Ухвала суду № 79209933, 19.11.2018, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 520/11815/17

Провадження №1-кп/523/767/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2018 року Суворовський районний суд міста Одеси у складі колегії суддів: головуючого судді Позняка В.С., суддів Шкорупеєва Д.А., Боднаря С.М., при секретарі Ситник І.П., за участю прокурорів Одеської місцевої прокуратури №3 Самойленка М.А., Задоріна Є.Ю., представника потерпілих ОСОБА_4, захисників Прилепського І.А., Боряк Г.Л., Піскуна О.В., Євсюкова Є.П., Балашової О.В., Косова О.О., Потапової Ж.Б., Муравської О.О., у присутності потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_13, обвинувачених, розглянувши у судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт та додані до нього документи у кримінальному провадженні за №12016160500008887 від 22.11.2016р. за обвинуваченням ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.4, 257, 187 ч.4; 14 ч.1, 187 ч.4 КК України, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.263 ч.1, 257, 187 ч.4; 14 ч.1, 187 ч.4 КК України, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_5, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України, -

Встановила:

В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт з наданими до нього документами за обвинуваченням ОСОБА_14, ОСОБА_15, у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.4, 257, 187 ч.4; 14 ч.1, 187 ч.4 КК України, ОСОБА_16, у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.263 ч.1, 257, 187 ч.4; 14 ч.1, 187 ч.4 КК України, ОСОБА_17, ОСОБА_18 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що під час підготовчого провадження на підставі ст.315 КПК України відносно обвинувачених ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 22.09.2018 року був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ОУВП УДПтСУ в Одеській області. Строк дії ухвали суду припиняє свою дію 20.11.2018 року.

Стосовно обвинувачених ОСОБА_17, ОСОБА_18 цією ж ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси був змінений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладеними на них обов'язками строком на два місяці. Строк дії ухвали суду спливає 22.11.2018р.

У ході судового засідання прокурор надав письмове клопотання та заявив про необхідність продовження щодо обвинувачених ОСОБА_17, ОСОБА_18 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем їх мешкання , відносно обвинувачених ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи клопотання тим, що обвинувачені скоїли особливо тяжке кримінальне правопорушення за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, вина обвинувачених підтверджується комплексом зібраних доказів та отриманою під час досудового розслідування інформацією, посилаючись в тому числі на протоколи допиту потерпілої ОСОБА_19, свідків ОСОБА_20, ОСОБА_21, матеріали НСРД, протокол проведення слідчого експерименту та інші матеріали, у зв'язку з чим сторона обвинувачення вважає, що ризики, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України на сьогоднішній день не зменшилися, які дають підстави вважати, що обвинувачені, перебуваючи на волі можуть продовжити злочинну діяльність, переховуватися від суду, протиправно впливати на потерпілих та свідків з метою зміни ними показань у ході судового провадження; знищити, сховати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати встановленню істини по справі іншим чином шляхом підтримання зв'язків з іншими особами, причетними до протиправної діяльності, більш м'які запобіжні заходи, на думку прокурора, не можуть забезпечити належної поведінки обвинувачених. Прокурор Задорін Є.Ю. підтримав клопотання про продовження відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Дослідивши надані до суду матеріали, приймаючи до уваги особи ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, вислухавши думку учасників процесу - представника потерпілих ОСОБА_4, потерпілої ОСОБА_19, ОСОБА_13, ОСОБА_12, які підтримали думку прокурора, при цьому потерпіла наполягала щодо застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

- захисника Піскуна О.В., який в захист інтересів ОСОБА_18 просив задовольнити клопотання прокурора частково, а саме змінити запобіжний захід щодо його підзахисного з цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт, мотивуючи тим, що ОСОБА_18 має можливість розпочати роботу, але покладені на нього обов'язки у вигляді цілодобового домашнього арешту унеможливлюють його працевлаштування, підтверджуючи свої доводи трудовим договором ТОВ «Міжнародна компанія «Європейсько-Української Бізнес Консалтінг «Юпітер» укладений між сторонами в особі ОСОБА_18 та директором ОСОБА_22 з надання посадової інструкції та штатного розпису;

