Рішення № 79200955, 16.01.2019, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

16.01.2019

ЄУН № 337/3176/18

Провадження № 2/337/132/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2019 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі головуючого судді Кучерук І.Г.

з участю секретаря Бессарабової Т.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

Позивач ТОВ «Служба миттєвого кредитування» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору №140721-182614 від 21.07.2014 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 1000 грн. строком до 03.08.2014 року зі сплатою процентів у розмірі 2% за кожен день користування кредитом. Відповідно до п.3.3 кредитного договору відповідач зобов’язаний повернути отримані грошові кошти у розмірі 1000 грн., а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 280 грн., що разом складає 1280 грн. у строк до 03.08.2014 року. ТОВ «Служба миттєвого кредитування» свої зобов’язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а відповідач ухилився від повного виконання умов кредитного договору, сплативши тільки відсотки пені за прострочення заборгованості в розмірі 320 грн., і відсотки за кредитом у розмірі 280 грн., та пролонгував договір до 02.09.2014 року, у зв’язку з чим станом на 02.07.2018 року має заборгованість у загальному розмірі 29260 грн., яка складається з наступного: 1000 грн. – сума основного боргу, 280 грн. – проценти за договором, 29260 грн. – пеня за договором, яка розрахована у відповідності до п.6.2 укладеного між сторонами договору, а саме, у разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту, до позичальника застосовуються штрафні санкції у виді пені з розрахунку 2% за кожен день прострочення платежу. В зв’язку з тим, що відповідач на даний час продовжує ухилятись від виконання зобов’язання і заборгованість за договором не погашена, просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 31039,62 грн., а також понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 1762 грн. та комісії банку в розмірі 17,62 грн.

Представник позивача ТОВ «Служба термінового кредитування» в судове засідання не з’явився. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку. Суду надана заява про розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити. Проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення не заперечує.

Як вбачається з довідки департаменту реєстраційних послуг ЗМР, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, саме за цією адресою відповідач повідомлявся про розгляд справи.

Рекомендовані листи відповідачем не отримані, та вони повернуті до суду з відміткою поштового відділення зв’язку «За закінченням встановлено строку зберігання».

Судом були використані всі можливі способи сповіщення відповідача про наявність справи у суді, та виклик до суду, але вони результатів не дали.

Відповідно до ч.9 ст. 130 ЦПК України, у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Відповідно до ч.1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У суду є підстави для ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, та оцінивши надані докази, у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «Служба миттєвого кредитування» зареєстрована як фінансова установа з 24.09.2013 року.

У відповідності зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до кредитного договору №140721-182614 від 21.07.2014 року, ОСОБА_1 отримав кредитні кошти на споживчі цілі у розмірі 1000 грн. строком до 03.08.2014 року зі сплатою 2% за кожен день користування кредитом, та зобов’язався при виникненні заборгованості сплатити неустойку у вигляді пені з розрахунку 2% від суми кредиту за кожен день прострочення платежу за кредитним договором (п.6.2 договору). Крім того, позичальник ОСОБА_1 підписанням договору підтвердив, що перед укладанням цього договору він був письмово повідомлений про умови кредитування та інформація, зазначена в ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» надана йому у повному обсязі(п. 9.7 договору).

Згідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Закону сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору, як зазначено у ст. 628 ЦК України, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов’язковим для виконання сторонами, що передбачено ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Судом встановлено, що 21.07.2014 року між сторонами, саме в письмовій формі, був укладений кредитний договір №140721-182614.

Таким чином, на підставі наданих письмових доказів судом встановлено, що між сторонами був укладений договір, відповідно до умов якого, сторонами були прийняті на себе взаємні права та обов’язки.

З п.5.1.1 кредитного договору вбачається, що відповідач зобов’язався вчасно здійснити платіж щодо погашення кредиту та процентів, нарахованих на кредит. Відповідно до пункту 9.1 кредитного договору даний договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту надання кредитодавцем позичальнику кредиту і діє до повернення позичальником наданого йому кредиту і повного погашення ним процентів за кредитом. За порушення строків повернення кредиту клієнт зобов’язаний сплачувати товариству неустойку у вигляді пені у відсотках від суми кредиту за кожен день прострочення платежу за кредитним договором (п.6.2 договору).

Відповідно до п.3.3 кредитного договору відповідач зобов’язалася повернути отримані грошові кошти в розмірі 1000 грн., а також сплатити проценти за користуванням кредитом у розмірі 280 грн., що разом складає 1280 грн. у строк до 03.08.2014 року.

Суду не надано доказів пролонгування договору до 02.09.2014 року, на яке посилається позивач.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається. За змістом ст.ст. 610,612 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений строк. Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, ОСОБА_1, 19.08.2014 року сплачена пеня в розмірі 320 грн., і відсотки за кредитом у розмірі 280 грн., що узгоджується з п. 3.4 договору №140721-182614 від 21.07.2014 року.

Таким чином, заборгованість за кредитним договором №140721-182614 від 21.07.2014 року складає 1000 грн.

Відповідно розрахунок пені повинен бути проведений за період з 03.09.2014 року по 02.07.2018 року, виходячи із заборгованості в 1000 грн. і становить (1000 грн. Х 2% Х 1399 днів) 27980 грн.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав взяті на себе зобов’язання, внаслідок чого утворилась заборгованість і у позивача виникло право вимагати її повернення.

Виходячи з презумпції свободи правочину та паритету сторін у визначенні умов договору, суд вважає, що сторони, які уклали договір, прийняли на себе тягар виконання зобов’язань за ним, тому не вбачає підстав для відмови в задоволенні позову у повному обсязі.

Також суд дійшов до висновку про необхідність зменшення розміру неустойки (пені) в сумі 27980 грн., оскільки нарахована сума неустойки є неспівмірною із сумою заборгованості і значно перевищує її розмір, що не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, що визначені у п. 6 ч. 1 ст. 3; ч. 3 ст. 509 ЦК України, а саме щодо справедливості, добросовісності та розумності і вважає за можливе її зменшити до суми заборгованості за тілом кредиту, а саме до 1000 грн.

Таким чином підлягає стягненню сума заборгованості в розмірі 2000 грн., яка складається з: заборгованість за тілом кредиту 1000 грн.; пеня 1000 грн.

У відповідності зі ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги ТОВ «Служба миттєвого кредитування» задовольняються частково, у зв’язку з чим з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню сплачений при подачі позову до суду судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в сумі 119,82 грн.

Що стосується стягнення з відповідача комісії банку у розмірі 17,62 грн. суд виходить з наступного.

Згідно квитанції, ТОВ «Служба миттєвого кредитування» сплатило суму судового збору за подачу позову до суду у розмірі 1762 грн., сума комісії банку складає 17,62 грн.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Зі змісту статей 614, 623 ЦК України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов’язання; 2) збитки; 3) причинний зв’язок між порушенням зобов’язання та збитками; 4) вина.

Заявлена до стягнення сума плати за послуги банку 17,62 грн. не є ані судовими витратами, оскільки не пов’язані із розглядом справи, ані збитками, оскільки такі витрати не мають обов’язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за кредитним договором. Отже, позовні вимоги ТОВ «Служба термінового кредитування» в частині стягнення на їх користь 17,62 грн., які були сплачені банку в якості комісії при проведені платежу зі сплати судового збору, не ґрунтуються на законі, а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 12, 81, 89, 131, 141, 229, 247, 263-265, 280, 354 ЦПК України, ст. 509, 525, 526, 549, 625, 627, 629, 638, 639, 1054 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1(ІНФОРМАЦІЯ_2, іпн. НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України буд.39-А оф.25, код ЄДРПОУ 38839217, р\р 26508055700902 в ЗРУ ПАТ «Приватбанк» МФО 313399) суму заборгованості за кредитним договором №140721-182614 від 21.07.2014 року у загальній сумі 2000 (дві тисячі) грн.., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 1000 грн., пеня у розмірі 1000 гривень.

Стягнути зі ОСОБА_1(ІНФОРМАЦІЯ_2, іпн. НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України буд.39-А оф.25, код ЄДРПОУ 38839217, р\р 26508055700902 в ЗРУ ПАТ «Приватбанк» МФО 313399) судовий збір у розмірі 119(сто дев’ятнадцять) грн. 82 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Запорізький апеляційний суд протягом 30 днів.

Рішення може бути переглянуто Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя:

Повний текст рішення складений 16.01.2019 року.

Суддя: