Рішення № 79227977, 17.01.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2019 р. № 1440/2155/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1 до відповідачів:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018 про:визнання протиправним рішення від 13.07.2018 № 2297-Г-07; визнання протиправним рішення від 30.07.2018 № 2511-Г-07; зобов'язання вчинити певні дії,

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач 1 або Головне управління) про визнання протиправним рішення від 13.07.2018 № 2297-Г-07 та від 30.07.2018 № 2511-Г-07 щодо відмови у перерахунку раніше призначеної пенсії та зобов'язання відповідача 1 здійснити перерахунок та індексацію раніше призначеної пенсії за вислугою років як непрацюючому пенсіонеру і дитині війни, з урахуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок і доплат, згідно із Законом України від 05.11.1991 № 1789-ХІІ «Про прокуратуру», статтями 27, 28, 40, 42, 43, 49 Закону України від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058); Законом України від 03.07.1991 №1282-ХІ «Про індексацію грошових доходів населення», у відповідності до вимог статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (що діяла на час призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, на підставі довідки прокуратури Миколаївської області від 13.09.2016 року № 18/198вих-16, провести відповідні виплати, починаючи з 01.12.2015, з урахуванням раніше виплачених сум, і виплачувати та індексувати пенсію в подальшому з урахуванням змін в пенсійному законодавстві довічно.

Ухвалою від 10.09.2018 суд відкрив провадження у справі в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

01.10.2018 відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд залучити до участі у справі Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області.

Ухвалою від 02.10.2018 суд ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України та призначив розгляд справи. 11.10.2018 від представника позивача надійшла заява про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області.

Ухвалою від 06.11.2018 суд залучив до участі у справі в якості співвідповідача Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (надалі - відповідач 2 або Центральне управління).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що Центральне управління при поновленні виплати пенсії у 2009 році протиправно застосувало зменшений розмір грошового забезпечення на підставі довідки прокуратури Миколаївської області від 10.03.2011 № 18-46. Також позивач вказав, що відповідачі протиправно відмовили йому у перерахунку пенсії з 01.12.2015.

У відзиві на позовну заяву (ар. с. 44) Головне управління зазначило таке. Позивач перебуває на обліку в Центральному управлінні і отримує пенсію за вислугу років з травня 1994 року відповідно до вимог Закону України від 05.11.1991 № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (надалі - Закон № 1789). У відзиві відповідач 1 зазначив, що до його повноважень не входить перерахунок, призначення та виплата пенсій даних категорій пенсіонерів, а лише контроль за правильністю дій підвідомчих управлінь та надання роз'яснення пенсійного законодавства зацікавленим особам за їх зверненням. До Головного управління надійшли звернення від 14.06.2018 та скарга від 12.07.2018 позивача щодо оскарження рішення Центрального управління № 44/1 про відмову в перерахунку пенсії. Головним управлінням було розглянуто скаргу та прийнято рішення від 30.07.2018 № 2511-Г-07 про залишення її без задоволення, а також роз'яснено порядок та підстави перерахунку пенсії.

У відзиві на позовну заяву (ар. с. 94-98) Центральне управління зазначило таке. Позивач у червні 2018 звернувся до відповідача 2 із заявою про перерахунок пенсії відповідно до довідки виданої прокуратурою Миколаївської області від 13.09.2016 № 18/198вих-16. Центральне управління рішенням від 22.06.2018 № 44/1 (надалі - Рішення № 44/1) відмовило позивачу у проведенні перерахунку пенсії, оскільки станом на час звернення позивача до відповідача 2 із заявою про перерахунок пенсії стаття 501 Закону № 1789, відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 14.10.2014 №1697-VІІ «Про прокуратуру» (надалі - Закон 1697), в частині перерахунку пенсії втратила чинність, тому відповідач 2 правомірно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії в зв'язку із відсутністю законодавчих підстав для цього. Також відповідач 2 у відзиві вказав, що Кабінетом Міністрів України не прийнято жодного нормативно-правового акту, який би передбачав право на проведення перерахунку пенсії даній категорії громадян та встановлював би умови та порядок проведення такого перерахунку пенсії. Проведення перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 50-1 Закону № 1789 (в редакції на час призначення пенсії) у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати на підставі довідки від 13.09.2016 №18/198вих-16, починаючи з 01.12.2015, немає законодавчих підстав, оскільки спірні правовідносини виникли в результаті звернення позивача 08.06.2018 і застосуванню підлягають норми, які діяли на момент їх виникнення, а саме положення Закону 1697 та Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (надалі - Закон № 213). Законом № 1697 не передбачено перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Також відповідач 2 подав копії документів, що пов'язані з поновленням у 2013 році виплати пенсії позивачу та документів, що підтверджують розмір пенсії позивача з дати поновлення її виплати (ар. с. 115-126).

Головне управління подало письмові пояснення (ар. с. 68).

Представник позивача подав відповідь на відзив (ар. с. 103-108).

Дослідивши письмові докази, суд

ВСТАНОВИВ

Позивач перебуває на обліку в Центральному управлінні і отримує пенсію за вислугу років, яка була призначена у травні 1994 року відповідно до вимог Закону № 1789.

