Ухвала суду № 79226813, 17.01.2019, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 17.01.2019

Справа № 520/9978/18

2/501/1461/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2019 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Пушкарського Д.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Тимко М.Л.,

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Іллічівського міського суду Одеської області заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

До Іллічівського міського суду Одеської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_4 про розподіл спільного майна подружжя.

Відповідач подав до суду зустрічний позов про визнання права особистої власності та розподіл майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, який в судовому засіданні ухвалою суду прийнято до спільного розгляду.

З метою забезпечення зустрічного позову відповідач звернувся із заявою в якій просить накласти арешт на автомобіль Toyota Corolla, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, який зареєстрований за ОСОБА_1, до розгляду справи №520/9978/18 по суті та набрання рішенням законної сили, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач (за зустрічним позовом) має намір відчуження вказаного автомобіля з метою ухилення від цивільної відповідальності.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву про забезпечення позову та просив її задовольнити.

Позивач та її представник проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечували, при цьому пояснили, що автомобіль Toyota Corolla, 2006 року випуску, на якай відповідач просить накласти арешт, не знаходиться у власності ОСОБА_1

Так, відповідно до ст.149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд зазначає, що відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, аналізуючи зазначені правові норми, та враховуючи, що стороною відповідача не надано жодного доказу, який би підтверджував, що спірний автомобіль Toyota Corolla, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, знаходиться у власності ОСОБА_1, та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову, а також приймаючи до уваги інтереси не тільки позивача, відповідача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є передчасною та необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.259-260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя