Рішення № 79197546, 16.01.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11472/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.01.2019 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Гайданки Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ «Приватбанк» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписав заяву № б/н від 06.02.2017 року, згідно з якою отримав кредит у розмірі 4000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов’язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Зазначає, що відповідно до умов договору відповідач отримав кредитну карту «Універсальна GOLD» № 5168742359350638, строком дії – жовтень 2020 року та кредитний ліміт на карту у розмірі 4000 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти. Відповідно до тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна GOLD»: пільговий період – до 55 днів (пільгова ставка діє за умови погашення до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості); базова процентна ставка в місяць (нараховується на залишок заборгованості) – 3,5 %; обов’язковий щомісячний платіж – 5 % від заборгованості, але не менше 100 грн. та не більше залишку заборгованості); пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів; пеня = 0.233 % від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн.; пеня = 0.233 % від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше.

Вказує, що відповідач скористався кредитними коштами, однак не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, а саме неналежно сплачував внески на погашення заборгованість за кредитом в період з 11.04.2017 року по 01.09.2018 року, за процентами в період з 11.04.2017 року по 30.11.2017 року, пені в період з 01.09.2017 року по 19.09.2018 року. Відтак, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконав.

Представник позивача зауважує, що у зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 19.09.2018 року має заборгованість у розмірі 12511,70 грн., з яких: 3889,29 грн. – тіло кредиту за період з 11.04.2017 року по 01.09.2018 року; 1076,65 грн. – нараховані відсотки за користуванням кредитом за період з 11.04.2017 року по 30.11.2017 року; 6473,77 грн. – нарахованої пені за період з 01.09.2017 року по 19.09.2018 року; штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. – штраф (фіксована частина); 571,99 грн. – штраф (процентна складова).

Враховуючи викладене представник позивача просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 12511,70 грн. за кредитним договором № б/н від 06.02.2017 року та судові витрати у розмірі 1762 грн. сплаченого судового збору.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.12.2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслано учасникам справи.

У судове засідання представник позивача не з’явився, однак при зверненні з позовом подав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, в якому просить розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином шляхом надіслання судової повістки про виклик рекомендованим поштовим відправленням (номер штрихкодового ідентифікатора 8800023677780), про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

За приписами ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 06.02.2017 року між ПАТ КБ «Приватбанк» (змінило найменування на АТ КБ «Приватбанк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н шляхом приєднання (ч. 1 ст. 634 ЦК України), що складається із анкети-заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, на підставі якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що відповідає строку дії картки, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти (картрахунок: 5168742359350638). Строк дії кредитної картки – 10/20.

Відповідач свої зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 19.09.2018 року допустив перед банком заборгованість у розмірі 12511,70 грн., з яких: 3889,29 грн. – тіло кредиту; 1076,65 грн. – нараховані проценти; 6473,77 грн. – нарахована пеня; 1071,99 грн. – заборгованість по штрафам.

Згідно з п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов’язується погашати заборгованість по кредиту, відсотків за його використання, на перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором, більше ніж на 30 днів клієнт зобов’язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору.

За умовами п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Пунктом 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг визначено, що у разі виникнення прострочених зобов’язань за борговими зобов’язаннями на суму від 100 грн. клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту.

Відповідно до п. 1.1.6.1 Умов та правил надання банківських послуг зміни до цих Умови і правил надання банківських послуг зміни до цих Умови і правил надання банківських послуг вносяться банком щомісяця в однобічному порядку у випадках, не заборонених чинним законодавством України.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, а відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За таких обставин суд приходить до висновку, що з відповідача на користь банку слід стягнути заборгованість за кредитним договором по тілу кредиту та нарахованих відсотках.

Вирішуючи питання в частині стягнення пені та нарахованих штрафів, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають значення для справи.

Отже, ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, згідно з яким суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Як встановлено судом, з наданого позивачем розрахунку заборгованості слідує, що основна заборгованість за кредитним договором становить 3889,29 грн., в той час як розмір пені складає 6473,77 грн., що є значно більшим за розмір основної заборгованості та не відповідає загальним засадам цивільного законодавства (справедливості та розумності).

Враховуючи наведене та беручи до уваги ту обставину, що розмір пені значно перевищує суму заборгованості за тілом кредиту, суд вважає за можливе застосувати у даному випадку до спірних правовідносин норму ч. 3 ст. 551 ЦК України та зменшити розмір пені до 3800 грн., що буде відповідати принципам справедливості та розумності.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, висловленими Верховним Судом України у постановах від 03.09.2014 року у справі № 6-100цс 14 та від 04.11.2015 року у справі № 6-1120цс15.

Судом також встановлено, що за порушення відповідачем грошових зобов’язань за кредитним договором позивачем одночасно нараховані пеня та штрафи.

Позивач просить застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов’язання (порушення позичальником грошового зобов’язання за кредитним договором), що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов’язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В той же час, згідно з правовою позицією Верховного Суду України від 21.10.2015 року у справі № 6-2003 цс15 штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафів, нарахованих відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, у розмірі 1071,99 грн., з яких: 500 грн. – штраф (фіксована частина); 571,99 грн. – штраф (процентна складова).

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № б/н від 06.02.2017 року становитиме 8765,94 грн., з яких: 3889,29 грн. – тіло кредиту; 1076,65 грн. – нараховані відсотки; 3800 грн. – нарахована пеня, яку з нього слід стягнути на користь банку.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати у розмірі 1233,40 грн. сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 551, 610-612, 625, 627, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76, 89, 141, 223, 258, 263-265, 273, 279-284, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.02.2017 року в розмірі 8765 (вісім тисяч сімсот шістдесят п’ять) гривень 94 коп., з яких:

3889,29 грн. – тіло кредиту;

1076,65 грн. – нараховані проценти;

3800 грн. – нарахована пеня.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» судовий збір у розмірі 1233 (одну тисячу двісті тридцять три) гривні 40 коп.

Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, що знаходиться за адресою: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення – 16 січня 2019 року.

Головуюча О.М. Світлик