Рішення № 79226557, 08.01.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2019 року справа № 2340/3802/18

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Баклаженко Н.В.,

представників позивача - Кавіцького В.Г. (за посадою), Василенка О.В. (за ордером),

представника відповідача - Павленко М.В. (за довіреністю),

розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Науково-виробничий центр "Репродуктивне зерно" в особі директора Кавіцького Володимира Геннадійовича до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство «Науково-виробничий центр «Репродуктивне зерно» в особі директора Кавіцького Володимира Геннадійовича (вул. Смілянська, 144, м. Черкаси, 18000) з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.06.2018 №0047201205 форми «Н»;

- визнати протиправним та скасувати податкову вимогу від 18.07.2018 №44232-17;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 23.07.2018 №30885 про опис майна у податкову заставу.

Ухвалою суду від 14.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено вимоги чинного податкового законодавства України при прийнятті оскаржуваного рішення, зокрема, у період з 11.11.2017 по 11.12.2017 позивачем вчинялись покладені на нього обов'язки щодо направлення на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних в електронному вигляді податкових накладних від 20.10.2017 №4, від 25.10.2017 №5, №6, проте відповідачем зазначені накладні не приймалась і лише 11.12.2017 були ним прийняті та зареєстровані у вищевказаному реєстрі. Позивач також наголосив, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), лише за наявності його вини, однак враховуючи відсутність вини позивача щодо своєчасності реєстрації вищевказаних податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, тому оскаржувані рішення підлягають до скасування. Крім того, позивача не було повідомлено про здійснення контролюючим органом перевірки своєчасності реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних вищевказаних податкових накладних.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити з підстав, зазначених вище.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що під час камеральної перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації виписаних податкових накладних в ЄРПН, що підлягають наданню покупцям платникам податку на додану вартість. Вважає, що прийнявши оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих повноважень, що має наслідком винесення відносно позивача податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.

Заслухавши пояснення та доводи представників учасників справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на підставі п. п. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст. 76 та р. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у Черкаській області проведена камеральна перевірка з питання своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. За наслідками перевірки податковим органом складено акт про результати камеральної перевірки порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних від 24.04.21018 №3013/23-00-12-0506/33684392.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині порушення терміну реєстрації виписаних податкових накладних в ЄРПН, що підлягають наданню покупцям платникам податку на додану вартість, зокрема, податкових накладних від 20.10.2017 №4, від 25.10.2017 №5, №6 із затримкою реєстрації на 26 днів.

На підставі вищевказаного акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 08.06.2018 №0047201205 форми «Н», яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20% від суми ПДВ 272813 грн. 02 коп., що становить 54562 грн. 60 коп.

У зв'язку з несплатою позивачем вищевказаного штрафу у десятиденний строк з дня отримання вищевказаного податкового повідомлення-рішення, відповідачем винесено податкову вимогу від 18.07.2018 №44232-17 та, як наслідок, прийнято рішення від 23.07.2018 №30885 про опис майна у податкову заставу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовують.

Як встановлено судом із матеріалів справи, 20.10.2017 позивачем на ім'я ТОВ «Луї Дрейфус Компані Україна» було виписано податкову накладну №4 на суму ПДВ 248588 грн. 02 коп. та з урахуванням вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, граничним терміном реєстрації вказаної податкової накладної є 15.11.2017 та позивач засобами телекомунікаційного зв'язку вчасно надав в електронному вигляді ДФС дану податкову накладну від 20.10.2017 №4, яка була доставлена до ДФС 15.11.2017 в 16:03:01, що зафіксовано у квитанції від 17.11.2017 №1, однак за результатами обробки, вказану податкову накладну не було прийнято.

При цьому, у графі «виявлені помилки» квитанції від 17.11.2017 №1, що надійшла за результатами обробки податкової накладної, контролюючий орган зазначив, що «Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: - Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів». У подальшому, податкову накладну від 20.10.2017 №4 у Єдиному реєстрі податкових накладних було зареєстровано контролюючим органом лише 11.12.2017.

Також 25.10.2017 позивачем на ім'я ТОВ «Трейдент Кепітал» було виписано податкову накладну №6 на суму ПДВ 13933 грн. 33 коп. та з урахуванням вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, граничним терміном реєстрації вказаної податкової накладної є 15.11.2017 та позивач засобами телекомунікаційного зв'язку своєчасно надав в електронному вигляді ДФС дану податкову накладну від 25.10.2017 №6, яка була доставлена до ДФС 14.11.2017 в 17:32:15, що зафіксовано у квитанції від 15.11.2017 №1, однак за результатами обробки, вказану податкову накладну не було прийнято.

При цьому, у графі «виявлені помилки» квитанції від 15.11.2017 №1, що надійшла за результатами обробки податкової накладної, контролюючий орган зазначив, що «Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: - Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів». У подальшому, податкову накладну від 25.10.2017 №5 у Єдиному реєстрі податкових накладних було зареєстровано контролюючим органом лише 11.12.2017.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач своєчасно надав ДФС податкові накладні від 20.10.2017 №4 та від 25.10.2017 №6, а затримка їх реєстрації сталась через неприйняття органом ДФС. При цьому, як вказано у квитанціях: «…можливо припинено дію Договору про визнання електронних документів…».

