Рішення № 79229425, 15.01.2019, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/3826/18

провадження у справі №2/0285/37/19

15 січня 2019 року м. Новоград-Волинський

Новоград - Волинський міськрайонний суду Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б. за участі секретаря судового засідання Медяної І.В., та осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув

відповідача: не прибув

розглянувши заочно у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

17.10.2018 року ТОВ «Фінансова компанія є гроші» звернулося до суду із зазначеним позовом, у якому просить стягнути ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 3423315315-003994 від 13.05.2018 року в сумі 12 395,92 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що 13.05.2018 року між ТОВ «Фінансова компанія є гроші» та відповідачем укладено договір позики в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на Інтернет сайті https://e-groshi.com. Повідомленням від 13.05.2018 року позивачем було перераховано на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 позику у розмірі 1600 гривень. Вказана сума коштів перерахована на підставі договору співробітництва №2829 від 28.12.2017 року. Відповідно до умов договору п.10.1.3. позичальник зобов'язується вчасно повернути Позику та сплатити суму процентів за користування позикою. Дата повернення позики - не пізніше 23.00 години 30.05.2018 року. Однак відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим, станом на 10.10.2018 року, виникла заборгованість у розмірі 12395,92 грн., яка складається з 1600,00 грн. - заборгованості за кредитом, 4421,92 грн. заборгованості за процентами та 6374,00 грн. - заборгованості по пені.

Представник позивача у судове засідання не прибув, подав письмову заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив справу розглянути без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не прибув повторно, про час і місце судового розгляду був повідомлений вчасно та належним чином, однак про причини неявки суду не повідомив, відзив проти позову та клопотань про розгляд справи за його відсутності та/або про відкладення розгляду справи не подавав.

За таких обставин, керуючись ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.03.2018 року між ТОВ «Фінансова компанія є гроші» та ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про електронну комерцію» укладений договір позики № 3423315315-003994 в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на Інтернет сайті https://e-groshi.com., відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія є гроші» надала позичальнику кошти в сумі 1600 грн. строком на 18 днів до 30.05.2018 року зі сплатою процентів за користування позикою 165,92 грн., а відповідач зобов'язався вчасно повернути суму позики, а також інші суми згідно з укладеним договором.

Порядок укладання договорів в електронній формі регулюється Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Статтею 12 цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12, ч. 1 ст. 3 Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом 262135, який зазначений у тексті договору у розділі «Місцезнаходження та реквізити сторін».

ТОВ «Фінансова компанія є гроші» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу позику у розмірі, встановленому договором.

Відповідач зобов'язання своєчасно не виконав та не повернув позикодавцю грошові кошти для погашення існуючої заборгованості, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором.

Отже між сторонами в справі виникли та існують правовідносини щодо виконання цивільно-правових угод, а саме договору позики.

Зазначені обставини підтверджуються наданими позивачем до матеріалів справи та дослідженими у судовому засіданні доказами (а.с.13-49).

Щодо позовних вимог банку про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом, суд приходить до висновку, що вони підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до умов договору ТОВ «Фінансова компанія є гроші» надала ОСОБА_1 кошти в сумі 1600 грн. строком на 18 днів зі сплатою процентів за користування позикою в розмірі 165,92 грн. та кінцевим строком повернення коштів 30.05.2018 року.

Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (пункт 54 постанови) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

За таких обставин, ураховуючи зміст пунктів 5.2, 5.4 Договору, проценти за користування кредитом нараховуються лише в межах 18 днів, й після спливу вказаного строку проценти за користування кредитом не підлягають нарахуванню.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом за період з 13.05.2018 року по 30.05.2018 року в розмірі 165,92 грн. підлягають задоволенню.

Позовні вимоги товариства про стягнення процентів за користування кредитом за період з 31.05.2018 року по 10.10.2018 року задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення пені суд дійшов до наступного висновку.

Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки, під якою розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Судом встановлено, що загальна заборгованість відповідача перед позивачем по тілу кредиту, відсоткам становить 1765,92 грн., а заборгованість по сплаті пені за несвоєчасне виконання зобов'язань - 6374,00 грн., що на думку суду значно перевищує реальний розмір збитків.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума пені значно перевищує суму основного боргу, а тому, застосовуючи положення ч. 3 ст. 551 ЦК України про співмірність вимог із розміром заподіяних збитків, суд зменшує розмір пені до 1765,92 гривень.

У іншій частині позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається із матеріалів справи, факт існування кредитних відносин між сторонами підтверджується Кредитним договором (який є чинним). Оскільки сторони досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання Кредитного договору ЦК України та уклали цей договір, у якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.

Як встановлено судом, позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши кредит, а останній, в свою чергу, не повернув своєчасно кредитні кошти, не сплатив відсотки за їх використання та інші платежі і станом на день звернення банку до суду з позовом, існує заборгованість за Кредитним договором. Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані у кредит.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги банку в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, процентів за користування кредитом (в межах 18 днів), пені в сумі 1765,92 грн. є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, вимоги позивача про стягнення витрат на юридичні послуги в розмірі 1500 грн. не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 3 вказаної статті ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, за змістом вищезазначеної статті ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу є витратами, що здійснені виключно адвокатом.

Однак, матеріали справи не містять доказів, що витрати на професійну правничу допомогу здійснені адвокатом. Як вбачається зі змісту договору про надання юридичних послуг від 1 серпня 2018 року, такі послуги надані позивачу фізичною особою-підприємцем, а не адвокатом. (а.с. 41).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати «за юридичні послуги», однак відповідно до положень статті 133 ЦПК України до судових витрат належать «витрати на професійну правничу допомогу».

Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 525, 526, 530, 549-552, 610-612, 625, 627-629, 1054-1056-1 Цивільного кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 зареєстрованого АДРЕСА_1), на користь на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 10-к, ЄДРПОУ 41538600) заборгованість за договором № 3423315315-003994 від 13 травня 2018 року про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту у сумі 3531 (три тисячі п'ятсот тридцять одна) гривня 84 копійки з яких: заборгованість за кредитом - 1600 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 165,95 грн.; заборгованість за пенею - 1765,92грн. та судові витрати в розмірі 502 (п'ятсот дві) гривні 03 копійки,

У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованість по пені в розмірі - 4608 грн. 08 коп. - відмовити.

У задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом за період з 31.05.2018 року по 10.10.2018 року - відмовити.

У задоволенні вимог про стягнення витрат за юридичні послуги - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого Цивільним процесуальним кодексом України та може бути переглянуте судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляці йного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвалу суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подають учасниками справи через відповідні суди, а саме Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області.

Суддя Т.Б. Сташків