Ухвала суду № 79202047, 16.01.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/21436/18

Провадження № 4-с/344/55/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої – судді Бабій О.М.

секретаря Караїм Ю.,

за участі заявника ОСОБА_1, представника заінтересованої особи ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: державний виконавець Івано-Франківського міського відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_2 та Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради про визнання дій неправомірними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою на неправомірні дії державного виконавця Івано-Франківського міського відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_2 щодо стягнення з боржника виконавчого збору та щодо покладення на боржника витрат виконавчого провадження та просив скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в межах виконавчого провадження № 42552908.

Вимоги скарги обґрунтовані тим, що виконавче провадження закінчено у зв’язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Органи виконавчої служби фактично не здійснювали виконавчі дії, а рішення суду не виконувалось в примусовому порядку, тому підстав для стягнення з боржника виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у державного виконавця не було.

В судовому засіданні судом постановлено на обговорення питання про закриття провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Заявник заперечив щодо закриття провадження у справі, оскільки Івано-Франківським міським судом прийнято рішення та видано виконавчий лист.

Представник заінтересованої особи ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_2 у вирішенні вказаного питання поклався на розсуд суду.

Представник заінтересованої особи Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Заслухавши думки сторін, ознайомившись із скаргою та копіями матеріалів виконавчого провадження, дослідивши письмові матеріали скарги, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Як вбачається із копії постанови про стягнення виконавчого збору від 23.11.2018 року у ВП № 42552908, на виконанні у старшого державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 перебував виконавчий лист №0907/2-70/2011 виданий 15.01.2014 року Івано-Франківським міським судом про зобов’язання ОСОБА_1 провести перебудову реконструйованої власної квартири АДРЕСА_1 у відповідність до погодженої проектної документації.

Виконавче провадження відкрито 18.03.2014 року.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

23.11.2018 року державним виконавцем закінчено виконавче провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» - у зв’язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

23.11.2018 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника ОСОБА_1 в розмірі 7446 грн. та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в розмірі 200 грн.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Частиною 3 та 4 вказаної статті визначено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до ч. 2 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Спір з приводу оскарження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, прийнятої під час дії Закону України «Про виконавче провадження», підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, було видано виконавчий документ, що знаходився на примусовому виконанні у державного виконавця. Аналогічну правову позицію висловлено в постановах ОСОБА_3 Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 127/9870/16-ц та від 20 вересня 2018 року у справі № 821/872/17.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що провадження за скаргою слід закрити, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку судочинства, а заявнику слід звернутись до відповідного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.

На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 13, 18, 27, 74, Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст. ст. 255, 447-453 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Закрити провадження за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи: державний виконавець Івано-Франківського міського відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_2 та Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради про визнання дій неправомірними та скасування постанов.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд.

Суддя О.М. Бабій