Постанова № 79183091, 10.01.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа№464/7124/18

пр.№ 3/464/65/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2019 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Рудаков І.П., розглянувши справу про адміністративні правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.,

РНОКПП НОМЕР_1, громадянина України,

працює начальником відділу комунального господарства

Сихівської районної адміністрації ЛМР,

проживає за адресою: АДРЕСА_1,

за ч.4 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 25 жовтня 2018 року о 19 год. по вул. Луганська, 6 у м.Львові, будучи посадовою особою, відповідальною за експлуатаційний стан, не вжив заходів, щодо ліквідації вибоїни (глибиною 15см, довжиною 1,5м, шириною 0,5м) на проїзній частині вулиці, що стало супутньою причиною ДТП за участю автомобіля марки «Subaru Forester» д.н.з. НОМЕР_4, внаслідок чого транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень, чим порушив п.1.5 Правил дорожнього руху України, правила, норми та стандарти утримання автодоріг, п. 3.1.1 ДСТУ 3587-97. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.140 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 30 листопада 2018 року о 20 год. по пр. Черовної Калини, 64 у м.Львові, будучи посадовою особою, відповідальною за належний технічний стан, допустив неналежне утримання дорожнього полотна, а саме пошкодження дощоприймальної решітки. Своєчасно не виявив перешкоду дорожнього руху, що призвело до пошкодження транспортного засобу марки «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_3, чим порушив п.1.5 Правил дорожнього руху України, ст. 12 Закону України «Про дорожній рух», ДСТУ 3587-97. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.140 КУпАП.

На розгляд справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

В ст.19 Закону України «Про міжнародні договорами», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування як джерело права.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.

Окрім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Відтак, з метою усунення зловживань процесуальними правами особи, відносно якої вирішується питання про її притягнення до адміністративної відповідальності, уникнення затягування розгляду справи з огляду на строки накладення адміністративного стягнення, що можуть бути спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене, а також на строки розгляду даної категорії справи про адміністративне правопорушення (ст. 277 КУпАП), вважаю, що відповідно до ст.268 КУпАП, можливо розглядати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Факт вчинення та вина даної особи в скоєнні правопорушень, передбачених ч.4 ст.140 КУпАП стверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії БР №161048 від 10.12.2018 та серії БД №126460, схемами дорожньо-транспортної події від 25.10.2018 та від 30.11.2018, актами обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 25.10.2018 та від 30.11.2018, рапортом інспектора поліції від 25.10.2018, наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями ОСОБА_2, копією розпорядження №123-к від 03.12.2012, копією посадової інструкції, письмовими поясненнями ОСОБА_3, рапортом працівника поліції від 30.11.2018, приписом від 28.12.2018, фотознімками.

Таким чином, порушення ОСОБА_1 вимог п.1.5 ПДР України, правил, норм та стандартів утримання автодоріг, ДСТУ 3587-97, ст. 12 Закону України «Про дорожній рух»є доведеним, його дії вірно кваліфіковано за ч.4 ст.140 КУпАП, а відтак він підлягає адміністративній відповідальності за вчинене.

Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.

У ч.2 ст.33 КУпАП зазначено, що при накладенні стягнення має враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відтак, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч.4 ст.140 КУпАП у виді штрафу, що буде згідно із ст.23 КУпАП достатньою та необхідною мірою відповідальності.

Оскільки на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення, то відповідно до ст.40-1 КУпАП з нього на користь держави слід стягнути 384,20 грн. судового збору.

На підставі ст.140 КУпАП України, керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст.140 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. в дохід держави.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп. судового збору.

Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів ГУК у Львівській області/м.Львів/21081300, р/р 31115149013001, банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 38008294, МФО (код банку) 899998 (у порядку виконавчого провадження: стягувач Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області, адреса: 79005, м.Львів, вул.К.Левицького, 18, код ЄДРПОУ 38008294).

Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106, р/р 31211256026001, банк: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030106, МФО (код банку) 899998 (у порядку виконавчого провадження: стягувач Державна судова адміністрація України, адреса: 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденній термін, відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП протягом 10 днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя Рудаков І. П.