
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
21 листопада 2018 року Справа № 0840/3563/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) адміністративну справу
за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (61120, м.Харків, пр-т. Тракторобудівників, б. 160-б, кв. 161)
до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (69002, м.Запоріжжя, вул. Гоголя, 150а)
про визнання протиправними та скасування постанови та рішень,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (далі-відповідач), в якому позивач просить суд:
-визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафних санкцій від 27 липня 2018 року №000088;
-визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27 липня 2018 року №000189 та від 27 липня 2018 року №000188.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві посилається на приписи Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” та зазначає, що відповідачем не було повідомлено позивача за 10 днів до дня проведення планової перевірки; у зв'язку з проведенням перевірки за відсутності фізичної особи-підприємця, посадовою особою, яка здійснювала ринковий нагляд, не виконано прямий обов'язок та перед початком перевірки не роз'яснено ОСОБА_1 порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб; відповідачем безпідставно визначено, що ФОП ОСОБА_1 ввів в обіг продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам, у зв'язку з чим неправомірно застосовано штрафну санкцію, визначену п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»; відповідачем порушено порядок притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності; при винесенні рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, відповідачем не дотриманий порядок вжиття таких заходів, що визначається Методикою вжиття обмежувальних (корегувальних заходів, затвердженою постановою КМУ від 26.12.2011 № 1407. Враховуючи викладене, вважає, що спірні постанова та рішення є протиправними і просить суд скасувати їх.
Ухвалою судді від 24.09.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 23.10.2018 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Представник відповідача заперечує проти позовних вимог з підстав викладених у письмовому відзиві (вх.. №32777 від 17.10.2018) у якому, зокрема, зазначає, що перевірку позивача ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області проведено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”, Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”. Таким чином, вважає, що оскаржувані постанова та рішення прийняті ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області у межах та на підставі закону, обґрунтовано та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, отже є законими, а тому просить відмовити в задоволенні позову.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець 18.07.2016, про що свідчить Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як зазначає позивач, в кінці червня 2018 року ним отримано за адресою місця проживання ОСОБА_2 перевірки характеристик продукції від 31.05.2018 №000096, в якому зафіксовані порушення позивачем вимог Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 №632, ст.8, п.5 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Не погоджуючись із здійсненим плановим заходом – перевіркою, що відбулась 29.05.2018 без відома позивача та складеним за його результатами ОСОБА_2 перевірки від 31.05.2018, представником позивача було подано письмові зауваження до акту перевірки, надано пояснення стосовно неможливості своєчасного надання запитуваних документів, а також надано копію накладної №АН-038068 від 15.05.2018.
Однак, ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області складено Протокол №000065 від 27.07.2017 про виявлене порушення вимог ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Крім того, ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області винесено:
- постанову від 27.07.2018 №000088 про накладення штрафних санкцій у сумі 8500 грн.
-рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27.07.2018 №000189, яким відповідно до ч.5 ст. 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» надання продукції (пп. 1,2 акту перевірки характеристик продукції від 31.05.2018 №000096) на ринку тимчасово забороняється.
-рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27.07.2018 №000188, яким відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» відповідач вимагає вжити заходи щодо приведення продукції (пп. пп. 1,2 акту перевірки характеристик продукції від 31.05.2018 №000096), яка надається на ринку у відповідність із встановленими вимогами.
Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними позивач, стверджуючи, що відповідачем не було повідомлено позивача за 10 днів до дня проведення планової перевірки; у зв’язку з проведенням перевірки за відсутності фізичної особи-підприємця, посадовою особою, яка здійснювала ринковий нагляд, не виконано прямий обов'язок та перед початком перевірки не роз'яснено ОСОБА_1 порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб; відповідачем безпідставно визначено, що ФОП ОСОБА_1 ввів в обіг продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам, у зв'язку з чим неправомірно застосовано штрафну санкцію, визначену п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»; відповідачем порушено порядок притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності; при винесенні рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, відповідачем не дотриманий порядок вжиття таких заходів, що визначається Методикою вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженою постановою КМУ від 26.12.2011 № 1407, звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.
