Рішення № 79228272, 08.02.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/705/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Григораш В.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Козак В.Ю.,

представника позивача Василівця І.В.,

представників відповідача Шеремова В.Д, Агатія В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрові сади" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Дністрові сади" (позивач) просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (відповідач): форми "Р" №0004171401 від 08.09.2017 року; форми "С" №0004121404 від 08.09.2017 року; форми "ПС" №0009641305 від 08.09.2017 року.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що в період з 30 червня по 10 серпня 2017 року, працівниками ГУ ДФС у Чернівецькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Дністрові сади" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року, валютного - за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року. За результатами перевірки складено акт №3275/24-13-14-01/37066947, яким зафіксовано наступні порушення:

1) п. 14.1.36 ст.14, п.44.1 ст.44, п. 209.2, пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 ПК України, в результаті чого ТОВ "Дністрові сади" використано пільги з податку на додану вартість не за цільовим призначенням в сумі 1296164,04 грн, в тому числі в жовтні 2015 року в сумі 215099,01 грн, в листопаді 2015 року в сумі 287364,94 грн, в грудні 2015 року в сумі 230500,09 грн та в січні 2016 року в сумі 563200,00 грн;

2) вимог п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України №637 від 15.12.2004 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320, а саме перевищення підзвітними особами встановлених строків використання виданої їм під звіт готівки на суму 128679,79 грн;

3) ст. 119.2 ПК України, подання з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, за встановленою формою №1-ДФ за VI квартал 2014 року.

Не погоджуючись в висновками акта перевірки, позивач, керуючись статтею 86 Податкового кодексу України, подав до фіскального органу заперечення на акт перевірки, однак заперечення були повністю відхилені висновком "Про результати розгляду заперечень".

На підставі акта перевірки №3275/24-13-14-01/37066947 відповідачем винесено спірні податкові повідомлення-рішення: форми "Р" №0004171401 від 08.09.2017 року, про нарахування грошового зобов'язання в загальній сумі 1620205,05 грн; форми "С" №0004121404 від 08.09.2017 року, про визначення штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 32169,95 грн; форми "ПС" №0009641305 від 08.09.2017 року, про визначення штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 510,00 грн.

Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з наступних підстав.

У позовній заяві позивач, зокрема, вказував на невідповідність форми Акта перевірки та порядку його надання платнику податків законодавчо встановленим вимогам та зазначив наступне.

На думку позивача, акт перевірки не відповідає зразку форми акта, визначеному Наказом ДФС України від 01.06.2017 №396 "Про затвердження Зразка форми акта (довідки) документальної планової/позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок". Так, Акт перевірки не містить у розділі IV "Висновок" зазначення керівника, як того вимагає зразок форми акта, затверджений Наказом ДФС № 396.

Акт перевірки ігнорує "Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень", що затверджені Наказом ДФС № 396. Крім того, акт перевірки працівниками ГУ ДФС у Чернівецькій області керівнику платника податків - ТОВ "Дністрові сади", ОСОБА_4, не надавався, що суперечить положенням п. 86.1. ст. 86 ПК України. При цьому головний бухгалтер ТОВ "Дністрові сади", ОСОБА_5, не виступала представником товариства.

Щодо протиправності податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0004171401 від 08.09.2017 року та підстав для його скасування, позивач зазначив наступне.

Використання ТОВ "Дністрові сади", пільги з податку на додану вартість не за цільовим призначенням в січні 2016 року в сумі 563200,00 грн, на погляд відповідача виникло внаслідок перерахування ТОВ "Дністрові сади", 13.01.2016 року грошових коштів в сумі 563200,00 грн з спеціального рахунку для ФОП ОСОБА_6 за засоби захисту рослин.

Позивач зазначає, що на момент перерахування ТОВ "Дністрові сади", за засоби захисту рослин для ФОП ОСОБА_6, коштів в сумі 563200,00 грн, на 13.01.2016 року, діяла редакція ПК України з 07.01.2016 року, згідно абз. 2 пп. 209.2.3 п. 209.2 ст. 209 якого, суми податку на додану вартість, що підлягають перерахуванню на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг.

Тому, на думку позивача, ставити питання про неможливість перерахування позивачем 13.01.2016 року грошових коштів з спеціального рахунку в сумі 563200,00 грн для ФОП ОСОБА_6 маючи на 01.01.2016 року заборгованість перед постачальниками, платниками ПДВ, які брали участь у формуванні податкового кредиту - протиправно, оскільки це суперечить положенням абз. 2 п.п. 209.2.3 п. 209.2 ст. 209 ПК України.

Крім того, позивач зазначав, що станом на 13.01.2016 року у нього не було кредиторської заборгованості з сум податку, сплаченого (нарахованого) постачальниками на вартість виробничих факторів, за рахунок яких позивачем сформовано податковий кредит, а саме: перед ТОВ "СВВ Трейдінг" з суми податку - 21782,50 грн, перед ТОВ "Санпак" з суми податку - 46340,83 грн, перед ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет" з суми податку - 34840,33 грн.

Відповідач, визначаючи станом на 01.01.2016 року кредиторську заборгованість позивача з сум податку, сплаченого (нарахованого) постачальниками на вартість виробничих факторів, за рахунок яких позивачем сформовано податковий кредит не брав до уваги те, що ТОВ "Дністрові сади", лише з 01.08.2015 року зареєстровані суб'єктом спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість.

Щодо накладних ФОП ОСОБА_6, які є предметом дослідження, то позивач вважає, що вони містять всі обов'язкові реквізити визначені ст. 9 Закону №996 та п.2.4. Положення № 88. Виписування накладних від руки відповідає положенням п. 2.10. Положення №88 вказує, відповідно до якого записи у первинних документах, облікових регістрах повинні здійснюватися тільки у темному кольорі чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації та іншими засобами, які б забезпечили збереження цих записів протягом установленого строку зберігання документів та запобігли внесенню несанкціонованих і непомітних виправлень.

Щодо твердження відповідача про неможливість здійснення ФОП ОСОБА_6 діяльності з продажу засобів захисту рослин будучи платником єдиного податку (II група) позивач зазначає, що вичерпний перелік видів діяльності, суб'єктів господарської діяльності, які не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої групи визначено п. 291.5. ст. 295 ПК України (в редакції діючої з 01.04.2015 року, на момент проведення операції з продажу засобів захисту рослин). Позивач вважає, що діяльності з продажу засобів захисту рослин не включається до вказаного переліку. Щодо зазначення/не зазначення ФОП ОСОБА_6 діяльності з надання послуг/ з продажу засобів захисту рослин в реєстрі платників єдиного податку то це, на погляд позивача, виключно можливі порушення та питання ФОП ОСОБА_6, і ніяким чином це не стосується ТОВ "Дністрові сади".

Щодо твердження відповідача про те, що при придбанні засобів захисту рослин у ФОП ОСОБА_6 що поставка не оформлювалась письмовим договором та не передбачала реальне виконання операції з придбання засобів захисту рослин, а лише використання коштів в сумі 563200,00 грн з спеціального рахунку ПДВ, позивач зазначив, що на момент перерахування ТОВ "Дністрові сади" грошових коштів в сумі 563200,00 грн за засоби захисту рослин з спеціального рахунку, позивачем раніше вже перераховувались для ФОП ОСОБА_6 грошові кошти за засоби захисту рослин.