- захисника Потапової Ж.Б., яка в захист інтересів ОСОБА_16 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, вважаючи, що прокурором ризики не доведені, є надуманими, автоматичне продовження строків тримання під вартою є порушенням ст.9 Конвенції, всі докази по справі зібрані, спотворити чи знищувати будь-яких із речей не має чого, оскільки протягом двох років після інкримінованих злочинів до сих пір нічого не знайдено, у зв'язку з чим по неволі виникає питання, чи взагалі існують ці докази, на які посилається сторона обвинувачення, крім того, підзахисний має міцні соціальні зв'язки, місце проживання, на теперішній час виявлена низка захворювань, ОСОБА_16 потребує обстеження у медичній установі, тому на думку захисника, для забезпечення належної поведінки обвинуваченого достатньо обрати альтернативний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту;

- захисника Євсюкова Є.П., який підтримав думку свого колеги - адвоката Піскуна О.В. та просив застосувати щодо ОСОБА_18 домашній арешт, встановивши заборону тільки в нічний час, зазначивши, що роботодавець може підтвердити факт прийому обвинуваченого на роботу;

- захисника Соломенцева І.А., який в захист інтересів ОСОБА_17 просив відкласти розгляд клопотання прокурора, так як у них теж є роботодавець, який згоден ОСОБА_17 прийняти на роботу;

- захисника Балашової О.В., яка, діючи в інтересах ОСОБА_17, звернула увагу суду, що вимоги ст.ст. 176 ч.3, 194, 199 КПК України зобов'язують прокурора доказати ризики, але стороною обвинувачення не доведено, що ризики не зменшилися, ОСОБА_17 демонструє належну поведінку, ретельно виконуючи покладені на нього судом обов'язки, умови цілодобового домашнього арешту не порушував, що свідчить про відсутність існування реальних ризиків, крім того на його утриманні знаходиться хворий батько, який потребує оперативного лікування, на що необхідні додаткові гроші, підприємство АТ «НВП «Вега» в особі директора ОСОБА_24 гарантує офіційне працевлаштування її підзахисного, посилаючись при цьому на гарантійний лист підприємства, у зв'язку з чим просила застосувати до ОСОБА_17 нічний домашній арешт з обмеженням покидати місце мешкання в певний період доби, тим самим надав обвинуваченому можливість працевлаштуватися;

- захисника Косова О.О., який підтримав думку своїх колег;

- захисника Муравської О.О., яка в захист інтересів ОСОБА_15, просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора, мотивуючи тим, що ризики прокурором не доведені, має місце формальний підхід, в клопотанні прокурора змінюється тільки дата, нових доказів ризиків стороною обвинувачення не надано, всі матеріали відкриті сторонам, сьогодні була допитана потерпіла, з показів якої вбачається неприязні відносини з ОСОБА_15, вся ця справа на думку захисника є помста та бажання потерпілої «засадити» її підзахисного, протягом двох років документи фірми не знайдені, та взагалі не зрозуміло, яке вони мають відношення до кримінального провадження, якщо мова йде про заволодіння грошовими коштами, відомостей щодо судимостей ОСОБА_15 не має, як і доказів, що він буде продовжувати злочинну діяльність, переховуватися від суду, це є тільки припущеннями прокурора, оскільки її підзахисний раніше нічого протиправного не вчиняв, докази причетності до скоєного злочину відсутні, водночас посилаючись на Європейську практику, тому тримання під вартою є необґрунтованим, крім того ОСОБА_15 має місце проживання у м. Одесі, дружину , доньку, у зв'язку з чим просила змінити щодо її підзахисного запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту за місцем фактичного проживання;

- захисника Потапової Ж.Б., яка в захист інтересів ОСОБА_16 нагадала про презумпцію невинуватості, посилаючись на практику Європейського суду та Конвецією, яку ніхто не скасовував, її підзахисний більше як півтора року утримується під вартою, при цьому прокурором ризики не доведені, у зв'язку з чим вважала, що підстав тримати ОСОБА_16 під вартою не має та просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора, надав суду письмове клопотання про зміну щодо підзахисного запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт з забороною залишати місце мешкання в нічний період доби;

- захисника Прилепського І.А., який підтримуючи клопотання своїх колег, в свою чергу просив ретельно вивчити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки виходячи зі змісту та враховуючи надані потерпілою ОСОБА_19 покази, які спростовують викладене в клопотанні, можливо зробити висновок щодо необґрунтованості обвинувачення відносно ОСОБА_14, що все інше також не відповідає дійсності, також звертаючи увагу суду, що в клопотанні сторона обвинувачення посилається на певні докази з розкриттям суті процесуальної дії, при цьому не зазначаючи даний документ в переліку обсягу доказів, що на думку захисника є певним порушенням вимог діючого законодавства, жодного доказу причетності ОСОБА_14 до скоєного злочину потерпілою не вказано та за відсутності будь-якого ризику вважав за доцільне змінити щодо його підзахисного запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі;

