Вирок № 79176516, 11.01.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/8176/17

н.п. 1-кп/415/134/19

ВИРОК

Іменем України

11 січня 2019 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Шевченко О.В.

секретаря судового засідання Бервено Ю.В.

номер кримінального провадження, внесеного 19.11.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12017130240002454

про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, з початковою загальною освітою, неодруженого, не працюючого, відповідно до ст. 89 КК України не судимого, інвалідом не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора Нестеренка В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження

В С Т А Н О В И В

18 листопада 2017 року приблизно о 13 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, знаходячись на подвір'ї будинку АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу, з даху вищевказаного будинку, таємне зняв та викрав алюмінієві листи, у кількості 2 штук, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 30.11.2017 №19/113/9-3/1403е, вартістю 1020 гривень 06 копійок, які належать потерпілій ОСОБА_2, чим завдав останній майнової шкоди на вказану суму. Після цього обвинувачений ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином ОСОБА_1своїми умисними протиправними діями, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю. Користуючись правом, відповідно до ст. 63 Конституції України, відмовився давати пояснення у суді. Відповідаючи на питання суду зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. Пояснив, що викрадені алюмінієві листи продав та розпорядився грошима на власний розсуд. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив. У судовому засіданні вибачився за вчинене та виказав готовність нести покарання. Також просив суд призначити не суворе покарання.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився відповідями обвинуваченого на питання суду та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Отже суд, вислухавши відповіді обвинуваченого на питання суду та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), повністю доведена та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд на підставі ст. 65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу винного, який не працює, у побуті характеризується задовільно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на наркологічному обліку з квітня 2014 року з діагнозом алкоголізм, відповідно до ст. 89 КК України - не судимий.

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України, про те що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, з урахуванням думки потерпілої, яка щодо призначеного покарання посилалася на розсуд суду, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе із застосуванням вимог ст. 75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст. 75 КК України, та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ч. 1 ст.76 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, суд не вбачає.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою не пред'явлено, що не позбавляє права останньої, відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 369 - 371, ст. 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи №19/113/9-3/1403е від 30.11.2017, вартістю 494 (чотирьохста дев'яносто чотирьох) гривень 35 (тридцяти п'яти) копійок, (отримувач - УК у м.Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - 31112115012051, код класифікації доходів бюджету - 24060300).

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя О.В. Шевченко