Поставка засобів захисту рослин оформлялась договором, дані якого вказані в накладних, які надавались представникам відповідача під час перевірки. Також позивач вважає необґрунтованими твердження відповідача про те, що сертифікати якості виробника, до накладних на придбані засоби захисту рослин, видані виробниками на ім'я їх українських представництв - імпортерів не мають відношення до господарських операцій ТОВ "Дністрові сади" та ФОП "ОСОБА_6, оскільки на них проставлена печатка МПП Фірми "Ерідон". Так, позивач зазначає, що сертифікати якості виробника видаються останніми на продукцію, а не кінцевому споживачу, на його прохання. МПП Фірма "Ерідон" є дистриб'ютором українських представництв - імпортерів, адже останні, як правило, самостійно продажем препаратів споживачам не займаються. Для ФОП ОСОБА_6 назви компаній - продавців засоби захисту рослин складають комерційну таємницю, при тому, що законодавчо не передбачено вказувати кожного з продавців у сертифікатах якості виробника.

Щодо використання ТОВ "Дністрові сади", пільги з податку на додану вартість не за цільовим призначенням в 2015 року в сумі 732964,04 грн, позивач зазначає, що законодавчих підстав у відповідача застосовувати данні щодо наявної у ТОВ "Дністрові сади" кредиторської заборгованості не на момент платежів, а на 01 жовтня, 01 листопада, 01 грудня 2015 року, відсутні. Крім того, відповідач, визначаючи на кожне перше число місяця, кредиторську заборгованість товариства з сум податку, сплаченого (нарахованого) постачальниками на вартість виробничих факторів, за рахунок яких позивачем сформовано податковий борг не брав до уваги те, що ТОВ "Дністрові сади" лише з 01.08.2015 року зареєстрований суб'єктом спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість.

Щодо того, що єдиний соціальний внесок не відноситься до виробничих цілей, позивач зазначав, що ТОВ "Дністрові сади", в жовтні-грудні 2015 року здійснило перерахування грошових коштів із спеціального рахунку на сплату єдиного соціального внеску в сумі 732964,04 грн. Сплачений єдиний соціальний внесок нарахований на заробітну плату/дохід за договорами цивільно-правового характеру за вересень, жовтень, листопад 2015 року.

Щодо сплаченого з спеціального рахунку єдиного соціального внеску за вересень-жовтень 2015 року позивач зазначає, що в бухгалтерському обліку за вересень-жовтень 2015 року зроблено бухгалтерські записи щодо віднесення єдиного соціального внеску на формування виробничої собівартості с/г продукції: Д-т рах. 232 "Виробництво", номенклатурна група "яблука"; К-т рах. 651 "Розрахунки із загальнообов'язкового державного соціального страхування". Вся інформація за статтею витрат "відрахування на соціальні заходи" обліковується та узагальнюється у ТОВ "Дністрові сади" на рахунку 651 "За розрахунками із загальнообов'язкового державного соціального страхування".

Щодо сплаченого єдиного соціального внеску за листопад 2015 року позивач зазначив, що працівники/виконавці за цивільно-правовими угодами ТОВ "Дністрові сади" в листопаді 2015 року виконували роботи по товарній обробці (сортуванню, калібруванню), пакуванні яблук для продажу (збуту). В бухгалтерському обліку за листопад 2015 року зроблено бухгалтерські записи щодо віднесення єдиного соціального внеску на витрати на збут с/г продукції: Д-т рах. 93 "Витрати на збут", номенклатурна група "яблука"; К-т рах. 651 "Розрахунки із загальнообов'язкового державного соціального страхування".

Таким чином, нарахований єдиний соціальний внесок на фонд заробітної плати/доходу працівникам/фізичним особам, що задіяні в реалізації (збут) сільськогосподарської продукції є витратою, що безпосередньо пов'язана із веденням діяльності у сфері сільського господарства - є виробничою ціллю.

Щодо податкового повідомлення-рішення форми "С" №0004121404 від 08.09.2017 року позивач зазначає, що контролюючий орган не визначив та не застосував щодо ТОВ "Дністрові сади" суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу). Крім того, вказане податкове повідомлення-рішення винесене на підставі акта перевірки, який не є службовим документом, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати в розумінні п. 2 Розділу І Наказу Мінфіну №727.

Щодо податкового повідомлення-рішення форми "ПС" №0009641305 від 08.09.2017 року позивач зазначив, що воно прийняте на підставі акта перевірки №3275/24-13-14-01/37066947 від 17.08.2017 року, який в розумінні п. 2 розділу І Наказу Мінфіну №727, не є службовим документом, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати.

Відповідач вважає, що податкові повідомлення-рішення від 08.09.2017 року №0004171401, від 08.09.2017 року №0004121404, від 08.09.2017 року №0009641305 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що представниками позивача проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Дністрові сади" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року, валютного законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року.

За результатами документальної виїзної перевірки ТОВ "Дністрові сади" складено акт №3275/24-13-14-01/37066947 від 17.08.2017 року яким встановлено наступні порушення:

1) п.14.1.36 ст.14, п.44.1 ст.44, п.209.2, пп.209.15.1 п.209.15 ст. 209 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Дністрові сади" використано пільги з податку на додану вартість не за цільовим призначенням в сумі 1 296164,04 грн, в т.ч. в жовтні 2015 року в сумі 215099,01 грн, в листопаді 2015 року в сумі 287 364,94 грн, в грудні 2015 року в сумі 230500,09 грн та в січні 2016 року в сумі 563 200,0 грн;

2) вимог п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України №637 від 15.12.2004 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320, а саме перевищення підзвітними особами встановлених строків використання виданої їм під звіт готівки на суму 128679,79 грн;

3) ст. 119.2 Податкового кодексу України подання з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, за встановленою формою №1-ДФ за VI квартал 2014 року.

В ході проведення перевірки встановлено неправомірне (необґрунтоване) застосування пільги з податку на додану вартість, а саме: перевіркою цільового використання коштів із спеціального рахунку за серпень-грудень 2015 року, серпень-грудень 2016 року в сумі 3653435,00 грн на підставі первинних документів: податкові накладні, акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), угоди, оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", аналіз рахунків 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", 313 "Інші рахунки в національній валюті", банківські виписки по спеціальному рахунку, головні книги, авансові звіти, встановлено використання податкових пільг - коштів з спеціального рахунку не за цільовим призначенням в сумі 1296164,04 грн в т.ч. в жовтні 2015 року в сумі 215099,01 грн, в листопаді 2015 року в сумі 287364,94 грн, в грудні 2015 року в сумі 230500,09 грн та в січні 2016 року в сумі 563200,0 грн.

Так, у перевіряємому періоді ТОВ "Дністрові сади" користувалося пільгою з податку на додану вартість, що передбачено п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України відповідно до якого, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Проте, ТОВ "Дністрові сади" в січні 2016 року із спеціального рахунку перераховано залишок коштів, які були акумульовані (перераховані) на спеціальний рахунок в 2015 році, в сумі 563200,0 грн в погашення кредиторської заборгованості постачальнику, який не був платником податку на додану вартість, та за рахунок якого не було сформовано податковий кредит в 2015 році та господарські операції з яким не підтвердженні належними первинними документами.

Також, проведеною перевіркою встановлено порушення товариством вимог п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України №637 від 15.12.2004 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320, а саме перевищення підзвітними особами встановлених строків використання виданої їм під звіт готівки на суму 128679,79 грн.

За результатами перевірки звітів про використання коштів підзвітними особами ТОВ "Дністрові сади" щодо дотримання ними встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявності оригіналів підтверджуючих документів, встановлено порушення вимог п. 2.11 Положення №637, а саме: перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки на суму 128697,79 грн.