Згідно з пп. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2735-VІ (далі за текстом - Закон 2735-VІ) заходами ринкового нагляду є перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування).
Відповідно до ст. 23 Закону № 2735-VІ під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.
Органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів відповідно до ст. 24 Закону №2735-VІ, зокрема планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду.
Секторальний план державного ринкового нагляду на 2018 рік затверджено ОСОБА_3 Держпродспоживслужби України 27.11.2017 та опубліковано на офіційному сайті Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, де передбачено здійснення перевірок протягом року за найменуванням виду продукції.
Так, пунктом 11 цього плану визначено здійснення протягом 2018 року ринкового нагляду, а саме перевірки характеристик продукції - дитячий одяг та взуття щодо відповідності вимогам Технічного регламенту щодо назв текстильних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2009 № 13, щодо відповідності вимогам Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 № 632, щодо відповідності вимогам Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Квартальні плани перевірок розробляються відповідно до секторальних планів державного ринкового нагляду на 2018 рік та затверджуються начальником Головного правління Держпродспоживслужби в Запорізькій області.
У відповідності до вказаних планів, на підставі наказу від 29.05.2018 №96, направлення на проведення перевірки від 29.05.2018 №96 фахівцями відповідача проведено планову перевірку додержання вимог законодавства у сфері здійснення державного ринкового нагляду, а саме перевірку характеристик продукції (дитячі іграшки/дитячий одяг та взуття) ФОП ОСОБА_4 у магазині (відділ у ТЦ «Марина»), який знаходиться за адресою: Запорізька область, м.Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 47, за результатами якої складено акт перевірки характеристик продукції №000096.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 15 Закону №2735-VІ посадові особи Држпродспоживслужби та її територіальних органів, які здійснюють ринковий нагляд, мають право безперешкодно відвідувати, за умови пред'явлення службового посвідчення та направлення на проведення перевірки, у будь-який час впродовж роботи об’єкта.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2735-VІ передбачено, що органам ринкового нагляду для проведення перевірки характеристик продукції достатньо пред'явити суб'єкту господарювання лише службове посвідчення та направлення на проведення перевірки.
Так, як свідчить зміст ОСОБА_2 перевірки від 31.05.2018 №000096 на початку здійснення планового заходу спеціалістами Головного управління було пред'явлено продавцю, яка назвалася ОСОБА_5, службове посвідчення та направлення на проведення перевірки.
Таким чином, твердження позивача про обов'язковість повідомлення про проведення перевірки характеристик продукції спростовуються наведеними вище доводами.
З матеріалів справи встановлено, що перевірка проводилася в присутності продавця. Під час проведення планової перевірки було виявлено порушення - реалізація продукції - дитяче взуття кросівки дівочі демісезонні, ТМ «ХВВ», виробник - невідомий, дата виробництва - невідома, розмір 29, колір рожевий, вартість - 179,00 грн., та кеди дівочі демісезонні, ТМ «ЕSSІА», артикул (модель) - В8 0208, розмір 30, колір фіолетовий, виробник - невідомий, дата виробництва - невідома, вартість - 133,00 грн., на якому, їх пакуванні, маркуванні відсутня інформація про складові взуття та про матеріал з якого виготовлені основні складові взуття, що є порушенням вимог п.п. 8, 9, 12, 13, 14 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 №632.
У зв'язку з тим, що продавець від підпису та отримання акту перевірки характеристик продукції відмовилась, ОСОБА_3 управлінням ОСОБА_2 перевірки та повідомлення про розгляд матеріалів перевірки направлено ФОП ОСОБА_1 поштою, який останнім отримано 19.06.2018 (а.с. 79).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону №2735-VІ, суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду.
Разом із тим, твердження представника позивача стосовно не виконання обов'язку щодо роз'яснення суб'єкту господарювання (ФОП ОСОБА_1М.) посадовими особами, які здійснювали ринковий нагляд, перед початком перевірки порядку оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб є хибним, оскільки такого обов'язку не передбачено.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15.01.2015 р. № 124-VІІІ, технічний регламент - нормативно правовий акт, в якому визначено характеристики продукції або пов'язані з ними процеси та методи виробництва, включаючи відповідні процедурні положення додержання яких є обов'язковим. Він може також включати або виключно стосуватися вимог до термінології, позначень, пакування, маркування чи етикетування в тій мірі в якій вони застосовуються до продукції, процессу або методу виробництва.
