Рішення № 79179153, 14.01.2019, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Ізмайлов І. К.

Справа № 644/9965/18

Провадження № 2-о/644/40/19

14.01.2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2019 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Ізмайлова І.К.

при секретарі - Яковлевій М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 644/9965/18, 2-о/644/40/19 за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи - Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради про встановлення факту смерті, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою та просила встановити факт смерті батька її неповнолітньої доньки та колишнього чоловіка ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року в м. Хрустальний (Вахрушево) Луганської області.

В обґрунтування вимог заявник ОСОБА_1 в заяві зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер її колишній чоловік та батько її неповнолітньої дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Причиною смерті стала печінкова недостатність, токсичний гепатит, про що видано лікарське свідоцтво про смерть та отримано довідку про причини смерті.

Оскільки ОСОБА_2 помер на території, що Верховною Радою України визнана тимчасово окупованою, заявник не має належних медичних документів, передбачених законодавством України, для реєстрації факту смерті свого колишнього чоловіка.

ОСОБА_1 звернулася до Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Х\о з проханням зареєструвати смерть її колишнього чоловіка та батька її неповнолітньої доньки та видати їй відповідне свідоцтво. Однак, у зв'язку з тим, що на підтвердження факту смерті ОСОБА_2 нею подано документ, форма якого не відповідає вимогам наказу «МОЗ України від 08.08.2006 р. № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», їй було відмовлено.

Встановлення факту смерті необхідно для державної реєстрації смерті її колишнього чоловіка та батька її неповнолітньої доньки, отримання в державному органі України свідоцтва про смерть, та представництва інтересів їхньої неповнолітньої доньки, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Заявник просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року на тимчасово окупованій території України, місто смерті: м. Хрустальний (Вахрушево) Луганської області.

Заявник в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив суд розглянути справу без його участі та задовольнити заяву про встановлення факту смерті.

Представники заінтересованих осіб в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином та своєчасно, про причини неявки суду не повідомили.

У відповідності до вимог ст.ст.223, 247 ч. 2 ЦПК України, суд розглядає справу без участі сторін, які належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові матеріали справи, вважаю, що заява підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

З копії наданої медичної довідки вбачається, що причиною смерті ОСОБА_2 стала печінкова недостатність, токсичний гепатит.

В матеріалах справи наявні копія свідоцтва про народження доньки, ОСОБА_3, копія рішення від 19 листопада 2013 року Краснолуцького міського суду Луганської області про розірвання шлюбу, що є належним підтвердженням родинних відносин між заявником та померлим.

Згідно Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5 (зі змінами), підставою державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 №545; б) фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 №545; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

У відповідності до Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженої наказом МОЗ України від 08.08.2006 №545, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1152/13026, для забезпечення реєстрації смерті в органах реєстрації актів цивільного стану закладом охорони здоров'я видається лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о). Лікарське свідоцтво про смерть видається такими закладами охорони здоров'я: лікарнями, амбулаторно-поліклінічними закладами, диспансерами, пологовими будинками, санаторіями, патолого-анатомічними бюро, бюро судово-медичної експертизи.

На підтвердження факту смерті заявником надано суду лікарське свідоцтво про смерть № 292 від 10.12.2018 року, видане Краснолуцьким міським відділенням Державного закладу «Луганське Республіканське бюро судово - медичної експертизи» ЛНР, медичну довідку форми № 106/о № 292 про причину смерті, відповідно до якої ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, причина смерті: печінкова недостатність, токсичний гепатит.

Для отримання свідоцтва про смерть заявник ОСОБА_1 звернулася до Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Харківській області, однак їй було відмовлено у державній реєстрації смерті, оскільки для підтвердження факту смерті пред'явлено документ, форма якого не відповідає формі, визначеній наказом МОЗУ від 08.08.2006 № 545.

Пунктом 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно п.2 ч. 1ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Враховуючи викладене, єдиною підставою для державної реєстрації смерті в даних випадках є рішення суду про встановлення факту смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Зі змісту ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», вбачається, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення заяви про встановлення факту смерті, тому що законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати заявнику свідоцтво про смерть колишнього чоловіка, видане державним органом України та здійснити оформлення соціальних виплат.

Оскільки реєстрація смерті громадянина України ОСОБА_2 в органах реєстрації актів цивільного стану на території України не проводилась, то є підстави в судовому порядку встановити факт смерті ОСОБА_2 в м. Хрустальний (Вахрушево) Луганської області ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Керуючись ст.10, 12, 81, 209, 259, 264, 265, 315, 317, 430 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Хрустальне Краснолуцької м/ради Луганської області, громадянина України, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року в м. Хрустальний (Вахрушево) Луганської області.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 розділу VІІІ перехідних положень ЦПК України: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвали суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 14 січня 2019 року.

Учасники справи:

Заявник - ОСОБА_1, АДРЕСА_1.

Заінтересовані особи: Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Харківській області, 61022, м. Харків, вул. Сумська, буд. 61.

Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради, 61007, м. Харків, вул. Біблика, буд. 6.

Суддя - І.К. Ізмайлов