Перевіркою дотримання встановленого порядку заповнення Податкового розрахунку, достовірності, повноти відображення в ньому відповідних відомостей встановлено порушення ст. 119.2 ПК України подання з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, за встановленою формою №1-ДФ за VI квартал 2014 року.

Враховуючи вищезазначене відповідач вважає, що податкові повідомлення-рішення від 08.09.2017 року №0004171401, від 08.09.2017 року №0004121404, від 08.09.2017 року №0009641305 є правомірними і не підлягають скасуванню, а позовні вимоги ТОВ "Дністрові сади" - безпідставними.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог та просили відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Судом встановлено наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дністрові сади", ідентифікаційний код 37066947 зареєстроване, як юридична особа за адресою місцезнаходження: 60216, Чернівецька область, Сокирянський район, с. Селище. Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01№496864, позивач зареєстрований Сокирянською районною державною адміністрацією Чернівецької області 19.05.2010 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 10351020000000557 (а.с. 15 т.1).

Відповідно до Довідки №507910 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 01.11. Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, корнеплодів і бульбоплодів; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 52.10 Складське господарство (а.с. 16 т.1).

Відповідно до Довідки від 21.01.2011 року №16 форми №4-ОПП позивач з 20.05.2010 року взятий на облік в органах державної податкової служби як платник податків за №12899 (а.с. 17 т.1).

Відповідно до Витягу №1524094500014 форми №2-ВР позивач 27.05.2010 року зареєстрований платником податку на додану вартість та 01.08.2015 року зареєстрований суб'єктом спеціального режиму оподаткування (а.с. 265 т.1).

На підставі направлень від 30.06.2017 року №1145, №1146, №1147, №1148, №1149, №1150, від 13.07.2017 року №1270, №1271, від 19.07.2017 року №1294 виданих Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області (а.с. 154-162 т.1), ОСОБА_7 - головним державним ревізором-інспектором, ОСОБА_8 - головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту, ОСОБА_9 - головним державним ревізором-інспектором, ОСОБА_10 - головним державним ревізором-інспектором, відділу фактичних перевірок, контролю за проведенням розрахункових операцій управління аудиту, ОСОБА_11 - головним державним ревізором-інспектором, відділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом. ОСОБА_12 - головним державним ревізором-інспектором, відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб, ОСОБА_13 - головним державним ревізором-інспектором, відділу перевірок окремих платників, ОСОБА_14 - головним державним ревізором-інспектором, відділу перевірок окремих платників управління аудиту, ОСОБА_15 - головним державним ревізором-інспектором (на день підписання акту перевірки перебуває у відпустці), відділу фактичних перевірок, контролю за проведенням розрахункових операцій управління аудиту Головного управління ДФС у Чернівецькій області, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за II квартал 2017 року, на підставі наказу Головного управління ДФС у Чернівецькій області про проведення документальної планової перевірки № 642 від 14.06.2017 року (а.с. 152 т.1) проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрові сади" (код ЄДРПОУ 37066947) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року, валютного законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 17.08.2017 року №3275/24-13-14-01/37066947 (а.с. 24-51 т.1), в якому зафіксовано наступні порушення:

1) пп. 14.1.36 п. 14.1. ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 209.2, пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ "Дністрові сади" використано пільги з податку на додану вартість не за цільовим призначенням в сумі 1296164,04 грн, в т.ч. в жовтні 2015 року в сумі 215099,01 грн, в листопаді 2015 року в сумі 287364,94 грн, в грудні 2015 року в сумі 230500,09 грн та в січні 2016 року в сумі 563 200,0 грн;

2) вимог п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України №637 від 15.12.2004 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320, а саме перевищення підзвітними особами встановлених строків використання виданої їм під звіт готівки на суму 128679,79 грн;

3) п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) подання з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, за встановленою формою №1-ДФ за VI квартал 2014 року.

Акт перевірки підписано головним бухгалтером ТОВ "Дністрові сади" ОСОБА_5, із зауваженнями, які будуть надані окремо. Директором ТОВ "Дністрові сади" акт не підписано у зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням під час підписання акта перевірки, про що складено акт від 17.08.2017 року №109/24-13-14-01/37066947 "Щодо неможливості підписання матеріалів перевірки платником" (а.с. 151 т.1).

Не погоджуючись з висновками акта перевірки від 17.08.2017 року №3275/24-13-14-01/37066947, позивач 23.08.2017 року подав на нього заперечення до Головного управління ДФС у Чернівецькій області (а.с. 52-56 т.1).

Листом від 06.09.2017 року №2259/10/24-13-14-01 "Про результати розгляду заперечення" Головне управління ДФС у Чернівецькій області повідомило позивача, що надані заперечення ТОВ "Дністрові сади" не спростовують порушення викладені в акті перевірки, а отже висновки викладені в матеріалах перевірки є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства (а.с. 57-70 т.1).

На підставі акта перевірки від 17.08.2017 року №3275/24-13-14-01/37066947 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Чернівецькій прийнято наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 08.09.2017 року №0004171401, яким за порушення пп. 14.1.36 п. 14.1. ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 209.2, пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 1620205,05 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням - 1296164,04 та за штрафними (фінансовими) санкціями 324041,01 грн (а.с. 73 т.1);

- податкове повідомлення-рішення форми "С" від 08.09.2017 року №0004121404, яким за порушення вимог п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України №637 від 15.12.2004 року, до позивача застосовано штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки" із змінами та доповненнями №436/95 від 12.06.1995 року в сумі 32169,95 грн (а.с. 74 т.1);

- податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 08.09.2017 року №0009641305, яким за порушення п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у сумі 510,00 грн (а.с. 75 т. 1).

Вищевказані податкові повідомлення-рішення, а також розрахунки податкових зобов'язань та штрафних санкцій, направленні на адресу позивача супровідним листом від 08.09.2017 року №2319/10/24-13-14-01 (а.с. 71-72 т.1).

Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення форми від 08.09.2017 року №0004171401, №0004121404, №0009641305, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Також судом досліджено, надані позивачем в судовому засіданні:

- Договір Комісії №1 від 02.03.2015 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (Комісіонер) та ТОВ "Дністрові сади" (Комітент) за умовами якого Комітент доручає, а Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за плату здійснити від свого імені та за рахунок Комітента придбання засобів захисту рослин (а.с. 232-236 т.1). Сплата коштів ТОВ "Дністрові сади" на рахунок ФОП ОСОБА_6 підтверджується платіжними дорученнями №281 від 02.06.2015 року на суму 350000,00 грн, №329 від 12.06.2015 року на суму 100000,00 грн, №342 від 18.06.2015 року на суму 200000,00 грн, №868 від 13.01.2016 року на суму 563200,00 грн (а.с. 237-240 т.1);

- накладні за засоби захисту рослин, отриманих ТОВ "Дністрові сади" від ФОП ОСОБА_6 в квітні 2015 року та сертифікати якості виробника до накладних на засоби захисту рослин отриманих ТОВ "Дністрові сади" від ФОП "ОСОБА_6 в квітні 2015 року" (а.с. 249-264 т.1);

- звіти по проводках, акти на списання та наряди, надані в якості доказів, що стосуються обліку руху активів всередині ТОВ "Дністрові сади" (а.с. 24-227 т. 2, 1-60 т.3).