У 1995 році позивач виїхав на постійне місце проживання до Німеччини, де перебуває до теперішнього часу. При виїзді за кордон він отримав пенсію за півроку, після чого виплата пенсії йому була припинена. Не погоджуючись з припиненням виплати пенсії, позивач звернувся до суду з позовом про поновлення її виплати. Постановою від 21.05.2010 Центральний районний суд м. Миколаєва суд задовольнив позовні вимоги позивача частково, зобов'язав Центральне управління поновити позивачу виплату пенсії з 07.10.2009.

На виконання постанови Центрального районного суду м. Миколаєва відповідач 2 з 07.10.2009 поновив позивачу виплату пенсії, що підтверджується розпорядженням від 11.06.2013 № 171318 (ар. с. 122). Відповідно до розпорядження, розмір пенсії позивача склав 3715,80 грн. Згідно з листом Пенсійного фонду України від 17.06.2013 № 9263/-Г-11 (ар. с. 20), позивачу було виплачено 125 741,87 грн. (за період з 07.10.2009).

30.07.2013 прокуратура Миколаївської області видала позивачу довідку № 18-201-вих-13 (ар. с. 21, надалі - Довідка від 30.07.2013), відповідно до якої сума заробітної плати для обчислення суми пенсії складає 6014,42 грн.

Доказів того, що позивач, після отримання вказаної довідки, звертався до відповідачів з приводу перерахунку пенсії, матеріали справи не містять.

13.09.2016 прокуратура Миколаївської області видала позивачу довідку № 18/198 вих-16 (ар. с. 22, надалі - Довідка від 13.09.2016), відповідно до якої сума заробітної плати для обчислення суми пенсії складає 10 579,68 грн.

10.10.2016 позивач звернувся до Центрального управління із заявою (ар. с. 80) про перерахунок пенсії згідно з Довідкою від 13.09.2016.

25.10.2016 Центральне управління листом № 235 (ар. с. 82) повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії.

Доказів оскарження бездіяльності відповідача 2 з приводу нездійснення перерахунку за Довідкою від 13.09.2016 матеріали справи не містять.

08.06.2018 позивач звернувся до відповідача 1 із заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії, в тому числі з урахуванням Довідки від 30.07.2013 та Довідки від 13.09.2016, з 01.12.2015 (ар. с. 23-26).

Розгляд заяви позивача здійснив відповідач 2, про що вказано у листі Головного управління від 13.07.2018 № 2297-Г-07 (ар. с. 31-32).

Рішенням від 22.06.2018 № 44/1 (ар. с. 90-91, надалі - рішення № 44/1) Центральне управління відмовило позивачу у проведенні перерахунку пенсії.

12.07.2018 позивач звернувся до Головного управління зі скаргою на рішення № 44/1 (ар. с. 33). За результатами розгляду скарги позивача відповідач 1 прийняв 30.07.2017 рішення № 2511-Г-07 (ар. с. 34-35, надалі - рішення № 2511), яким скаргу ОСОБА_1 щодо скасування рішення № 44/1 та проведення перерахунку залишено без задоволення.

Рішення № 2511 вмотивовано тим, що, відповідно до Закону № 1697, частини 13, 18 статті 501 Закону 1786 втратили чинність, тому для перерахунку пенсії позивача немає законних підстав.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

На час призначення пенсії позивачу (у 1994 році) підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам були врегулюванні частинами тринадцятою, вісімнадцятою статті 501 Закону № 1789.

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 501 Закону № 1789, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Законом України від 28.12.2014 № 76-VІІI «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», частина вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789 викладена в наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». Даний Закон, згідно з пунктом 1 Прикінцевих положень, набрав чинності 01.01.2015. Відповідну постанову Кабінет міністрів України не прийняв.

Крім того, 15.07.2015 набрав чинності Закон № 1697. Відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону №1697, визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення Закону № 1789, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 501, що втратили чинність з 15.12.2015.

Відповідно до частини тринадцятої Закону № 1697, пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Згідно з частиною двадцятою статті 86 Закону № 1697, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. До теперішнього часу цей порядок Кабінетом Міністрів України не визначений.

Як встановлено судом, позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до статті 501 Закону № 1789 (в редакції, яка була чинною на час призначення пенсії) у розмір 90% від суми заробітної плати.

Як вже зазначалося судом, у червні 2018 року позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії і рішенням № 44/1 позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.

Оскільки станом на час звернення позивачем до відповідача 2 із заявою про перерахунок пенсії, стаття 501 Закону № 1789, відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1697 в частині перерахунку пенсії втратила чинність, відповідач 2 правомірно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії в зв'язку із відсутністю законодавчих підстав для цього.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 415/1186/16-а (К/9901/13485/18).

Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин суд встановив, що у відповідача 2 не було правових підстав для проведення перерахунку пенсії, а тому рішення № 2511 прийнято правомірно.

Позовна вимога позивача в частині визнання протиправним рішення від 13.07.2018 № 2297-Г-07 задоволенню не підлягає. Лист від 13.07.2018 № 2297-Г-07не є рішенням Головного управління, а є відповіддю на звернення позивача з надання відповідних роз'яснень.

Щодо позовних вимог позивача про індексацію пенсії, суд зазначає, що частиною другою статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачене щорічне проведення індексації.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судовий збір розподіляється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) , Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018, ічдентифікаційний код 41250753) задовольнити частково.

2. Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області провести, відповідно до статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», індексацію призначеної з 11.06.2013 пенсії ОСОБА_1 та виплатити відповідну суму.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір в сумі 352,40 грн., що був сплачений платіжною квитанцією від 03.09.2018 № 119.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна