Ухвала суду № 79205160, 14.01.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/18742/18

Провадження № 1-кс/520/114/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Алексєєва В.В., захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12017160000000170 від 18.02.2017 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в ході досудового розслідування встановлено, що у 2013 році, більш точні час та дата в ході проведення досудового розслідування не встановлені, у ОСОБА_2 виник злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами громадян.

Для реалізації свого злочинного умислу у липні 2013 року, більш точні час та дата в ході проведення досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_2, з метою входження в довіру до свого знайомого ОСОБА_5 та кола його знайомих, у тому числі до ОСОБА_6,звернувся до ОСОБА_5 за отриманням у борг грошових коштів.

У цьому ж місяці 2013 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_5 грошові кошти в борг, та в якості застави повернення боргу, 08.07.2013 видав ОСОБА_5 генеральну довіреність на розпорядження земельними ділянками, а саме: земельною ділянкою площею 0,1307 га, розташованою за адресою: село Нерубайське Біляївського району Одеської області, вулиця Полтавська, 51 і земельною ділянкою площею 0,0901 га, розташованою за адресою: село Нерубайське Біляївського району Одеської області, вулиця Полтавська, 51-а.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, завершуючи етап входження в довіру до ОСОБА_5 та кола його знайомих, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, ОСОБА_2 в оговорені строки повертає ОСОБА_5 отриману від нього грошову позику, але довіреність у ОСОБА_5 не забирає.

Приступивши до реалізації свого злочинного наміру, направленого на заволодіння грошовими коштами знайомих ОСОБА_5, 04.11.2013, точний час встановити не надалось можливим, ОСОБА_2 прибув за адресою: місто Одеса, вулиця Велика Арнаутська, 2Б/1, до офісу страхової компанії ПАТ «Державна страхова компанія», де за допомогою ОСОБА_5, який повністю йому довіряв, познайомився з ОСОБА_7

Під час бесіди, ОСОБА_2, реалізуючи свій корисливий умисел, повідомив ОСОБА_7, що нібито він організував діяльність прибуткового бізнесу, на розвиток якого йому потрібні грошові кошти в сумі 110 000 доларів США.

Також, під час бесіди, ОСОБА_2 шляхом обману, не маючи наміру повернення боргу, з метою схилення ОСОБА_7 до передачі коштів, завірив останнього, що грошові кошти у сумі 110 000 доларів США він поверне до 01.12.2013, та в якості забезпечення повернення боргу, залишає земельну ділянку площею 0,23 га, належну йому на підставі договору купівлі-продажу, розташовану за адресою: село Нерубайське Біляївського району Одеської області. При цьому, продемонстрував ОСОБА_7 договір купівлі-продажу на земельну ділянку, що підтверджує його право власності, яка в дійсності 27.09.2013 вже не належала ОСОБА_2 на праві власності.

У подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 04.11.2013, ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні офісу страхової компанії ПАТ «Державна страхова компанія», за адресою: місто Одеса, вулиця Велика Арнаутська, 2Б/1, отримав від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 110 000 доларів США, та заздалегідь розуміючи, що взяті на себе зобов’язання перед ОСОБА_7 не будуть виконані, ОСОБА_2 власноруч написав ОСОБА_7 розписку від 04.11.2013, з якої вбачається наступне: «…Я, ОСОБА_8, НОМЕР_1 выдан 25 января 1996 г. Вижницким РО УМВД в Черновицкой области, взял в долг у ОСОБА_9, НОМЕР_2 выдан 10.07.1995 г. Приморским РО УМВД Украины в Одесской области, 110 000 (сто десять тисяч долларов США).

В качестве обеспечения оставляю земельный участок 0,23 Га, принадлежащий мне на основании договора купли-продажи, находящийся по адресу: Одесская область Беляевский район село Нерубайское.

Обязуюсь вернуть указанную выше сумму, а также денежное вознаграждения в размере 5 % (пять) от всей суммы в срок до 01.12.2013 г.

На период действия данной рас писки обязуюсь, принадлежащий мне земельный участок, не использовать в качестве залога, не продавать и не передавать третьим лицам…».

Одночасно, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_7 у присутності ОСОБА_5, що у останнього є генеральна довіреність на цю земельну ділянку, строк дії якої не закінчився, чим також мотивував свою спроможність щодо повернення боргу у зазначений в розписці строк, формально визначивши ОСОБА_5, якому повністю довіряв ОСОБА_7, іпотеко утримувачем.

Заволодівши грошовими коштами ОСОБА_7 на загальну суму 110 000 доларів США, що на момент вчинення злочину, згідно з даними НБУ у перекладі на грошову одиницю України, становило 879 230 гривень (110000 х 799,3 = 879 230), ОСОБА_2 звернув їх на свою користь та не повернувши борг потерпілому ОСОБА_7 спричинив йому матеріальний збиток на вказану суму, чим завдав шкоду в особливо великих розмірах.

Прокурор звертається з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи подане клопотання наявністю ризиків у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, знищення, приховання або спотворення будь-яку з речей чи документів, які мають значення для кримінального провадження, незаконного впливу на потерпілого, свідка, експерта у цьому ж кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. В зв’язку з розміром шкоди, завданої в результаті можливого вчинення кримінального правопорушення, просив обрати розмір застави на підставі абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав у повному обсязі, зазначивши, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, підозрюваний перебував у розшуку. Ризики, викладені у клопотанні в повній мірі наявні, підтверджуються долученими до клопотання матеріалами. На підставі викладеного, просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому, з урахуванням розміру шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення, просив застосувати заставу у розмірі 4 000 000 мільйонів гривень.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, вказавши, що підозра ОСОБА_2 повинна була бути вручена протягом 18 місяців з моменту внесення відповідних відомостей до ЄРДР, внаслідок чого наявна в матеріалах клопотання підозра є незаконною та необґрунтованою. Всі отримані в рамках кримінального провадження докази є недопустимими. В цілому, мали місце цивільно-правові відносини. Крім того, зазначила, що прокурором не доведено існування будь-якого ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, підозрюваний з моменту його затримання та подальшого звільнення жодним чином не переховувався від органів досудового розслідування. Підозрюваний раніше не судимий, має цивільну дружину, на утриманні дітей. Прокурором не доведено не можливість застосування більш м’якого запобіжного заходу. У випадку, якщо все ж слідчий суддя дійде до переконання про необхідність застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу, просила обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання або домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, вказавши, що з пред’явленою підозрою не погоджується, від органів досудового розслідування не переховувався, з’являвся за викликами.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, а також матеріали, надані в судовому засіданні, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 12.06.2018 року відносно ОСОБА_2 було складено письмове повідомлення про підозру за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах.

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могли вчинити правопорушення.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України підтверджується протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 від 21.11.2018 року, в якому потерпілий підтверджує, що між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики, який тим не менше, останнім виконаний не був; цивільним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення, на загальну суму 12312186, 70 гривень; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6А від 12.01.2015 року в рамках кримінального провадження №12014160020000510, яким підтверджується факт укладення договору між ним та ОСОБА_2, а також факт того, що ОСОБА_2 було відомо на момент укладення договору, що земельні ділянки, які повинні були представлені в якості застави, ОСОБА_2 не належали, що може свідчити про наявність умислу у ОСОБА_2 на заволодіння грошовими коштами, шляхом обману; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 16.12.2014 року в рамках кримінального провадження №12014160020000510, який вказав, що отримав земельну ділянку, яка ніби то була предметом застави між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 на підставі договору дарування, при цьому особа на ім’я ОСОБА_2 йому не відома; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 15.01.2015 року в рамках кримінального провадження №12014160020000510, в якому останній повідомляє відомі йому обставини можливого вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 03.02.2015 року, в якому останній повідомляє обставини покупки земельної ділянки від ОСОБА_2; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_11 від 15.01.2015 року в рамках кримінального провадження №12014160020000510; долученою до клопотання розпискою від ОСОБА_2, висновком експерта №332-П від 12.09.2016 року в рамках кримінального провадження №12016160000000336, згідно якого вищевказана розписка виконана ОСОБА_2, а також іншими матеріалами долученими до клопотання.

Слідчий суддя враховує, що у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, які ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Таким чином, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у вигляді позбавлення волі строком до 12 років, обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та його кваліфікуючі обставини, зокрема особливо великий розмір шкоди, завданий в результаті можливого вчинення кримінального правопорушення, ту обставину, що відносно підозрюваного слідчим суддею надавався дозвіл на його затримання, у зв’язку, зокрема, з переховуванням підозрюваного від органів досудового розслідування, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику можливого повторного переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду в рамках вказаного кримінального провадження.

Враховуючи специфіку інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, наявність відомостей у підозрюваного про особу потерпілого та свідків, оскільки з деякими з них підозрюваний перебував у договірних відносинах, решта свідків стала відомою підозрюваному в зв’язку з врученням копій клопотання та процесуальних документів, якими обґрунтовуються доводи клопотання та на які сторона обвинувачення посилається, слідчий суддя приходить до переконання про наявність також ризику можливого незаконного впливу підозрюваного на потерпілого та свідків в рамках даного кримінального провадження. Крім того, беручи до уваги, що до матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було долучено висновок експерта, зі змістом якого також ознайомлений підозрюваний, враховуючи, що у вказаному висновку зазначається про те, що розсипка видана ОСОБА_2 на ім’я ОСОБА_7 дійсно виконана останнім, слідчий суддя приходить до переконання про наявність також ризику можливого незаконного впливу на експерта в рамках даного кримінального провадження.

Беручи до уваги, що не всі речі та документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення на даний час встановлені в ході досудового розслідування, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику можливого знищення, приховання або спотворення підозрюваним будь-яку з таких речей, а також, з огляду на обставини можливого вчинення кримінального правопорушення, ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини у сукупності, беручи до уваги характеризуючі дані підозрюваного, обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та наявні ризики, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, при цьому більш м’який запобіжний захід не здатний запобігти вищевказаним ризикам, які встановлені в судовому засіданні.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням викладеного, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, розмір шкоди, завданий в результаті можливого вчинення кримінального правопорушення, а також наявність в рамках даного кримінального провадження цивільного позову з боку потерпілого до підозрюваного ОСОБА_2, беручи до уваги можливість подальшого звернення застави судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність визначення застави підозрюваному у розмірі 4 000 000 (чотири мільйони) гривень, оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов’язків, у випадку її внесення.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12017160000000170 від 18.02.2017 року відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 обов’язків, передбачених КПК України в розмірі 4 000 000 (чотири мільйони) гривень.

Роз’яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № 37317035005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – Державна казначейська служба України, МФО – 820172, отримувач - ТУ ДСА України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_2 строком до 02.03.2019 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду;

- повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону;

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали припиняє свою дію 02.03.2019 року, в межах строків досудового розслідування.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.