В судовому засідання були допитані в якості свідків ОСОБА_7 - головний державний ревізор-інспектор Управління ДФС у Чернівецькій області та ОСОБА_5 - головний бухгалтер ТОВ "Дністрові сади".

Свідок ОСОБА_7 з приводу відомих їй обставин у справі пояснила, що брала участь у перевірці цільового використання позивачем коштів із спеціального рахунку. Під час перевірки було встановлено, що ТОВ "Дністрові сади" перераховано грошові кошти на адресу ОСОБА_6 з спеціального рахунку на загальну суму 563200,00 грн, проте у позивача були відсутні документи згідно яких списано кошти на вказану суму.

Головним бухгалтером ОСОБА_5 на перевірку були надані виписані від руки накладні, всі надані накладні були описані в акті перевірки, інших документів під час перевірки надано не було. На прохання перевіряючих надати можливість зробити копії пред'явлених до перевірки накладних, позивачем було відмовлено. Будь-які договори, сертифікати якості виробника, або інші документи, перевіряючим під час перевірки надано не було. Також свідок ОСОБА_7 зазначила, що накладні надані ТОВ "Дністрові сади" під час розгляду справи не відповідають формі накладних наданих під час проведеної перевірки.

Свідок ОСОБА_5 з приводу відомих їй обставин у справі пояснила, що під час проведення перевірки, на перевірку були надані накладні, які підтверджують придбання засобів захисту рослин у ФОП ОСОБА_6 Придбання засобів захисту рослин оприбутковувалось на підставі прибуткових накладних. Подальше використання засобів захисту рослин підтверджується актами на списання і нарядами.

Свідок ОСОБА_5 повідомила, що під час перевірки, перевіряючим також були надані Сертифікати якості від виробника та Договір Комісії. Вантажно-транспортні накладні не надавались, оскільки витрат на транспортування засобів захисту рослин не було.

Свідок ОСОБА_5 зазначила, що акт перевірки був підписаний бухгалтером на підтвердження того, які документи були надані, а не які були відсутні. До заперечень на акт перевірки позивачем були надані ті документи, які були вказані в акті перевірки.

У зв'язку з розбіжностями у показах свідків щодо надання чи не надання на перевірку Договору Комісії, суд провів одночасний допит свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_7 наполягала на тому, що Договір Комісії не було надано на перевірку. Свідок ОСОБА_5 наполягала на тому, що Договір Комісії було надано на перевірку.

До спірних правовідносин у даній справі суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує Закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - ПК України) податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок проведення документальних планових перевірок встановлений статтею 77 Податкового кодексу України.

Пунктом 77.4. статті 77 ПК України встановлено, що про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що наказ в.о. начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області про проведення перевірки №642 від 14.06.2017 було отримано посадовою особою - заступником директора ТОВ "Дністрові сади" 16.06.2017 року, що підтверджується підписом відповідної особи на вказаному наказі.

Ураховуючи, що датою початку проведення перевірки є 30.06.2017 року, суд приходить до висновку, що дії посадових осіб контролюючого органу у цій частині вчинені на підставі, у межах, та у спосіб, що визначені Податковим кодексом України.

Згідно з п.77.6. ст.77 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 81.1. статті 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що видані Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області направлення на перевірку від 30.06.2017 року №1145, №1146, №1147, №1148, №1149, №1150, від 13.07.2017 року №1270, №1271, від 19.07.2017 року №1294 та службові посвідчення перевіряючи були пред'явлені головному бухгалтеру ТОВ "Дністрові сади" ОСОБА_5 30.06.2017 року перед початком проведення перевірки, що підтверджується підписом вказаної особи на примірниках вказаних вище направлень на перевірку. Також згідно з вказаними направленнями на перевірку підписом ОСОБА_5 підтверджено вручення копії наказу від 14.06.2017 року №642 про проведення документальної планової перевірки.

Крім того, згідно з актом складеним за результатами проведеної перевірки №3275/24-13-14-01/37066947 від 17.08.2017 року вбачається, що перевірку проведено з відома директора ТОВ "Дністрові сади" ОСОБА_4 та у присутності головного бухгалтера ТОВ "Дністрові сади" ОСОБА_5

При цьому суд зазначає про безпідставність доводів позивача про те, що головний бухгалтер підприємства не є законним представником підприємства, з огляду на положення ч. 3 ст. 65 Господарського кодексу України, відповідно до якої керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо того, що примірник акта перевірки було вручено не директору, а головному бухгалтеру підприємства.

Пунктом 81.2 статті 81 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Разом з цим, з матеріалів справи судом встановлено, що у даній справі відбувся фактичний допуск працівників контролюючого органу, про що у журналі реєстрації перевірок ТОВ "Дністрові сади" вчинено запис від 30.06.2017 року.

Відповідно до абз. 2 п. 81.3. статті 81 ПК України керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

Судом встановлено, що акт перевірки від 17.08.2017 року №3275/24-13-14-01/37066947 підписано посадовою особою ТОВ "Дністрові сади" - головним бухгалтером ОСОБА_5 17.08.2017, що підтверджується підписом вказаної особи на останньому аркуші вказаного акта перевірки.

Пунктом 77.9 статті 77 ПК України порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з п.86.1. ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п.86.3 статті 86 ПК України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Згідно п. 6 Рекомендації щодо оформлення розділу ІV "Висновок" акта (довідки) перевірки Розділу ІІ Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затверджених наказом ДФС України №396 від 01.06.2017 року після підписів посадових осіб контролюючого органу, які здійснювали перевірку, вчиняється запис, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, є достовірними, надані в повному обсязі, додаткових (інших) документів, які свідчать про діяльність платника податків (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевірявся, немає. Зазначаються посади, ініціали, прізвища посадових осіб платника податків, відповідальних за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів і дотриманням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Як встановлено з матеріалів справи, акт перевірки підписано із зауваженнями головним бухгалтером ТОВ "Дністрові сади" ОСОБА_5, яка згідно Статуту товариства є посадовою особою платника податків, відповідальною за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів і дотриманням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Директором ТОВ "Дністрові сади" акт перевірки не підписано у зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням під час його підписання, про що, у відповідності до п.86.3 статті 86 ПК України, складено акт від 17.08.2017 року №109/24-13-14-01/37066947 "Щодо неможливості підписання матеріалів перевірки платником".

Враховуючи наведене, акт перевірки від 17.08.2017 року №3275/24-13-14-01/37066947 відповідає вимогам наказу ДФС України №396 від 01.06.2017 року "Про затвердження Зразка форми акта (довідки) документальної планової/позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок" та відповідно до статті 86 ПК України, складено акт від 17.08.2017 року №109/24-13-14-01/37066947 "Щодо неможливості підписання матеріалів перевірки платником".

Встановлено, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки складено акт від 17.08.2017 року №3275/24-13-14-01/37066947 на підставі якого відповідачем винесено оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення форми "Р" №0004171401 від 08.09.2017 року, форми "С" №0004121404 від 08.09.2017 року та форми "ПС" №0009641305 від 08.09.2017 року.

Дослідженням правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0004171401 від 08.09.2017 року судом встановлено наступне.

Податковим повідомлення-рішення форми "Р" від 08.09.2017 року №0004171401 за порушення пп. 14.1.36 п. 14.1. ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 209.2, пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1620205,05 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням - 1296164,04 та за штрафними (фінансовими) санкціями 324041,01 грн.

Вказані порушення полягають в тому, що позивачем використано пільги з податку на додану вартість не за цільовим призначенням в сумі 1296164,04 грн, в т.ч. в жовтні 2015 року в сумі 215099,01 грн, в листопаді 2015 року в сумі 287364,94 грн, в грудні 2015 року в сумі 230500,09 грн та в січні 2016 року в сумі 563200,00 грн.

Так, ТОВ "Дністрові сади" 13 січня 2016 року із спеціального рахунку перераховано залишок коштів, які були акумульовані (перераховані) на спеціальний рахунок в 2015 році, в сумі 563200,0 грн в погашення кредиторської заборгованості постачальнику, який не був платником податку на додану вартість, та за рахунок якого не було сформовано податковий кредит в 2015 році.

Також, за висновками перевірки, встановлені перевіркою обставини доводять нереальність господарської операції, із придбання ТОВ "Дністрові сади" засобів зрошення рослин (далі - ЗЗР) у ФОП ОСОБА_6 в квітні 2015 року, оскільки дана поставка не оформлювалась письмовим договором та не передбачала реальне виконання операції з придбання ЗЗР, а лише використання коштів в сумі 563200,00 грн з спеціального рахунку ПДВ, фактично здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з купівлі ЗЗР у ФОП ОСОБА_6 в квітні 2015 року, при використанні відповідних товарів не у господарській діяльності.

Крім того, в акті перевірки відповідач також зазначив, що нецільове використання коштів зі спеціального рахунку позивача полягає в оплаті єдиного соціального внеску в загальній сумі 732 964,04 грн, в тому числі в жовтні 2015 року в сумі 215099,01 грн, в листопаді 2015 року в сумі 287364,94 грн, в грудні 2015 року в сумі 230500,09 грн.

Стосовно доводів відповідача щодо нереальності господарської операції, із придбання ТОВ "Дністрові сади" засобів захисту рослин у ФОП ОСОБА_6 в квітні 2015 року, суд зазначає наступне.

Зі змісту акта перевірки акт від 17.08.2017 року №3275/24-13-14-01/37066947 судом встановлено, що такі висновки відповідачем зроблено виходячи з наступного.

На перевірку ТОВ "Дністрові сади" надано оборот рахунку по рахунку бухгалтерського обліку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за 2014 рік, 2015 рік, 2016 рік та перший квартал 2017 року, та банківські виписки по спеціальному рахунку, з яких встановлено, що ТОВ "Дністрові сади" мало взаємовідносини з постачальником ФОП ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1, неплатник ПДВ) з придбання товарно-матеріальних цінностей за період з 01.01.2014 року по 31.12.2017 року на загальну суму 1794774,61 грн, без ПДВ, а саме:

в 2014 році придбано продуктів харчування на загальну суму 225664,16 грн;

в 2015 році придбано продуктів харчування на загальну суму 253636,65 грн, та засобів зрошення рослин на 1254431,70 грн. Всього на загальну суму 1508068,35 грн;

в 2016 році придбано продуктів харчування на загальну суму 61042,10 грн;

в першому кварталі 2017 року взаєморозрахунки не проводились.

Згідно банківських виписок ТОВ "Дністрові сади" перераховано грошові кошти на адресу ФОП ОСОБА_6 за засоби зрошення рослин у загальному розмірі 1213200,00 грн, в тому числі з поточного рахунку на загальну суму 650000,0 грн в 2015 році, та із спеціального рахунку на загальну суму 563200,0 грн в 2016 році.

Згідно записів бухгалтерського обліку по рахунку бухгалтерського обліку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року відображено розрахунки за поставлені ЗЗР з ФОП ОСОБА_6 наступним чином: -Д-т 631 К-т 311 у сумі 650000,0 грн в 2015 році - оплата з поточного рахунку, - Д-т 631 К-т 313 у сумі 563200,00 грн в 2016 році - оплата з спеціального рахунку.

Згідно наданих на перевірку банківських виписок по спеціальному рахунку ТОВ "Дністрові сади" станом на 13.01.2016 року, залишок коштів, акумульованих на спеціальний рахунок в 2015 році, становив 563212,13 грн. Перераховано грошових коштів зі спеціального рахунку на адресу ФОП ОСОБА_6 за ЗЗР 13.01.2016 року на загальну суму 563200,0 грн.

У період проведення перевірки посадовими особами ТОВ "Дністрові сади" для перевірки по взаємовідносинах із ФОП ОСОБА_6, із перевірених документів надано лише виписані від руки накладні: накладна №01/04-15 від 01.04.2015 року на загальну суму 30156,30 грн - Децис Профі 25% в.р.т. (0,6 кг) 15 кг.; накладна №02/04-15 від 02.04.2015 року на загальну суму 475065,00 грн - Дітан М-4580% (2п.(25кг) 2250 кг; накладна №03/04-15 від 03 квітня 2015 році на загальну суму 31365,00 грн - Олемикс 300 л; накладна №07/04-15 від 07.04.2015 року на загальну суму 317016,00 грн - Тіовіт Джет 80% (66,045 кг) 4800 кг; накладна №08/04-15 від 08.04.2015 року на загальну суму 19584,00 грн - Раундап Макс 45% в.р. (20 л) 100 л; накладна №27/04-15 від 27 квітня 2015 року на загальну суму 17258,40 грн - Стомп 33% к.с. (10л) 80л; - накладна №29/04-15 від 29.04.2015 року на загальну суму 249237,00 грн - Хорус 75% (в.т. 1 кг) 90 кг 2796,3 кг.

Вищевказані накладні містять ряд недоліків, а саме: незазначені реквізити, що дають змогу ідентифікувати суб'єктів господарської операції (відсутній код ЄДРПОУ та (РНОКПП), відсутні мокрі печатки, а також не вказано пункти навантаження та розвантаження товару. Інших документів, що підтверджують придбання, оприбуткування, транспортування, списання у виробництво даних матеріалів ТОВ "Дністрові сади" на перевірку не представлено.

Так, на перевірку ТОВ "Дністрові сади" не надано господарські договори, рахунки на оплату на придбання засобів зрошення рослин, належно оформлені сертифікати відповідності, свідоцтва про визнання відповідності на імпортовані ЗЗР, документи дозвільного характеру або ліцензії, без наявності яких суб'єкт господарювання (постачальник) не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності, первинні документи щодо транспортування продукції, товарно-транспортні накладні, шляхові листи чи інші документи, які б підтверджували фактичне отримання і переміщення товарів, документи щодо обліку руху активів всередині підприємства.

Згідно із даними ІС "Податковий блок" по контрагенту ФОП ОСОБА_6 встановлено наступне: ФОП ОСОБА_6 зареєстрована Сокирянською районною державною адміністрацією Чернівецької області 18.08.2011 року. Взята на облік в Сокирянській ОДПІ 22.08.2011 року. З 01.01.2012 року зареєстрована, як платник єдиного податку (II група) по 01.04.2016 року. Юридична адреса: Чернівецька обл., Сокирянський р-н, с. Селище. Основний вид діяльності - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважного продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Проте, відповідно до даних ІС "Податковий блок" по контрагенту ФОП ОСОБА_6 в реєстрі платників єдиного податку відсутній вид діяльності - торгівля хімічними продуктами (діяльності з торгівлі пестицидами та агрохімікатами (ЗЗР)).

У разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів визначених Податковим Кодексом України - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювались такі види діяльності, а також несуть відповідальність відповідно до Податкового Кодексу України, зі змінами та доповненнями.

Господарські операції з поставки пестицидів і агрохімікатів (ЗЗР) отриманих від ФОП ОСОБА_6 відбулись 01.04.2015 року, 02.04.2015 року, 03.04.2015 року, 07.04.2015 року, 08.04.2015 року, 27.04.2015 року та 29.04.2015 року, тобто господарські операції по здійсненню даних поставок підпадали під дію Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" №1775-111 від 01.06.2000 року, що був чинний до 29.06.2015 року. На перевірку не представлено ліцензію ФОП ОСОБА_6 на право здійснення діяльності з торгівлі пестицидами та агрохімікатами (ЗЗР).

За висновками перевірки, встановлені дані і факти доводять нереальність господарської операції із придбання ТОВ "Дністрові сади" ЗЗР у ФОП ОСОБА_6 в квітні 2015 року, оскільки дана поставка не оформлювалась письмовим договором та не передбачала реальне виконання операції з придбання ЗЗР, а лише використання коштів в сумі 563200,00 грн з спеціального рахунку ПДВ, фактично здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з купівлі ЗЗР у ФОП ОСОБА_6 в квітні 2015 року, при використанні відповідних товарів не у господарській діяльності та складено первині документи всупереч норм ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання або власного виробництва.

Суд вважає, що вказані висновки відповідача є помилковими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, зроблено без врахування всіх обставин, які підлягали дослідженню та врахуванню під час перевірки, а надані позивачем на перевірку та суду первинні документи, у відповідності до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 є достатнім доказом того, що вказана операція відбулась.

Так, відповідно до пп. 14.1.36. п. 14.1. ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року (далі - Закон № 996) цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до статті 4 Закону № 996, є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно із статтею 1 Закону № 996 господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як зазначено у частині 1 статті 9 Закону № 996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частини 2 статті 9 Закону № 996 обов'язковими реквізитами первинного документа є: назва документа (форми); дата й місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст й обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 1.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого Міністерством юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704 (далі - Положення № 88), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Відповідно до пункту 2.1 Положення № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Окрім того, варто зауважити, що відповідно до п.2.10 Порядку №88 записи у первинних документах, облікових регістрах повинні здійснюватися тільки у темному кольорі чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою електронних засобів оброблення інформації та іншими засобами, які б забезпечили збереження цих записів протягом установленого строку зберігання документів та запобігли внесенню несанкціонованих і непомітних виправлень.

Отже, відповідно до статті 9 Закону №996 підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням № 88 обов'язкові реквізити.

Суд вважає, що надані на перевірку накладні відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пунктом 2.1 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Щодо посилань відповідача на окремі недоліки в заповненні наданих на перевірку накладних, то суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні чи відсутність печатки не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Слід зазначити, що досліджені під час розгляду справи первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій позивача з його контрагентом оформлені відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону №996, всі господарські операції знайшли своє відображення у бухгалтерському обліку позивача та доводять наявність змін в активах позивача під час вчинення цих господарських операцій.

Під час розгляду справи судом в судовому засіданні досліджено:

- Договір Комісії №1 від 02.03.2015 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (Комісіонер) та ТОВ "Дністрові сади" (Комітент) за умовами якого Комітент доручає, а Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за плату здійснити від свого імені та за рахунок Комітента придбання засобів захисту рослин. Комісійне завдання за договором комісії №1 від 02.03.2015 року (а.с. 232-236 т.1).

- накладні за засоби захисту рослин, отриманих ТОВ "Дністрові сади" від ФОП ОСОБА_6 в квітні 2015 року та сертифікати якості виробника до накладних на засоби захисту рослин отриманих ТОВ "Дністрові сади" від ФОП "ОСОБА_6 в квітні 2015 року" (а.с. 249-264 т.1);

Сплата коштів ТОВ "Дністрові сади" на рахунок ФОП ОСОБА_6 підтверджується платіжними дорученнями №281 від 02.06.2015 року на суму 350000,00 грн, №329 від 12.06.2015 року на суму 100000,00 грн, №342 від 18.06.2015 року на суму 200000,00 грн, №868 від 13.01.2016 року на суму 563200,00 грн (а.с. 237-240 т.1), що також підтверджується актом перевірки позивача №3275/24-13-14-01/37066947 від 17.08.2017 року .

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується використання позивачем отриманих від ФОП ОСОБА_6 товарів у власній господарській діяльності, з огляду на види господарської діяльності ТОВ "Дністрові сади" за КВЕД-2010 є: 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 01.11. Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, корнеплодів і бульбоплодів; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 52.10 Складське господарство.

Такими підтверджуючими документами є (а.с. 24-227 т. 2, 1-60 т.3):

- звіти по проводках, акти на списання та наряди, надані в якості доказів, що стосуються обліку руху активів всередині ТОВ "Дністрові сади";

- звіт по проводках, які містять узагальнені (зведені) відомості щодо часу, змісту та обсягу здійсненої господарської операції. У звітах міститься інформація про кількість препарату, отриманого від ФОП ОСОБА_6, що був віднесений на збільшення вартості довгострокових біологічних активів рослинництва та на формування вартості сільськогосподарської продукції врожаю 2015, 2016 та 2017 років, про що в документі свідчать записи за кредитом рахунка бухгалтерського обліку 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення" та дебетом рахунків 1552 "Вирощування довгострокових біологічних активів" в розрізі об'єктів капітального будівництва та дебетом рахунку 2311 "Витрати поточного року" в розрізі номенклатурних груп;

- акти на списання товарів в якому містяться відомості щодо назви товару, його кількості, ціни та загальної вартості використаного препарату з одночасним відображенням напрямку використання таких матеріальних цінностей (на формування вартості довгострокових біологічних активів рослинництва, а саме: Сад, Яблуня 2012 рік, Сад, Яблуня 2013 рік, Сад, Яблуня 2014 рік, Сад, Яблуня 2015 рік, Сад, Абрикос 2015 рік, Сад, Слива 2015 рік; на формування вартості сільськогосподарської продукції по номенклатурній групі Яблука);

- наряди які містять відомості щодо виду виконаної технологічної операції, агрегату (технічного засобу), на якому фактично виконана така операція, ПІБ тракториста, який фактично виконував таку операцію та його персональна заробітна плата, масив (об'єкт Довгостроковий біологічний актив рослинництва), фактично оброблена площа та кількість фактично внесеного препарату.

Судом встановлено, що списання товарно-матеріальних цінностей проводилось згідно з актами на списання, складених з дотриманням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Отже, наявні в матеріалах справи докази підтверджують реальність операцій з придбання ТОВ "Дністрові сади" у ФОП ОСОБА_6 засобів захисту рослин та їх використання в господарській діяльності по вирощуванню сільськогосподарської продукції.

При цьому, вказаний висновок суд робить без врахування Договору Комісії №1 від 02.03.2015 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 та ТОВ "Дністрові сади", оскільки позивачем під час розгляду справи не надано належних та допустимих доказів його надання під час перевірки та під час надання заперечень на акт перевірки.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Як вбачається з матеріалів справи після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки ТОВ "Дністрові сади" не було надано вищезазначений Договір Комісії №1 від 02.03.2015 року, не наданий він був і з поданням заперечення на акт перевірки №3275/24-13-14-01/37066947 від 17.08.2017 року.

З показів свідків ОСОБА_7 - головного державного ревізора-інспектора Управління ДФС у Чернівецькій області та ОСОБА_5 - головного бухгалтера ТОВ "Дністрові сади" суду не вдалось встановити дійсність факту надання на перевірку Договору Комісії №1 від 02.03.2015 року.

