказів ,зазначених обвинувачем щод їх допустимості належності та достатності.

З наданої до суду протоколу зняття інформації з телефонного номеру яким користується ОСОБА_2 НОМЕР_1 вбачається , що 18 січня 2018 року біля 21.26 год. ОСОБА_16 телефонував ОСОБА_10 на номер НОМЕР_2

а.с.199-200).

В судовому засіданні ОСОБА_2 не заперечував проти того ,що він дійсно дзвонив свідку для того щоб продовжити випити. Свідок не заперечував проти пояснень ОСОБА_2 але зазначив ,що окрім того , річ ішла про труби які запропонував ОСОБА_2 перенести, а він порадив йому положити все на місце.

Роздруківки самої телефонної розмови надані матеріали не містять . Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні не зміг відновити всієї розмови щодо крадіжки труб, лише зазначив що така розмова відбувалась . Також зазначав що йому відомо що відносно ОСОБА_2 працівниками поліції проводились недозволені методи ведіння досудового розслідування.

Встановити про які саме труби йшла розмова , а також чи дійсно така розмова відбувалась , на час розгляду справи немає можливості.

З протоколу огляду та огляду місця події від 19 січня 2018 року , складеному в присутності понятих ОСОБА_21 , ОСОБА_19 вбачається ,що ОСОБА_2 19 січня 2018 року в домоволодінні ОСОБА_5, в присутності понятих добровільно показав ,як проник до домоволодіння та викрав металеві труби перекинувши їх за паркан. Під час огляду були виявлені та вилучені металевої труби з зовнішнім діаметром 42.3 мм, товщина стінки труби 3.2. мм та довжиною 3.85 м; металева труба зовнішнім діаметром 33.5 мм, товщиною стінки труби 3.2 мм.

Допитані у якості свідків ОСОБА_21 в судовому засіданні засвідчила ,що особисто не була присутня при тому як ОСОБА_2 показував де він брав труби та куди він їх ховав, а також де їх знайшли. Вона має похилий вік, та враховуючи пору року та погодні умови не могла пройти до місця огляду. З працівниками поліції ходив її онук ОСОБА_19, але зазначила ,що протокол огляду нею підписувався. Свідок ОСОБА_19 хоча і засвідчив факт того , що ОСОБА_2 пояснював про те як скоїв злочин , також зазначив ,що ОСОБА_21 при цьому присутня не була (а.с.165-170).

Окрім того, потерпілий ОСОБА_5 ,який також підписав протоколи огляду, не був присутній при тому, як ОСОБА_2 показував де він брав труби та куди їх поклав.

Суд вважає ,що даний доказ не може бути визнаний допустимим, так як

його отримано з істотним порушенням процесуального закону.

Щодо протоколу слідчого експерименту від 13 квітня 2018 року то у сукупності з протоколом зняття інформації комунікаційних з'єднань їх неможливо визнати достатніми для винесення обвинувального вироку.

Будь - який інших допустимих , достовірних, доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку органом досудового розслідування суду не надано.

Згідно зі ст.370 Кримінально - процесуального кодексу України законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

У рішенні Конституційного Суду України № 12-рп/2011 від 20 жовтня 2011 року зазначено: «Визнаватися допустимими і використовуватися як докази у кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі».

Відповідно до ст.89 Кримінально - процесуального кодексу України: «Суд вирішує питання допустимості доказівпід час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення».

Згідно з роз'ясненнями, даними у п.3 постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 30 травня 1997 року №7 «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина», особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком (ч.1 ст.62 Конституції України), покладає на суди всю повноту відповідальності за правильнее вирішення справи.

Крім того, Пленум Верховного Суду України у п.23 своєї постанови «Про виконання судами Українизаконодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розглядукримінальних справ і постановленнявироку» №5 від 29 червня 1990 року , із змінами, вказав судам на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок, всі сумніви що додоведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного, що кореспондується з положеннями ст.62 Конституції України.

На підставі аналізу наданих до суду доказів , суд дійшов висновку, що пред'явлене ОСОБА_2 обвинувачення свого підтвердження в судовому засіданні не знайшло, переконливих і беззаперечних доказів про наявність у діях ОСОБА_2 інкримінованого йому діянь не здобуто, а тому підстав для ухвалення обвинувального вироку немає.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 373 Кримінально - процесуального кодексу України виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинив обвинувачений;3)у діянні обвинуваченого є склад криминального правопорушення.

Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриттякримінального провадження, передбачених п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, положень ст. 17 Кримінально - процесуального кодексу України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Усі сумні вищододоведеності винності особи тлумачаться на її користь.

Додержання, закріпленого у ст. 62 Конституці України принципу презумпції невинуватості, передбачені також у п. 18 Постанови №9 Пленуму Верховного Суду Українивід 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя».

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його

справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого протии нього криминального обвинувачення.

Суд зобов'язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, міжна родних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, тобто з урахуванням рішень Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини, ст. 62 Конституції України (презумпція невинуватості) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

У справах «Нечипорук і Йонкало протии України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо протии Іспанїї» від 06 грудня 1998 року, у справі «Бочаров проти України» від 17 березня 2011 року (остаточне 17 червня 2011 року), Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Враховуючи наведене, виходячи із закріпленого в ст.62 Конституції України принципу презумпції невинуватості , на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності і взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому в вину злочину не була доведена під час судового розгляду даного кримінального провадження.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_2 не обиралась. Позовні вимоги по справі не заявлені. Долю речових доказів та судових витрат суд вирішує за положеннями ст. 100, 126 Кримінально - процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 17,84-87,91.92,94, 100,126,370,373, 374 КПК України , ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 за ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України по суду виправдувати за недоведеністю вчинення ним данного криминального правопорушення .

Міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 не обиралася.

Заходи забезпечення кримінального провадження накладенні ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду Харківської області від - 25 січня 2018 року - скасувати.

Речові докази:металеві труби з зовнішнім діаметром 42.3 мм, товщина стінки труби 3.2. мм та довжиною 3.85 м; металева труба зовнішнім діаметром 33.5 мм, товщиною стінки труби 3.2 мм. Передані на відповідальне зберігання потерпілому вважати йому повернутими.

Судові витрати пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи віднести за рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя