Рішення № 79230550, 16.01.2019, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/2101/18

Номер провадження 2/573/34/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

за участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області, треті особи – ОСОБА_2, Білопільська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами у порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

19 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами у порядку спадкування за заповітом. Вимоги мотивовані тим, що 03 липня 2005 року в с. Штанівка Білопільського району Сумської області помер її батько – ОСОБА_3, який до дня смерті був зареєстрований та постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із її матір’ю ОСОБА_4. За життя ОСОБА_3 склав заповітне розпорядження, яким все своє майно заповів в рівних частинах дітям – ОСОБА_2 та ОСОБА_1, тобто позивачу по справі. Спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 відмовився від своєї частки на спадкове майно на користь позивача. Після смерті батька відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: Сумська область, Білопільський район, с. Штанівка, вул. Садова, буд. 16. Забудовником та власником вказаного будинку згідно записів із погосподарської книги Воронівської сільської ради являється ОСОБА_3 Як спадкоємець за заповітом після смерті батька ОСОБА_3Г звернулась до нотаріальної контори та частково оформила свої спадкові права, прийнявши спадщину шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16 лютого 2006 року. Однак, отримати у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказаний житловий будинок і вільно розпоряджатись спадковим майном вона не може у зв’язку з тим, що на зазначене домоволодіння відсутні правовстановлюючі документи, оскільки будинок не зареєстрований в Державному реєстрі прав на нерухоме майно попереднім власником. Так як в інший спосіб у нотаріальному порядку позивач не може набути права на спадщину за заповітом після смерті спадкодавця, вона звернулась до суду із захистом своїх спадкових прав. Посилаючись на викладені вище обставини, позивач ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться по вул. Садовій, буд. 16 в с. Штанівка Білопільського району Сумської області у порядку спадкування за заповітом після батька – ОСОБА_3, який помер 03 липня 2005 року.

Ухвалою від 20 листопада 2018 року цивільну справу призначено до підготовчого засідання за вказаним вище позовом.

У підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилась, надала до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутність (а. с. 45).

Представник відповідача – Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області в підготовче засідання не з’явився. Сільський голова надіслав лист про розгляд справи без участі представника сільської ради, проти позову не заперечує (а. с. 43).

Третя особа – ОСОБА_2 у підготовче засідання також не з’явився, надавши до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, а також зазначив, що не заперечує проти визнання у порядку спадкування права власності на домоволодіння за ОСОБА_1 (а. с. 44).

Представник третьої особи – Білопільської районної державної нотаріальної контори Сумської області в підготовче засідання також не з’явився, надавши письмову заяву про розгляд справи без участі нотаріуса, яка при винесенні рішення покладається на розсуд суду (а. с. 40).

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 1 ст. 206 ЦПК передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, повно, всебічно та з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Стосовно визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами у порядку спадкування за заповітом, суд враховує слідуюче.

При ухваленні рішення суд керується наступними правовими нормами.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

У відповідності до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч. 1 ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (ч. 1 ст. 1235 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України поняття права власності визначено як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Судом встановлено, що батьками позивача ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_6, що стверджується свідоцтвом про народження серії 1-БП № 020676 (а. с. 7).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії ІІ-БП № 278873 після реєстрації шлюбу позивачу присвоєно прізвище чоловіка – ОСОБА_1 (а. с. 8).

Згідно з копією заповіту, посвідченого 16 травня 2005 року секретарем Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області, зареєстрованого в реєстрі за № 60, ОСОБА_3 заповів все своє майно в рівних частинах своїм дітям – ОСОБА_2 та ОСОБА_1, тобто позивачу по справі (а. с. 49).

ОСОБА_3 помер 03 липня 2005 року в с. Штанівка Білопільського району Сумської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-БП № 008295 (а. с. 6).

ОСОБА_7 свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Білопільської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 16 лютого 2006 року, зареєстрованого в реєстрі за № 221 вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_3, який помер 03 липня 2005 року, є його дочка – ОСОБА_1. Спадщина, на яку видано свідоцтво складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,2679 га, розташованої на території Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області (а. с. 9).

ОСОБА_7 про реєстрацію в Спадковому реєстрі вбачається, що Білопільською державною нотаріальною конторою зареєстрована видача свідоцтва про право на спадщину, виданого 16 лютого 2006 року за № 221 (а. с. 10).

ОСОБА_7 довідки Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області від 02 листопада 2018 року за № 940/02-17 встановлено, що ОСОБА_3 до дня своєї смерті – 03 липня 2005 року постійно проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із співмешканкою ОСОБА_4. Заповіт від імені померлого посвідчувався виконавчим комітетом Воронівської сільської ради 16 травня 2005 року за № 60, який не змінювався і не відмінявся (а. с. 17).