Стосовно доводів свідка ОСОБА_7 - головного державного ревізора-інспектора Управління ДФС у Чернівецькій області про невідповідність копій накладних наданих на перевірку та тих, що наявні в матеріалах справи, суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону № 996 у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Під час проведення перевірки позивачем на перевірку було представлено копії описаних в акті перевірки накладних, однак під час розгляду даної справи відповідачем не надано суду їх копії, посилаючи на їх відсутність, а тому суд не враховує тверджень про невідповідність копій накладних наданих на перевірку та тих, що наявні в матеріалах справи.

Щодо відсутності сертифікатів відповідності, свідоцтва про визнання відповідності на імпортовані ЗЗР, суд зазначає, що сертифікат відповідності чи походження, а також свідоцтво про визнання відповідності на імпортовані ЗЗР не є документом, який підтверджує факт здійснення господарської операції, а його відсутність жодним чином не вказує на нереальність господарських операцій між контрагентами, оскільки такі документи, в розумінні Закону № 996, не є документами первинного бухгалтерського обліку.

Щодо відображених в акті перевірки від 17.08.2017 року №3275/24-13-14-01/37066947 можливих порушень ФОП ОСОБА_18 суд зазначає, що жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язку платників податків одержувачів товарів (послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цього контрагента умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

У свою чергу, статтею 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер відповідальності, що виявляється і у персональній відповідальності кожного платника податку за ведення податкового обліку.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі "Булвес АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення законодавства його контрагентом.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що висновки відповідача щодо нереальності господарської операції із придбання ТОВ "Дністрові сади" засобів захисту рослин у ФОП ОСОБА_6 в квітні 2015 року є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки встановлені порушення не ґрунтуються на даних первинного обліку платника податків, крім цього не відповідають дійсності відомості в акті перевірки про те, що жодних первинних документів, які б містили зміст, обсяг, одиницю виміру господарської операції до перевірки не надано, оскільки в описаних в акті перевірки накладних відображено зміст, обсяг, одиницю виміру товару та його вартість, а дослідженими в матеріалах справи первинними документами підтверджується факт їх використання в господарській діяльності.

Надаючи оцінку вказаним висновкам відповідача щодо порушення позивачем п. 209.2, пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) суд зазначає наступне.

Статтею 209 ПК України врегульовано спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

Пунктом 209.1 статті 209 ПК України передбачено, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

В свою чергу, п. 209.6 статті 209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до пункту 209.2. статті 209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 2 пп. 209.2.3. п. 209.2. ст. 209 ПК України (в редакції з 07.01.2016 року) суми податку на додану вартість, що підлягають перерахуванню на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг. Зазначені суми коштів акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на таких рахунках у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

З наведеного слідує, що з 07.01.2016 року законодавцем змінено порядок використання коштів з суми податку на додану вартість, що підлягають перерахуванню на спеціальні рахунки.

Окрім, норм ПК України, механізм акумулювання сум ПДВ на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, що не підлягають сплаті до бюджету і нараховуються сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства і рибальства (далі - сільськогосподарські підприємства) на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг) визначається Порядком акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року № 11 (далі - Порядок № 11).

Зокрема, у Порядку № 11 міститься аналогічна норма щодо акумулювання коштів, а саме, відповідно до пункту 3, суми податку на додану вартість, що підлягають перерахуванню на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються в розпорядженні відповідного сільськогосподарського підприємства для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг.

Водночас, пунктом 4 Порядку № 11 передбачено, що у разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.

Відповідно до умов п. 123.2 статті 123 ПК України, використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів, платежів, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Відповідно до пп. 209.15.1. п. 209.15. ст. 209 ПК України виробничі фактори, за рахунок яких сформовано податковий кредит: а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виробництва сільськогосподарських товарів/послуг, у тому числі зернових і технічних культур, та/або продукції тваринництва, а частково для інших товарів/послуг, сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості таких сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості всіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів.

У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виробництва зернових культур і технічних культур, та/або частково для виробництва продукції тваринництва, та/або частково для інших сільськогосподарських товарів/послуг, сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості таких зернових і технічних культур, продукції тваринництва та інших сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх сільськогосподарських товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів.

б) послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку: сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин; пакування та підготовка до продажу, у тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції (01.41.0 КВЕД); зберігання сільськогосподарської продукції; вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів; отримання послуг з використання сільськогосподарської техніки, крім отримання її у фінансову оренду (лізинг); отримання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління (74.14.0 КВЕД); знищення бур'яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використання засобів захисту тварин; експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних систем для посівних площ і сільськогосподарських угідь; розділ м'яса для товарної кондиції.

Із системного аналізу наведених норм законодавства видно, що визначальними факторами, які дають можливість сільськогосподарському підприємству не сплачувати до бюджету ПДВ нараховане на вартість поставлених товарів та повністю залишити у своєму розпорядженні для відшкодування суми податку, є використання коштів акумульованих на спеціальному рахунку та необхідність дотримання їх цільового призначення/використання. При цьому, з 07.01.2016 року цільовим використанням таких коштів є виключно їх використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг.

Судом встановлено, що відповідно до Витягу №1524094500014 форми №2-ВР позивач зареєстрований суб'єктом спеціального режиму оподаткування з 01.08.2015 року.

13.01.2016 року позивачем перераховано зі свого спеціального рахунку ФОП ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 563200,00 грн в якості оплати за придбані засоби захисту рослин.

На момент перерахування позивачем вказаних коштів ФОП ОСОБА_6 діяла редакція Податкового кодексу України від 07.01.2016 року, в якій відсутній обов'язок відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а цільове використання таких коштів є виключно у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг, до яких і відносяться засоби захисту рослин.

Таким чином суд вважає такими, що не ґрунтуються на нормах ПК України висновки відповідача про нецільове використання коштів, а також те, що позивач зобов'язаний був перераховані 13 січня 2016 року із спеціального рахунку кошти в сумі 563200,00 грн, мав в першу чергу використати їх на погашення кредиторської заборгованості перед ТОВ "СВВ Трейдінг", ТОВ "Санпак", ТОВ "Ашан" Україна Гіпермаркет за рахунок яких сформовано податковий кредит, що відображений в скороченій формі декларації з ПДВ за грудень 2015р.

Стосовно доводів відповідача щодо нецільового використання коштів зі спецрахунку внаслідок перерахування коштів не платнику ПДВ, тут слід зазначити, що норми Податкового кодексу, які регулюють питання використання відповідних коштів не ставлять можливість такого використання у залежність із тим, що є постачальник платником ПДВ чи ні.

Також, в листі ДФС України від 23.12.2015 року № 27550/6/99-99-19-03-02-15 зазначено, що спрямування коштів зі спеціального рахунку на придбання виробничих факторів, постачальник яких не є платником ПДВ, не буде вважатись нецільовим використанням акумульованих коштів.

Отже, підсумовуючи викладене суд зазначає, що твердження відповідача щодо нецільового використання коштів з підстав наявності заборгованості з відшкодування суми податку постачальникам та перерахування коштів не платнику ПДВ спростовуються вищенаведеним та не знайшли своє підтвердження.

Щодо висновку перевірки про нецільове використання позивачем коштів зі спеціального рахунку внаслідок перерахування коштів на сплату єдиного соціального внеску в загальній сумі 732 964,04 грн, в тому числі в жовтні 2015 року в сумі 215099,01 грн, в листопаді 2015 року в сумі 287364,94 грн, в грудні 2015 року в сумі 230500,09 грн, суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, ТОВ "Дністровські сади" в період за який проведено перевірку, перебував на спеціальному режимі оподаткування у сфері сільського господарства.

