Рішення № 79225752, 16.01.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2019 року № 320/5283/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДФС у Київській області доТовариства з обмеженою відповідальністю «Велеонор»простягнення податкового боргу, В С Т А Н О В И В:

до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Київській області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Велеонор» податкового боргу у розмірі 606476, 54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у вказаному вище розмірі внаслідок невиконання податкових обов'язків. Заборгованість підтверджується узгодженим податковим повідомленням-рішенням, прийнятими за наслідками перевірок відповідача.

Ухвалою суду від 15.11.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався. Матеріали справи містять інформацію про його повідомлення належним чином про відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Велеонор» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, що підтверджується наявними в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом в ЄДРПОУ 40466588 даними.

Як вбачається із матеріалів справи, у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом у зв'язку із застосуванням до нього штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій, а саме:

За результатами перевірки відповідача від 19.04.2017 був складений акт №0722/26/15/14/40466588 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.05.2017 № 0016441406 про нарахування 3 000, 00 грн. штрафу.

За результатами фактичної перевірки від 19.04.2017 був складений акт №0722/26/15/14/40466588, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.05.2017 № 0016431406 про нарахування 85, 00 грн. штрафу.

За результатами фактичної перевірки від 26.04.2017 був складений акт №0780/26/15/14/40466588, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.05.2017 № 0016861406 про нарахування 85, 00 грн. штрафу.

За результатами фактичної перевірки від 03.05.2017 був складений акт №0827/26/15/14/40466588, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.05.2017 № 0017021406 про нарахування 5010, 00 грн. штрафу.

За результатами фактичної перевірки від 03.05.2017 був складений акт №0827/26/15/14/40466588, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.05.2017 № 0017031406 про нарахування 85, 00 грн. штрафу.

За результатами фактичної перевірки від 19.05.2017 був складений акт №1262/1000/14/40466588, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.05.2017 № 0019721406 про нарахування 85, 00 грн. штрафу.

За результатами фактичної перевірки від 19.05.2017 був складений акт №1262/1000/14/40466588, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.05.2017 № 0019711406 про нарахування 235 658, 59 грн. штрафу.

За результатами фактичної перевірки від 18.05.2017 був складений акт №1264/1000/14/40466588, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.05.2017 № 0019681406 про нарахування 85, 00 грн. штрафу.

За результатами фактичної перевірки від 18.05.2017 був складений акт від 18.05.2017 № 1264/1000/14/40466588, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.05.2017 № 0019701406 про нарахування 302812, 95 грн.

За результатами фактичної перевірки від 17.05.2017 був складений акт №1247/1000/14/40466588, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.06.2017 № 0020591406 про нарахування 59485, 00 грн. штрафу.

За результатами фактичної перевірки від 18.05.2017 був складений акт №1253/1000/14/40466588, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.05.2017 № 0019371406 про нарахування 85, 00 грн. штрафу.

Доказів оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містять.

Згідно з вимогами пункту 59.1 статті 59 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Контролюючим органом були вжиті заходи по стягненню податкового боргу, а саме, сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 3894-17 від 31.07.2017 на суму 606476,54 грн. (а.с.14), яка направлялася на адресу відповідача, однак у зв'язку із закінченням терміну зберігання поштове відправлення повернулося до податкового органу.

Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що грошове зобов'язання в сумі 606476,54 грн. є узгодженим.

Відповідно до вимог підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості у розмірі 606476, 54 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд звертає увагу відповідача, що у справах, предметом яких є стягнення податкового боргу, суд відповідно до вимог чинного процесуального законодавства не надає правової оцінки обставинам та правовим підставам визначення грошових зобов'язань, несплата яких у встановлені законом строки призвела до утворення податкового боргу.

Дослідженню підлягають виключно ті питання, що стосуються узгодження грошового зобов'язання та наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість примусового стягнення податкового боргу (несплата податкового боргу після отримання податкової вимоги).

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Велеонор» (ідентифікаційний код 40466588, 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 153-А, кв. 14) у банках, що обслуговують боржника на користь Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39393260, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А) податковий борг у розмірі 606476 (шістсот шість тисяч чотириста сімдесят шість) грн. 54 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складення повного судового рішення 16.01.2019

Суддя Панченко Н.Д.