Ухвала суду № 79181709, 04.01.2019, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 04.01.2019

Справа № 334/38/19

Провадження № 2/334/1671/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

04 січня 2019 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Козлова Н.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Третя особа: районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району як орган опіки та піклування про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, Третя особа: районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району як орган опіки та піклування про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, визначення місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з положеннями ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до положень ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.

Отже, суд наголошує, що копії документів подаються до суду належно завіреними.

Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).

Додані до заяви документи, всупереч вимогам п.2 ст. 95 ЦПК України, не завірені належним чином.

Враховуючи, що подані до позову документи не є оригіналами та як копії належним чином не завірені, такі документи не можуть підтверджувати дійсні факти, зафіксовані в їх оригіналах, що нівелює їх доказову силу.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З наданих до суду матеріалів вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини), але до позову доказів про сплату судового збору не надано. Натомість позивачка просить суд відстрочити сплату судового збору за подання цих вимог до дня ухвалення судового рішення по справі.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Клопотання про відстрочення сплати судового збору позивачкою не мотивоване, доказів про майновий стан суду не надано. Крім того, позивачка не має жодної з вище переліченої умови для відстрочення сплати судового збору. Посилання позивача на те, що відповідач ухиляється від сплати аліментів з грудня 2018 року, суд до уваги не приймає, оскільки відсутнє рішення про стягнення з відповідача аліментів на користь позивача.

Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 р. єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Основна умова, за якої може мати місце звільнення від сплати судового збору, - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений суду достовірними доказами, однак заявником не надано доказів на підтвердження свого майнового стану, що вона має скрутний матеріальний стан та не має можливості оплатити судовий збір, а тому у задоволені клопотання необхідно відмовити.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір повинен бути сплачений у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921 грн. 00 коп.

Законом України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру та позовної заяви про розірвання шлюбу, судовий збір сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 768,40 гривень.

Судовий збір слід сплачувати за такими реквізитами: розрахунковий рахунок: 31217206008006 Банк: Казначейство України (ЕАП) МФО: 899998 ЄДРПОУ: 38025423 Отримувач: УК у Дніпровському районі м. Запоріжжя/ Дніпр./22030101 Призначення платежу: *; 101; ІПН; Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), за позовом П.І.Б., Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

Також суд звертає увагу позивача на те, що в позові об’єднанні три позовні вимоги які, на думку суду, не можуть бути розглянуті в одному позовному провадженні і розірвання шлюбу, стягнення аліментів і визначення місця проживання дитини, оскільки відсутня спільність предмету позову, позовні вимоги не однорідні. Зі змісту позовної заяви вбачається, що дитина проживає з позивачем, тому необхідно послатися на підстави звернення до суду із цією вимогою, вказати ким оспорюється місце проживання їх з відповідачем дитини, послатися на докази, що свідчать про спір між батьками щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

На підставі ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши матеріали заяви та наведені норми закону, суд вважає необхідним зазначену позовну заяву залишити без руху, та надати заявнику строк для усунення вищевказаних недоліків, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 1536 грн. 80 коп. (позовна вимога про розірвання шлюбу – 768,40 та позовна вимога немайнового характер щодо визначення місця проживання дитини – 768,40 гривень), подати належним чином завірені копії документів та надати докази, що свідчать про спір між батьками щодо місця проживання дитини.

Керуючись ст.ст177,185, 353 ЦПК України, суддя –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Третя особа: районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району як орган опіки та піклування про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, визначення місця проживання дитини - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Попередити позивача, що у випадку невиконання ухвали у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Козлова Н. Ю.