Ухвала суду № 79192382, 09.01.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8395/16-ц

У Х В А Л А

про розгляд заяви про перегляд заочного рішення

09 січня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :

судді Стефанишин М.М.

при секретарі – Химинець О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород заяву представника відповідача приватного акціонерного підприємства «АІСЕ Україна» ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 22.09.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» про визнання угоди недійсною та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 «АІСЕ Україна» про визнання угоди недійсною та стягнення коштів.

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 22.09.2016 року ухваленим у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 «АІСЕ Україна» про визнання угоди недійсною та стягнення коштів, позовні вимоги позивача задоволені у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням 10.01.2017 року на адресу суду надійшла заява від представника відповідача ОСОБА_3 «АІСЕ Україна» ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 22.09.2016 року ухваленого в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного підприємства «АІСЕ Україна» про визнання угоди недійсною та стягнення коштів.

Представник відповідача ОСОБА_3 «АІСЕ Україна» ОСОБА_1 посилається на те, що рішення суду від 22.09.2016 року прийнято без його участі. Вважає, що вказане рішення підлягає перегляду виходячи з того, що Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області при ухваленні заочного рішення не враховано клопотання Відповідача про розгляд справи за його відсутності, чим порушено законні права та інтереси ОСОБА_3 «АІСЕ Україна». Також у заяві вказує, що з рішенням суду Відповідач не погоджується, оскільки вважає, що позовні вимоги не містять належного обґрунтування, відсутні підтверджуючі докази, а рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають матеріалам та дійсним обставинам справи.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Сторони в судове засідання не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце проведення судового засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення. Фіксування судового процесу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Провадження у даній справі було відкрито в порядку Цивільного процесуального кодексу України, що діяв до 15 грудня 2017 року.

У зв'язку з набранням чинності з 15 грудня 2017 року Закону України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України», згідно Перехідних положень цього Кодексу, справи провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами Цивільного процесуального кодексу України, які діють з 15 грудня 2017 року.

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (ч. 3, ч. 4 ст. 287 ЦПК України).

У відповідності з ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідач відповідно до вимог ст. 288 ЦПК України повинен був довести дві обставини - що він не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду у загальному порядку. За відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу було відомо про час і місце розгляду справи, оскільки у матеріалах справи містяться рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення і подані на позов письмові пояснення та заперечення проти позовних вимог від 09.09.2016 року за підписом представника за довіреністю ОСОБА_3 «АІСЕ Україна» ОСОБА_1.

Окрім того, у заочному рішенні суду від 22.09.2016 року та заяві відповідача про перегляд цього рішення від 05.01.2017 року за підписом представника за довіреністю ОСОБА_3 «АІСЕ Україна» ОСОБА_1 вказано, що відповідач просить розгляд справи проводити в його відсутності.

Розглядаючи підстави для скасування заочного рішення суд виходить з того, що відповідно до ст. 288 ЦПК України відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення повинен зазначити такі обставини та подати такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку ухвалив би принципово інше рішення.

На необхідність з’ясування наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення неодноразово звертав увагу Верховний Суд України при підготовці Узагальнень судової практики щодо ухвалення та перегляду судами заочних рішень, зазначаючи, що зв’язку з практикою скасування заочного рішення без з’ясування чи є у відповідачів докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в результаті нове ухвалене рішення після скасування заочного рішення є аналогічним. Тому касаційний суд наголошує, правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у цивільно-процесуальному законі, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Однак, у заяві про перегляд заочного рішення заявником не наведено та не надано суду будь-яких доказів, які б мали істотне значення для вирішення справи, та могли призвести до ухвалення протилежного за змістом рішення, про перегляд якого просить заявник.

З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що відсутні підстави для скасування судового рішення, тому заява про його перегляд підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 260, 287, 288, 354, 355 УПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.09.2016 року ухваленого в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» про визнання угоди недійсною та стягнення коштів - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, однак відповідач вправі оскаржити заочне рішення суду в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4