Ухвала суду № 79241093, 17.01.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/1101/19

н/п 1-кс/640/940/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2019 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря - Кіріяченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220000000052 від 16.01.2019 за ч. 2 ст. 286 КК України, про арешт майна, -

встановив :

16.01.2019 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, погоджене із прокурором відділу 04/2/4 прокуратури Харківської області ОСОБА_2, в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на майно ОСОБА_3, а саме автобус «I-VAN» р.н. НОМЕР_1; зберігати автобус «I-VAN», р.н. НОМЕР_2, на території Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що 15.01.2019 близько о 19:30 годині, в районі буд. 244 по вул. Сумський шлях, в смт. Солоницівка, Дергачівського району, Харківської області, автобус «I-VAN», р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, скоїв наїзд на лежачого на проїжджій частині ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Внаслідок ДТП ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень загинув.

Таким чином, враховуючи положення ст.98 КПК України автобус «I-VAN» р.н. НОМЕР_1, є речовим доказом, тобто знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, зазначений транспортний засіб як речовий доказ необхідний судовому експерту для проведення експертизи технічного стану транспортного засобу та автотехнічної експертизи з метою з’ясування технічного стану транспортного засобу, параметрів механізму дорожньо-транспортної події, дій учасників пригоди.

Слідчий відділу СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 в ході огляду транспортного засобу 15.01.2019 вилучив автобус «I-VAN» р.н. НОМЕР_1, який є тимчасово вилученим майном та відповідає критеріям п.1 ч.2 ст.167 КПК України. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САТ № 026592, вказаний автобус перебуває на праві власності у ОСОБА_3, який мешкає за адресою: Харківська область, м. Пісочин, в-д НабережнийАДРЕСА_1.

За таких обставин на даний час виникла необхідність у арешті автобусу «I-VAN» р.н. НОМЕР_1, шляхом надання можливості слідчому та прокурору зберігати вилучений транспортний засіб на спеціальному майдані зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів в м. Харкові для відповідно до п.20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ № 1104 від 19.11.2012.

Сторона обвинувачення зазначає, що наявні підстави достатні вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення транспортного засобу, його окремих складових частин, проведення ремонту пошкоджених деталей з боку водія, який заінтересований у результатах кримінального провадження як особа яка в подальшому може бути залучена як відповідачі по цій справі.

В судове засідання слідчий не з’явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, до канцелярії суду 16.01.2019 надійшла заява слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, в якій він просить провести судове засідання за його відсутності у зв’язку з службовою зайнятістю. Клопотання підтримує в повному обсязі (а.с. 9).

В судове засідання власник майна ОСОБА_3 не з’явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання.

Неприбуття в судове засідання власника майна, слідчого, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотань. Володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12019220000000052 від 16.01.2019 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

15.01.2019 з 20.30 год. до 23.30 год. згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, в районі буд. 244 по вул. Сумський шлях, в смт. Солоницівка, Дергачівського району, Харківської області, проведено огляд, в ході якого, згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.01.2019, вилучено вказане в клопотаннях сторони обвинувачення майно (а.с. 5-7).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вищевказане майно, вилучене під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, та існує можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абз. 1 ч.1 ст.170 КПК України, а тому клопотання про накладення арешту на вказане майно шляхом заборони його користування, розпорядження та відчуження підлягає задоволенню, із визначенням місця зберігання автобуса на території Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у такий спосіб арешту майна, слідчий суддя вважає доцільним, оскільки в даному випадку такий спосіб забезпечує запобіганню можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя вважає розумним та співрозмірним обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, –

Ухвалив:

Клопотання слідчого про арешт майна – задовольнити.

Накласти арешт на автобус «I-VAN», р.н. НОМЕР_1, який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САТ 026592, належить ОСОБА_3, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, в-д НабережнийАДРЕСА_1, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Визначити місце зберігання автобуса «I-VAN», р.н. НОМЕР_1, на території Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Слідчий суддя Муратова С.О.