Ухвала суду № 79199072, 16.01.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16 січня 2019 року справа № 580/140/19

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 2340/140/19

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1)

до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, прийнято ухвалу.

11.01.2019 ОСОБА_1, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії позивача у розмірі 90% від основного розміру грошового забезпечення у сумі 16170,00 грн., відповідно до довідки від 30.03.2018 № 2305005029 про грошове забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними за березень 2018 року, виданої Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Черкаській області, з 01.01.2018 - протиправною.

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу у розмірі 90% від основного розміру грошового забезпечення у сумі 16170,00 грн., відповідно до довідки від 30.03.2018 № 2305005029 про грошове забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними за березень 2018 року, виданої Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Черкаській області - з 01.01.2018;

- судові витрати стягнути з відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Згідно частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві має бути зазначений зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а у разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (його рішення), що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на звернення до суду передбачає можливість отримати захист порушеного права, обумовлене тим, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. «Порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду, за змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес»: - правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним».

Відповідно до офіційного тлумачення частини 1 статті 55 Конституції України, наданого у рішенні Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп: частину 1 статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Право на оскарження у суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб не є абсолютним. Людина має таке право за умови, якщо вважає, що рішення, дія чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб порушують або ущемляють її права і свободи чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може належати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності. Такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтовано пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Peretyaka and Sheremetyev проти України, 21.12.2010, №45783/05).

Позивач не зазначає про не виконання яких саме норм актів законодавства йдеться чи допущено свавільне втручання у правомірні законні очікування з боку відповідача, не надає обґрунтування у контексті пропорційності додаткової соціальної захищеності щодо результату перерахунку без зв'язку виплат від наявності коштів з огляду на те, що право соціального забезпечення не є абсолютним, користування яким може бути пов'язано з низкою ширше сформульованих конфліктуючих інтересів держави та особи, наприклад статті 1 Першого Протоколу ЄКПЛ, де частиною другою передбачено відповідні умови або підстави для обмеження прав.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, встановлено, що позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області 26.12.2018, оскільки йдеться про очікування, що позивачеві повідомлять про ситуацію з проведення перерахунку та не зазначено про рішення - відмову як індивідуального акту. Натомість, обґрунтованого розрахунку у контексті вимоги «провести перерахунок та виплату пенсії в розмірі 90% від основного розміру грошового забезпечення у сумі 16170 грн.» позивачем не надано. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, здійснюється у спосіб, що не суперечить закону і забезпечує ефективність поновлення. Вимога щодо виплати має бути конкретизована певною сумою і періодом, не може бути передчасною у контексті втручання у майнові права особи, а момент виникнення права на перерахунок потребує уточнення у контексті бездіяльності саме відповідача.

Позивачем у позовній заяві не зазначено обґрунтування порушених прав бездіяльністю відповідача щодо прав, свобод, інтересів позивача.

Суд зазначає, що відповідно до ухвали про відкриття провадження у зразковій справі від 10.01.2019 у справі № Пз/9901/58/18 (№ 240/5401/18) визначено, що 04.02.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розгляне як зразкову типову справу за позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, де позивач просить визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 83 % до 70 % сум грошового забезпечення з 01.01.2018 та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату призначеної пенсії у основному розмірі 83 % сум грошового забезпечення з 01.01.2018 відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням проведених виплат. Своє звернення до суду позивач обґрунтовує тим, що при перерахунку пенсії застосовано редакцію ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, чинну на момент здійснення перерахунку, внаслідок чого обчислення пенсії відбулося з урахуванням відсоткового значення грошового забезпечення 70 % замість 83 %, що були визначені із призначенням пенсії.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У позовній заяві не зазначено офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти позивача та не повідомлено про її відсутність.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статті 160, статті 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 160, 161, 169, 241, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом:

- надання обґрунтування порушених прав позивача бездіяльністю відповідача щодо прав, свобод, інтересів позивача;

- зазначення офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача, або повідомленням про відсутність такої.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Л.В. Трофімова