Ухвала суду № 79171857, 15.01.2019, Василівський районний суд Запорізької області

311/4279/18

15.01.2019

Провадження №1-кс/311/99/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року м. Василівка

Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Носик М.А., секретар судового засідання Кудінова В.І., за участю прокурора Васильчука Б.Г.,підозрюваного ОСОБА_1, слідчого Мартиняка В.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василівка клопотання слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2, погодженого з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, пенсіонера за віком, зареєстрований та проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимий: 24.05.1971 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 140 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 1 КК ПВС СРСР від 12.06.1970 засуджений умовно з обов’язковим залученням до праці, судимість в установленому законом порядку знята та погашена; 25.11.1976 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, судимість в установленому законом порядку знята та погашена; 28.08.1987 Шеченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 101 до 3 років позбавлення волі, судимість в установленому законом порядку знята та погашена; 11.05.2006 Василівським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном 1 рік, судимість в установленому законом порядку знята та погашена; 05.12.2006 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 357 КК України до сплати штрафу 510 гривень, судимість в установленому законом порядку знята та погашена; 26.09.2007 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном 1 рік, судимість в установленому законом порядку знята та погашена; 25.11.2008 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, судимість в установленому законом порядку знята та погашена; 08.12.2009 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст. 122 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, судимість в установленому законом порядку знята та погашена; 31.03.2011 року Василівським районним судом Запорізької області за ст. 395 КК України до сплати штрафу в сумі 510 гривень, судимість в установленому законом порядку знята та погашена; 12.10.2011 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 5 років 1 місця позбавлення волі. 23.06.2015 року умовно-достроково звільний з Оріхівської ВК Запорізької області №88, невідбутий строк покарання 1 рік 1 місяць 28 днів, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена; 28.07.2018 року кримінальне провадження №12018080190000564 від 07.08.2018 року за ч.1, ч.2 ст. 185 КК України направлено до Василівського районного суду Запорізької області з обвинувальним актом та по теперішній час не розглянуте; 13.10.2018 року кримінальне провадження №12018080190000639 від 11.09.2018 року за ч.1 ст. 263 КК України направлено до Василівського районного суду Запорізької області з обвинувальним актом та по теперішній час не розглянуте,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що 10 листопада 2018 року приблизно о 07 годині, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходячись біля тимчасової господарської будівлі на території неогородженої земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 2320982200:03:022:0065, Кам’янської сільської ради Василівського району Запорізької області, яка перебуває у користуванні ОСОБА_4, діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливих мотивів, користуючись тим що за його діями ніхто не спостерігає, виявив та шляхом вільного доступу таємно викрав два передніх гальмівних барабани від вантажного автомобіля «ЗИЛ 130», що знаходились поруч з господарською будівлею на землі, вартістю 496 гривень 97 копійок кожен, загальною вартістю 993 гривні 94 копійки чим заподіяв потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 993 гривні 94 копійки.

14 січня 2019 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України підтверджуються зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 11 листопада 2018 року, на території неогородженої земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 2320982200:03:022:0065, Кам’янської сільської ради Василівського району Запорізької області;

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4. від 11.11.2018 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 11.11.2018;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 11.11.2018;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 11.11.2018;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 12.11.2018;

- протоколом огляду від 12 листопада 2018 року за участю свідка ОСОБА_9, за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Кам’янське, вул. Садова 22-А;

- протоколами пред’явлення особи до впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_8 від 12.11.2018;

- постановою про визнання та долучення речових доказів від 12.11.2018 року;

- протоколом огляду за участю потерпілої ОСОБА_4 від 12.11.2018 року

- протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_4 від 03.01.2019;

- висновком експерта № 470 від 25.12.2018 року;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 14.01.2019 року.

