Ухвала суду № 79202053, 16.01.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/838/19

Провадження № 1-кс/344/609/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Пастернак І.А., з участю секретаря Кріцак Г.В., прокурора Доскоч М.М., підозрюваної ОСОБА_1, розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в рамках кримінального провадження № 32018090000000046 від 22.08.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.209, ч.1 ст.366 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся з вказаним клопотанням в обґрунтування якого зазначив, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС в Івано-Франківській області завершується досудове розслідування у кримінальному провадженні №32018090000000046 за підозрою колишнього директора ТОВ «Люція Буд» ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.209, ч.1 ст.366 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_1, будучи упродовж 2016 року директором товариства з обмеженою відповідальністю "Люція Буд" (код ЄДРПОУ 39609970, м. Львів, назву змінено на ТОВ "Моіл Груп"), шляхом зловживання своїм службовим становищем та службового підроблення, діючи за попередньою змовою групою осіб, заволоділа грошовими коштами державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" у загальній сумі 302 563 грн, чим завдала збитки державним інтересам у великих розмірах, а також легалізувала зазначені кошти шляхом проведення фінансово-господарських операцій.

На підставі викладеного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та жителька м. Львів вул. Скрипника, 8/17, громадянка України, українка, раніше несудима, ІНФОРМАЦІЯ_2, розлучена, на утриманні 3-є неповнолітніх дітей, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких корисливих злочинів, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.209 КК України, а також злочину середньої тяжкості, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

11 жовтня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру в учиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, а 27.11.2018 ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366, ч.1 ст.209 КК України.

Учинення підозрюваною зазначених кримінальних правопорушень підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами в їх сукупності.

Перша за все вина підозрюваної ОСОБА_1 доводиться результатом огляду вилучених оригіналів документів щодо проведення ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" фінансово-господарської операції з ТОВ "Люція Буд" про поставку 9-ти цистерн.

Оглядом приміщень заводу виявлено та оглянуто 4 цистерни, походження яких не встановлено.

Зібраними матеріалами спростовано походження 4 виявлених та оглянутих цистерни від ТОВ "Люція Буд". Так, згідно допиту директора ТОВ "БМ Галичина" ОСОБА_2 цистерни та будь-який інший товар за адресою: с. Дроговиж по вул. Гребля, 35 Миколаївського району Львівської області не зберігались, ТОВ "Люція Буд" жодних приміщень чи земельних ділянок у них не орендувало, відповідно транспортування цистерн та металу з указаної в товарно-транспортних накладних адреси було неможливе.

Під час допиту приватний підприємець ОСОБА_3 (перевізник/водій, який зазначений у ТТН) заперечив факт здійснення перевезень цистерн з села Дроговиж Миколаївського району Львівської області до ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод".

Також не підтвердив перевезення товару від ТОВ "Люція Буд" начальник транспортної дільниці ДП "ІФ КЗЗ" ОСОБА_4 Під час допиту вантажовідправник ТОВ «Люція Буд» ОСОБА_5 категорично заперечив факт відправлення ним цистерн та підпису у товарно-транспортних накладних щодо відвантаження цистерн в адресу ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод".

Допитані службові та матеріально-відповідальні особи ДП "Івано-Франківський КЗЗ" показали, що ними було прийнято лише 4 цистерни, які в подальшому обліковані на складі підприємства та внутрішньою накладною передані на баланс виробничого цеху (цех, корпус №5). Також допитані повідомили, що не можуть зазначити хто фактично поставив зазначені цистерни.

Попри це, досудовим розслідуванням установлено, що за вказівкою директора ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" ОСОБА_6 у 2016 році здійснено перерахунок грошових коштів у загальній сумі 357 тис. грн на рахунок ТОВ "Люція Буд" за нібито придбані 9 цистерн.

Таким чином, під час розслідування доведено факт перерахування ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" коштів у загальній сумі 357 тис. грн на рахунок ТОВ "Люція Буд", однак повністю спростовано надходження від указаного товариства будь-яких товарно-матеріальних цінностей.

Результатом проведеної товарознавчої експертизи (висновок №4.3-345/17 від 17.01.2018) установлено, що фактична вартість наявних на ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" 4-х цистерн складає 54 тис. 436 грн, що явно не відповідає вартості, зазначеній у документах про надходження цистерн від ТОВ "Люція Буд".

Спеціалістом управління західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області у грудні 2017 року проведено перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" та встановлено безпідставність перерахування службовими особами державного підприємства коштів на рахунки ТОВ "Люція Буд" за нібито придбані цистерни.

Крім того, згідно висновку проведеної експертом Івано-Франківського НДЕКЦ судово-економічної експертизи вбачається, що факт поставки на ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" відповідно до договору № 22 від 14.07.2016 не є належно обґрунтованим документально.

А відповідно до висновку проведеної експертами Київського НДІСЕ судово-економічної експертизи (№5135/18-45 від 23.06.2018) грошові кошти в сумі 302 563 грн, перераховані службовими особами ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" на підставі договору № 22 від 14.07.2016, можна вважати згідно чинного законодавства шкодою (збитками), заподіяними державному підприємству.

Вина підозрюваної також доводиться іншими зібраними доказами, які містяться в матеріалах досудового розслідування в їх сукупності.

Там, у ході досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні до підозрювано ОСОБА_1 запобіжного заходу, оскільки це забезпечить виконання останньою покладених на неї процесуальних обов'язків та унеможливить виникнення ризиків, наявність яких вбачається із матеріалів кримінального провадження.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні двох тяжких кримінальних правопорушень (ч.4 ст.191 та ч.1 ст.209 КК України), один з яких учинено за попередньою змовою групою осіб, за які передбачене основне покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років (ст.191 КК України) та позбавлення волі на строк від 3 до 6 років (ст.209 КК України) з конфіскацією майна, і які були скоєні нею у період перебування на посаді директора товариства з корисливих мотивів.

Застосування запобіжного заходу виправдовується можливістю переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на підозрюваних та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінальних правопорушень, у яких вона підозрюється.

Вказані ризики підтверджує негативна посткримінальна поведінка підозрюваної, яка під час розслідування кримінального провадження чинила перешкоди органу розслідування, а саме: не з’являлась до слідчого на виклики, а в подальшому шляхом зміни показів, намагалась ввести в оману орган досудового слідства і таким чином уникнути відповідальності.

Крім того ОСОБА_1 не надавала копії документів на запити слідчого в порядку ст.93 КПК України щодо господарської операції про поставку цистерн. На виконання ухвали слідчого судді про проведення обшуку у ТОВ «Люція Буд», вказаного підприємства за адресою реєстрації не виявлено. Під час обшуку за фактичною адресою установлено, що ТОВ «Люція Буд» змінило місцерозташування.

Разом з цим ОСОБА_1 упродовж тривалого часу не проживала за адресою реєстрації, чим унеможливила проведення з нею слідчих і процесуальних дій протягом тривалого часу.

11 жовтня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру в учиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, а 27.11.2018 ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366, ч.1 ст.209 КК України.

Виклик підозрюваної ОСОБА_1 у кримінальному провадженні здійснювався прокурором неодноразово з додержання вимог ст.135 КПК України як телефонограмою, так і відповідними повістками рекомендованою кореспонденцією.

Установлено, що ОСОБА_1, будучи підозрюваною, неодноразово не з’являлась на виклики до прокурора для проведення із нею слідчих та процесуальних дій, зокрема вручення повідомлення про нову підозру та допиту як підозрюваної.

Так, 11.10.2018 ОСОБА_1 у присутності захисника вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України. У ході допиту ОСОБА_1 надала визнавальні покази щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Того ж дня їй особисто у приміщенні прокуратури Івано-Франківської області вручено повістку про виклик 17.10.2018 для проведення слідчих процесуальних дій, яку вона проігнорувала, про причини неявки не повідомила.

У подальшому ОСОБА_1 ігнорувала неодноразові виклики телефонограмою, до прокурора не з’являлась.

27 листопада 2018 року, після неодноразових викликів телефонограмою підозрювана ОСОБА_1 прибула у прокуратуру Івано-Франківської області і цього ж дня, тобто 27.11.2015, їй було вручено повідомлення про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.209, ч.1 ст.366 КК України, та надано можливість ознайомитись із вказаним процесуальним документом у присутності захисника.

Однак ОСОБА_1, ознайомившись із даним повідомленням про нову підозру, відмовилась його отримувати і підписувати, а натомість написала заяву про відкладення проведення із нею подальших процесуальних дій у зв’язку з поганим самопочуттям.

Того ж дня їй особисто вручено повістку про виклик до прокурора 07.12.2018 об 11 год. 00 хв. Проте підозрювана ОСОБА_1 дану повістку також проігнорувала.

12 грудня 2018 року прокурором направлено рекомендованою кореспонденцією повістку про виклик до прокурора 17.12.2018 об 11 год. 00 хв., однак на вказаний виклик підозрювана також не прибула.

15 січня 2019 року ОСОБА_1 добровільно з’явилась до прокурора для проведення із нею слідчих процесуальних дій.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі від 38 420 грн до 153 680 грн.

При цьому ч.11 ст.182 КПК України передбачено, що застава, внесена підозрюваним, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, у зв'язку із чим застосування запобіжного заходу у вигляді застави забезпечить, окрім належної поведінки підозрюваної, можливість у подальшому відшкодування заподіяних державі збитків.

Враховуючи особу підозрюваної ОСОБА_1, яка вчинила два тяжких кримінальні правопорушення, один з яких корупційний, покарання за які передбачено виключно у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років та від 3 до 6 років відповідно з обов’язковим додатковим покаранням - конфіскацією майна, що є винятковими обставинами, а тому вважаю, що застава у визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов’язків та запобігти наявним ризикам, а тому необхідно визначити підозрюваній ОСОБА_1 заставу у розмірі, який перевищує ці межі, а саме 160 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що становить 307 тис. 360 грн.

Саме такий розмір застави обумовлений розміром спричинених державним інтересам збитків (303 тис. грн), а також тим ступенем довіри до підозрюваної (яка на стадії досудового розслідування не визнає вину у вчиненні кримінальних правопорушень та уникає прибуття до органу досудового розслідування), при якому перспектива втрати застави буде для ОСОБА_1 необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання нею процесуальних обов’язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того, при визначенні розміру застави необхідно взяти до уваги той факт, що досудове слідство не завершено, у підозрюваної є можливість вплинути на свідків, а визначення саме такого розміру застави надасть вагомі підстави для стримування підозрюваної від спілкування зі свідками та устереже від впливу на них.

Зазначені в клопотанні ризики та обставини, які їх підтверджують, дають підстави щодо покладення на підозрюваної також обов’язків, передбачених ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із м. Львова, в якому вона на даний час проживає та перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_6 та свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задоволити.

В судовому засіданні підозрювана щодо задоволення клопотання не заперечила,однак, просила застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов”язання, при цьому від участі захисника у вказаному судовому засіданні відмовилась.

Заслухавши прокурора, підозрювану, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Ч. 1 ст. 182 КПК України визначено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків.

Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави становить від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

11 жовтня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру в учиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, а 27.11.2018 ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366, ч.1 ст.209 КК України, відповідальність за які, відповідно до ч. 3 ст. 212 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років та від 3 до 6 років відповідно з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Обґрунтована підозра у вчиненні даного злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які у своїй сукупності підтверджують вчинення кримінальних правопорушень.

Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні даних злочинів.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи дане клопотання, враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 даних злочинів, характеризуючі особу підозрюваної дані, її вік, стан здоров’я та майновий стан, міцність соціальних зв»язків, наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей, а також відсутність судимості, приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор, дають достатні підстави вважати, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та доведені у судовому засіданні, застосування запобіжного заходу у вигляді застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків.

А тому, вважаю, що до підозрюваної ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов’язків і такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Крім цього, вважаю за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрювану додаткові обов’язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 193, 194, 196, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 153 680 (сто п”ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 на строк до 15 березня 2019 року включно обов’язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_6 та зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, та роз’яснити, що в разі невиконання таких обов’язків щодо неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз’яснити ОСОБА_1, що відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України вона не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Пастернак І.А.