Рішення № 79212985, 11.01.2019, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2-о/679/2/2019

Справа № 679/1671/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2019 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Стасюка Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Федорчук Л.О.,

заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, де заінтересованою особою виступає Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно заяви та пояснень заявниці в судовому засіданні, з 05.02.1978 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 З чоловіком вони разом проживали в ІНФОРМАЦІЯ_1 та вели спільне господарство. Заявниця вказує, що перебувала на утриманні чоловік, який був військовим пенсіонером та працював у КП «Нетішинське ЖКО». Хоча вона і працювала, однак розмір її доходу в порівняні з доходами чоловіка був незначним. Останній надавав їй постійну матеріальну допомогу, оплачував лікування, комунальні послуги та забезпечував продуктами харчування.

08.10.2001 року її чоловік ОСОБА_2 помер. Доходи чоловіка були постійним джерелом її існування, яке вона втратила в зв’язку із його смертю.

04.10.2018 року заявниця звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії в зв’язку з втратою годувальника. Листом від 30.10.2018 року їй роз’яснено необхідність подати довідку уповноваженого органу за місцем проживання про перебування членів сім’ї на утриманні померлого годувальника або рішення суду про перебування на утриманні.

12.11.2018 року вона звернулася до КП НМР «Житлово-комунальне об’єднання» щодо надання їй довідки про перебування на утриманні чоловіка, однак листом від 21.11.2018 року в наданні такої довідки було відмовлено з тих підстав, що такі відомості в КП НМР «Житлово-комунальне об’єднання» відсутні.

Встановлення факту перебування на утриманні чоловіка необхідно заявниці для призначення пенсії у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На підставі наведеного заявниця просить встановити факт її перебування на утриманні чоловіка ОСОБА_2, який помер 08.10.2001 року, оскільки іншим чином довести факт перебування на утриманні чоловіка вона не має можливості.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 10.12.2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку окремого провадження.

Представник заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в судове засідання не з’явився. 21.12.2018 року до суду надійшли письмові пояснення представника заінтересованої особи в яких зазначено, що 04.10.2018 року на адресу головного управління з Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України надійшло подання заява та документи для призначення ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При цьому в надісланих документах відсутня довідка уповноважених органів з місця проживання про перебування ОСОБА_1 на утриманні померлого годувальника або рішення суду про перебування на утриманні, а тому Заявниці було відмовлено у призначенні пенсії у зв’язку з втратою годувальника. При цьому в поясненнях зазначається, що оцінка доказів щодо встановлення факту перебування на утриманні є виключно компетенцією суду, що розглядає справу.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кожна окремо вказали, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім’єю. До дня смерті ОСОБА_2 заявниця ОСОБА_1 працювала. Враховуючи, що заробітна плата у померлого ОСОБА_2 була більша ніж у заявниці ОСОБА_1, то вони вважають, що остання була на утриманні свого покійного чоловіка.

Заслухавши заявницю, покази свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрували шлюб 05.02.1978 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-БВ №297027, виданим Хоняківською сільською радою Славутського району Хмельницької області.

08.10.2001 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-БВ №165550, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Нетішинського міського управління юстиції Хмельницької області.

Згідно даних довідки відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Нетішинської міської ради №13056 від 12.11.2018 року ОСОБА_1 станом на день смерті, 08.10.2001 року, її чоловіка ОСОБА_2 була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як вбачається з листа начальника КП НМР «ЖКО» від 21.11.2018 року на ім’я ОСОБА_1 відомості про те, які особи проживали в квартирі №21, що по вулиці Михайлова, 24 в м.Нетішин станом на 08.10.2001 року, чи проживала ОСОБА_1 разом з чоловіком до дня його смерті та чи знаходилась на його утриманні відсутні.

Із копії трудової книжки ОСОБА_1 слідує, що в період з 10.11.1993 року по 21.03.2011 року остання безперервно працювала. 21.03.2011 року ОСОБА_1 звільнено з посади швейцара гуртожитку КП НМР «ЖКО» відповідно до ч.1 ст.40 КЗпП України.

Згідно довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №713 від 14.08.2018 року, виданої ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Хмельницька АЕС», заробітна плата ОСОБА_1 за період з липня 1995 року по червень 2000 року, яка враховується при обчисленні пенсії, склала 8628,38 гривень.

Згідно довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №1030 від 03.01.2019 року, виданої ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Хмельницька АЕС», заробітна плата ОСОБА_2 за період з серпня 1995 року по червень 2000 року, яка враховується при обчисленні пенсії, склала 12114,68 гривень.

Листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 30.10.2018 року ОСОБА_1 роз’яснено, що з метою призначення пенсії у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», необхідно подати довідку уповноваженого органу за місцем проживання про перебування членів сім’ї на утриманні померлого годувальника або рішення суду про перебування на утриманні.

Згідно даних паспорту громадянина України серії НА 955550 виданого 26.05.2001 року Нетішинським МВ УМВ України в Хмельницькій області ОСОБА_1 народилась 13.03.1960 року.

Остання на день смерті чоловіка 08.10.2001 року - пенсіонером не являлась.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, щодо встановлення юридичного факту, що регулюються ст. 293 ЦПК України.

За змістом ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 2 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

При вирішенні питання щодо встановлення вищевказаного факту суд приймає до уваги п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», на яку посилається заявник, право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника мають лише непрацездатні члени сім'ї померлого, коло яких визначено законом, які були на повному утриманні померлого або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом для існування.

Аналогічні положення передбачені ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.ст. 37, 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

За змістом наведених норм, факт визнання членів сім’ї померлого такими, що перебували на його утриманні залежить від факту отримання ними допомоги, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, і що померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї.

Сам факт перебування заявниці у шлюбі з ОСОБА_2 на день його смерті не доводить тих обставин, що вона перебувала на його утриманні за відсутності належних доказів.

Судом встановлено, що на час смерті ОСОБА_2, а саме станом на 08.10.2001 року, ОСОБА_1 не досягла пенсійного віку, була працевлаштована та отримувала дохід, а отже була працездатною особою, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами та поясненнями заявниці. Як вбачається з довідок про заробітну плату для обчислення пенсії як ОСОБА_2 так і ОСОБА_1, що були досліджені судом в ході розгляду справи, різниця між їх доходами не дає підстав зробити висновок про те, що доходи померлого були для ОСОБА_1 постійним і основним джерелом засобів до існування.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, покази свідків, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, беручи до уваги, що в судовому засіданні заявницею не надано документів, які б підтверджували той факт, що вона була непрацездатною чи за станом здоров’я чи то за віком, та матеріальна допомога, яку одержувала від ОСОБА_2, була для неї єдиним та основним джерелом існування, заявниця суду не надала, а тому підстав для задоволення заяви немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 26, 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 12, 13, 76, 77, 258, 263-265, 315 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту перебування особи на утриманні, де заінтересованою особою виступає Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 15 січня 2019 року.

Заявник: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП-2198704569, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, ЄДРПОУ 21318350, юридична адреса: вул.Герцена, 10, м.Хмельницький.

Головуючий Р.М. Стасюк