В ході досудового розслідування установлено наявність обґрунтованих ризиків, передбачених пунктами 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з боку підозрюваного ОСОБА_1 а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність вище перерахованих ризиків підтверджується наступними обставинами: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі не більше п’яти років; 07.08.2018 року до Василівського районного суду Запорізької області по матеріалам кримінального провадження №12018080190000564 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.ч.1, 2 ст. 185 КК України відносно ОСОБА_1Д направлено обвинувальний акт який по теперішній час не розглянутий; після цього, 11.09.2018 року до Василівського районного суду Запорізької області по матеріалам кримінального провадження №12018080190000639 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1ст. 263 КК України відносно ОСОБА_1Д направлено ще один обвинувальний акт який по теперішній час теж не розглянутий; ОСОБА_1 раніше неодноразово засуджений як за злочини проти власності так і за злочини у сфері обігу наркотичних засобів та злочини проти життя та здоров’я особи. Вищезазначене дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 усвідомлює невідворотність свого покарання, зможе безперешкодно переховуватись від органів досудового розслідування (суду) з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин; вчинити інше кримінальне правопорушення: з урахуванням отриманих характеристик на ОСОБА_1, а також аналізуючи факт скоєного ним кримінального правопорушення та вивченням особистості підозрюваного встановлено, що ОСОБА_1 хоча і має офіційний прибуток від отримання пенсії за віком, проте повторно вчинив злочин проти власності, що дає достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчиняти інші кримінальні правопорушення (злочини), що також є одним з ризиків невиконання покладених на підозрюваного процесуальних обов’язків.

Жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав: при обранні особистого зобов’язання та домашнього арешту підозрюваний зобов’язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Однак підозрюваний проживає один та не має стійких соціальних зв’язків. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину то одних лише особистих зобов’язань ОСОБА_1 не достатньо для забезпечення дієвості кримінального провадження; враховуючи те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави, не можливо; осіб, які могли б поручитися за належну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 не встановлено.

У судовому засіданні слідчий Мартиняк В.Б. та прокурор Васильчук Б.Г. підтримали клопотання за підставами, що викладені у письмовій формі.

Підозрюваний ОСОБА_1 не заперечує проти обставин, зазначений у клопотанні, однак просить обрати інший, більш м`який запобіжний захід.

Вислухавши учасників провадження, вивчивши надані документи, вважаю клопотання таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав:

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин», те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо даних для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні злочину середньої тяжкості, передбаченого ч.2 ст.185 КК України що кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, заяке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років.

Підозрюваний ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення умисних злочинів та неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.

Згідно з п.5) ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя враховує вимоги Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року сформульована практика Європейського суду з прав людини, яка зокрема, свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Такими обставини у даному кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_1 є тяжкість кримінального правопорушення, яке йому інкримінується та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, також такими обставинами є суспільна небезпечність інкримінованого злочину, і саме наведені вище обставини у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України.

При розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.2 ст.177 КПК України (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України), п.5 ч.1 ст.177 КПК України (наявний ризик вчинити інше кримінальне правопорушення). Вказаний ризик підтверджуються тим, що ОСОБА_1 раніше неодноразово засуджений як за злочини проти власності так і за злочини у сфері обігу наркотичних засобів та злочини проти життя та здоров’я особи. Хоча більшість судимостей погашені, однак суд враховує при обранні запобіжного заходу, що підозрюваний раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Наразі відносно ОСОБА_1 направлено два обвинувальних акти, які по теперішній час не розглянуті. І знову ОСОБА_1 підозрюється я у вчиненні умисного та корисливого злочину. ОСОБА_1 хоча і має офіційний прибуток від отримання пенсії за віком, проте повторно вчинив злочин проти власності, що дає достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчиняти інші кримінальні правопорушення (злочини), що також є одним з ризиків невиконання покладених на підозрюваного процесуальних обов’язків.

Беручи до уваги вищенаведене, суд на підставі ст.ст.177, 178, 194 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, вік, дані про його особу, ступінь соціальних зв’язків, він не має сім`ї, проживає один, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що для запобігання вказаного ризику, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім, тому суд приходить до висновку, що обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, як вбачається з доданих до клопотання про обрання запобіжного заходу матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним вказаних кримінальних правопорушень за ч.2 ст.185 КК України, тому суд вважає необхідним клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, підозрюваний раніше судимий, однак має похилий вік, отримує пенсію за віком, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, у невеликому розмірі - 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або 4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст. 183 та ч.5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: 1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими; 5) не відвідувати місце вчинення злочину.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою

Керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 184,193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят днів.

Ухвала слідчого судді діє до 16.00 год. 15 березня 2019 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк тримання під вартою обчислювати з 16.00 год. 15 січня 2019 року.

Розмір застави визначити в межах 5 (п’яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає – 9605 (дев`ять тисяч шістсот п’ять) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030200, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, ОСОБА_3 отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: 31217205026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030200, Призначення платежу: звернення застави в дохід держави, призначення платежу - обов'язково зазначати інформацію про ухвалу судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими;

5) не відвідувати місце вчинення злочину.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Виконання ухвали доручити Василівському ВП ГУНП в Запорізькій області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Василівський відділ Енергодарської місцевої прокуратури.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя М.А. Носик