Відповідно до пункту 4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року №11 сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, а починаючи з 1 січня 2008 р. перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

Однак, відповідач неправомірно нарахував стягнення суми 732964,04 грн в якості грошового зобов'язання, що було перераховано позивачем в якості єдиного соціального внеску на заробітну плату за вересень, жовтень, листопад 2015 року в сумі 1296164,04 грн.

Суд вважає, що дані кошти використано позивачем за цільовим призначенням, з огляду на наступне.

Відповідно до Довідки №507910 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 01.11. Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, корнеплодів і бульбоплодів; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 52.10 Складське господарство.

З акту перевірки від 17.08.2017 року №3275/24-13-14-01/37066947 судом встановлено, що позивачем була нарахована заробітна плата працівникам товариства саме за роботу в зазначених вище галузях діяльності, а тому у вересні, жовтні та листопаді 2015 року при виплаті заробітної плати та за договорами Цивільно-правового характеру було перераховано ЄСВ із спецрахунку в сумі 732 964,04 грн, в тому числі в жовтні 2015 року в сумі 215099,01 грн, в листопаді 2015 року в сумі 287364,94 грн, в грудні 2015 року в сумі 230500,09 грн.

Витрати на заробітну плату і витрати на ЄСВ згідно до стандартів бухгалтерського обліку та п.138.8 ст.138 ПК України, п.143.1 ст. 143 ПК України включаються в собівартість виробленої продукції.

Так, п. 138.8 ст.138 ПК України передбачено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконаних робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці.

Згідно з пунктом 138.8.2 ст.138 ПК України до складу прямих витрат на оплату праці включається заробітна плата та інші виплати працівникам, зайнятим у виробництві товарів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Відповідно до п. 143.1 ст. 143 ПК України до складу витрат платника податку відносяться суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку встановлених законом.

Дана норма закону спростовує висновки зроблені під час перевірки щодо безпідставного перерахування коштів на невиробничі фактори із спецрахунку.

Враховуючи наведені обставини суд вважає помилковими висновки перевірки про нецільове використання позивачем коштів зі спеціального рахунку внаслідок перерахування коштів на сплату єдиного соціального внеску в загальній сумі 732964,04 грн, оскільки такі зароблено без врахування зазначених норм Податкового Кодексу України.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає помилковими висновки відповідача про порушення позивачем пп. 14.1.36 п. 14.1. ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 209.2, пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем при винесенні податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0004171401 від 08.09.2017 року не враховано усі обставини, які відповідно до норм чинного законодавства мали значення для його прийняття, натомість доводи позивача про необґрунтованість податкового повідомлення-рішення знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи.

Таким чином позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0004171401 від 08.09.2017 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

При дослідженні правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення форми "С" №0004121404 від 08.09.2017 року, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України №637 від 15.12.2004 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320 (Положення №637), видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звіт про використання коштів наданих під звіт, оформляється за формою, встановленою наказом Державної податкової адміністрації України №996 від 23.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року за №44/18782. Витрату коштів на закупівлю слід підтверджувати належно оформленими документами, до яких належать: накладна, розрахунковий документ (фіскальний касовий чек, відривна частина розрахункової квитанції або корінець прибуткового касового ордера, податкова накладна чи закупівельний акт).

Пунктами 7.37 та 7.39 Положення №637 передбачено, що під час проведення перевірок аналізується порядок видачі підприємствами сум під звіт, виявляються факти неправомірної видачі готівки під звіт працівникам, які повністю не розрахувалися за попередньо видані їм кошти, факти несвоєчасного звітування, а також випадки передавання підзвітних коштів одним працівником іншому тощо; при перевірці звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Згідно з абз. 4 п. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року N436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;

За результатами перевірки звітів про використання коштів підзвітними особами ТОВ "Дністрові сади", щодо дотримання ними встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявності оригіналів підтвердних документів, встановлено порушення вимог п.2.11 Положення №637, а саме: перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки на суму 128697,79 грн (Додаток №1 до акта перевірки №3275/24-13-14-01/37066947 від 17.08.2017 року (а.с. 165-166 т.1), у зв'язку з чим податковим повідомленням-рішенням форми "С" від 08.09.2017 року №0004121404 до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 32169,95 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем при винесенні повідомлення-рішення форми "С" від 08.09.2017 року №0004121404 враховано усі обставини, які відповідно до норм чинного законодавства мали значення для його прийняття, натомість доводи позивача про необґрунтованість податкового повідомлення-рішення не знайшли підтвердження в ході розгляду справи.

Отже, підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "С" від 08.09.2017 року №0004121404 відсутні.

При дослідженні правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення форми "ПС" №0009641305 від 08.09.2017 року, судом встановлено наступне.

Перевіркою дотримання встановленого порядку заповнення податкового розрахунку, достовірності, повноти відображення в ньому відповідних відомостей, відповідачем встановлено порушення ст. 119.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із зміна ми та доповненнями) подання з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, за встановленою формою №1-ДФ за VI квартал 2014 року.

При цьому, відповідачем жодним чином в акті перевірки не мотивовано висновки щодо вчинення позивачем вищевказаного порушення та не зазначено суть такого порушення. Також, під час судового розгляду даної справи, судом було надано можливість представникам відповідача обґрунтувати висновок зроблений в акті перевірки щодо порушення позивачем встановленого порядку заповнення податкового розрахунку, достовірності, повноти відображення в ньому відповідних відомостей, проте представники відповідача не навели жодних обґрунтувань з цього приводу.

Крім того, представники відповідача під час судового розгляду не змогли надати обґрунтованих пояснень тому, що перевіркою зафіксовано факт подання позивачем з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, за встановленою формою №1-ДФ саме за VІ квартал 2014 року, в той час як календарний рік складається з чотирьох календарних кварталів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем при винесенні податкового повідомлення-рішення форми "ПС" №0009641305 від 08.09.2017 року не обґрунтовано підстави його прийняття та не досліджено обставини, які відповідно до норм чинного законодавства мали значення для його прийняття, натомість доводи позивача про необґрунтованість підстав для винесення податкового повідомлення-рішення знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи.

Таким чином позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "ПС" №0009641305 від 08.09.2017 року підлягають задоволенню.

Враховуючи встановлені обставини справи та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити в частині скасування спірних рішень, а в іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області форми "Р" №0004171401 від 08.09.2017 року та форми "ПС" №0009641305 від 08.09.2017 року.

Водночас, суд вважає обґрунтованим та правомірним податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області форми "С" №0004121404 від 08.09.2017 року, у зв'язку з чим відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Згідно ч.1 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 27503,08 гр, що підтверджується платіжним дорученням №1603 від 19.09.2017р.

За таких умов, судові витрати (судовий збір в сумі 25903,08 грн) відповідно до задоволеної частини позовних вимог слід стягнути відповідно до статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області форми "Р" №0004171401 від 08.09.2017 року.

3. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області форми форми "ПС" №0009641305 від 08.09.2017 року.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрові сади" (60216, с. Селище, Сокирянський район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 37066947) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39392513) суму судового збору відповідно до задоволеної частини позовних вимог в сумі 25903 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот три) грн 08 коп.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.О. Григораш

Повний текст судового рішення складено 19 лютого 2018 року.