Ухвала суду № 79226941, 17.01.2019, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/951/19

Провадження № 2/520/2345/19

УХВАЛА

17.01.2019 року суддя Київського районного суду м. Одеси Огренич І.В., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом. Ціна позову визначена в розмірі 420300 (чотириста двадцять тисяч триста) гривень.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки надана з порушенням вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме: до заяви не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З позовних вимог вбачається, що позивачами заявлені вимоги майнового характеру, ціна позову зазначена в розмірі 420300 (чотириста двадцять тисяч триста) гривень.

Так, згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачені розміри ставок судового збору, так за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Таким чином, позивачам необхідно сплатити судовий збір в розмірі 4203 (чотири тисячі двісті три) гривень, який повинен бути ними сплачений, пропорційно долі поданих кожним з них вимог, окремим платіжним документом, тобто по 2101,50 гривень кожним з позивачів.

Одночасно позивачі надали до суду заяви в яких просять відстрочити їм сплату судового збору до ухвалення рішення по справі. При цьому позивач ОСОБА_2 у своїй заяві зазначив, що він є студентом денної форми навчання та отримує стипендію в розмірі 490 гривень, інших джерел доходів він не має, його батько матеріальної допомоги не надає, від виконання своїх обов’язків ухиляється. Після смерті матері він фактично знаходиться на утриманні бабусі ОСОБА_1, яка є пенсіонеркою, будь-якої іншої соціальної допомоги ні він ні бабуся не отримують. Позивачка ОСОБА_1 у своїй заяві зазначила, що вона є пенсіонеркою, розмір її пенсії з червня по грудень 2018 року складає 2215,26 гривень на місяць, крім того на її утриманні знаходиться її онук ОСОБА_2, який є студентом денної форми навчання та отримує стипендію в розмірі 490 гривень, інших джерел доходів вона немає,а тому сплата комунальних послуг та витрат на лікування фактично позбавляє її можливості сплатити судовий збір за подачу даного позову.

Згідно ч.1 ст.136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року за №10, відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 82 ЦПК (ст. 136 ЦПК) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Враховуючи надані позивачами докази на підтвердження майнового стану, суддя вважає, що заява про відстрочення сплати судового збору в повному обсязі задоволенню не підлягає.

Проте, вважає можливим зменшити суму судового збору, яку необхідно сплатити при поданні позову до суду, до мінімального розміру - 768,40 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок, які кожному з позивачів необхідно сплатити за реквізитами Київського районного суду міста Одеси (отримувач: УК у м. Одесі (Київський р-н), код отримувача 38016923, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок №31212206015005, Код класифікації доходів бюджету 22030101) та надати до суду оригінали платіжних документів.

В частині сплати решти судового збору (1333,10 гривень кожним з позивачів), суддя вважає за можливе відстрочити позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 його сплату, до ухвалення рішення по справі.

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст. ст.175,177,185 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, залишити без руху.

Надати позивачам строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз’яснити позивачам, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Огренич І. В.