Рішення № 79233430, 11.01.2019, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/2594/18

Провадження № 2/366/72/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(Заочне)

11 січня 2019 року Іванківський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Тетервак Н.А.,

при секретарі - Німченко Н.Ю.,

розглянувши в смт.Іванків Київської області в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в особі представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 10553,46 грн. та судових витрат в розмірі 1762,00 грн.

Позивач посилається на те, що 23 грудня 2016 року між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір № б/н.

За умовами Кредитного договору, Банк надав Позичальнику кредит в сумі 5916,50 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом . Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця Відповідач надає Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з запропонованими АТ КБ «Приватбанк» Умовами та правилами, Тарифами складає між ним та Банком Кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

Позивач свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідно до п.1.1.3.2.11. Умов і правил Банк має право проводити договірне списання з усіх відкритих в Банку рахунків Клієнта в погашення кредитної заборгованості Клієнта і третіх осіб, за кредитами в яких Клієнт є поручителем, а також будь-який іншій заборгованості, яка виникла у клієнта зважаючи невиконаних зобов»язань перед Банком.

Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст.509,526,1054 ЦК України. Відповідач зобов»язання за вказаним договором не виконав.

Станом на 03 вересня 2018 року заборгованість склала 10553,46 грн., яка складається з наступного:

- 5323,60 грн. - заборгованість за кредитом;

- 1854,54грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 3194,10 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

- 181,22 грн. - штраф відповідно до п.2.2.Генеральної угоди.

Відповідачу направлялася пропозиція по виконанню умов Договору, про дострокове розірвання Договору.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 26 жовтня 2018 року відкрито провадження в справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з'явився про місце, день та час слухання справи повідомлений вчасно. Звернувся до суду із заявою, в якій просить справу розглядати без представника, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання, яке призначено на 11 січня 2019 року не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та вчасно, про що свідчить зворотнє повідомлення про доставку повістки. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Відзив до суду ОСОБА_2 не надіслала.

У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 247 ЦПК України «у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється».

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Судом встановлено, що 23 грудня 2016 року між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір № б/н. Сторонами договору було узгоджено, що Договір складається із Заяви позичальника, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою.

Крім того, в Анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку зазначено, що ОСОБА_2 своїм підписом дала згоду на те, що заява разом із Пам»яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомилася і згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому огляді. Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua ОСОБА_2 зобов»язується виконувати, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua.

Частиною 1 ст.634 ЦК України, передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Також відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами Кредитного договору, Банк надав Позичальнику кредит в сумі 5916,50 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається в ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.

З копії наданої позивачем Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт (Генеральна угода) №б/н від 23 грудня 2016 року слідує, що між сторонами було укладено саме кредитний договір.

Позивач надав суду Графік платежів та розрахунку сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг.

Як слідує з позову, відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 10553,46 грн. (десять тисяч п»ятсот п»ятдесят три грн. 46 коп.).

При вирішенні позовних вимог про стягнення пені суд керується наступним.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, згідно Умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 11 жовтня 2017 року № 6-1374 цс17.

У зв'язку з тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо погашення отриманого кредиту у передбачений договором строк, суд вважає, що є всі правові підстави для часткового задоволення позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК», не враховуючи нараховану пеню.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1762 грн.

Враховуючи вимоги ч.1 ст.141 ЦПК України, суд вважає за доцільне, стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати в сумі 1762 грн.

На підставі викладеного, ст.ст.192, 526, 530, 533, 549, 589, 599, 610, 612, 627, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу, керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 280-284, 288, 354 ЦПК України, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в особі представника - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 50 (п'ятдесят), код ЄДРПОУ: 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299 заборгованість за кредитним договором №б/н від 23.12.2016 року в розмірі 7359 грн. 36 коп. (сім тисяч триста п»ятдесят дев»ять грн. 36 коп.), яка складається з наступного:

- 5323,60 грн. - заборгованість за кредитом;

- 1854,54грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 181,22 грн. - штраф відповідно до п.2.2.Генеральної угоди.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 50 (п'ятдесят), код ЄДРПОУ: 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299 судовий збір на суму 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

В решті позовних вимог відмовити.

Копію заочного рішення не пізніше двох днів з дня його проголошення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.А. Тетервак