Рішення № 79185180, 10.01.2019, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/2036/18

Провадження № 2/515/276/19

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Тимошенка С.В.

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_1

представника позивача – адвоката ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Оде- ської області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Струмківської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – ОСОБА_4,

про визнання власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

13 грудня 2018 року ОСОБА_5 пред’явив вказаний позов, посилаючись на наступні об- ставини.

08 грудня 2017 року помер його батько ОСОБА_6, який за життя вчинив заповідальне ро- зпорядження, яким заповів йому земельну ділянку площею 3,79 га та житловий будинок по вул. Польова,28 в с.Струмок Татарбунарського району Одеської області. Його мати ОСОБА_4 є непрацездатною особою, мала право на обов’язкову частку у спадковому майні, але вона у шести- місячний строк відмовилась від своєї частки, про що написала заяву до нотаріуса. Нотаріусом ви- дано йому свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, а у видачі сві- доцтва на земельну ділянку відмовлено у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на землю. Дійсно при житті батька був втрачений оригінал державного акту на земельну ділянку, про що ним подана об’ява до газети «Татарбунарський вісник». Зважаючи на те, що успадкувати земельну ділянку у нотаріальному порядку він не має можливості, просив визнати за ним право власності на спадкове майно.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав заяву, в якій просив справу роз- глянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, сільський голова надав заяву про ро- згляд справи за відсутності представника сільської ради, позовні вимоги визнав, відзиву на позов не подав.

Третя особа – ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилася, надала заяву, в якій просила сп- раву розглянути за її відсутності, позовні вимоги визнала.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звукоза- писувального технічного засобу, у відповідності з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України, не здійсню- ється.

Як передбачено ч.3 ст.200 ЦПК України, суд ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження за наявними у справі доказами у зв'язку з визнанням позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ух- валу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В силу ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або доб- ровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно копій: паспорту серії КМ № 856643 та свідоцтва про народження серії І-АГ № 601267 (а.с.4-5,8), ОСОБА_5 народився 04.07.1969 р. в с.Струмок Татарбунарського району Одеської області, його батьками вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_4

Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії І-ЖД № 333264, виданого повторно (а.с.9), батьки позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 20.10.1958 р.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії 1-ЖД № 510354 (а.с.10), батько позивача ОСОБА_6 помер 08.12.2017 р. в с. Струмок Татарбунарського району Одеської області.

Заповітом від 28.07.2017 р., посвідченим секретарем виконавчого комітету Струмківської сі- льської ради Татарбунарського району Одеської області ОСОБА_7 (копія на а.с.11), підтверд- жується, що ОСОБА_6 на випадок своєї смерті зробив заповідальне розпорядження, яким за- повів позивачу земельну ділянку площею 3,79 га, належну йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ОД № 073704 та будинок, належний йому на підставі свідоцтва про право власності на нерухому майно серії САС № 917525, розташований по вул.По- льова (колишня Комсомольська),28 в с.Струмок Татарбунарського району Одеської області. Даний заповіт зареєстрований у Спадковому реєстрі за № 52 від 18.08.2017 р. (а.с.14).

З копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого приватним нотаріусом Татарбунарської державної нотаріальної контори 15.08.2018 р. ОСОБА_8 (а.с.12), позивач успадкував житловий будинок з дворовими спорудами, що розташований за адресою: Одеська об- ласть, Татарбунарський район, с.Струмок, вул.Польова (колишня Комсомольська),28, який нале- жав ОСОБА_6

Право приватної власності на вищевказаний будинок зареєстровано за позивачем у Держав- ному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 27505558 від 15.08.2018 р., що вбачається з копії витягу з Державного реєстру (а.с.13).

Копією державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 073704 (а.с.15) підтверджується, що земельна ділянка площею 3,79 га, що розташована на території Ст- румківської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, цільове призначення якої – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, передана у приватну власність ОСОБА_9

Вартість земельної ділянки загальною площею 3,79 га, призначеної для ведення сільсько- господарського виробництва, що перебувала у власності ОСОБА_6 (нині померлого) стано- вить 83040 грн., що видно із звіту про експертну грошову оцінку, складеного ФОП «ОСОБА_10 М.». (а.с.16).

Згідно заяви, адресованої компетентному нотаріусу Одеської області від 01.02.2018 р. (копія на а.с.17), ОСОБА_4 відмовляється від одержання обов’язкової долі у спадщині після помер- лого чоловіка ОСОБА_6

Відмова нотаріуса (а.с.18) свідчить про неможливість позивача отримати свідоцтво про право на спадщину після померлого ОСОБА_6 (спадкова справа № 131/2018 від 30.05.2018 р.) з причини ненадання правовстановлюючого документу на успадковане майно – земельну ділянку.

Газета “Татарбунарский вестник” № 32 від 25.08.2018 р. містила оголошення про недійсність державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 073704, виданого на ім’я ОСОБА_6 (а.с.23-24).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.23 (абз.3) своєї постанови № 7 від 30.05. 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За змістом ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків /спадщини/ від фі- зичної особи, яка померла /спадкодавця/, до інших осіб /спадкоємців/. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, як передбачено ст.1217 ЦК України.

Згідно ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями од- ну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

В силу ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спад- щину чи не прийняти її.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що визначено ч.1 ст.1225 ЦК України.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 є спадкоємцем за заповітом, а також те, що земельна ділянка площею 3,79 га, цільове призначення якої – для ведення товарного сільсько- господарського виробництва, що розташована на території Струмківської сільської ради, належала спадкодавцю ОСОБА_6, перешкодою в отриманні позивачем свідоцтва про право на спад- щину на земельну ділянку є те, що оригінал державного акту на право приватної власності на зем- лю втрачено.

Отже, суд вважає, що за позивачем має бути визнано право власності на земельну ділянку площею 3,79 га, що залишилася після смерті ОСОБА_6

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-80, 82, 200, 206, 211, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.1216, 1217, 1233,1235, 1268 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання права власності на зе- мельну ділянку в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_5, який народився 04.07.1969 р. в с. Струмок Татарбунарського району Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку площею 3,79 га, розташовану на території Струмківської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, яка належала ОСОБА_6 Олександро- вичу на праві приватної власності, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 073704, виданого Татарбунарською районною державною адміністрацією Одеської області 18 лютого 2004 року, який помер 08 грудня 2017 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Тимошенко