Крім того, судом встановлено, що 25.10.2017 позивачем на ім'я ТОВ «Капітал-Ріелт С.Д.» було виписано податкову накладну №5 на суму ПДВ 10291 грн. 67 коп. та з урахуванням вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, граничним терміном реєстрації вказаної податкової накладної є 15.11.2017 та позивач засобами телекомунікаційного зв'язку надав в електронному вигляді ДФС дану податкову накладну від 25.10.2017 №5, яка була доставлена до ДФС 24.11.2017 в 10:41:04, що зафіксовано у квитанції від 24.11.2017 №1, однак за результатами обробки, вказану податкову накладну не було прийнято. При цьому, у графі «виявлені помилки» квитанції від 24.11.2017 №1, що надійшла за результатами обробки податкової накладної, контролюючий орган зазначив, що «Блок даних. Невірний підпис - необхідно підтвердити право підпису…». У подальшому, податкову накладну від 25.10.2017 №5 у Єдиному реєстрі податкових накладних було зареєстровано контролюючим органом лише 11.12.2017.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відносини, пов'язані з використанням електронних цифрових підписів, регулюються законом.

Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.

За правилами ст. 14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом ДПА України «Про подання електронної податкової звітності» від 10.04.2008 №233 визначено загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису. Ця Інструкція поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді. У додатку 1 до Інструкції №233 міститься примірний договір про визнання електронних документів, який укладається платником та контролюючим органом для врегулювання правовідносин з приводу визнання податкової звітності платника в електронному вигляді.

Згідно до вимог пункту 4 розділу 6 примірного договору орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Отже законодавчо обґрунтованими підставами для розірвання договору про визнання електронних документів органом ДПС в односторонньому порядку є:

- ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих;

- зміна ним місця реєстрації.

Таким чином, під час розгляду справи контролюючим органом не надано суду жодних доказів того, що на час подання позивачем податкових накладних від 20.10.2017 №4 та від 25.10.2017 №6 ніби-то існували вищевказані підстави для розірвання договору та такий договір було розірвано.

При цьому, судом враховано те, що позивачем своєчасно було доставлено до органу ДФС в електронному вигляді податкові накладні від 20.10.2017 №4 та від 25.10.2017 №6, але вони не були прийняті через помилку: «Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів», тобто їх не було зареєстровано у визначений Податковим кодексом України строк саме з вини контролюючого органу.

Згідно з пунктом 120-1.1 цієї статті Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема, в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

В той же час, пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю-платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), лише за наявності його вини.

Вказаний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року №901/246/17 (справа №815/2745/17).

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також враховує, що позивач засобами телекомунікаційного зв'язку надав в електронному вигляді ДФС податкову накладну від 25.10.2017 №5 (граничний термін реєстрації вказаної податкової накладної - 15.11.2017), яка була доставлена до ДФС 24.11.2017 в 10:41:04, що зафіксовано у квитанції від 24.11.2017 №1, однак за результатами обробки вказану податкову накладну не було прийнято. При цьому, у графі «виявлені помилки» квитанції від 24.11.2017 №1, що надійшла за результатами обробки податкової накладної, контролюючий орган зазначив, що «Блок даних. Невірний підпис - необхідно підтвердити право підпису…». У подальшому, податкову накладну від 25.10.2017 №5 у Єдиному реєстрі податкових накладних було зареєстровано контролюючим органом лише 11.12.2017.

Однак, як встановлено судом із матеріалів справи та наданого до суду розрахунку штрафу до податкового повідомлення-рішення від 08.06.2018 №0047201205 форми «Н», контролюючий орган встановив факт порушення позивачем термінів реєстрації податкової накладної від 25.10.2017 №5 - на 26 днів та застосував до нього штраф у розмірі 20% (за порушення такої реєстрації від 16 до 30 днів), однак суд наголошує, що граничний термін реєстрації вказаної податкової накладної є 15.11.2017, однак позивач її вперше надсилав до ДФС - 24.11.2017, тобто позивачем порушено такі строки лише на 8 днів, тому контролюючим органом невірно визначено відсоток і суму штрафу в оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.06.2018 №0047201205 форми «Н» є протиправним та таким, що підлягає до скасування.

Оскільки позовні вимоги позивача щодо скасування податкової вимоги від 18.07.2018 №44232-17 та рішення від 23.07.2018 №30885 про опис майна у податкову заставу є похідними від вищевказаної позовної вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2018 №0047201205 форми «Н», тому вищевказані рішення контролюючого органу також підлягають до скасування.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.

Посилання позивача на те, що його не було повідомлено про здійснення контролюючим органом перевірки своєчасності реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних вищевказаних податкових накладних - не приймається судом до уваги, оскільки у відповідності до положень ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення, крім того, згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 08.06.2018 №0047201205 форми "Н", вимогу від 18.07.2018 №44232-17 та рішення від 23.07.2018 №30885 про опис майна у податкову заставу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області на користь приватного підприємства "Науково-виробничий центр "Репродуктивне зерно" сплачений судовий збір в розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш

Рішення складено у повному обсязі 17.01.2019.