- захисника Боряк Л.Г., яка в захист інтересів ОСОБА_14 вказала, що розглядати клопотання прокурора без надання доказів не можливо, в наданих аналогічних за змістом клопотаннях змінюється тільки дата, ті ж самі обставини не можуть бути підставою для продовження запобіжного заходу, як і тяжкість інкримінованого злочину, водночас зазначаючи, що повідомлення про підозру ОСОБА_14 було пред'явлене не належним чином, що також було встановлено ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 26.12.2017 року, тобто він не має статусу підозрюваного, тому не може мати статус обвинуваченого, таке надмірне тримання під вартою є порушенням прав обвинуваченого, крім того підзахисний хворіє не гепатит, має на утриманні двох малолітніх дітей, є адвокатом, який має позитивну репутацію, колеги гарантують його поведінку, що підтверджується наявними заявами, у зв'язку з чим просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження щодо ОСОБА_14 запобіжного заходу вигляді тримання під вартою;

- обвинувачених, які одностайно приєдналися до думки своїх захисників, при цьому обвинувачений ОСОБА_14 вказав, що ризики нічим не підтверджені, є надуманими, посилання прокурора на НСРД безпідставними, враховуючи положення ст.331 ч.3 КПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо обвинувачених ОСОБА_17, ОСОБА_18 підлягає задоволенню за наступними підставами.

За змістом ст.331 ч.3 КПК України при судовому розгляді незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до положень ст.178 ч.1 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.

За змістом вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений не виконає покладені на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аргументація захисників щодо не коректності змісту клопотання прокурора має місце, однак підстави щодо доцільності продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сформульовані достатньо, при цьому колегія суддів також вважає за необхідне констатувати, що суд після зміни підсудності при розгляді кримінального провадження не уповноважений давати оцінку рішенням суду першої інстанції, тому посилання сторони захисту ОСОБА_14 на ухвали Малиновського районного суду м. Одеси у даному випадку є безпідставними, водночас приймаючи до уваги, що в силу об'єктивних причин судовий розгляд по справі тільки розпочатий, не допитані всі потерпілі, не досліджені докази, за змістом пред'явленого обвинувачення дії обвинувачених ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 відносяться відповідно до положень ст.12 КК України до особливо тяжкого злочину, вчинені в складі організованої групи, а деякі з них у складі організованої банди, за який передбачене покарання, у разі визнання осіб винними, у вигляді позбавлення волі на строк від 12-15 років з конфіскацією майна; враховуючи особи обвинувачених: ОСОБА_14, який за змістом клопотання та обвинувального акту був керівником та організатором скоєння кримінальних правопорушень; ОСОБА_16, який виконував роль виконавця з застосування насильства; ОСОБА_15, який будучи членом банди, забезпечував необхідними відомостями, приймаючи участь у розробці плану дій, тим самим володіючи інформацією щодо потерпілих та свідків, приймаючи до уваги розмір спричиненого збитку, що у сукупності дає підстави вважати, що обвинувачені можуть переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно вливати на потерпілих та свідків з метою зміни ними показів, або іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження, вбачається ймовірність вчинення іншого кримінального правопорушення, приймаючи до уваги думку потерпілої сторони, колегія суддів дійшла до висновку що обраний під час досудового слідства та підготовчого провадження запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованих обвинуваченим діянь, на теперішній час ризики, передбачені ст.177 КПК України не втратили своєї актуальності, тому виправдовують застосування щодо обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що в свою чергу на даний момент не уможливлює застосування щодо обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу.

Статтею 183 ч.3 КПК України регламентовано, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Однак, згідно положення ст.183 ч.4 п.1 КПК України розмір застави у кримінальному провадженні не визначається щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, у зв'язку з чим колегія суддів вважає не визначати розмір застави ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо обвинувачених ОСОБА_17, ОСОБА_18 колегія судів дійшла до висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, керуючись наступними підставами.

Так, за змістом ст.331 ч.ч.1, 2 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, пее6рдбаченим главою 18 цього кодексу.

Відповідно ч.1,2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у злочині, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого. Відповідно до ч. 6 цієї ж статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Статтею 194 ч.5 КПК України передбачено, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Також слід зауважити, що частиною 6 ст.181 КПК України регламентовано, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування, в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, при цьому суд вимушений звернути увагу, що кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, для якого існують загальні положення для вирішення процесуальних питань та строк дії ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 22.09.2018 року про застосування щодо обвинувачених ОСОБА_17, ОСОБА_18 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію 22.11.2018 року, тому надане прокурором письмове клопотання потребує конкретизації в прохальній частині.

Таким чином, приймаючи до уваги доводи сторони захисту - захисників Балашової О.В., Піскуна О.В., Євсюкова Є.П. про застосування до їх підзахисних нічного домашнього арешту у в'язку з належним виконанням обвинуваченими ОСОБА_17, ОСОБА_18 покладених на них процесуальних обов'язків та можливістю їх працевлаштування, які на думку колегії суддів є обґрунтованими, але все ж таки на даний час не доречними, враховуючи інкриміновані ОСОБА_17, ОСОБА_18 обставини вчиненого кримінального правопорушення за ст.190 ч.4 КК України, викладених в обвинувальному акті, їх пояснення, дослідивши надані до суду матеріали, які містять дані про особу обвинувачених, те що вони раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до дванадцяти років, однак мають постійне місце мешкання та реєстрації, утриманців, проживають з родиною, що свідчить про міцність соціальних зв'язків, поведінку обвинувачених, які не порушували покладені на них судом обов'язки під час дії попередньої ухали суду, вік та стан здоров'я, враховуючи положення ст.331 КПК України та наявність реальних ризиків, оцінюючи у сукупності викладені доводи, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_17, ОСОБА_18 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням на них обов'язками, передбачених ст.194 ч.5 КПК України, заборонивши обвинуваченим залишати місце свого мешкання цілодобово, що на думку колегії суддів буде достатнім для тяжкості вчиненого ними кримінального правопорушення та достатнім для запобігання ризиків і забезпечення належної поведінки обвинуваченими ОСОБА_17, ОСОБА_18 на стадії судового провадження.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 132, 177-178, 182, 183, 194, 196, 205, 331, 369-372, 392 КПК України, колегія суддів,-

Постановила:

Клопотання прокурора про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_17, ОСОБА_18

запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, щодо обвинувачених ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

В задоволенні клопотання сторони захисту в особі захисників Балашової О.В., Піскуна О.В., Євсюкова Є.П. про зміну щодо обвинувачених ОСОБА_17, ОСОБА_18 запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт - відмовити.

Відмовити захисникам Прилепському І.А., Потаповій Ж.Б., Муравській О.О. в задоволенні клопотання про зміну відносно обвинувачених ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, не пов'язаного з позбавлення волі.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_14запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеській установі виконання покарань №21 УДПтСУ в Одеській області строком на 60 діб, тобто 17.01.2019р. включно.

Продовжити и щодо обвинуваченого ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеській установі виконання покарань №21 УДПтСУ в Одеській області строком на 60 діб, тобто до 17.01.2019р. включно.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеській установі виконання покарань №21 УДПтСУ в Одеській області строком на 60 діб, тобто до 17.01.2019р. включно.

Строк дії ухвали складає 60 днів з дня її проголошення та припиняє свою дію 17.01.2019 року.

Копію ухвали направити до ОУВП №21 УДПтСУ в Одеській області для виконання.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці, тобто 19.01.2019р.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_17 такі обов'язки:

1) Зобов'язати ОСОБА_17 не залишати місце свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово;

2) не відлучатися за межі м. Одеси та Одеської області без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від можливого спілкування з потерпілими та свідками в рамках даного кримінального провадження;

5) прибувати по першому виклику до Суворовського районного суду м. Одеси в призначений час;

6) носити електронний засіб контролю.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці, тобто 19.01.2019р.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_18 такі обов'язки:

1)Зобов'язати ОСОБА_18 не залишати місце свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 цілодобово;

2) не відлучатися за межі м. Одеси та Одеської області без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від можливого спілкування з потерпілими та свідками в рамках даного кримінального провадження;

5) прибувати по першому виклику до Суворовського районного суду м. Одеси в призначений час;

6) носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_17, ОСОБА_18, що в разі невиконання вищевказаних зобов'язань може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід.

За змістом положень ст.202 ч.3 п.1 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинувачений, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.

Направити копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинувачених.

Відповідно до положень ч.4 ст.181 КПК України орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Разом з цим організацію та контроль виконання ухвали суду покласти на прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Реута Ю.В. - процесуального керівника у кримінальному провадженні за №12016160500008887 від 22.11.2016р.

Строк дії ухвали суду складає 2 місяці з дня її проголошення та припиняє свою дію 19.01.2019 року.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя : В.С. Позняк

Судді : Д.А. Шкорупеєв

С.М. Боднар