Рішення № 79225175, 11.01.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 січня 2019 року м. Ужгород№ 260/1151/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Копосович Е.О.

за участю:

позивача: ОСОБА_1 , представник - ОСОБА_2

відповідача: Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області , представник - не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про визнання рішення протиправним та визнання нечинними записів про обтяження,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, яким просить:

1.Рішення старшого державного виконавця Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав позивача та їх обтяжень від 23.03.2018 року (індексний номер 40287189) і накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 визнати протиправними.

2.Визнати номера записів про обтяження №25400728 та 25400637 (спеціальний розділ), вчинені виконавцем ОСОБА_3 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна у вигляді арешту квартири в м.Ужгороді, вул.Братів Бращайків, 1/3 - нечинними.

1. Позиції сторін

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.02.2018 року Закарпатський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист №807/1471/17 у справі за заявою ГУ ДФС у Закарпатській області про стягнення з неї податкового боргу в сумі 32 465, 05 грн.

23.03.2018 року Ужгородський МВ ДВС виніс постанову про арешт майна боржника, серія та номер 10-56050953. У цей же день, старший державний виконавець Ужгородського МВ ДВС ОСОБА_3 прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 40287189) та наклав арешт на квартиру в М.Ужгороді, вул.Братів Бращайків, 1/3. Інформацію про свої дії виконавець під номерами записів про обтяження 25400728 та 25400637 (спеціальний розділ) вніс 23.03.2018 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна. Рішення та дії відповідача вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Зазначає, що прийняті відповідачем рішення та дії щодо позивача , як сторони виконавчого провадження, свідчить про ігнорування ним до ч.2 ст.19 Конституції України та інших законів.

08 січня 2019 року на адресу суду надійшли письмові заперечення від представника відповідача, де зокрема, зазначає що даний адміністративний позов та доводи позивача є не необґрунтованими, оскільки згідно ст. 56 З У «Про виконавче провадження» постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд даний адміністративний позов задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах даної адміністративної справи.

Заслухавши представника позивача, встановивши обставини справи на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, проаналізувавши норми права, які підлягають або не підлягають застосуванню до даних правовідносин, надавши оцінку кожному аргументу сторін та мотиви суду, з яких суд дійшов до висновків у справі, констатує наступне.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено що 27.02.2018 року Закарпатський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист №807/1471/17 у справі за позовом ГУ ДФС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 32 465, 05 грн.(а.с.54-55).

23.03.2018 року старшим державним виконавцем Ужгородського міського відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№ 56050953 з виконання виконавчого листа №807/1471/17 виданого 27.02.2018 року виданого Закарпатським окружним адміністративним судом (а.с.11).

Того ж дня, 23.03.2018 року Ужгородський МВ ДВС виніс постанову про арешт майна боржника, серія та номер 10-56050953. (а.с.42)

Також, 23.03.2018 року старший державний виконавець Ужгородського МВ ДВС ОСОБА_3 прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 40287189) та наклав арешт на квартиру в М.Ужгороді, вул.Братів Бращайків, 1/3.

Інформацію про вищезазначені дії під номерами записів про обтяження 25400728 та 25400637 (спеціальний розділ) внесено 23.03.2018 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.

Вказані обставини стверджуються інформацією з Єдиного реєстру боржників від 15.10. 2018 року, заявою до ДВС про видачу копії постанови від 16.10.2018 року, копією постанови про відкриття ВП №56050953, Інформацією із вказаних 4-х державних реєстрів від 17.10.2018 року. (а.с.10, 12-13).

Судом встановлено, що станом на 11.05.1993 року в позивача на рахунку Ужгородського відділення Ощадбанку знаходилися і знаходяться до теперішнього часу заощадження в сумі 23789,00 грн. З врахуванням індексації розмір таких коштів у цій банківській установі становить 48 907,81 грн. Вказані обставини стверджуються рахунком №Н-8 Ужгородської філії №7286/01 Ощадбанку та автоматизованим розрахунком інфляційних збитків грошового вкладу (а.с.14-17).

Відповідно до повідомлення-заяви позивачка є власником 142 акцій акціонерного товариства ВАТ «Генеральне агентство по туризму у Закарпатській області» номінальною вартістю на той час 25 000 грн. (станом на 2012 рік - ПАТ ГТК «Інтурист-Закарпаття»), що стверджується також листом ПАТ ГТК «Інтурист-Закарпаття» щодо запрошення на загальні збори акціонерів товариства, іменним конвертом Всеукраїнського депозитарія цінних паперів (а.с.18-20).

Згідно із зазначеними вище Державними реєстрами, квартира АДРЕСА_2 не належить позивачу особисто, а є спільною сумісною власністю 3-х осіб: позивача та її батьків (а.с.12).

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає ОСОБА_4 України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VІІ (далі - ОСОБА_4 1404-VІІ) (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Приписами ст. 1 Закону № 1404-VІІ визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 ст. 5 Закону № 1404-VІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 28 Закону 1404-VІІ встановлені вимоги надсилання документів виконавчого провадження, де вказано , що

1. Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев’ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Статтею 26 Закону 1404-VІІ визначено , виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Наказом Мінюсту від 02.04.2012 № 512/5 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802) затверджена "Інструкція з організації примусового виконання рішень", розроблена відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - ОСОБА_4), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.2. Примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 Закону, здійснюють державні виконавці та приватні виконавці (крім рішень, передбачених частиною другою статті 5 Закону) (далі - виконавці).

Відповідно до Розділу ІІІ п.5 Інструкції : У разі виконання рішення майнового характеру в постанові про відкриття виконавчого провадження виконавець зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника за встановленою формою (додатки 1, 2) протягом п’яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження та попереджає його про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Додатком 1 до Інструкції з організації примусового виконання рішень (пункт 5 розділу ІІІ) визначена форма Декларації про доходи та майно боржника фізичної особи.

Відповідачем не надано доказів направлення позивачу постанови про відкриття провадження рекомендованим поштовим відправленням. Крім того, сама постанова про відкриття не містить вказівки щодо подання декларації про доходи та майно боржника за встановленою формою (додатки 1, 2) протягом п’яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження, що унеможливило позивачу надати відомості щодо належного йому майна та коштів.

Статтею 10 цього Закону визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

У силу норм ч.ч. 1, 2, 5, 6 ст. 48 Закону № 1404-VІІ звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до вимог ч.2 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника у національній валюті, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 48 ЗУ №1404-УШ від 02.06.2016 року в другу чергу стягнення звертається на кошти, зокрема, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачем в порушення вищевказаних вимог не вчинялися дії щодо перевірки рахунків позивача як фізичної особи у банківських та депозитарних установах.

В судовому засіданні встановлено , що квартира АДРЕСА_3 є єдиним житлом позивача.

Згідно ЗУ «Про державний бюджет на 2018 рік» з 01.01.2018 року мінімальна заробітна плата в Україні становить 3723,00 грн.

Відповідно до вимог ч.7 ст.48 ЗУ №1404-УШ від 02.06.2016 року у разі, якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника, не здійснюється.

Борг у виконавчому проваджені ВП №56050953 становить 32 465, 05 грн., тобто менше 20 розмірів мінімальної заробітної плати (3723 грн. х 20 = 74460 грн.), а тому звернення стягнення на житло позивача в даному випадку суперечить вищевказаним вимогам ч.7 ст.48 ЗУ №1404-УШ від 02.06.2016 року

Особливості звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна фізичної особи врегульовані ст. 50 цього Закону.

Так, згідно з ч.ч. 1, 3 і 4 цієї статті Закону № 1404-VІІ звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

У разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

Також ч.ч. 1, 2 і 3 ст. 56 зазначеного Закону встановлено, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Дослідивши копії матеріалів виконавчого провадження АСВП №56050953 суд встановив, що старшим державним виконавцем Ужгородського міського відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області при примусовому виконанні виконавчого листа № 807/1471/17 виданого 27.02.2018 року виданого Закарпатським окружним адміністративним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДФС у Закарпатській області податкового боргу в сумі 32465,05 грн. винесена постанова про арешт майна боржника, а саме: майно у межах суми звернення стягнення 32465,05 грн.

Як встановлено вже було вище, зі змісту зазначених вище Державних реєстрів вбачається, що квартира АДРЕСА_2 не належить позивачу особисто, а є спільною сумісною власністю 3-х осіб.

Визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами здійснюється судом в порядку статті 379 ЦПК України, де зазначено:1. Питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного виконавця. 2. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Відповідач не виконав дії для визначення частки визначені вищевказаною нормою ЦПК України.

В свою чергу, єдиною державною інформаційною системою, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV, є Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Згідно ст. 10 Закону державним реєстратором є: зокрема, державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв’язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

У відповідності до статті 37 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Разом з тим, відповідно до положень ч.1 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Державний реєстр речових прав на нерухоме майно складається з розділів, спеціального розділу, бази даних заяв та реєстраційних справ в електронній формі. Невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру є Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек. А відповідно до частини другої цієї статті, на кожний об'єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна.

Відповідно до ч.2 ст. 27 Закону № 1952-IV державна реєстрація обтяжень проводиться серед іншого, на підставі рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно.

Як свідчать наявні у справі матеріали, дії виконавця, які полягають у: порушенні черговості стягнення за виконавчим листом; накладенні арешту при відсутності правових підстав на єдине житло боржника; порушенні прав власника об'єкта нерухомості (заборона відчуження) при наявності достатніх інших коштів (майна) для погашення заборгованості, порушують ст. ст. 19, 48,50 ЗУ «Про виконавче провадження».

Таким чином, наклавши арешт на частки інших співвласників квартири., які не є боржниками у ВП №56050953, виконавець порушив вимоги ЗУ №1404-УІІІ від 02.06.2016 року та ст.19 Конституції України.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивач сплатив 711,85грн. відповідно до квитанції №1007335773 ПАТ Укрпошта від 24 жовтня 2018 року.

Керуючись ст.ст. 242-246 КАСУ, суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про визнання рішення протиправним та визнання нечинними записів про обтяження - задовольнити.

2.Визнати Рішення старшого державного виконавця Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав позивача та їх обтяжень від 23.03.2018 року (індексний номер 40287189) і накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 - протиправним та скасувати.

3. Скасувати записи про обтяження №25400728 та 25400637 (спеціальний розділ), вчинені виконавцем ОСОБА_3 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна у вигляді арешту квартири в м.Ужгороді, вул.Братів Бращайків, 1/3 .

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (88005, м.Ужгород,вул.Заньковецька,10, код ЄДРПОУ 35045459) на користь ОСОБА_1 (88000, м.Ужгород, вул. Бращайків,1/3, ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в сумі 711,85 грн. ( сімсот одинадцять грн. 85 коп.) грн. згідно до квитанції №1007335773 ПАТ Укрпошта від 24 жовтня 2018 року, відповідно до зазначених реквізитів рахунку:

отримувач коштів: ГУДКСУ у м.Ужгороді Закарпатської області

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38015610

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

код банку отримувача (МФО): 899998

Р.р.: 34314206084005

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Закарпатський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя ОСОБА_4

Повний текст рішення складено та підписано 15 січня 2019 року.