Згідно Виписки із погосподарської книги Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області, вбачається, що ОСОБА_3, який помер 03 липня 2005 року являється забудовником та господарем будинку, який побудовано у 1960 році за адресою: с. Штанівка, вул. Садова, буд. 16 Білопільського району Сумської області (а. с. 18).

Відповідно до технічного паспорту на індивідуальний житловий будинок № 16 по вул. Садовій в с. Штанівка Білопільського району Сумської області, виданого філіалом «Білопільська госпрозрахункова виробнича дільниця» Комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» станом на 08 жовтня 2018 року замовником на виготовлення технічної документації є ОСОБА_1 (а. с. 11-13).

Згідно довідки Філіалу Білопільської ГВД КП «Сумське МБТІ» від 08 жовтня 2018 року № 1082, право власності в БТІ на житловий будинок під № 16 по вул. Садовій в с. Штанівка Білопільського району Сумської області ні за фізичною, ні за юридичною особою не зареєстровано (а. с. 14).

ОСОБА_7 довідки КП «Білопільське районне архітектурно-планове бюро» № 38 від 23 жовтня 2018 року та відповідного висновку вбачається, що житловий будинок та господарські будівлі за адресою: с. Штанівка, вул. Садова, буд. 16 Білопільського району Сумської області зведені з дотриманням архітектурних, санітарних та протипожежних норм і правил; знаходяться в межах земельної ділянки, не виходять за червону лінію вулиці і не знаходяться на суміжних земельних ділянках (а. с. 15-16).

Згідно висновку про вартість майна – житлового будинку № 16 по вул. Садовій в с. Штанівка Білопільського району Сумської області, загальною площею 67,9 кв.м станом на 25 жовтня 2018 року ринкова вартість об’єкта оцінки становить 62 553 грн. (а. с. 20).

У роз’ясненнях, наданих у п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Зі змісту постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданого державним нотаріусом Білопільської районної державної нотаріальної контори від 10 листопада 2018 року вбачається, що видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, який знаходиться за адресою: с. Штанівка, вул. Садова, буд. 16 Білопільського району Сумської області, не вдається можливим у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві (а. с. 19).

Згідно з п. 24 зазначеної вище постанови при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

ОСОБА_7 інформаційної довідки зі Спадкового реєстру вбачається, що Білопільською районною державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 484/2005 після ОСОБА_3, який помер 03 липня 2005 року (а. с. 31).

Згідно копії спадкової справи № 484/2005 після померлого ОСОБА_3, Білопільською державною нотаріальною конторою видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованих в реєстрі за № 221, № 222 від 16 лютого 2006 року на ім’я ОСОБА_1 Спадщина на яку видані свідоцтва складається із: земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,2679 га, розташованої на території Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області та грошового внеску, що знаходиться на зберіганні у філії Білопільського відділення ощадбанку № 3231/010 (а. с. 46-51).

Згідно із частиною 3 статті 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

За положеннями ч. 4 ст. 3 означеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56.

Вказаним нормативним актом передбачалася державна реєстрація (інвентаризація) будинків і домоволодінь у межах міст та селищ, в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Проте, виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Тобто, фактично записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади, що підтверджують право приватної власності.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що спадкодавець набув право власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: Сумська область, Білопільський район, с. Штанівка, вул. Садова, буд. 16, у порядку, який був передбачений законодавством, що діяло на момент виникнення цього права.

Таким чином, позивач ОСОБА_1, як спадкоємець має право на спадщину після смерті батька ОСОБА_3, але не може оформити її, отримавши в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом, у зв’язку із відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити та визнати за нею право власності на житловий будинок № 16 по вул. Садовій в с. Штанівка Білопільського району Сумської області у порядку спадкування за заповітом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 316, 328, 377, 1216, 1218, 1220, 1223, 1233, 1235, 1268 ЦК України, ст.ст. 10, 81, 200, 206, 247, 259, 265, 273, 354-355 ЦПК України, ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серія МА № 683072, місце реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області (код ЄДРПОУ: 04389972, місце знаходження: с. Воронівка, вул. Центральна, буд. 14 Білопільський район Сумська область), треті особи – ОСОБА_2 (місце знаходження: с. Штанівка, вул. Садова, буд. 16 Білопільського району Сумської області), Білопільська районна державна нотаріальна контора (місце знаходження: 41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Торгова Площа, 27, ЄДРПОУ: 02900251), про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами у порядку спадкування за заповітом, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: с. Штанівка, вул. Садова, буд. 16 Білопільського району Сумської області у порядку спадкування за заповітом після батька ОСОБА_3, який помер 03 липня 2005 року.

Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя :