Ухвала суду № 79179945, 28.12.2018, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/2072/18

Провадження №1-кп/713/56/19

УХВАЛА

іменем України

28.12.2018 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді: Кириляк А.Ю., за участі секретаря Перепелиця Т.І., прокурора Романюк І.І., Луканьов А.Л., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника Александрова О.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Вижниця клопотання захисника Александрова Олександра Петровича про виклик судового експерта ОСОБА_3 в суд та його допит по обвинувальному акті у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018260000000346 від 15.09.2018 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, одруженого, з середньою освітою, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286 ч.1 ст.135 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Вижницьким районним судом Чернівецької області розглядається кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286 ч.1 ст.135 КК України.

В судовому засіданні захисник заявив клопотання про допит експерта ОСОБА_3, оскільки в судовому засіданні був досліджений висновок транспортно- трасологічної експертизи за № 490-А експерт ОСОБА_3.

Сторона захисту вважає, що по даному висновку експертизи необхідні додаткові роз'яснення стосовно того, яким чином судовий експерт дійшов відповідного висновку.

Посилається на ст.4 висновку експерт вказує про пошкодження обода переднього колеса велосипеда із згином направленим вліво відносно його осі та нашарування з правої сторони речовини сірого кольору і на ст.5 висновку експерт вказує пари контактуючих деталей досліджуваних транспортних засобів деталей: кутова частина передньої накладки бампера автомобіля з переднім колесом (більш права частина) велосипеда та передне праве крило, автомобіля з правим перо передньої вилки, рульова колонка, права частина керма та його гумова накладка та сторонній предмет «пробка» . І тут експерт зазначає, що вказані пошкодження можуть свідчити про певний кут розташування їх в момент контактування дещо відмінний від нуля, однак особливість конструкції велосипеда із нежорстким з'єднанням рами та передньої вилки, не дає можливість однозначно стверджувати про такий кут - с припущення ймовірність кута 175+-5 градусів. Також це і підтверджено стр.6 даного висновку де експерт зазначає, що найбільш ймовірно зіткнення відбулось під кутом 175+- 5 градусів, однак вказати в категоричній формі експертним шляхом не виявилось можливим. Вважає, що експерт ОСОБА_3 і робить на припущеннях висновок про кут зіткнення 175+-5 градусів при першопочатковому контактуванні поздовжніх їй автомобіля і велосипеда. При цьому експерт не зазначає, що первинний контакт відбувся з переднім колесом велосипеда, яке є нежорстким з'єднанням їм з вилкою, як зазначено в дослідницькій частині.

В судовому засіданні захисник та обвинувачений ОСОБА_1 підтримали клопотання з мотивів, зазначених в ньому.

Прокурори в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, вважали, що вказане клопотання подане стороною захисту подано з метою затягування судового розгляду.

Суд, вислухавши доводи учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали справи приходить наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.101 КПК України «Висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи».

Одним із способів перевірки достовірності висновку експерта у кримінальному провадженні є допит експерта. Допит експерта можливий лише після надання ним письмового висновку та не повинен виходити за межі проведеного дослідження. Вимоги щодо допиту експерта на стадії досудового розслідування у КПК України не наведені. Отже, він проводиться згідно з загальними правилами проведення допиту (ст.223, 224 КПК України).

Допит експерта є процесуальною дією, яка може здійснюватися як в ході досудового розслідування, так і під час судового розгляду.

На стадії досудового розслідування допит експерта є можливим лише після ознайомлення слідчого з висновком експерта і метою цього допиту є одержання розяснення або доповнення висновку. На стадії судового розгляду кримінальної справи допит експерта може бути проведений також лише після дослідження висновку судом.

Процесуальний порядок та предмет допиту експерта у суді визначений ст.356 КПК України. Метою допиту експерта є отримання судом роз'яснення або доповнення до наданого ним висновку (експерт роз'яснює і доповнює висновок від свого імені на підставі раніше проведених ним досліджень).

Питання про достовірність доказів по кримінальному провадженню та виключення їх з числа доказів, відкритих прокурором під час дослідження доказів, вирішується судом в нарадчій кімнаті при ухваленні вироку.

Тому суд вважає, що в клопотанні про допит експерта не було належним чином обгрунтовано необхідність в роз`ясненні зазначеного висновку експерта, а тому клопотання не пілягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 69, 220, 303-307 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

В клопотанні захисника Александрова Олександра Петровича про виклик судового експерта ОСОБА_3 в суд та його допит по обвинувальному акті у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018260000000346 від 15.09.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286 ч.1 ст.135 КК України,- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А. Ю. Кириляк