Рішення № 79222010, 01.02.2018, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "01" лютого 2018 р. Справа № 906/815/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 10.08.17.)

від відповідача: ОСОБА_2 (адвокат, угода від 12.09.16.)

розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодійний Союз"

(с.Чудин, Радомишльський район, Житомирська область)

до Фермерського господарства "Межерічка" (с.Межирічка, Радомишльський район,

Житомирська область)

про стягнення 2077346,80 грн. та звільнення земельної ділянки

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 2077346,80 грн. збитків завданих відповідачем шляхом самовільного зайняття земельних ділянок, якими користується на праві оренди позивач, з яких: 1516055,34грн. втраченої вигоди, 487624,00грн. понесених затрат на обробіток землі, 73666,80грн. шкоди; та про звільнення земельної ділянки.

Позовні вимоги грунтуються на тому, що позивач має в користуванні на підставі договорів оренди земельні ділянки (витребувані та невитребувані паї) на території Великорацької сільської ради Радомишльського району,однак відповідач самовільно зайняв масив земельних ділянок поле №4 (за хмелем) , що належить позивачу, та засіяв 60-70га загальної площі масиву.

У відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав (а.с.114 т.1). Вказав, що самовільного захоплення земельних ділянок не відбулося. Площа ділянок під посівом сої становить 45,6292га., що підтверджується графічними матеріалами. Обробіток вказаної площі земельних ділянок відповідачем здійснювався за погодженням з позивачем. Документально межі полів не узгоджувались. Позивачем не надано доказів перебування у нього в користуванні земельних ділянок загальною площею 70,0095га в зазначений період, що ставить під сумнів факт підготовки ним цих площ до посіву, завдання збитків шляхом використання вказаних земельних ділянок відповідачем та здійснені позивачем розрахунки збитків та витрат. Позивачем не надано доказів понесених витрат в межах конкретного масиву земельних ділянок.

У доповненнях до відзиву (а.с.225 т.1), відповідач зазначив, що ОСОБА_3 обстеження земельних ділянок від 01.06.17 не є належним та допустимим доказом самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки та підставою для проведення розрахунків шкоди, оскільки його складено без участі представника відповідача, він містить недостовірні та не підтверджені відомості, його складено з порушенням встановлених правил для його складання. Належних доказів самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок суду не надано.

07.12.17. до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі з додатками (а.с.238). Позивач підтверджує ОСОБА_3 обстеження земельних ділянок від 01.06.17 факт самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок площею 70,0095га, зазначає, що належних доказів , які б спростовували інформацію зазначену в ОСОБА_3 відповідачем не надано.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з врахуванням додаткових пояснень.

Представник відповідача проти позову в засіданні суду заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву та доповненнях до нього. Зазначив, що з акту обстеження земельної ділянки від 01.06.17. та додатків до нього не вбачається які саме земельні ділянки були обстежені. Визнав, що відповідачем було оброблено 45,6292 га спірної земельної ділянки.

Від Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надійшла інформація, а саме перелік земельних ділянок, які обстежувались згідно акту обстеження №80ДК/21/АО/10/01/-17 від 01.06.17 (а.с.1 т.2).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивачем зазначено, що станом на 07.09.17 Товариство з обмеженою відповідальністю "Благодійний Союз" здійснює обробіток земельних ділянок на території Великорацької сільської ради Радомишльського району Житомирської області на підставі договорів оренди укладених з фізичними особами та Радомишльською районною державною адміністрацією, у тому числі на масиві земельних ділянок поля № 4 (за хмелем), з кадастровими номерами: 1825080900:04:000:1999, 1825080900:04:000:1968, 1825080900:04:000:1977, 1825080900:04:000:1984, 1825080900:04:000:1990, 1825080900:04:000:2001, 1825080900:04:000:1967, 1825080900:04:000:1973, 1825080900:04:000:1985, 1825080900:04:000:1995, 1825080900:04:000:2002, 1825080900:04:000:1965, 1825080900:04:000:1970, 1825080900:04:000:1979, 1825080900:04:000:1986, 1825080900:04:000:1993, 1825080900:04:000:1969, 1825080900:04:000:1960, 1825080900:04:000:1982, 1825080900:04:000:1987, 1825080900:04:000:1997, 1825080900:04:000:1966, 1825080900:04:000:2004, 1825080900:04:000:1972, 1825080900:04:000:1988, 1825080900:04:000:1980, 1825080900:04:000:1998, 1825080900:04:000:1961, 1825080900:04:000:1971, 1825080900:04:000:1983, 1825080900:04:000:1992, 1825080900:04:000:2000, 1825080900:04:000:7981, 1825080900:04:000:7976.

Крім позивача, на вказаному полі, в 2016 році та на початок 2017 року, обробіток землі також здійснювало фермерське господарство "Межирічка" (відповідач) на підставі укладених договорів оренди з фізичними особами.

12 травня 2017 року працівниками ТОВ «Благодійний Союз» було встановлено, що невідомою особою на даному масиві засіяно орієнтовно 60-70 га загальної площі масива, про що працівниками складено ОСОБА_3 обстеження (а.с.76 т.1).

15 травня 2017 року за зверненням керівництва підприємства працівником правоохоронних органів, а саме заступником начальника слідчого відділу Радомишльського ВП Коростишівського ВП ГУ НП в Житомирській області капітаном поліції ОСОБА_3, здійснено виїзд на місце з метою огляду місця події за результатами якого встановлено, що земельні ділянки ТОВ «Благодійний Союз» засіяно соєю, про що складено протокол огляду та відібрано пояснення свідків (а.с.79-80).

Актом обстеження земельної ділянки складеним державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель у Житомирській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за № 80ДК/21/АО/10/01/-17 від 01 червня 2017 року зафіксовано факт самовільного зайняття масиву земельних ділянок поле № 4 (за хмелем) фермерським господарством "Межирічка" (відповідачем) загальною площею 70.0095 га, на підставі якого здійснено розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на суму 73666.80 гривень (а.с.83-85).

Вказане стало підставою для звернення з позовом до суду з вимогами про стягнення з фермерського господарства "Межирічка" 2077346,80 грн. збитків завданих відповідачем шляхом самовільного зайняття земельних ділянок, якими користується на праві оренди позивач, з яких: 1516055,34грн. втраченої вигоди, 487624,00грн. понесених затрат на обробіток землі, 73666,80грн. шкоди; та про звільнення земельної ділянки.

Положеннями статей 224, 225 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим субєктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом України.

Згідно зі статтею 211 Земельного кодексу України, за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

За змістом статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до статті 152 ЗК держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на ОСОБА_3 обстеження земельної ділянки, який складено державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель у Житомирській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за № 80ДК/21/АО/10/01/-17 від 01 червня 2017 року, в якому зафіксовано факт самовільного зайняття масиву земельних ділянок поле № 4 (за хмелем) фермерським господарством "Межирічка" (відповідачем) загальною площею 70.0095 га.

У вказаному ОСОБА_3 зазначено, що на території Великорацької сільської ради Радомишльського району проведено обстеження 34 земельних ділянок загальною площею 70,0095га, які належать громадянам та перебувають в користуванні у ТОВ "Благодійний союз" та зафіксовано, що на вказаних земельних ділянках загальною площею 70,0095га фермерським господарством "Межирічка" здійснено посів сільськогосподарських культур (соя). При цьому, факт користування вказаними земельними ділянками саме ФГ"Межирічка" встановлено згідно довідки Великорацької сільської ради №260/02-26 від 29.05.17 (а.с.83,86).

Проте згідно довідки №351/02-26 від 26.07.17 Великорацької сільської ради Радомишльського району виданої на запит адвокату, поле №4 в урочищі "за хмелем" має загальну площу 173,85га (88 ділянок), з яких: 40,74га.(21 ділянка) орендує ФГ"Межирічка", 102,04га орендує ТОВ"Благодійний союз", 9,28га (5 ділянок) обробляється власниками, 21,79га. (11 ділянок) орендується іншим орендарем. Однак зазначено, що сільська рада не володіє інформацією , яка площа перебуває в обробітку у кожного з них та хто яку ділянку обробляє фактично.

На запит суду , від Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надійшла інформація, а саме перелік земельних ділянок, які обстежувались згідно ОСОБА_3 обстеження №80ДК/21/АО/10/01/-17 від 01.06.17 (а.с.1 т.2), з якої вбачається, що обстежувалась 31 земельна ділянка загальною площею 63,7093га.

З вказаних ділянок земельні ділянки з кадастровими номерами 1825080900:04:000:1990 та 825080900:04:000:1993 станом на 10.07.17 не перебували в користуванні позивача, що вбачається з реєстру договорів оренди позивача (а.с.27) та випливає з інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (а.с.173,174 т.1).

Земельна ділянка з кадастровим номером 1825080900:04:000:1967 станом на 10.07.17 перебувала в користуванні Фермерського господарства "Острів-97", що вбачається з інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (а.с.180 т.1).

Суду не надано інформації щодо перебування в користуванні у позивача земельних ділянок з кадастровими номерами 825080900:04:000:1964 та 825080900:04:000:1966.

Таким чином, на час складання ОСОБА_3 від 01.06.17 із 31 обстежених земельних ділянок ТОВ"Благодійний союз" на праві користуванні належали 26 ділянок загальною площею 53,2519га.

За даними відповідача на вказаному полі ФГ"Межирічка" користується земельними ділянками із кадастровими номерами 825080900:04:000:1994,825080900:04:000:1996, 825080900:04:000:1978,825080900:04:000:1962,825080900:04:000:1963 загальною площею 10,772га. та здійснює обробіток масиву земельних ділянок загальною площею 45,6292га, які зайняті посівом сої, в межах поля №4 (біля саду), що знаходиться на території Великорацької сільської ради Радомишльського району, що відповідає даним викладеним у довідці №351/02-26 від 26.07.17 Великорацької сільської ради та суперечить викладеному в ОСОБА_3 щодо захоплення фермерським господарством "Межирічка" земель, що знаходяться в користуванні у позивача та ставить під сумнів такий висновок інспекторів.

Оскільки розрахунок шкоди в розмірі 73666,80грн. здійснено на підставі ОСОБА_3 від 01.06.17, який містить неправдиві відомості вимога позивача в цій частині є необгрунтованою, безпідставною та не підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1516055,34грн. втраченої вигоди та 487624,00грн. понесених затрат на обробіток землі та зобов'язати його звільнити земельні ділянки.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки позивач не отримав доходів, який міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено. Розрахунок неодержаного доходу (упущеної вигоди) додано позивачем до позовної заяви.

Понесені позивачем затрати на обробіток землі складаються з: затрат по виплаті орендної плати за 2017 рік; послуг по підготовці площі до майбутнього посіву; витрат на придбання дизельного палива, мінерального добрива, насіння люцерни для посіву; планові витрати під площу 70га закладені в 2016 році (а.с.87). Неодержаний прибуток (втрачена вигода) складається з неодержавного доходу від продажу врожаю люцерни.

Таким чином, позивач посилається на те, що поніс затрати на підготовку земельних ділянок для посіву люцерни, однак не мав змоги засіяти та виростити врожай, у зв'язку з самовільним зайняттям вказаних земельних ділянок відповідачем.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано розрахунок по виплаті орендної плати за земельні ділянки на суму 75704,66грн. (а.с.89 т.1), договір №1/22/16 від 07.09.16 про замовлення послуг з виконання робіт з підготовки земельних ділянок до посіву з терміном виконання до 31.12.17 на суму 66500,00грн.(а.с.90 т.1), видаткову накладну №380 від 15.09.16 про закупівлю дизельного палива на суму 86768,00грн. (а.с.93 т.1), видаткова накладна №3906 від 07.09.16 на придбання добрива на суму 184000,00грн. (а.с.94 т.1), видаткова накладна №383 від 05.09.16 на придбання насіння люцерни на суму 165000,00грн. (а.с.95 т.1), акт виконаних робіт по підживленню мінеральними добривами від 30.04.17 на суму 10500,00грн.(а.с.257 т.1), акт виконаних робіт від 30.09.16 на суму 56000,00грн., акти списання дизпалива (а.с.258-260 т.1).

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, не одержані доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Позивачем не надано доказів понесених витрат на оренду земельних ділянок, а розрахунок таких витрат не свідчить про їх оплату.

Надані докази закупівлі послуг з підготовки земельних ділянок до посіву, міндобрива,дизпалива,насіння люцерни у вересні 2016 не дають підстав вважати, що позивач таким чином готувався засіяти земельні ділянки площею 70га. на полі №4 (за хмелем).

Консолідації земельних ділянок між усіма користувачами ділянок на вказаному полі не відбулося , тому наразі неможливо стверджувати , що відповідач самовільно зайняв саме ті ділянки, які мав використовувати позивач.

Доказів самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем суду не надано.

В розрахунок збитків увійшли також планові витрати на послуги по посіву люцерни та на дизельне паливо на суму 43820,00грн. Однак, позивачем до розрахунку не включено майбутні витрати, які він обов'язково поніс би на вирощування,сплату податків, на оренду транспорту, на перевезення, збір та продаж врожаю. Не надано розрахунку палива, насіння, добрив. Усе зазначене впливає на розрахунок витрат та відповідно неотриманого прибутку.

З викладеного суд приходить до висновку, що позивачем не представлено беззаперечних доказів, які б підтверджували розмір збитків.

Щодо повернення земельної ділянки, з пояснень представників встановлено, що відповідач на даний час не використовує спірну земельну ділянку, тому відсутні підстави для задоволення цієї вимоги.

Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.129,233,238,240,241 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повен рішення складено 09.02.2018

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2,3 - сторонам (рек з повідомл)