Ухвала суду № 79194854, 15.01.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6807/18

Провадження № 1-кс/202/482/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

15 січня 2019 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П.,

за участю секретаря Дмитрієва Р.С.,

прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області Філя О.І.,

слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Покраси К.В.,

підозрюваного ОСОБА_3,

захисника Обозного Т.О.,

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Покраси К.В., погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Філєм О.І., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в селищі Покровське Покровського району Дніпропетровської області, громадянина України, має вищу освіту, приватний підприємець «ОСОБА_3.», не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040160001475 від 08.09.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 187, ч.3 ст.15 - ч.2 ст.194 КК України.

Згідно з матеріалами клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 у невстановленому досудовим розслідуванням час та місці вступив у злочинну змову з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, спрямовану на напад з метою заволодіння чужим майном поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, визначивши предметом злочинного посягання майно фермерського господарства «Дар Попасне», розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Попасне, вул. Українська, 29.

Так, 18.11.2018, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, співучасники злочину, а саме ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 діючи з прямим умислом, за попередньою змовою групою осіб, відповідно до заздалегідь розробленого плану спрямованого на вчинення розбійного нападу, поєднаного із проникненням на територію та до адміністративної будівлі фермерського господарства «Дар Попасне», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Попасне, вул. Українська, 29, з метою заволодіння майном даного господарства, попередньо озброївшись вогнепальною зброєю з метою вчинення розбійного нападу на сторожа даного товариства ОСОБА_7, на автомобілі марки «Mazda 3» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_8, під керуванням ОСОБА_3, приїхали до лісосмуги розташованої на території с. Попасне, Новомосковського району, Дніпропетровської області, де з метою уникнення викриття злочинної діяльності членів групи, встановили на автомобіль інші номерні знаки, замінивши постійний державний номерний знак даного автомобіля.

Після чого, співучасники злочину ОСОБА_3,ОСОБА_5 та ОСОБА_6 діючи з прямим умислом, за попередньою змовою групою осіб, дістали із салону автомобіля заздалегідь заготовлені інструменти, з метою проникнення на територію та до адміністративної будівлі фермерського господарства «Дар Попасне», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Попасне, вул. Українська, 29, а також вогнепальну зброю, та направилися до території вищезазначеного фермерського господарства.

По дорозі ОСОБА_3, разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з метою уникнення викриття злочинної діяльності членів групи одягли на обличчя маски по типу «балаклава» та матерчаті рукавички, які були ними заздалегідь приготовані.

У подальшому, 19.11.2018 приблизно о 02 годині 50 хвилин, відповідно до розробленого злочинного плану ОСОБА_3, разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 діючи з прямим умислом, за попередньою змовою групою осіб, приховуючи свої обличчя під масками по типу «балаклава» шляхом пошкодження колючих дротів, розміщених на паркані, який огороджує територію фермерського господарства «Дар Попасне» та підставивши заздалегідь заготовлену драбину, перелізли через паркан, таким чином проникнувши на територію фермерського господарства «Дар Попасне», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Попасне, вул. Українська, 29.

Знаходячись на території фермерського господарства «Дар Попасне», розташованого за вищевказаною адресою, діючи з прямими умислом, відповідно до попереднього розподілу ролей, ОСОБА_3 забіг до приміщення будівлі охоронців, де застосовуючи відносно ОСОБА_7 насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілого, подавляючи волю останнього до можливого опору, схопив руками під руки ОСОБА_7 повалив останнього на ліжко, вдаривши головою об металеву трубу опалення. Після цього ОСОБА_3, подолавши таким чином опір ОСОБА_7, закріпив на руках останнього хомут з полімерного матеріалу.

В цей час, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено, відповідно до заздалегідь розробленого плану, реалізуючи спільний злочинний намір та виконуючи відведену кожному роль, обшукували територію біля приміщення адміністративної будівлі фермерського господарства «Дар Попасне», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Попасне, вул. Українська, 29, з метою виявлення та заволодіння матеріальними цінностями, які належать фермерському господарству «Дар Попасне».

19.11.2018 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., затримано на підставі ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

19.11.2018 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

21.11.2018 слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська відносно ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 02 год. 55 хв. 16.01.2019 року.

11 січня 2019 року слідчому судді надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Покраси К.В., погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Філєм О.І., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 (шістдесят) днів.

Слідчий в обґрунтування необхідності продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_3 зазначив, що підозрюваний ОСОБА_3вчинив особливо тяжкий злочин, який відповідно до ч.3 ст.187 КК України карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

Посилався на існування ризиків, передбачених п.п. 1,2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, підозрюваний усвідомлюючи невідворотність покарання за інкриміноване йому кримінальне правопорушення, може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду; підозрюваний ОСОБА_3 може знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на теперішній час місцезнаходження речових доказів, а саме майна викраденого підозрюваними під час вчинення кримінальних правопорушень у яких досудове розслідування на теперішній час проводиться, не встановлено, що може свідчити про можливість підозрюваним ОСОБА_3, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та таким способом перешкоджати кримінальному провадженню.

Також, слідчий посилався на існування ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_3 знайомий з потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні, йому відомо їх місце мешкання та місце роботи, а також те, що правопорушення було вчинено у складі трьох підозрюваних, які між собою внаслідок тривалих злочинних дій, підтримують тісні зв'язки, що може свідчити про наявність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків, потерпілих, інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні, та, з метою перешкоджання здійснення досудового розслідування, вчинити незаконний вплив на експерта у вказаному кримінальному провадженні, оскільки у вказаному кримінальному провадженні призначено ряд судових експертиз, які на теперішній час перебувають на виконанні у експертів відповідних установ.

Крім того, слідчий посилався на існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, в обґрунтування якого вказав, що враховуючи репутацію підозрюваного ОСОБА_3, який раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, пов'язаного з незаконним поводженням зі зброєю, може свідчити про наявність у підозрюваного ризику, а саме схильність до вчинення інших кримінальних правопорушень.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав.

Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри, на неналежність доказів.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, кримінальне провадження № 12018040160001475, заслухавши думку прокурора, слідчого, захисника, підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що 19.11.2018 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., затримано на підставі ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

19.11.2018 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України підтверджується наступними доказами: показами потерпілого ОСОБА_7 від 19.11.2018; показами свідка ОСОБА_9 від 20.11.2018; показами потерпілого ОСОБА_10 від 30.11.2018; показами потерпілого ОСОБА_11 від 05.12.2018; оглядом місця події території ФГ «Дар Попасне», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Попасне, вул. Українська, 29 від 19.11.2018; обшуком автомобіля «Мазда 3», держ. номер НОМЕР_2 від 19.11.2018; іншими матеріалами кримінального провадження.

Слідчий суддя не приймає до уваги посилання підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника щодо необґрунтованості підозри з огляду на наступне.

Так, згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній зазначив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «К.Ф. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, слідчий суддя, враховуючи стадію досудового розслідування, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).

Слідчий суддя вважає, що посилання захисника та підозрюваного на необґрунтованість підозри є суб'єктивною оцінкою сторони захисту, зумовленою вибірковим висвітленням інформації з матеріалів кримінального провадження та наведенням протиріч. Разом з цим, матеріали клопотання та кримінального провадження підтверджують існування обґрунтованої підозри на тому етапі розслідування під час якого слідчий звернувся із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу, та із врахуванням обсягу проведених та не проведених слідчих дій.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3, виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин та із врахуванням обсягу проведених слідчих дій.

З приводу доведення існування ризиків зазначених слідчим у клопотанні, передбачених п. 1, п.2, п. 3, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.

Згідно зі змістом клопотання, слідчий в обґрунтування наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначив, що ОСОБА_3, який являється колишнім працівником поліції, обізнаний у методах оперативної роботи та роботи органів досудового розслідування, відсутність родини та утриманців, що може вказувати на те, що підозрюваний ОСОБА_3 усвідомлюючи невідворотність покарання за інкриміноване йому кримінальне правопорушення, може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду.

В обґрунтування ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст. 177 КПК України слідчим зазначено, що підозрюваний ОСОБА_3 може знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на теперішній час місцезнаходження речових доказів, а саме майна викраденого підозрюваними під час вчинення кримінальних правопорушень у яких досудове розслідування на теперішній час проводиться, не встановлено.

Крім того, слідчий в своєму клопотанні вказував на існування ризиків, передбачених п.3, п.5 ч.1 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків, потерпілих, експерта, інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні, оскільки знайомий з потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні, йому відомо їх місце мешкання та місце роботи, а також те, що правопорушення було вчинено у складі трьох підозрюваних, які між собою внаслідок тривалих злочинних дій, підтримують тісні зв'язки, що може свідчити про наявність вказаного ризику та враховуючи репутацію підозрюваного ОСОБА_3, який раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, пов'язаного з незаконним поводженням зі зброєю, - може свідчити про наявність у підозрюваного ризику, а саме вчинення іншого кримінального правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що зазначені ризики, передбачені п.1, п.2, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України є обґрунтованими та мотивованими.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.11.2018 року застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 02 год. 55 хв. 16.01.2019 року.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.01.2019 року строки досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018040160001475 було продовжено до шести місяців.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. Зокрема у рішеннях ЄСПЛ у справах «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти Росії», вказано, що тримання під вартою є виправданим, якщо цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу.

Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

При вирішенні питання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою, слідчим суддею враховані докази, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, тяжкості покарання, яке йому загрожує, у разі визнання його винним, від 7 до 12 років позбавлення волі, підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, характер вчиненого злочину, а також останньому повідомлено про підозру в рамках кримінального провадження № 12018040160001475 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та соціальні обставини життя, зв'язки з суспільством, стан здоров`я, сімейний стан (не одружений, на утриманні осіб немає).

Наведені обставини свідчать, незважаючи на доводи захисту, що заявлені ризики та суспільна небезпека особи підозрюваного не зменшились і виправдовують продовження його тримання під вартою. Не надані належні об'єктивні і допустимі докази про зменшення або відсутність ризиків, передбачених у п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий обґрунтовано звернувся з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні передумови для застосування підозрюваному менш суворого виду запобіжного заходу.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що існують законні підстави та виправдані потреби для задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання підозрюваного під вартою, застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки на даний час по зазначеному кримінальному провадженню ще не проведено усіх слідчих дій, спрямованих на перевірку отриманих доказів.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Покраси К.В., погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Філєм О.І., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, до 21 години 30 хвилин 15 березня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Л.П. Слюсар