Рішення № 79227801, 17.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 січня 2019 р. № 520/10579/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонька А.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження в м. Харкові адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в якому просить суд скасувати постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області ВП № 57308620 від 22.10.2018 року про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. 00 коп. за невиконання рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що винесена постанова про накладення на управління штрафу в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду є протиправною оскільки необхідною умовою для накладення штрафу на боржника є невиконання судового рішення без поважних причин. Так позивач повідомив відповідача про виконання судового рішення тоді коли державний виконавець не з'ясовував причини його невиконання, а тому просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області про накладення штрафу.

Представник відповідача своїм правом про надання письмового відзиву не скористався.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань з приводу причин неявки суду не надав.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань з приводу причин неявки суду не надав.

Частиною 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Беручи до уваги, що сторони у судове засідання не прибули, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебуває виконавче провадження ВП № 57308620 з виконання виконавчого листа № 820/3654/18, виданого 14.09.2018 Харківським окружним адміністративним судом, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 90 % грошового забезпечення з 01.01.2018, здійснивши виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 однією сумою.

З програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 року по справі № 820/3654/18 набрало законної сили 31.08.2018 року.

ГУ ПФУ в Харківській області до відповідача надіслано лист №29193-14/20 від 19.10.2018 року, в якому повідомлялось, що пенсія ОСОБА_1 з 01.10.2018 року виплачується з урахуванням рішення суду. Доплата за період з 01.01.2018 року по 30.08.2018 року буде проведено в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 "Питання погашення заборгованості з песійних виплат за рішенням суду".

За невиконанням рішення суду у встановлений державним виконавцем строк, 22.10.2018 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Позивач, вважаючи вищевказане рішення протиправним, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 року виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Пунктами 1 та 16 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, постанова про накладення штрафу виноситься державним виконавцем стосовно боржника, у разі невиконання без поважних причин останнім рішення суду.

Як вже встановлено судом, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 року по справі № 820/3654/18 було зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 90 % грошового забезпечення з 01.01.2018, здійснивши виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 однією сумою.

В свою чергу, позивач повідомив відповідача, що на виконання вже зазначеного рішення суду виплатити ОСОБА_1 виплата в різниці пенсії буде проведена в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 "Питання погашення заборгованості з песійних виплат за рішенням суду".

Суд зазначає, що перерахунок пенсії є передумовою її виплати та не може замінювати саму виплату грошових коштів.

Тобто, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 року по справі № 820/3654/18 не може вважатись виконаним.

Щодо посилань позивача на практику Верховного суду та на те, що перерахована пенсія позивачу буде виплачена за наявності бюджетного фінансування, як на підставу поважності невиконання в повному обсязі рішення суду, суд зазначає наступне.

Верховним Судом в ухвалі від 16.07.2018 року по справі № 811/1469/18 зазначено, що Верховний Суд України у своїх постановах (справи №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Отже, Верховний суд України в своїх рішеннях виходив з того, що відсутність відповідного фінансового забезпечення та коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Між тим, позивачем, як до суду так і до відповідача, не надано жодного доказу відсутності відповідного фінансового забезпечення та коштів для виплати стягувану пенсійних виплат на підставі рішення суду.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на практику Верховного суду та на те, що перерахована пенсія позивачу буде виплачена за наявності бюджетного фінансування, як на підставу поважності невиконання в повному обсязі рішення суду.

Таким чином, надані позивачем пояснення та документи не мають чіткого відображення вчинених позивачем дій спрямованих на виконання рішення суду в частині виплати коштів.

Щодо посилань позивача на приписи Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що порядок виконання рішення суду в даному випадку регламентовано Законом України "Про виконавче провадження".

За таких обставин положення Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року не можуть застосовуватись до спірних правовідносин у даній справі.

Щодо посилань позивача на положення Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду затверджений постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року (далі Порядок №649), суд зазначає наступне.

Порядок №649 визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Відповідно до п. 5 Порядку №649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Позивачем, як до суду так і до відповідача, не надано жодного доказу, які б свідчили про вчинення відповідних дій вказаних в п.5 Порядку №649.

З огляду на викладене, суд вважає безпідставними посилання позивача на положення Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду затверджений постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року.

Крім того, суд вважає безпідставними посилання позивача на приписи постанови правління Пенсійного фонду України №20-1 від 26.09.2018 року, якою затверджено Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, з огляду на те, що вказаним Порядком відповідно до п.3 Порядку №649 визначено виключно процедуру функціонування реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою та внесення інформації до такого реєстру.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області про скасування постанови - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бідонько А.В.