Пунктами 8, 9, 12, 13, 14 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 № 632, визначено, що інформація про складові взуття зазначається на маркуванні відповідно до порядку, передбаченого цим Технічним регламентом, з використанням піктограм або текстових позначень. На маркуванні повинна міститись інформація про три складові взуття згідно з додатком 1.
На маркуванні повинна зазначатись інформація про матеріал, який би становив не менш як 80 відсотків площі поверхні верху взуття, підкладки та устілки, а також 80 відсотків об'єму зовнішньої підошви. Якщо немає жодного матеріалу, частка якого б перевищувала 80 відсотків, інформацію належить подавати про два основні матеріали, з яких виготовлено взуття, згідно з додатком 2.
Інформація про матеріал, передбачена пунктом 9 цього Технічного регламенту, зазначається на взутті. Виробник або його уповноважена особа, яка є резидентом України, може вибрати визначені у додатку 2 текстові позначення піктограми українською мовою.
Маркування позначеннями згідно з цим Технічним регламентом повинне бути не менш як на одній напівпарі з пари взуття. Маркування здійснюється шляхом тиснення, приклеювання, гофрування або прикріплення ярлика. Маркування повинне бути видимим, добре закріпленим та легко доступним. Крім того, розміри піктограми повинні бути достатніми для зручності розуміння інформації, зазначеної на маркуванні. Маркування повинне бути зрозумілим для споживача і не вводити його в оману.
Виробник або його уповноважена особа, яка є резидентом України, повинні забезпечувати маркування взуття і нести відповідальність за достовірність зазначеної на ньому інформації. Якщо ні виробник, ні його уповноважена особа не є резидентами України, це зобов'язання покладається на постачальника. Продавець повинен стежити за тим, щоб взуття, яке він продає, мало маркування, передбачене цим Технічним регламентом.
Судом встановлено, що на фото матеріалах, які додаються до матеріалів перевірки характеристик продукції (а.с. 77) чітко вбачається відсутність на дитячому взутті, її пакуванні, маркуванні (на жодній напівпарі з пари взуття без маркування) інформації про складові взуття та про матеріал з якого виготовлені основні складові взуття.
Абзацом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» визначено термін, який вживається у цьому Законі, а саме введення в обіг - це надання продукції на ринку України в перший раз.
Водночас, відповідно до частин 5, 6, 7 ст. 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 1) будь-який суб'єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію; 2) будь-який суб'єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію.
Суб'єкти господарювання зобов'язані зберігати документацію, визначену в частині п'ятій цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено: 1) виробник - протягом десяти років з дня введення ним відповідної продукції в обіг; 2) уповноважений представник, імпортер або розповсюджувач - протягом десяти років з дня одержання ним відповідної продукції.
У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених підпунктом "б" пункту 2 частини першої цієї статті, об'єктом перевірки є документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо). Якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, шс ввела цю продукцію в обіг.
Отже, вищевикладеними нормами чинного законодавства України визначено, які саме особи вважаються особою, що ввела продукцію в обіг. Тобто, це ті (всі) особи (суб'єкти господарювання (розповсюджувачі) в ланцюгу постачання відповідної продукції, які протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надали на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати будь-який суб'єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію або будь-якій суб'єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію.
З’ясовано також, що при проведенні перевірки на вимогу відповідача позивачем або його уповноваженою особою не надано документів на поставку, які дають змогу ідентифікувати суб'єкта господарювання, який поставив відповідну продукціїю, що було зафіксовано в акті перевірки характеристик продукції.
09.07.2018 представником позивача були надані відповідачу зауваження до акту перевірки характеристик продукції від 31.05.2018 № 000095 та копію накладної №АН-038068 від 15.05.2018 (а.с. 82), згідно якої постачальником товару є ТОВ «Арсенал-Центр». В зауваженнях до акту перевірки представником позивача зазначено, що на теперішній час ФОП ОСОБА_1 не має можливості підтвердити факт офіційного придбання цієї продукції у зв'язку з тим, що на руках має лише ксерокопію накладної, яка підтверджує факт придбання вищевказаного товару у офіційного суб'єкта господарювання.
Разом із тим, відповідно до листа ТОВ «Арсенал-Центр» від 18.07.2018 № вих 18/07 (а.с. 86) будь-яких торговельно-комерційних операцій між Донецькою філією ТОВ «Арсенал-Центр» та ФОП ОСОБА_1 не проводилося та ніякої продукції на його адресу не поставлялося.
20.07.2018 ОСОБА_3 управлінням на виконання вимог п. 12 ч. 1 ст. 11 Закону №2735-VІ направлено до Управління захисту економіки в Запорізькій області інформацію про надання до Головного управління документів (копії накладної), що містить ознаки підробки.
Надані представником позивача документи (копія накладної) не спростували наявність порушень, виявлених органом державного ринкового нагляду під час перевірки.
Таким чином, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 вважається особою, що ввела дитяче взуття кросівки дівочі демісезонні, ТМ «ХВВ», виробник - невідомий, дата виробництва - невідома, розмір 29, колір рожевий, вартість - 179,00 грн., та кеди дівочі демісезонні, ТМ «Е88ІА», артикул (модель) - В8 0208, розмір 30, колір фіолетовий, виробник - невідомий, дата виробництва - невідома, вартість - 133,00 грн., в обіг, що свідчить про порушення позивачем викладених вище норм законодавства.
Відповідальність за порушення законодавства Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачена статтею 44 цього Закону.
Так, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контролю нехарчової продукції» до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 5 цієї статті визначено, що справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції.
Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України.
Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи.
Керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів.
Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.
Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.
Постанова про накладення штрафних санкцій, передбачених ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» затверджена наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження типових форм документів у сфері державного ринкового нагляду» № 690 від 11.06.2012.
Актом перевірки характеристики продукції від 31.05.2018 було запропоновано позивачу з'явитись до Головного управління для розгляду матеріалів перевірки 09.07.2018 о 14-00 годині. Копія акту отримано позивачем 19.06.2018, що підтверджується поштовим повідомленням.
Своїми зауваженнями до акта перевірки характеристик продукції представник позивача повідомив про те, що в період з моменту отримання листа Головного управління ФОП ОСОБА_6 до встановленої дати (06.07.2018) надати необхідну документацію не мав можливості у зв'язку з тим, що переїжджав.
16.07.2018 ОСОБА_3 управлінням листом за вих. № 11-05-16/4429 «Щодо направлення документів та розгляду матеріалів перевірки» повторно направлено акт перевірки характеристик продукції, направлення, фото фіксацію продукції, та запропоновано прибути позивачу та його представнику до Головного управління на 27.07.2018 о 10-00 год. для розгляду матеріалів перевірки (а.с. 83-85).
27.07.2018 відповідачем складено протокол № 000085 про виявлені порушення вимог ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
За результатами розгляду матеріалів справи начальником Головного управління прийнято рішення у формі постанови від 27.07.2018 №000088 про накладення штрафних санкцій у сумі 8500 грн.
Щодо тверджень представника позивача щодо порушення порядку притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності суд зазначає наступне.
Відповідно до наказу про проведення планового заходу зі здійснення державного ринкового нагляду, перевірка характеристик продукції у ФОП ОСОБА_1 проводилась головними спеціалістами відділу ринкового та метрологічного нагляду управління захисту споживачів Головного управління ОСОБА_7 та ОСОБА_2
Протокол про виявлені порушення від 27.07.2018 №000085 складений головним спеціалістом відділу ринкового та метрологічного нагляду управління захисту споживачів Головного управління ОСОБА_3, яка при дослідженні документів, а саме акту перевірки від 31.05.2018 № 000096 встановила факт порушення.
Отже, зазначене вище свідчить, що саме головним спеціалістом відділу ринкового та метрологічного нагляду управління захисту споживачів Головного управління ОСОБА_3 виявлені порушення п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону про ринковий нагляд, як то визначено приписами абз. 4 ч. 5 ст. 44 цього Закону, а тому твердження представника позивача стосовно того, що протокол складений не тією особою, яка проводила планову перевірку також є хибними.
Посилання представника позивача на те, що постанова про накладення штрафних санкцій № 000088 від 27.07.2018 мала бути винесена керівником протягом 15 днів з дня виявлення порушення, оформленого відповідним актом перевірки (31.05.2018) та на підставі протоколу, складеного посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення (здійснили таку перевірку) також є помилковим, з огляду на таке.
Абзац п'ятий ч. 5 ст. 44 Закону про ринковий нагляд передбачає 15-денний строк розгляду керівником чи заступником керівника органу ринкового нагляду справи про накладення штрафів за порушення з дня отримання відповідних документів. Такими документами є протокол про виявлені порушення вимог ст. 44 Закону про ринковий нагляд та ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 27.07.2018 №000085, поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи. Після передання протоколу про виявлені порушення, пояснень керівника, іншої відповідальної посадової особи та документів, що стосуються справи, у 15-денний строк (27.07.2018) першим заступником начальника Головного управління ОСОБА_5 з урахуванням протоколу, матеріалів перевірки та матеріалів, що надійшли від представника позивача та ТОВ «Арсенал-Центр» розглянуто справу про накладення штрафів про порушення п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону про ринковий нагляд, за результатами якої прийнято рішення у формі постанови про накладення штрафних санкцій № 000088.
Стосовно тверджень представника позивача щодо недотримання ОСОБА_3 управління при прийнятті рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів відповідного порядку суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 30 Закону № 2735, обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону).
Згідно з ч. 3 ст. 29 Закону № 2735, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларацій про відповідність не супроводжує продукцію, якщо її складення чи супроводження нею продукції передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надає: доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушенння встановлених вимог, визначених у відповідному технічному регламенті як формальну невідповідність.
Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 33 цього Закону обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.
За приписами ч. 5 ст. 30 Закону № 2735 тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі прийняття ними еяня про:
1) відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) - на :к проведення експертизи (випробування);
2) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії ювідного обмеження.
Тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується одночасно з прийняттям рішень, зазначених у цій частині.
Так, відповідачем прийнято:
- рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27.07.2018 №000189, яким відповідно до ч.5 ст. 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» надання продукції (пп. 1,2 акту перевірки характеристик продукції від 31.05.2018 №000096) на ринку тимчасово забороняється;
-рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27.07.2018 №000188, яким відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» відповідач вимагає вжити заходи щодо приведення продукції (пп. пп. 1,2 акту перевірки характеристик продукції від 31.05.2018 №000096), яка надається на ринку у відповідність із встановленими вимогами.
Твердження представника позивача щодо недотримання відповідачем при прийнятті рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів відповідного порядку, що визначається Методикою вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої постановою КМУ від 26.12.2011 № 1407 є його припущенням, оскільки ця Методика застосовується під час обрання органами ринкового нагляду обмежувальних (корегувальних) заходів у випадках, передбачених частиною першою статті 28 та частиною четвертою статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», для запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, а спірні рішення прийняті відповідно до ч. 3 ст. 29 та ч. 5 ст. 30 цього Закону.
Отже, ОСОБА_3 управління при прийнятті спірних рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів діяло у порядок та у спосіб, що визначений Законом «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначені вище обставини та докази, які надаються в обґрунтування своїх тверджень, свідчать про те, що постанова про накладання штрафних санкцій від 27.07.2018 №000088, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27.07.2018 № 000188 та № 000189 прийнято ОСОБА_3 управлінням на підставі та в межах повноважень, визначених Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», тобто обґрунтовано, розсудливо, та з урахуванням всіх обставин справи, а тому є законними.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятих рішень, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає відшкодуванню, оскільки в задоволенні позову було відмовлено.
Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд –
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (61120, м.Харків, пр-т. Тракторобудівників, б. 160-б, кв. 161, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 105-А, код ЄДРПОУ 40311343) про визнання протиправним та скасування постанови та рішень - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлений 21.11.2018.
Суддя Н.В.Стрельнікова
Судове рішення № 79225300, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 21.11.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0840/3563/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: