Постанова № 7918449, 11.02.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-44517/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Удовіченка С.О.,

при секретарі –Ясківець М.П.,

за участю:

прокурора- Харенка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прокурора Полтавського району Полтавської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської областідо Державного підприємства "Гожулівська дослідна біологічна фабрика"про стягнення боргу по сплаті страхових внесків, -

В С Т А Н О В И В:

08 квітня 2009 року Прокурор Полтавського району Полтавської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської областізвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Гожулівська дослідна біологічна фабрика"про стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з вересня 2008 року по січень 2009 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено, що відповідно до ст.ст. 14 та 15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" Державне підприємство "Гожулівська дослідна біологічна фабрика"є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Статтею 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальники зобов‘язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Але в порушення вказаних норм відповідач не виконав свій обов’язок по сплаті страхових внесків, у зв’язку з чим виникла заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що виникла за період з вересня 2008 року по січень 2009 року і не погашена станом на дату розгляду справи, в сумі 6114 грн. 87 коп.

В судовому засідання прокурор позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином та своєчасно .

Представник відповідача в судове засідання не з`явився повторно. В матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, клопотань про розгляд справи за його відсутності не надавав, повідомлень про причини неявки не надсилав. Суд приходить до висновку, що справу може бути вирішено за його відсутності в порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” від 09.07.2003 №1058-IV (надалі –Закон №1058-IV) відповідач зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Згідно зі статтями 14, 15 зазначеного Закону Державне підприємство "Гожулівська дослідна біологічна фабрика" (ідентифікаційний код 00482986, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи видане Полтавською районною державною адміністрацією Полтавської області 20.07.2001 року № 1577 105 0001 000258) є страхувальником –платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області.

Порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків передбачено ст. ст. 19, 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” та розділом 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663.

          Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.           

Згідно з пунктом 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - Інструкція), обчислення страхових внесків здійснюється щомісячно за ставками, що визначаються відповідно до статті 4 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування ”, а саме: 33.2 відсотки для суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднань, які використовують працю найманих працівників від суми фактичних витрат на оплату плати працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних витрат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці ”; 2 відсотка із сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, сум грошового забезпечення, що включається до складу загального оподатковуваного доходу.

Пунктом 11.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що платники щомісяця складають у двох примірниках розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було складено та подано до Управління Пенсійного фонду України у Полтавському районі Полтавської області розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вересень 2008 року по січень 2009 року, відповідно до яких загальна сума, що підлягала сплаті становила 6114 грн. 87 коп. ( за вересень 2008 року –1518 грн. 32 коп., за жовтень 2008 року –1427 грн. 38 коп., за листопад 2008 року –970 грн. 16 коп., за грудень 2008 року –1232 грн. 07 коп., за січень 2009 року 966 грн. 94 коп.)

Згідно зі статтею 14, частинами шостою та дванадцятою статті 20 Закону України № 1058-IV платники збору на обов’язкове пенсійне державне страхування зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, при цьому, страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з поданим позивачем розрахунку суми заборгованості по сплаті страхових внесків, нарахованої пені та фінансових санкцій по Державного підприємства "Гожулівська дослідна біологічна фабрика" станом на 10.03.2009 року загальна заборгованість , що підлягає сплаті і не погашені відповідачем становить 6114 грн. 87 коп.

          Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом для відповідача є календарний місяць.

В порушення зазначених нормативно-правових актів відповідач своєчасно не сплатив страхові внески до Пенсійного фонду України, у зв`язку з чим утворилась заборгованість по сплаті страхових внесків за вересень 2008 року по січень 2009 року, яка становить 6114 грн. 87 коп.

Згідно ч. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

На дату розгляду справи в суді відповідач не сплатив відповідну суму недоїмки.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Стаття 36-1 Закону України “Про прокуратуру ” від 05.11.1991, № 1789-XII передбачає, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах, прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку , встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу .

Отже, Прокурор Полтавського району Полтавської області, діючи в межах наданих йому законодавством України повноважень, обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області з позовом про стягнення вищезазначених сум.

Згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 15, 18-20, 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Прокурора Полтавського району Полтавської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області до Державного підприємства "Гожулівська дослідна біологічна фабрика" про стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Гожулівська дослідна біологічна фабрика" (код ЄДРПОУ 00482986) на користь Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з вересня 2008 року по січень 2009 року в розмірі 6114 /шість тисяч сто чотирнадцять/ грн 87 коп.

          Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 16 лютого 2010 року.

          Суддя                                                                                С.О. Удовіченко